Постанова № 74587858, 11.06.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У.№ 335/9493/17 Головуючий у 1 інстанції: Воробйов А.В.

№ 22-ц/778/1813/18 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Кухаря С.В.

ОСОБА_2

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі „Обласного відділення ПАТ Промінвестбанк” в м. Запоріжжя”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Кредитні ініціативи”, третя особа ОСОБА_4 про визнання кредитного договору припиненим,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що 16.02.2007 року між ЗАТ „Промінвестбанк”, яке на теперішній час іменується ПАТ „Промінвестбанк” та ОСОБА_3 укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №19-07 квф, згідно умов якого ОСОБА_5 надано кредит шляхом відкриття не відновлюваної кредитної лінії у розмірі 430000 доларів США з кінцевим строком повернення кредиту не пізніше 05.02.2010 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,00% річних.

Згідно п.2.4 Кредитного договору, погашення основного боргу за кредитом здійснюється ОСОБА_5 одноразово в кінцевий термін, зазначений в п.2.3 кредитного договору, тобто у строк не пізніше 05.02.2010 року.

Відповідно до п.3.2, 3.3 Кредитного договору, нарахування банком процентів за користування кредитом починається з дати його видачі готівкою ОСОБА_5 по день повного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. Проценти за користування кредитом нараховуються Банком щомісячно в перший робочий день місяця, а також в день кінцевого терміну повернення кредиту, визначного п.2.3 договору. Проценти сплачуються ОСОБА_5 щомісячно не пізніше передостаннього робочого дня поточного місяця.

Відповідно до умов договору, у випадку виникнення прострочення по поверненню кредиту та/або відсотків за користування кредитом, Банк нараховує збільшену відсоткову ставку та пеню.

Згідно п1.7, 1.8.,1.9,4.1 Кредитного договору, зазначений договір забезпечено грошовим коштами, розміщеними не депозиті у Кредитора ОСОБА_4 (батьком ОСОБА_5).

Так, 16.02.2007 року між ЗАТ „Промінвестбанк” та ОСОБА_4 укладено договір поруки №119-07 пф, згідно якого ОСОБА_4 зобов’язався відповідати в повному обсязі перед Кредитором за своєчасне та повне виконання ОСОБА_5 зобов’язань за Кредитним договором, та у випадку невиконання ОСОБА_5 своїх зобов’язань бере на себе зобов'язання погасити заборгованість в розмірі наданого кредиту на нараховані за користування кредитом відсотки неустойку, збитки, завдані Кредиторові, а також інші боргові зобов'язання, що випливають з Кредитного договору.

Також, 16.02.2007 року між ЗАТ „Промінвестбанк” та ОСОБА_4 укладено договір застави майнових прав №120-07 зф на грошові кошти за договором банківського вкладу „Особливий плюс”, згідно якого в забезпечення виконання зобов’язань по Кредитному договору ОСОБА_4 передав в заставу Кредитору/Заставодержателю право вимоги за зобов’язаннями по договору банківського вкладу „Особливий плюс” №313355/03/-ОШ 30 від 17.01.2007 року в суму 2448000 грн. строком дії до 17.04.2008 року, укладений між ЗАТ „Промінвестбанк” та ОСОБА_4.

22.04.2008 року між ЗАТ „Промінвестбанк” та ОСОБА_4 укладено договір про внесення змін №1 до договору застави майнових прав №120-07 зф від 16.02.2007 року на грошові кошти за договором банківського вкладу „Особливий плюс”, згідно якого сторони внесли зміни до п.1.2 зазначеного договору, а саме в забезпечення виконання зобов’язань по Кредитному договору ОСОБА_4 передав в заставу Кредитору/Заставодержателю право вимоги за зобов’язаннями по договору банківського вкладу „особливий плюс” № 313355/03/-ОШ 52 від 22.04.2008 року в сумі 2448000 грн. строком дії до 22.07.2009 року, укладений між ЗАТ „Промінвестбанк” та ОСОБА_4.

