Ухвала суду № 74587602, 29.03.2018, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа № 324/378/18

Провадження № 1-кс/324/68/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2018 м.Пологи

Слідчий суддя Пологівського районного суду Запорізької області Іванченко М.В., при секретарі Кувіка О.О., з участю прокурора Диба Є.О., слідчого Білого А.В., потерпілого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу потерпілого ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12013080320001131 від 31.07.2013 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 358 ч.1, 358 ч.4, 362 ч.1 КК України, від 19.02.2018 року,

в с т а н о в и в:

До Пологівського районного суду Запорізької області звернувся із скаргою потерпілий ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 від 19.02.2018 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013080320001131 від 31.07.2013 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 358 ч.1, 358 ч.4, 362 ч.1 КК України. В поданій скарзі потерпілий зазначив, що 13.03.2008 року державним виконавцем Бадло А.Ю. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_4 на його користь боргу у розмірі 43890,5гри. відповідно до виконавчого листа №2-228 від 13.03.2008 року. З метою забезпечення позову державним виконавцем був накладений арешт на майно ОСОБА_4 в межах суми боргу. Під час виконання цього виконавчого листа державними виконавцями ВДВС Пологівського РУЮ неодноразово допускались порушення закону. У зв’язку із цим потерпілий звернувся до Пологівського районного суду Запорізької області із скаргами: на дії державного виконавця Дьяченко Н.В. ВДВС Пологівського РУЮ під час винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 24.10.2008 року виконавче провадження №66607507; на дії державного виконавця Рябчук Я.М. ВДВС Пологівського РУЮ під час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.01.2010 року виконавче провадження №16951100; на дії державного виконавця Рябчук Я.В. під час винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві без номера від 27.11.2009 року та на дії і бездіяльність начальника ВДВС Пологівського РУЮ ОСОБА_5 щодо не здійснення контролю за діями державного виконавця під час винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві б/н від 27.11.2009 року по виконанню виконавчого листа №2-228 від 13.03.2008 року про стягнення з ОСОБА_4 на його користь боргу 43890грн. та під час використання гербової печатки. Перебування квартири 23/27 по вул.Східній в м.Пологи під іпотекою не було перешкодою для накладання арешту на неї у зв’язку з тим, що вартість предмета іпотеки перевищувала розмір заборгованості боржника перед іпотекодержателем. Завдяки втручанню органів обласної прокуратури лише 03.07.2015 року ОСОБА_4 розрахувався з потерпілим по боргу згідно рішення Пологівського районного суду від 28.02.2008 року. Під час винесення слідчим постанови було порушено порядок збирання доказів та дачі їм правової оцінки. Зокрема, з часу внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань заяви та порушення кримінального провадження, слідчим всупереч ст.9 КПК України, не вчинені інші процесуальні дії, спрямовані на всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження. Як вбачається із заперечення на скаргу, вказана постанова стосується ВП №13914730 з примусового виконання виконавчого листа Господарського суду Запорізької області по справі №14/270/08-АП від 22.07.2008 року про стягнення з ПП ОСОБА_4 на користь УПФУ у Пологівському районі боргу в сумі 2163,19грн., яке знаходилось у складі зведеного виконавчого провадження №76/ЗВ/10 у період з 27.07.2009 року по 29.12.2010 року, і рішення щодо повернення виконавчого документа стягувачу з примусового виконання виконавчого провадження ЄДРВП №13914730 було прийнято лише 29.12.2010 року та підтверджується постановою про повернення виконавчого документа стягувачу державного виконавця відділу ДВС ОСОБА_6 Але, як вбачається із запису 4 з розширеного витягу з Єдиного реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майна, вилучення обтяження, а саме арешту нерухомого майна, який був зареєстрований реєстром Запорізької філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження №13914730 27.07.2009 року державним виконавцем ВДВС Пологівського РУЮ ОСОБА_7 було здійснено 16.02.2010 року реєстром Запорізької філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 69037 Запорізька обл. м.Запоріжжя, вул.40 років Радянської України, 40, на підставі постанови про закінчення ВП №13914730 від 12.02.2010 року. З цього запису №4 можна зробити висновок про те, що з боку начальника відділу ОСОБА_5 був відсутній будь-який контроль щодо законності постанов, які виносились державними виконавцями цього відділу. У пункті 2 фальсифікованої постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві б/н від 27.11.2009 року постановлено: скасувати арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_4, код НОМЕР_1 м.Пологи, вул.Східна, 27/23, який накладений постановою про відкриття виконавчого провадження б/н від 13.03.2008 року, постановою про відкриття виконавчого провадження б/н 13.05.2008 року, постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №13914730 від 27.07.2009 року. 27.01.2010 року державний нотаріус Пологівської районної нотаріальної контори ОСОБА_8 зняла два арешти з майна ОСОБА_4 на підставі фальсифікованої постанови державного виконавця від 27.11.2009 року, а третій арешт цієї постанови зняла державний виконавець Рябчук Я.