Рішення № 74588420, 08.06.2018, Приазовський районний суд Запорізької області

справа № 2/325/245/2018

325/531/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2018 року Приазовський районний суд Запорізької області

у складі головуючого судді Апалькової О.М.,

при секретарі Цукановій Л.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Приазовського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гірсівської сільської ради Приазовського району Запорізької області, третя особа: відділ у Приазовському районі ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області, про визнання права власності на частку земельної ділянки в порядку спадкування –

ВСТАНОВИВ:

19 квітня 2018 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Гірсівської сільської ради Приазовського району Запорізької області, третя особа: відділ у Приазовському районі ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області, про визнання права власності на частку земельної ділянки в порядку спадкування.

В обґрунтування позову посилається на те, що 04 лютого 2015 року помер її батько - ОСОБА_2, який за життя був зареєстрований та постійно мешкав по день смерті разом з нею по вул. Шкільна (до перейменування - Фрунзе), буд. 86 в с. Дунаївка Приазовського району Запорізької області.

Після його смерті відкрилась спадщина на майно, в тому числі і на 1/2 частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 8,84 га, вартість якої складає 144951,23 гривень з розрахунку: 8,84 га х 1/2 х 3894 грн. х 4,796 х 1,756).

Зазначену частку земельної ділянки її батько успадкував після смерті своєї матері - ОСОБА_3, про що свідчить свідоцтво про право на спадщину за законом серії ВМІ № 610812 від 05.08.2009 року, якій земельна ділянка належала на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП № 036881 від 26.04.2001 року, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2151

Позивачка стверджує, що єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2, як дочка, є вона. Тому, відповідно до положень ст. 1268 ЦК України вона є собою, що прийняла спадщину після смерті батька, оскільки постійно проживала разом з ним на час відкриття спадщини та не заявляла про відмову від спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України.

Воназвернулась до приватного нотаріуса Приазовського районного нотаріального округу ОСОБА_4 із заявою та подала відповідні документи з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на вищезазначену частку земельної ділянки після померлого батька.

Однак, постановою нотаріуса від 29 березня 2018 року (спадкова справа у нотаріуса № 31/2015) їй було відмовлено у вчинені нотаріальної дії і видачі вказаного свідоцтва в зв'язку з тим, що вона не подала правовстановлюючий документ на спадкове майно – 1/2 частку земельної ділянки площею 8,84 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дунаївської сільської ради Приазовського району Запорізької області.

Позивачка об'єктивно позбавлена можливості пред'явити правовстановлюючий документ на вищезазначену частку земельної ділянки, оскільки, успадкувавши цю частку земельної ділянки та, отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3, ОСОБА_2 за життя не встиг здійснити державну реєстрацію свого права на цю частку земельної ділянки та отримати відповідний правовстановлюючий документ.

Тому просить суд визнати за нею право власності на 1/2 (одну другу) частку вищевказаної земельної ділянки, в порядку спадкування за законом після смерті 04 лютого 2015 року ОСОБА_2.

В підготовче судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з’явилася, будучи належним чином сповіщеною про день, час та місце розгляду справи. У позовній заяві просила справу розглянути за її відсутності у зв'язку із значною віддаленістю та складністю транспортного сполучення між місцем її проживання та місцезнаходженням суду (а.с. 4). А також через канцелярію суду надала заяву про проведення підготовчого судового засідання без її участі, на позовних вимогах наполягає та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з’явився, відзив на позовну заяву не надав, проте надав суду заяву про розгляд справи у відсутність представника та що визнає позовні вимоги позивачки (а.с. 67).

Представник третьої особи – відділ у Приазовському районі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області у судове засідання не з’явився, на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, проти позову не заперечує (а.с. 75).

Згідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України, у випадку визнання позову відповідачем, суд ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Крім того, згідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню на наступних підставах.

Судом встановлено, що 04.02.2015 року помер ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії I-ЖС № 317958, виданим Виконавчим комітетом Дунаївської сільської ради Приазовського району Запорізької області 06 лютого 2015 року, актовий запис № 04 (а.с. 10).

Після його смерті відкрилась спадщина на майно, в тому числі і на 1/2 (одну другу) частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 8,84 га, розташовану на території Дунаївської сільської ради Приазовського району Запорізької області.

ОСОБА_2 мав право на вказану частку земельної ділянки згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВМІ № 610812 від 05.08.2009р. після смерті 12.12.2008 року ОСОБА_3, котрій ця земельна ділянка належала на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП № 036881 від 26.04.2001р., зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2151 (а.с. 11-12).

На момент смерті ОСОБА_2, який був зареєстрований та постійно проживав з 25 березня 1961 року по день смерті 04.02.2015 року в с. Дунаївка, вул. Шкільна (Фрунзе), б.80 Приазовського району Запорізької області, разом з померлим мешкала та була зареєстрована його донька - ОСОБА_1, яка є спадкоємицею вказаного майна (а.с.13).

З матеріалів цивільної справи, а саме копії спадкової справи №31/2015 вбачається, що 05.05.2015 року з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті 04.02.2015 року ОСОБА_2, до нотаріальної контори звернулась ОСОБА_1 (а.с.32).

Також позивачкою ОСОБА_1 подано заяву від 20.10.2015 року до приватного нотаріуса, про видачу Свідоцтва про право на спадщину.

Із свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.10.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом,спадкова справа №31/2015, реєстр №1357(а.с.62) видно, що ОСОБА_1 оформила спадщину у вигляді 1/1 частки земельної ділянки,площею 8,8400га після смерті батька ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП №036882, виданого Дунаївською сільською радою 26.04.2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2150, кадастровий номер № 2324583000:02:003:0066, що зареєстровано в Спадковому реєстрі 20.10.2015 року за № 58083286 (витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі за номером 41837706).

Однак із-за відсутності державної реєстрації правовстановлюючого документа, а саме свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку земельної ділянки на підставі державного акту на право приватної власності на землю,ІІ-ЗП № 036881, виданого Дунаївською сільською радою 26.04.2001 року, ареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2151, яке було видане ОСОБА_2 після смерті його матері, ОСОБА_3, позивачка не може подати до нотаріальної контори належний документ, що підтверджує право власності на майно померлого, у зв’язку з чим позбавлена права оформити спадщину на дану частку земельної ділянки.

У відповідності до ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Стаття 1225 ЦК України встановлює,що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах,із збереженням її цільового призначення.

В силу вимог ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Отже, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів, зокрема в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Згідно до постанови приватного нотаріуса Приазовського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_4 від 29.03.2018 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки у спадкоємця відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майнона 1/2 частки земельної ділянки площею 8,84 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Дунаївської сільської ради Приазовського району Запорізької області( а.с.14).

п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року встановлює, що відповідно до ст.1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування ( зі збереженням її цільового призначення) при підтвердження цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови(суперфіцій) право користування чужим майном(сервітуту).

Враховуючи викладене суд приходить до переконання, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 4,7,12,13,263-265,268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП-3164000669), ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 8,84 га, розташованої на території Дунаївської сільської ради Приазовського району Запорізької області, згідно даних державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП №036881 в порядку спадкування за законом після смерті 04 лютого 2015 року ОСОБА_2, який мав право на вказану частку земельної ділянки згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВМI № 610812 від 05.08.2009 року після смерті 12.12.2008 року ОСОБА_3, котрій ця земельна ділянка належала на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП № 036881 від 26.04.2001 року, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2151.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: О.М.Апалькова