25.07.2008 року між ЗАТ „Промінвестбанк” та ОСОБА_4 укладено договір про внесення змін №1 до договору застави майнових прав №120-07 зф від 16.02.2007 року на грошові кошти за договором банківського вкладу „Особливий плюс”, згідно якого сторони змінили назву та п.1.2 зазначеного договору, а саме в забезпечення виконання зобов’язань по Кредитному договору ОСОБА_4 передав в заставу Кредитору/Заставодержателю право вимоги за зобов’язаннями по договору банківського вкладу „Партнерський” №313355/03-ПХ1 від 25.07.2008 року в сумі 2448000 грн. строком дії до 25.07.2011 року, укладений між ЗАТ „Промінвестбанк” та ОСОБА_4.

06.07.2009 року між ЗАТ „Промінвестбанк” та ОСОБА_4 укладено договір про внесення змін №2 до договору застави майнових прав №120-07 зф від 16.02.2007 року на грошові кошти за договором банківського вкладу „Партнерський”, згідно якого сторони змінили назву та п.1.2, 1.3 зазначеного договору, а саме в забезпечення виконання зобов’язань по Кредитному договору ОСОБА_4 передав в заставу Кредитору/Заставодержателю право вимоги за зобов’язаннями по договору банківського вкладу „Співдружність” №313355/0--СМ5 від 06.07.2009 року в сумі 2453764,95 грн. строком дії до 06.04.2010 року, укладений між ЗАТ „Промінвестбанк” та ОСОБА_4.

21.10.2009 рок між ЗАТ „Промінвестбанк” та ОСОБА_4 укладено договір банківського вкладу „Депозитний” №313355/04/Б9К315, згідно якого ОСОБА_4 розмістив у Кредитора депозит у розмірі 65000 євро строком на 6 місяців, який 21.01.2010 року додатково поповнив сумою у розмірі 65000 євро, тим самим збільшивши розмір депозитного внеску до 130000 євро.

Згідно п.3.4 Договору застави, з метою забезпечення належного та своєчасного виконання зобов’язань Заставодавця за цим договором, останній доручає Заставодержателю згідно ст.26 Закону України „Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” здійснювати договірне списання грошових коштів (сум кредиту та процентів за користування ними, процентів за неправомірне користування кредитом, неустойки та збитків) з усіх рахунків Заставодавця, що будуть відкриті або будуть відкриті в майбутньому у Заставодержателя за умови настання будь-яких грошових зобов’язань Заставодавця перед Заставодержателем.

05.02.2010 року ОСОБА_5 не повернув кредит, у зв’язку з чим 06.02.2010 року сума кредиту у розмірі 430000 доларів США стала простроченою.

У зв’язку з тим, що 06 та 07 лютого 2010 року були вихідними та, відповідно, не банківськими днями, у Банка в зазначені дні була відсутня можливість здійснити договірне списання з депозитних рахунків ОСОБА_4, відкритих на підставі договору банківського вкладу „Співдружність” №313355/03- - СМ5 від 06.07.2009 року в сумі 2453764,95 грн. строком дії до 06.04.2010 року та договору банківського вкладу „Депозитний” №313355/04/Б9К315 від 21.10.2009 року в сумі 130000 євро строком дії до 21.04.2010 року.

11.02.2010 року ЗАТ „Промінвестбанк” здійснив договірне списання грошових коштів з депозитного рахунку відкритого на підставі договору банківського вкладу „Співдружність” №313355/03- - СМ5 від 06.07.2009 року в сумі 2453764,95 грн., яка була конвертована в долари США за офіційним курсом НБУ (8,01 грн. за 1 долар США), що становить 306337,70 доларів США та зараховано в рахунок погашення простроченої заборгованості за Кредитним договором.

При цьому, грошові кошти у розмірі 130000 євро, які зберігались на депозитному рахунку у ЗАТ „Промінвестбанк”, відкритому на підставі договору банківського вкладу „Депозитний” №313355/04/Б9К315 від 21.10.2009 року, банк в супереч розпорядженню ОСОБА_4 не списав, чим порушив п.3.4 Договору застави.