М. 15.02.2010 року. ОСОБА_4 скористався відсутністю будь-яких обтяжень на його майно, реалізував свою чотирьохкімнатну квартиру, а на вилучені від продажу грошові кошти погасив кредитний банківський борг і придбав будинок, який оформив на ім'я своєї дружини. З 17.02.2010 року - коли боржник ОСОБА_4 розрахувався із банком «Аваль» по 11.03.2010 року - коли була продана вказана квартира, іпотеки не було. Але в цей період ніхто не прийняв ніяких заходів до арешту майна боржника та таким чином не захистив права потерпілого. Тільки після продажу квартири боржником ОСОБА_4 державна виконавча служба почала діяти та накладати арешти на майно боржника, якого у нього вже не було. Потерпілий неодноразово звертався з заявами до ОСОБА_5 у письмовій формі, а саме 20.01.2012 року, 15.02.2012 року, просив повідомити як з невідомих причин знятий арешт з квартири боржника. Ні постанови про повернення виконавчого листа, ні копії завірених документів він від виконавчої служби не отримав. Просив надати йому копії завірених документів, які послужили підставою для зняття арешту. На ці звернення отримав відповідь, що всі документи знищені у зв'язку із закінченням строку виконання. Фактично ОСОБА_5 ще в січні 2010 року повинна була «бити тривогу» про те, яким чином був знятий арешт з майна боржника. Вона, будучи начальником, повинна була знати, що арешт знятий незаконно. Крім того, ОСОБА_5 постійно вказувала в суді, що тільки державна виконавча служба в січні 2010 року мала права знімати арешт з майна боржника у зв'язку із існуванням на той час у державних виконавців цих повноважень. З боку начальника відділу Пологівського РУЮ ОСОБА_5 вбачаються незаконні дії - бездіяльність, та відсутність контролю за документами, на які ставились гербові печатки. Потерпілий вважає, що в діях начальника відділу ОСОБА_5А є ознаки злочинів, передбачених ст. ст. 364, 366 КК України. Слідчий не дав правильної оцінки фактичним обставинам справи, які полягають у наступному. Саме незаконні дії державного нотаріуса ОСОБА_8 щодо зняття арешту з майна боржника ОСОБА_4 перебувають у прямому причинному зв’язку з діями потерпілого щодо поновлення порушених прав у вигляді чисельних звернень із заявами і позовами до суду, із зверненнями до органів прокуратури і органів поліції. Слідчим не враховано, що станом на 27.01.2010 року, коли внаслідок дій нотаріуса ОСОБА_8 був знятий арешт з майна ОСОБА_4 існував нормативний акт, про існування якого нотаріус ОСОБА_8 не могла не знати в силу виконання своїх службових обов'язків, який забороняв знімати арешт з майна боржника по виконавчому провадженню. Таким нормативним актом було «Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна», затверджене наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 року №31/5 зареєстрованого Міністерством юстиції України 10.06.1999 року за №364/36539 (в редакції від 03.07.2009 року, яка діяла до 01.01.2013 року). Згідно п.1.12. Положення « заяви про реєстрацію (вилучення) обтяження об’єкту нерухомого майна... подаються до Реєстратора — державного підприємства «Інформаційний центр» міністерства юстиції України та його регіональних філій. Органи державної виконавчої служби подають заяви про реєстрацію (вилучення) обтяження об’єкта нерухомого майна та запити про надання витягу з Реєстру заборон в електронній формі, а у разі тимчасового доступу до підсистеми електронних заяв реєстру заборон – в паперовій формі до Реєстратора - державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та його регіональних філій. Нотаріус ОСОБА_8 IO.A. не могла не звернути увагу на звернення державного виконавця «не за адресою». Зазначені дії повинні були викликати у нотаріуса рішення щодо здійснення наступних дій: звернутися (письмово, дзвінком, електронною поштою тощо) до відділу ДВС та до Запорізької філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України. Умисні дії нотаріуса ОСОБА_8 із прийняття до виконання постанови державного виконавця, який завідомо для неї не повинен був звертатися до неї із вищезазначеним документом (постановою), навмисна бездіяльність із перевірки підстав звернення державного виконавця знаходиться в прямому причинному зв'язку із завданням потерпілому матеріальної і моральної шкоди. Саме в наслідок незаконних дій державного нотаріуса ОСОБА_8 потерпілий був позбавлений своєчасного виконання судового рішення по стягненню з ОСОБА_4 суми боргу. В порушенні вимог ст. ст. 212, 213 КПК України слідчий не дослідив надані ним докази, розглянув справу не повно, не об’єктивно, а упереджено. Слідчий не дізнався як постанова від 27.11.2009 року потрапила до нотаріальної контори, хто її приніс, а приніс її ОСОБА_4, це говорить про те, що нотаріус ОСОБА_8 співпрацює з боржником. Не дав оцінку діям нотаріуса, яка відмовлялася надавати будь-які свідчення при проведенні досудового розслідування по кримінальному провадженні, що підтверджується офіційним документом поліції (актами допиту свідка) від 27.02.2014 року та 24.01.2015 року. У постанові від 27.11.2009 року була допущена помилка у прізвищі ОСОБА_4 (ОСОБА_9А.) нотаріус ОСОБА_8 не могла не звернути увагу на цю помилку в силу виконання своїх службових обов’язків. У кримінальному провадженні маються матеріали очної ставки між ОСОБА_2 і боржником ОСОБА_4, де боржник стверджує, що він взагалі до нотаріуса ОСОБА_8 не звертався. Але як свідчить офіційний документ (Про розірвання договору купівлі - продажу частини житлового будинку) від 23.03.2010 року він був виконаний нотаріусом ОСОБА_8 Цей факт говорить про те, що мається зв'язок між ОСОБА_4А та нотаріусом ОСОБА_8, але вони покривають один одного. Також у кримінальній справі мається копія відповіді Головного управління юстиції в Запорізькій області №6113-5/32 від 20.11.2015 року слідчому СУ ГУМВС України в Запорізькій області Тимошенко A.B. (Про результати перевірки), де вказано, що державний нотаріус ОСОБА_8 на момент вилучення Пологівської ДНК записів про обтяження майна ОСОБА_10 з Реєстру заборон, державні нотаріальні контори не були наділені такими повноваженнями. Умисні дії нотаріуса ОСОБА_8 із прийняття до виконання постанови державного виконавця, який завідомо для неї не повинен був звертатись до неї із вищезазначеним документом (постановою), навмисна бездіяльність із перевірки підстав звернення державного виконавця знаходяться у прямому причинному зв'язку із завданням потерпілому матеріальної і моральної шкоди. У зв’язку із цим, потерпілий просить скасувати постанову слідчого СВ Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 від 19.02.2018 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013080320001131 від 31.07.2013 року, та направити матеріали провадження для проведення досудового розслідування.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2, підтримавши подану скаргу та виклавши мотиви її подання, просить скасувати постанову слідчого СВ Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 від 19.02.2018 року про закриття кримінального провадження

