Ухвала суду № 74588261, 07.06.2018, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/1150/18

Провадження №1-кс/311/619/2018

07.06.2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року м. Василівка

Слідчий суддя Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В., при секретарі Осінцевій Л.А., за участю прокурора Петренка В.О., захисника – адвоката ОСОБА_1, старшого слідчого СВ Василівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_2, розглянувши клопотання, погоджене з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, має неповну середню освіту, не працюючого, має на утриманні малолітню дитину: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 1) 06.10.2009 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 70, ст. 69, ч. 1 ст. 153 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим терміном 2 роки (судимість в установленому законом порядку погашена); 2) 18.07.2013 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.286 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим терміном 3 роки (судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена); 3) 23.08.2013 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 185 КК України до 850 гривень штрафу (судимість в установленому законом порядку погашена); 4) 24.03.2015 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.185 КК України до 100 годин громадських робіт (судимість в установленому законом порядку погашена); 5) 02.11.2017 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік (судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена),

за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018080190000285 від 07 квітня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

06 червня 2018 року старший слідчий СВ Василівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області з клопотанням, яке погоджене з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4

У поданому клопотанні слідчий Духонченко А.В. зазначає, що ним здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080190000285 від 07 квітня 2018 року відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та в ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні встановлено, що 06.04.2018 року, приблизно о 02 годині 45 хвилин, знаходячись по вул. Маяковського в м. Василівка Запорізької області, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, діючи повторно, з корисливих мотивів, з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, переліз через огорожу та проник на території домоволодіння № 29, де за допомогою заздалегідь підготовленого для вчинення крадіжки металевого лому, зірвав навісний замок на вхідних бокових дверях автомобільного гаражу, через які проник до його приміщення та з середини відчинив ворота гаражу.

Після цього, ОСОБА_4 в приміщенні гаражу виявив ролик обвідний ременя ГРМ «083059», вартістю 2082 гривні 64 копійки, реле втягувальне стартера «059914СО», вартістю 435 гривень 02 копійки та 2 втулки стабілізатору «PEUGEOT 1725295», загальною вартістю 89 гривень 88 копійок, які за допомогою ОСОБА_6, який не був обізнаний про злочинний умисел ОСОБА_4, виніс з вказаного гаражу, тим самим таємно викрав зазначене майно, чим завдав потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 2607 гривень 54 копійки.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, яке кваліфікуються як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення.

Наявність обґрунтованої підозри в вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- висновком судової автотоварознавчої експертизи № 11/1-88 від 22.05.2018 року, відповідно до якого вартість ролику обвідного ременя ГРМ «083059» - 2082 гривні 64 копійки, вартість реле втягувального стартера «059914СО» - 435 гривень 02 кошики, вартість 2 втулок стабілізаторів «PEUGEOT 1725295» - 89 гривень 88 копійок;

- протоколом огляду від 12.04.2018 року в період з 17 години 50 хвилин до 18 години 45 хвилини під час якого поблизу домоволодіння № 25 по провулку Медовому в місті Василівка за участі ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в ході якого ОСОБА_4 добровільно надав для огляду та було вилучено наступне майно: внутрішній радіатор на автомобільну пічку з маркуванням «SRL»; автомобільний стартер з маркуванням «VALDO»; підшипник в картонній коробці із надписом «083059»; дві шарові опори; витягувальне реле зі стартеру з гравіюванням «059914СО»; сальник з маркуванням «446757АС»; два натяжних ролики з маркуванням «SKFARB1195 FRANCE 20318 D»; один натяжний ролик з маркуванням «SKFARB1196 FRANCE 06234 Н»; один натяжний ролик з кріпленням з маркуванням «SKFARB1022 В»; підшипник з маркуванням «23ГГ13 С W USSR»; два сальники з надписом «PEUGEOT 1725295»; автомобільна подушка; дві стойки стабілізатору з надписом «PEUGEOT 60589-99, 607-00»; два наконечники рульової тяги з маркуванням «German's 251 FEBI»; набір для ремонту приводного валу із надписом «2333023»; блок з маркуванням «BOSCH НОМЕР_1»;

- протоколом огляду від 16.04.2018 року у приміщенні кабінету № 3 СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області за участі ОСОБА_7, який добровільно видав металевий лом довжиною 138 см, товщиною 3 см, з одного боку загострений з іншого сплюснутий, пояснивши, що виявив його поблизу гаражу на території домоволодіння № 29 по вулиці Маяковського в м. Василівка, та цей лом залишений злочинцями після вчинення крадіжки;

