Рішення № 74587956, 15.05.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/2199/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Мисько М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (м.Львів, вул. Ніжинська 5/4) до ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України (м.Львів, вул. Костюшка, 1) про скасування постанови про порушення митних правил №1005/20900/18 від 20 березня 2018 року, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови про порушення митних правил №1005/20900/18 від 20 березня 2018 року, якою на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн. за порушення митних правил передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.

З винесеною постановою позивач не погоджується, вважає її необґрунтованою, винесеною з грубим порушенням чинного законодавства, викладені у ній обставини та висновки щодо підстави порушення митних правил такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а сам розгляд справи неповним та необ'єктивним. В обґрунтування позову покликається на те , що в процесі проведення митного контролю позивач надав копію повідомлення до ОСОБА_2 митниці ДФС про поломку, ремонт та неможливість експлуатації транспортного засобу, в тому числі його транспортування від 25.10.2017 року. Окрім того, під час розгляду справи 20 березня 2018 року позивачем надано пояснення, що 25.10.2017 року він повідомив митний орган про ремонт автомобіля та неможливість його експлуатації, і те що 18.03.2018 року ним було вивезено транспортний засіб з митної території України, та долучено підтверджуючі документи щодо ремонту авто. Однак при винесенні оскаржуваної постанови не вззято до уваги жодних доказів.

Відповідачем у справі подано відзив на позовну заяву, у якому вказано, що ОСОБА_2 митницею ДФС правомірно притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України. Зазначено, що позивач не доставив транспортний засіб до органу доходів і зборів призначення та перевищив встановлений МК України строк доставки транспортних засобів, що перебувають під митним контролем до органу доходів і зборів призначення, більше ніж на десять діб. ОСОБА_1 жодних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 Митного кодексу України, не надав. Документи ж, надані позивачем, вказують лише на те, що автомобіль перебував на ремонті, й не містять жодних доказів того, що ремонту зазначений вище транспортний засіб потребував в результаті аварії або дії обставин непереборної сили.

ОСОБА_1 в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі, просив такий задовольнити та скасувати постанову від 20 березня 2018 року.

Представник відповідача ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби – ОСОБА_3 проти позову заперечив та підтримав свої доводи, викладені у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи, керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному доказів в їх сукупності, які є у справі, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлені наступні обставини.

Як вбачається із постанови у справі про порушення митних правил №1005/20900/18 від 20 березня 2018 року, 10.02.2018 року близько 02:59 години в зону митного контролю по смузі руху «червоний коридор» пункту пропуску «Шегині» митного поста «Мостиська» ОСОБА_2 митниці ДФС заїхав транспортний засіб «MERCEDES- BENC», реєстраційний номер L04069, кузов WDB9066351S934883, в якому в якості водія переміщувався громадянин України ОСОБА_1, який слідував з ОСОБА_4 в Україну.

В ході митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення даних про нього та осіб, які переміщувалися в ньому, в АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України виявилось, що громадянин України ОСОБА_1 25.10.2017 року о 02:47 годині через митний пост «Краковець» ОСОБА_2 митниці ДФС ввіз на митну територію України автомобіль марки «MERCEDES-BENZ 463D», реєстраційний номер SY7522H, кузов WDB46332117092846 без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, на строк, передбачений нормами ст. 95 МК України.

Одночасно було встановлено відсутність в АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України інформації про вивезення з митної території України вказаного автомобіля, станом на 10.02.2018 року.

Частиною 1 ст. 381 МК України встановлено, що транспортні засоби особистого користування, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, дозволяється ввозити на митну територію України з метою транзиту без письмового декларування та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті гіри ввезенні таких транспортних засобів з метою вільного обігу.

При цьому, згідно з гл.55 р. ХІІ МК України поміщення громадянином - резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжуватиметься обов'язковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу та виконанням інших митних формальностей, передбачених Митним кодексом України (письмове зобов'язання, застосування заходів гарантування тощо).

Отже, пропуск ввезеного 25.10.2017 року ОСОБА_1 на митну територію України автомобіля марки «MERCEDES-BENZ 463D», реєстраційний номер SY7522H, кузов WDB46332117092846, здійснено у порядку, передбаченому нормами ч. 1 ст. 381 МК України - в митному режимі «транзит», на строк, передбачений нормами ст. 95 МК України для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Згідно ч.3 ст. 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Хоча даний транспортний засіб не є транспортним засобом комерційного призначення, на нього поширюється регулювання ч. 3 ст. 470 МК України, оскільки згідно з п. 57 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, термін «товар» вживаються в значенні будь-якої рухомої речі, у тому числі такої, на яку законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі. Таким чином поняття «транспортний засіб особистого користування» охоплюється поняттям «товар», оскільки він є рухомою річчю.

Нормами ст.ст. 90 та 93 МК України визначено що товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, перебувають під митним контролем і повинні бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного ст.95 МК України.