Станом на 11.02.2010 року, для задоволення вимог Кредитора по стягненню тіла кредиту у розмірі 123662,30 доларів США необхідно було списати 90001,67 євро, які знаходились на депозитному рахунку ОСОБА_4

Вказане стало відомо ОСОБА_4, у зв’язку з чим з чим він вирішив 17.02.2010 року здійснити погашення залишку кредиту за рахунок депозитних коштів у розмірі 130000 євро самостійно, шляхом дострокового зняття депозиту і внесення грошових коштів на кредитний рахунок свого сина – ОСОБА_5 за Кредитним договором, у зв’язку з чим звернувся до ЗАТ „Промінвестбанк” з відповідною заявою.

Разом з тим, 17.02.2010 року ЗАТ „Промінвестбанк” звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за Кредитним договором у розмірі 126362,89 доларів США та 14426,01 грн..

Крім того, ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.02.2010 року за заявою ЗАТ „Промінвестбанк” накладено арешт на грошові кошти у розмірі 93901,09 євро, що належать ОСОБА_4 і зберігаються в філії „Відділення ПАТ „Промінвестбанк в м. Запоріжжі” по договору банківського вкладу „Депозитний” №313355/04/Б9К315 від 21.10.2009 року.

Листом №24-45/259 від 19.02.2010 року ЗАТ „Промінвестбанк” повідомив ОСОБА_4 про неможливість дострокового розірвання договору банківського вкладу „Депозитний” №313355/04/Б9К315 від 21.10.2009 року у розмірі 130000 євро, у зв’язку з накладенням арешту на частину вкладу, при цьому погодився та 21.04.2010 року повернув частину вкладу у розмірі 37721 євро.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10.05.2011 року вказаний позов ЗАТ „Промінвестбанк” з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, задоволено у повному обсязі, солідарно стягнуто з ОСОБА_5 та Поручителя заборгованість за Кредитним договором станом на 18.02.2011 року у розмірі 152189,70 доларів США та 205013,15 грн..

Таким чином, дії ЗАТ „Промінвестбанк” по невиконанню умов п.3.4 Договору застави, а саме невиконанню доручення здійснювати договірне списання грошових коштів з усіх рахунків Заставодавця, що відкриті або будуть відкриті в майбутньому у Заставодержателя за умови настання будь-яких грошових зобов’язань Заставодавця перед Заставодержателем, а також наступні дії по перешкоджанню здійснити погашення кредиту самостійно шляхом зняття депозиту на суму 130000 євро призвели до штучного збільшення суми боргу ОСОБА_5 та Поручителя, що законодавством визнається як прострочення кредитора. Банк свідомо зловживав своїми правами, не виконував покладені на нього угодами обов’язки, сприяв збільшенню боргу, здійснював заходи, які унеможливлювали виконання зобов'язання.

01.07.2011 року на підставі платіжної вимоги Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ по примусовому виконанню рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя про солідарне стягнення з ОСОБА_5 та Поручителя заборгованості за Кредитним договором станом на 18.02.2011 року у розмірі 152189,70 доларів США та 205013,15 грн. ПАТ „Промінвестбанк” перерахував на рахунок ДВС частину депозитних коштів ОСОБА_4 у розмірі 93901,09 євро у рахунок часткового виконання зазначеного рішення суду та 18.07.2011 року отримав від Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ 957716,70 грн..

Після отримання зазначеного виконання, листом №24-10/1417218 від 04.02.2014 року ПАТ „Промінвестбанк” повідомив позичальника, що залишок заборгованості за Кредитним договором станом на 17.12.2010 року складає 52510,89 доларів США.

З зазначеного слідує, що Кредитор отримав 18.07.2011 року арештовані 18.02.2010 року депозитні кошти Поручителя та Заставодавця у розмірі 93901,09 євро, яких станом на 11.02.2011 року та/або 17.02.2010 року вистачило на погашення кредиту

З огляду на те, що Кредитор отримав виконання зобов'язання розмір якого відповідач розміру зобов'язання станом на 17.02.2010 року, то зобов'язання з повернення кредиту за Кредитним договором є виконаним належним чином, а відтак, відповідно до ст.599 ЦК України, є припиненим.