В судовому засіданні прокурор Пологівського відділу Токмацької місцевої прокуратури ОСОБА_11 та слідчий СВ Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 заперечили проти задоволення скарги, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність доводів потерпілого ОСОБА_2

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників судового провадження, прихожу до наступник висновків.

Відповідно до вимог статті 284 КПК України закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається, в разі якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

За приписами ч.2 ст.9 КПК України під час кримінального провадження слідчий зобов'язаний дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Таким чином, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження. А тому прийняття рішення про його закриття можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження, у сукупності.

Крім того, відповідно до вимог ст.110 КПК України постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі постановлені нею питання, які виключають провадження в справі й обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Винесена слідчим СВ Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області капітаном поліції ОСОБА_3 19.02.2018 року постанова про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12013080320001131 від 31.07.2013 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 358 ч.1, 358 ч.4, 362 ч.1 КК України, не відповідає зазначеним вимогам закону.

Так, в постанові про закриття кримінального провадження слідчим зазначено, що під час досудового розслідування було встановлено, що невстановлена особа принесла до Пологівської державної нотаріальної контори постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві б/н від 27.11.2009 року, яка в подальшому була внесена оператором комп’ютерного набору Пологівської державної нотаріальної контори ОСОБА_12 до Державного реєстру обтяжень, внаслідок чого були вилучені усі обтяження з Реєстру заборон та Реєстру обтяжень. Вказана дія відбулась за вказівкою державного нотаріуса Пологівської державної нотаріальної контори ОСОБА_13, під час здійснення нею професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг. Водночас, вказані особи не знали та не могли знати про фіктивність вказаного документу.

