Рішення № 74588453, 07.06.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№336/6892/17

пр.№2/336/571/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Суркова В.П.,

розглянувши цивільну справу за з позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Запорізької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_2, звернувся до суду з вказаним позовом.

В обгрунтування позову зазначено, що 18.08.2013 року померла ОСОБА_3, дошлюбне прізвище ОСОБА_4, яка доводиться позивачу бабусею. За життя бабуся склала заповіт, яким все належне їй майно заповіла позивачеві.

Після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок № 290 по вул. Григорія Квітки – Основ’яненка у м. Запоріжжі.

Позивач звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте отримала відмову через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Між тим, будинок № 290 по вул. Григорія Квітки – Основ’яненка належить ОСОБА_5 на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку від 1958 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Запорізької державної нотаріальної контори.

Посилаючись на наведене, представник позивача просив визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок № 290 по вул. Григорія Квітки – Основ’яненка у м. Запоріжжі, а саме: житловий будинок літера А площею 64,2 кв.м, літню кухню літера Б площею 8,7 кв. м., вбиральню літера Г площею 3,6 кв. м., сарай літера Д площею 5 кв. м., душ літера Е площею 1,4 кв. м., погріб літерп пг площею 9 кв.м., паркан № 1 в порядку спадкування за заповітом після померлої 18.08.20145 року ОСОБА_4

В судове засіданні сторони не з’явилися, від них надійшли заяви з проханням розглянути справу за їх відсутності. При цьому представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові. Представник відповідача позов визнала, не заперечує проти його задоволення.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09 липня 2013 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким все належне їй майно заповіла ОСОБА_6 (а.с. 12). Дошлюбне прізвище ОСОБА_4 – ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії АП № 077707 (а.с. 10).

22 квітня 2015 року ОСОБА_6 одружилася з ОСОБА_7 ї їй присвоєно прізвище чоловіка – «Васюкевич», що підтверджується копію свідоцтва про шлюб серії I-ЖС№ 153272, актовий запис № 239 (а.с. 9).

18 серпня 2013 року ОСОБА_4 померла, про що міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції складено актовий запис № 4516 (а.с. 30).

З цього часу відкрилася спадщина на житловий будинок № 290 по вул. Григорія Квітки-Основ’яненка у м. Запоріжжі.

Зазначений житловий будинок належить спадкодавцю на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку від 01 серпня 1958 року, посвідченого Першою Запорізькою державною нотаріальною конторою 29 листопада 1958 року за №2/12918 (а.с. 13-14).

Згідно рішенню Запорізької міської ради від 19.02.2016 року за № 46 та розпорядженню Запорізького міського голови від 20.02.2016 року за № 83р вулицю Петровського в м. Запоріжжі перейменовано на вулицю ОСОБА_8 – Основ’яненка (а.с. 61).

За життя ОСОБА_9 реєстрація права власності на будинок № 290 по вул. Григорія Квіткт – Основ’яненка у м. Запоріжжі не здійснена.

Як вбачається із спадкової справи № 63/2013, позивач ОСОБА_6 (нині ОСОБА_7) звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину. Проте, у видачі свідоцтва їй відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно ((а.с. 22).

Як роз’яснено у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом, а згідно ч. 1 ст. 1223 цього Кодексу право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Зазначені вище обставини перешкоджають позивачу захистити свої спадкові права в позасудовий спосіб і тому є підстави для визнання за нею права власності на спадкове майно, що відповідає приписам ст. 16 ЦК України.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 247, 258-259, 263, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 16, 1218, 1220-1223, 1270, 1296 ЦК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок № 290 літера А площею 64,2 кв. м., літню кухню літера Б площею 8,7 кв. м., вбиральню літера Г площею 3,6 кв. м., сарай літера Д площею 5 кв. м, душ літера Е площею 1,4 кв. м., погріб літера пг площею 9 кв. м., паркан № 1, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Григорія Квітки – Основ’яненка, 290 після померлої 18 серпня 2013 року ОСОБА_4.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Суркова