17.12.2010 ПАТ „Промінвестбанк” відступив право вимоги за Кредитним договором ТОВ „Кредитні ініціативи”.

Посилаючись на зазначені обставини просив суд,встановити з 11.02.2010 року прострочку кредитора по кредитному договору про відкритті кредитної лінії №19-07 квф від 16.02.2007 року укладеного між ЗАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” та ОСОБА_3 внаслідок порушення ЗАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” п.3.4 договору застави майнових прав №120-07 зф від 16.02.2007 року через невиконання доручення про списання грошових коштів з депозитного рахунку ОСОБА_4, відкритого на підставі договору банківського вкладу „Депозитний” №313355/04/Б9К315 від 21.10.2009 року, на якому станом на 11.02.2010 року зберігались грошові кошти у розмірі 130000 євро.; визнати зобов'язання за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №19-07 квф від 16.02.2007 року укладеного між ЗАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” та ОСОБА_3 припиненим; стягнути з ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 640 грн..

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 січня 2018 року позовні вимоги залишені без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За ст. 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.02.2007 року між ЗАТ „Промінвестбанк”, яке на теперішній час іменується ПАТ „Промінвестбанк” та ОСОБА_3 укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №19-07 квф, згідно умов якого ОСОБА_5 надано кредит шляхом відкриття не відновлюваної кредитної лінії у розмірі 430000 доларів США з кінцевим строком повернення кредиту не пізніше 05.02.2010 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,00% річних.

Згідно п 1.7, 1.8.,1.9,4.1 Кредитного договору, зазначений договір було забезпечено грошовим коштами, розміщеними не депозиті у Кредитора ОСОБА_4.

Це обумовлено тим, що 16.02.2007 року між ЗАТ „Промінвестбанк” та ОСОБА_4 укладено договір поруки №119-07 пф, згідно якого ОСОБА_4 зобов’язався відповідати в повному обсязі перед Кредитором за своєчасне та повне виконання ОСОБА_5 зобов’язань за Кредитним договором, та у випадку невиконання ОСОБА_5 своїх зобов’язань бере на себе зобов'язання погасити заборгованість в розмірі наданого кредиту на нараховані за користування кредитом відсотки неустойку, збитки, завдані Кредиторові, а також інші боргові зобов'язання, що випливають з Кредитного договору.

Також, 16.02.2007 року між ЗАТ „Промінвестбанк” та ОСОБА_4 укладено договір застави майнових прав №120-07 зф на грошові кошти за договором банківського вкладу „Особливий плюс”, згідно якого в забезпечення виконання зобов’язань по Кредитному договору ОСОБА_4 передав в заставу Кредитору/Заставодержателю право вимоги за зобов’язаннями по договору банківського вкладу „Особливий плюс” №313355/03/-ОШ 30 від 17.01.2007 року в суму 2448000 грн. строком дії до 17.04.2008 року, укладений між ЗАТ „Промінвестбанк” та ОСОБА_4.

22.04.2008 року між ЗАТ „Промінвестбанк” та ОСОБА_4 укладено договір про внесення змін №1 до договору застави майнових прав №120-07 зф від 16.02.2007 року на грошові кошти за договором банківського вкладу „Особливий плюс”, згідно якого сторони внесли зміни до п.1.2 зазначеного договору, а саме в забезпечення виконання зобов’язань по Кредитному договору ОСОБА_4 передав в заставу Кредитору/Заставодержателю право вимоги за зобов’язаннями по договору банківського вкладу „особливий плюс” № 313355/03/-ОШ 52 від 22.04.2008 року в сумі 2448000 грн. строком дії до 22.07.2009 року, укладений між ЗАТ „Промінвестбанк” та ОСОБА_4.