Однак, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, під час досудового розслідування оператор комп’ютерного набору Пологівської державної нотаріальної контори ОСОБА_12 взагалі не була допитана, ніяких слідчих дій з її участю не проводилось, а тому є незрозумілим, яким чином слідчий визначив, що вказана особа не знала та не могла знати про фіктивність постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві б/н від 27.11.2009 року. Також є незрозумілим, яким чином слідчий визначив, що невстановлена особа саме принесла до Пологівської державної нотаріальної контори постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві б/н від 27.11.2009 року, оскільки вона могла потрапити до Пологівської державної нотаріальної контори іншим шліхом, зокрема поштою. А якщо вказана постанова була принесена до Пологівської державної нотаріальної контори, то вона мала бути прийнята кимось із працівників контори, однак коли і ким це було здійснено, органом досудового розслідування встановлено не було.

Окрім цього, в поставної зазначено, що під час досудового розслідування встановити особу, яка склала та видала завідомо неправдивий офіційний документ - постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві б/н від 27.11.2009 року та в подальшому надала її до Пологівської державної нотаріальної контори для проведення вилучення обтяження нерухомого майна ОСОБА_4, в розумінні ст.366 КК України не представилося можливим.

Однак, слідчим не наводяться обставини, які свідчать про неможливість встановлення вказаної особи, не зазначається, які для цього були вжиті заходи, зокрема слідчо-розшукові дії і які їх результати, вказане твердження слідчого немотивоване, що є порушенням вимог щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності. Зазначені обставини не були з’ясовані, зокрема, шляхом проведення допиту в якості свідка оператора комп’ютерного набору Пологівської державної нотаріальної контори ОСОБА_12, яка безпосередньо вчинила дії щодо вилучення обтяження з майна боржника ОСОБА_4, в результаті чого він здійснив відчуження спірної квартири і не розрахувався своєчасно з потерпілим ОСОБА_2 по боргам.

В постанові про закриття кримінального провадження слідчим також зазначено, що виготовлення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві б/н від 27.11.2009 року та її подальше використання (надання до Пологівської державної нотаріальної контори) формально містить ознаки злочинів, передбачених ч. ч. 1, 4 ст.358 КК України, але через свою малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі, в даному випадку відсутня об’єктивна сторона складу злочину.

Однак, вказане твердження слідчого не достатньо вмотивоване, зокрема слідчим не враховано, що при підробленні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві б/н від 27.11.2009 року була використана печатка відділу ДВС Пологівського РУЮ, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи №90 від 07.04.2014 року. Де, коли, ким і при яких обставинах це було здійснено, органом досудового розслідування встановлено не було. Слідчим в постанові не наведено відомості, які свідчать про вичерпання заходів для встановлення вказаних обставин, що має суттєве значення для кримінального провадження та прийняття законного і обґрунтованого рішення. В подальшому підроблена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві б/н від 27.11.2009 року була отримана Пологівською державною нотаріальною конторою і використана для вилучення обтяження з майна боржника ОСОБА_4 Відділ ДВС Пологівського РУЮ та Пологівська державна нотаріальна контора є державними органами і такі дії спричиняють шкоду авторитету державної влади України.

З наведених підстав, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність скасування постанови про закриття кримінального провадження та його направлення для продовження досудового розслідування, під час якого необхідно виконати вимоги ухвали слідчого судді, які зазначені у мотивувальній частині, виконати інші необхідні слідчі дії, передбачені КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 110, 284, 306, 307, 372 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Постанову слідчого СВ Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 від 19.02.2018 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12013080320001131 від 31.07.2013 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 358 ч.1, 358 ч.4, 362 ч.1 КК України, скасувати.

Копію ухвали слідчого судді та матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12013080320001131 від 31.07.2013 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 358 ч.1, 358 ч.4, 362 ч.1 КК України, направити до СВ Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій областідля організації продовження досудового розслідування.

Копію ухвали слідчого судді до направити до Пологівського відділу Токмацької місцевої прокуратури для здійснення процесуального керівництва.

Копію ухвали слідчого судді вручити учасникам судового розгляду справи.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення, заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Повний текст ухвали буде оголошено 03.04.2018 року о 15год.00хв. в залі судових засідань Пологівського районного суду Запорізької області за адресою: вул.Єдності, 28, м.Пологи Запорізької області.

Слідчий суддя: М.В. Іванченко