- протоколом огляду від 04.05.2018 року у приміщенні кабінету № 3 СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області за участі ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_8, яким пред'явлено металевий лом довжиною 138 см, товщиною 3 см, з одного боку загострений з іншого сплюснутий, вилучений у ОСОБА_7 LM. 16.04.2018 року. Як пояснив ОСОБА_6 саме даний лом належить ОСОБА_4, та саме даним ломом ОСОБА_4 зірвав навісний замок на гаражі свого дідуся на початку квітня 2018 року на «колгоспній» території міста Василівка. ОСОБА_6 додав, що саме цей лом був залишений ОСОБА_4 у дворі свого дідуся після того як ним був відчинений гараж;

- постановами про долучення речовими доказами вищевказаного вилученого майна;

- показами свідка ОСОБА_6, який надав свідчення про те, що саме ОСОБА_4 вчинив крадіжку з гаражу на початку квітня 2018 року на «колгоспній» території міста Василівка;

- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання, в ході складення якого свідок ОСОБА_6 впізнав під фото № 1 - ОСОБА_4 про якого надавав покази;

- протоколом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_6, який продемонстрував яким чином все відбувалось під час вчинення крадіжки із гаражу.

Слідчий на обґрунтування поданого клопотання зазначає, що підозрюваний ОСОБА_4 скоїв злочин проти власності, який відноситься до тяжкого злочину, за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Крім того, згідно вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_4: може переховуватися від органів досудового розслідування або суду; може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Як зазначено слідчим у клопотанні, жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, з наступних підстав: при обранні особистого зобов'язання та домашнього арешту підозрюваний зобов'язується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, відсутності джерела доходу, та відсутність сталих зв'язків, то одних лише особистих зобов'язань ОСОБА_4 недостатньо для забезпечення дієвості кримінального провадження. Враховуючи те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий вважає неможливим. Осіб, які могли б поручитися за належну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 не встановлено.

З метою уникнення вказаних ризиків і забезпечення виконання процесуальних рішень у відношенні підозрюваного ОСОБА_4, слідчий Духонченко А.В. вважає неможливим застосування щодо нього більш м’якого запобіжного заходу, а тому слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні слідчий та прокурор у повному обсязі підтримали клопотання за викладеними у ньому підставами та вважають, що підозрюваний ОСОБА_4, не маючи стійких соціальних зв’язків, ніде не працюючи, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до шести років, а також вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків по даному провадженню.

В судовому засіданні захисник підозрюваного – адвокат ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання слідчого про застосування відносно підзахисного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вважає, що ризики, наведені слідчим у заявленому клопотанні, є надуманими та в судовому засіданні належними доказами не доведені, відсутня обґрунтована підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. Просив зважити на всі характеризуючи особу підозрюваного дані та врахувати те, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, на його утриманні знаходиться малолітня донька, за місцем проживання ОСОБА_4 характеризується з позитивної сторони. Просить в задоволенні клопотання слідчого відмовити та обрати більш м’який запобіжний захід, який не пов’язаний з триманням ОСОБА_4 під вартою, а саме у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_4 проти клопотання слідчого заперечує, в задоволенні клопотання просить відмовити, позицію захисника підтримує у повному обсязі.

Вислухавши пояснення та думку слідчого і прокурора, які підтримали заявлене клопотання та просять клопотання задовольнити за підставами, викладеними у ньому, думку підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_1, які заперечували проти задоволення клопотання слідчого, та дослідивши додані до клопотання матеріали та проаналізувавши докази на обґрунтування клопотання у їх сукупності, виходячи з принципів об’єктивності, справедливості та розумності, вважаю, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень п.п.1,2,3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно наданих суду матеріалів клопотання слідчого та ОСОБА_3 з реєстру досудових розслідування, складеного станом на день розгляду клопотання, ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, яке кваліфікується як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення підозрюваного, слідчого, думку прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з вимогами ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно із п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).

При вирішенні питання про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України та враховує обставини передбачені ст. 178 КПК України.

Тримання під вартою, за нормами ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.ст.177,178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що: 1) підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта,спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1); підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина 2).

Згідно з п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами та доданими до клопотання матеріалами.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» № 14310/88 від 28 жовтня 1994 року зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Так наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні вищенаведеними у клопотанні доказами.

Разом з тим слідчий суддя не відхиляє доводів сторони захисту на користь підозрюваного, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи. (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

У відповідності до п.п. 61,62 Рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

Таким чином, при розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Наявність ризику, передбаченого п.п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що ОСОБА_4 на теперішній час обґрунтовано підозрюється у кримінальному правопорушення проти власності, який відноситься до категорії тяжких злочинів, який, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких, відповідальність за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, що дає підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути призначено йому відповідно до санкції вказаної статті, а також розуміючи невідворотність вчиненого та кримінальної відповідальності за скоєне, підозрюваний ОСОБА_4, залишаючись на свободі, може залишити місце проведення досудового розслідування, тим самим ухилитися від кримінального переслідування, що унеможливить проведення подальшого досудового розслідування у даному кримінальному провадженні. Крім того, на теперішній час ОСОБА_4 офіційного місця роботи не має, будь-якою суспільно-корисною працею не займається, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, постійного джерела прибутку та регулярного доходу немає.