25.07.2008 року між ЗАТ „Промінвестбанк” та ОСОБА_4 укладено договір про внесення змін №1 до договору застави майнових прав №120-07 зф від 16.02.2007 року на грошові кошти за договором банківського вкладу „Особливий плюс”, згідно якого сторони змінили назву та п.1.2 зазначеного договору, а саме в забезпечення виконання зобов’язань по Кредитному договору ОСОБА_4 передав в заставу Кредитору/Заставодержателю право вимоги за зобов’язаннями по договору банківського вкладу „Партнерський” №313355/03-ПХ1 від 25.07.2008 року в сумі 2448000 грн. строком дії до 25.07.2011 року, укладений між ЗАТ „Промінвестбанк” та ОСОБА_4.

06.07.2009 року між ЗАТ „Промінвестбанк” та ОСОБА_4 укладено договір про внесення змін №2 до договору застави майнових прав №120-07 зф від 16.02.2007 року на грошові кошти за договором банківського вкладу „Партнерський”, згідно якого сторони змінили назву та п.1.2, 1.3 зазначеного договору, а саме в забезпечення виконання зобов’язань по Кредитному договору ОСОБА_4 передав в заставу Кредитору/Заставодержателю право вимоги за зобов’язаннями по договору банківського вкладу „Співдружність” №313355/0--СМ5 від 06.07.2009 року в сумі 2453764,95 грн. строком дії до 06.04.2010 року, укладений між ЗАТ „Промінвестбанк” та ОСОБА_4.

21.10.2009 рок між ЗАТ „Промінвестбанк” та ОСОБА_4 укладено договір банківського вкладу „Депозитний” №313355/04/Б9К315, згідно якого ОСОБА_4 розмістив у Кредитора депозит у розмірі 65000 євро строком на 6 місяців, який 21.01.2010 року додатково поповнив сумою у розмірі 65000 євро, тим самим збільшивши розмір депозитного внеску до 130000 євро.

05.02.2010 року ОСОБА_5 не повернув кредит, у зв’язку з чим 06.02.2010 року сума кредиту у розмірі 430000 доларів США стала простроченою.

11.02.2010 року ЗАТ „Промінвестбанк” здійснив договірне списання грошових коштів з депозитного рахунку відкритого на підставі договору банківського вкладу „Співдружність” №313355/03- - СМ5 від 06.07.2009 року в сумі 2453764,95 грн., яка була конвертована в долари США за офіційним курсом НБУ (8,01 грн. за 1 долар США), що становить 306337,70 доларів США та зараховано в рахунок погашення простроченої заборгованості за Кредитним договором.

17.02.2010 року ЗАТ „Промінвестбанк” звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за Кредитним договором у розмірі 126362,89 доларів США та 14426,01 грн..

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.02.2010 року за заявою ЗАТ „Промінвестбанк” накладено арешт на грошові кошти у розмірі 93901,09 євро, що належать ОСОБА_4 і зберігаються в філії „Відділення ПАТ „Промінвестбанк в м. Запоріжжі” по договору банківського вкладу „Депозитний” №313355/04/Б9К315 від 21.10.2009 року.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10.05.2011 року вказаний позов ЗАТ „Промінвестбанк” з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, задоволено у повному обсязі, солідарно стягнуто з ОСОБА_5 та Поручителя заборгованість за Кредитним договором станом на 18.02.2011 року у розмірі 152189,70 доларів США та 205013,15 грн..

01.07.2011 року на підставі платіжної вимоги Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ по примусовому виконанню рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя про солідарне стягнення з ОСОБА_5 та Поручителя заборгованості за Кредитним договором станом на 18.02.2011 року у розмірі 152189,70 доларів США та 205013,15 грн. ПАТ „Промінвестбанк” перерахував на рахунок ДВС частину депозитних коштів ОСОБА_4 у розмірі 93901,09 євро у рахунок часткового виконання зазначеного рішення суду та 18.07.2011 року отримав від Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ 957716,70 грн..

Після отримання зазначеного виконання, листом №24-10/1417218 від 04.02.2014 року ПАТ „Промінвестбанк” повідомив позичальника, що залишок заборгованості за Кредитним договором станом на 17.12.2010 року складає 52510,89 доларів США.