Згідно із нормами ч. 2 ст. 95 МК України до строків, зазначених у ч. 1 даної статті, не включається час дії обставин, зазначених у ст. 192 МК України.

Разом з тим нормами ч. 1 ст. 192 МК України передбачено, що у разі, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місце знаходження товарів і транспортного засобу.

В процесі проведення митного контролю ОСОБА_1 надав копію повідомлення ОСОБА_2 митниці ДФС про поломку транспортного засобу «MERCEDES-BENZ 463D», реєстраційний номер SY7522H, кузов WDB46332117092846 від 25.10.2017 року.

Проте, ОСОБА_1 не вжито заходів щодо вивезення згаданого транспортного засобу за межі митної території України на лафеті тощо.

Згідно розділу VIII Порядку виконання митних формальностей, відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2012 року № 657, - аварія - це небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи; обставини непереборної сили - це надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події.

Тобто, є усі підстави вважати, що ремонт транспортного засобу не відноситься до аварії та обставин непереборної сили.

Окрім цього, відповідно до п. 7 розділу V Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2014 року № 615 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.12.2014 року за №1609/26386) документами, що підтверджують надання послуги, є акт передавання приймання КТЗ (його складових частин(систем) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту; наряд-замовлення, підписаний контролером якості (з проставленням печатки виконавця (за наявності) та замовником; документ, що підтверджує оплату послуг; рахунок-фактура; податкова накладна (для юридичних осіб).

Разом з тим, ОСОБА_1 жодних документів, які відповідають переліку документів, що підтверджують надання послуги, затвердженого Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2014 року № 615 до митного контролю не надав.

Таким чином, ОСОБА_1, станом на 10.02.2018 року перевищив більше ніж на десять діб встановлений ч. 1 ст. 95 МК України строк доставки товару - т/з марки «MERCEDES-BENZ 463D», реєстраційний номер SY7522H, кузов WDB46332117092846, що перебуває під митним контролем до органу доходів і зборів призначення (пункту вивезення за межі митної території України).

Отже, в діях ОСОБА_1 наявний склад порушення митних правил, відповідальність за яке передбачено ч. 3 ст. 470 МК України.

У своєму позові позивач як на підставу невивезення у встановлений законодавством строк транспортного засобу посилається на факт його поломки та перебування на ремонті.

Наведена причина порушення терміну доставки не відноситься до аварії чи обставин непереборної сили і не може звільняти особу від відповідальності.

Так, згідно із ч. 1 ст. 460 МК України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Таким чином дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за вказане порушення митних правил. Такими умовами відповідно є аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

Згідно Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року №1118 до обставин непереборної сили відносяться смерть власника транспортного засобу, стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря тощо, закриття шляхів тощо), військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується транспортний засіб, страйк, злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника транспортного засобу, дорожня пригода за участю транспортного засобу, яка спричинила повне або часткове його пошкодження, неможливість подальшого руху транспортного засобу, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров'ю людей або навколишньому середовищу, інші схожі за характером обставини чи події.

Крім цього, відповідно до п. 2 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 № 657 (далі - Порядок), обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема, стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Відтак, обов'язковою ознакою обставин непереборної сили є надзвичайність та невідворотність.

Разом з тим, вищевказаним Порядком передбачено документальне підтвердження факту аварії чи дії обставин непереборної сили - часткового чи повного пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата, тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Так, разом із заявою, що містить інформацію про місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили подаються документи, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, видані компетентними органами (установами) та засвідчені у встановленому порядку.

Пункт 3 розділу VLLI Порядку передбачає, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб та видачі сертифікатів щодо форс-мажорних обставин передбачено Законом України від ,02.12.1997 року №671/97 і надано Торгово-промисловій палаті України та уповноваженими нею регіональним торгово-промисловим палатам як єдиним органам із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в Україні.

Таким чином, ОСОБА_1 жодних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 Митного кодексу України, не надав. Документи ж, надані позивачем, вказують лише на те, що автомобіль перебував на ремонті, й не містять жодних доказів того, що ремонту зазначений вище транспортний засіб потребував в результаті аварії або дії обставин непереборної сили.

Аналогічна позиція наведена Вищим адміністративним судом України в ухвалах № К/800/21036/16 від 15.12.2016 року, № К/800/15082/16 від 14.07.2016 року де суд зазначає, що поломка автомобіля не є обставиною непереборної сили у розумінні статті 192 МК України.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставини, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України є законною та обґрунтованою, прийнята в межах повноважень ОСОБА_2 митниці ДФС. Вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України доведена; відтак, підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 20, 73, 77, 243, 250 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

в задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 (м.Львів, вул. Ніжинська 5/4) до ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України (м.Львів, вул. Костюшка, 1) про скасування постанови про порушення митних правил №1005/20900/18 від 20 березня 2018 року - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.

Суддя І.Р.Волоско.