Наявність ризику, передбаченого п.п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_4 офіційного місця роботи не має, будь-якою суспільно-корисною працею не займається. Та теперішній час ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину корисливого характеру, на момент вчинення якого перебував на іспитовому строку, встановленому вироком Василівського районного суду від 02.11.2017 року за вчинення злочину проти власності, що свідчить про те, що злочинна діяльність для ОСОБА_4 стала звичайним способом життя, що вказує на обґрунтований ризик вчинити ОСОБА_4 інше кримінальне правопорушення або продовжити вчиняти аналогічні злочини. На теперішній час, відповідно до вироку від 02.11.2017 року Василівського районного суду Запорізької області за ч.1 ст.185 КК України із застосуванням ст.75,76 КК України, судимість відносно ОСОБА_4 на теперішній час не знята та не погашена в установленому законом порядку та на даний час ОСОБА_4 перебуває на обліку у Василівському відділі пробації.

Наявність ризику, передбаченого п.п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні підтверджується тим, що у даному кримінальному провадженні основним свідком є ОСОБА_6, якого, згідно встановлених в ході досудового розслідування обставин, підозрюваний ОСОБА_4 ввів в оману, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності, тому є наявним ризик незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_4 на свідків у даному кримінальному провадженні.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 на теперішній час суспільно-корисною працею не займається, ніде не працевлаштований, постійного джерела прибутку та регулярного доходу немає, у шлюбі не перебуває, непрацездатних осіб на утриманні немає, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та з урахуванням вищенаведеного. Оцінюючи репутацію підозрюваного ОСОБА_4 суд приходить до висновку, що є в наявності ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні. Вказані ризики підтверджуються тим, що ОСОБА_4 будучи раніше неодноразово судимим, за останньою судимістю із застосуванням судом положень ст.75 КК України, з випробувальним строком один рік та, перебуваючи на свободі, після проголошення вироку суду, ОСОБА_4 продовжує вчиняти кримінальні правопорушення корисливого характеру, тому, перебуваючи на волі, з більш м’яким запобіжним заходом, аніж тримання під вартою, ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та вчинити інші кримінальні правопорушення.

Зазначені обставини свідчать про недостатність застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів, а ніж тримання під вартою, для запобігання виникненню ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим слідчий суддя вважає доцільним обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3,4,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

У справі Мамедова проти Росії 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Враховуючи вищевикладене, суд на підставі ст. ст. 177, 178, 179, 194 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним, вік, дані про його особу, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1,3,5 частини 1 статті 177 КПК України, а також те, що для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні про застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім, тому суд приходить до висновку, що обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за скоєні злочини та запобіганню вчинення ним інших кримінальних правопорушень.

Згідно з п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Крім того, як вбачається з доданих до клопотання про обрання запобіжного заходу матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, тому суд вважає необхідним клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів.

Будь-яких документів про наявність медичних протипоказань утримання на даний час підозрюваного ОСОБА_4 в умовах ізоляції, в ході розгляду клопотання суду не надано та в судовому засіданні підозрюваним та стороною захисту не доведено.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи тяжкість скоєного злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом; слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762 грн.00 коп.), що складає 35240 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, встановлених КПК України.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або ч.4 ст.183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: 1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; 4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілими.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 – 178, 183, 184, 194, 492 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Підозрюваного ОСОБА_4 взяти під варту в залі суду.

Строк тримання під вартою відраховувати з часу проголошення цієї ухвали – з 17 годин 15 хвилин 07 червня 2018року.

Термін дії ухвали закінчується з 17 годин 15 хвилин 05 серпня 2018 року.

Розмір застави визначити в межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає – 35 240 (тридцять п'ять тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області (отримувач платежу: ТУ ДСА України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ - 26316700, розрахунковий рахунок № 37319085001205 Державна казначейська служба України м. Київ; МФО - 820172, призначення платежу - обов'язково зазначати інформацію про ухвалу судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (перебування)

4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим у даному кримінальному провадженні;

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Василівського районного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Виконання ухвали доручити старшому слідчому Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора.

Строк дії ухвали становить шістдесят днів.

Термін дії ухвали закінчується о 17 годині 15 хвилин 05 серпня 2018 року.

Про прийняте рішення повідомити учасників судового розгляду та копію ухвали слідчого судді невідкладно вручити підозрюваному ОСОБА_4, учасникам судового провадження та направити до Вільнянської установи виконання покарань (№11) Запорізької області для відома.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя

Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_9