17.12.2010 ПАТ „Промінвестбанк” відступив право вимоги за Кредитним договором ТОВ „Кредитні ініціативи”.

Аналізуючи оскаржуване рішення суду першої інстанції та встановлені ним обставини справи, судова колегія погоджується з його висновками з таких підстав.

Так, суд правильно виходив з основних положень чинного законодавства, які регулюють відносини з застави та врахував, що за ч. 1 ст. 576 ЦК України, предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. За ч. 1 ст. 584 ЦК України, у договорі застави визначаються суть, розмір строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави.

Як за положеннями ч. 2 ст. 590 ЦК України так і за ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано у встановлений строк (термін). Відповідно до ст. 23 Закону України «Про заставу», при заставі майнових прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права, або в інший спосіб, не заборонений законом. Згідно ч. 2 ст. 11 Закону України «Про заставу», заставодавець є майновим поручителем. Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна.

Тож майновий поручитель (заставодавець) несе відповідальність перед кредитором за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета застави та посилання позивача на договір застави як на підставу отримання кредитором задоволення своїх грошових вимог за рахунок іншого майна Заставодавця є таким, що суперечить вимогам діючого законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та не оспорено сторонами, за п. 1.3 Договору застави, вартість предмету застави складала 453 764,95 грн., що дорівнювало сумі, яка знаходилась на депозитному рахунку Заставодавця.

Судова колегія враховує, що 10.05.2011 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя по справі № 2-77/2011 за позовом ПАТ «Промінвестбанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 19-07 квф, який був укладений ОСОБА_3 16.02.2007 року, позовні вимоги банку були задоволені. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Промінвестбанк» сума заборгованості станом на 18.02.2011 р. в загальному розмірі 1 413 675,09 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 4 ст. 81 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законно сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особо, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд першої інстанції зробив висновок про те, що оскільки вищевикладені обставини вже були встановлені рішеннями суду, то повторне їх доказування не потрібне.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що за умовами договору поруки та договору застави був передбачений обов’язок кредитора здійснити договірне списання грошових коштів.

З цього приводу судом першої інстанції зроблене послання на п. 6.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затв. Постановою Правління НБУ № 22 від 21.01.2004 р., за якою банк обумовлює своє право на здійснення договірного списання за дорученням платника з його рахунку в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Також п. 26.4 ст. 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», зазначає, що у разі, якщо кредитором за договором є обслуговуючий платника банк, право банку на проведення договірного списання передбачається в договорі на розрахунково-касове обслуговування або іншому договорі про надання банківських послуг.

Позивач вважає, хибними висновки суду про те, що відповідно до цивільного законодавства України, договір застави не є договором про надання послуги, а є договором забезпечення, який обумовлює право банку як заставодержателя лише звернути стягнення на предмет застави, який визначений в договорі застави, що й становить суть зобов'язання договору застави.

Суперечливими з цього приводу є доводи апеляційної скарги, за якими за п.3.2.3. Договору банківського рахунку, доданого до апеляційної скарги, Банк має право здійснювати примусове списання коштів з рахунку клієнта, з чого позивачем робиться висновок про те, що нібито розпорядження клієнта про здійснення договірного списання коштів створює обов’язок банку списати кошти. Надалі позивач вважає утримання банку від списання коштів простроченням кредитора.

Натомість обрання певного способу правового захисту, у тому числі й досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Установлення законом або договором досудового способу врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин, яким є встановлення можливості списання грошових коштів на погашення заборгованості, є правом а не обов’язком кредитора у спірних правовідносинах.

За положеннями ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи ці положення, суд першої інстанції правильно виходив з відсутності підстав для задоволення позову.

Відтак суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив з наявних у матеріалах справи доказів, наданих позивачем у відповідності із процесуальним законом, і керувався принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства.

Наведені вище обставини свідчать про те, що суд першої інстанції, мотивуючи своє рішення, вірно проаналізував норми закону та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог .

Доводи скарги зводяться до переоцінки висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 січня 2018 року по цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 11 червня 2018 р.

Головуючий:

Судді: