Рішення № 74587269, 07.06.2018, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 07.06.2018

Справа № 334/2300/18

Провадження № 2/334/2489/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Козлової Н.Ю.,

при секретарі Манюхіні О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першої Запорізької державної нотаріальної контори про скасування заходів забезпечення позову та зняття арешту і заборони відчуження з нерухомого майна,

в с т а н о в и в :

Позивач, звернулась до суду з позовом в якому зазначила, що 10 січня 2017 року померла ОСОБА_2, під час життя вона склала заповіт від 20.07.2012 року, відповідно до якого належні їй 3/4 частини житлового будинку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Фестивальна, буд. 5, заповідала ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Для прийняття спадщини позивач звернулася із заявою до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 В процесі оформлення спадкових прав було встановлено, що будинок, який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Фестивальна, буд. 5, перебуває під арештом накладеним на підставі ухвали Ленінського нарсуду м. Запоріжжя від 15.05.1984 року.

Відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02.11.1984 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про поділ майна за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на 1/2 частину житлового будинку, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Фестивальна, буд. 5. Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05.11.1985 року було затверджено мирову угоду між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в порядку виконання рішення суду віл 02.11.1984 року про поділ майна (житлового будинку). 09.06.1986 року ОСОБА_5 помер.

За період життя ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_5 не зверталися із заявою про зняття арешту з майна, на теперішній час позивач не має можливості зареєструвати за собою право власності на 3/4 частину житлового будинку, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Фестивальна буд. 5, тому звернулася до суду з даним позовом.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала, просила суду позовні вимоги задовольнити у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - Першої Запорізької державної нотаріальної контори м. Запоріжжя у судове засідання не з’явився надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 10 січня 2017 року померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_6 1-ЖС №388695 (а.с.12). Під час життя вона склала заповіт від 20.07.2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7, відповідно до якого належні їй 3/4 частини житлового будинку, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Фестивальна, буд. 5, заповідала ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14)

Відповідно до свідоцтва про шлюб Серія 1-ЖС №154912 ОСОБА_3 після реєстрації шлюбу 21.05.2015 року, змінила прізвище на ОСОБА_1 (а.с.21) .

Для прийняття спадщини позивач звернулася із заявою до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4

В процесі оформлення спадкових прав було встановлено, що будинок, який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Фестивальна, буд. 5, перебуває під арештом.

На запит нотаріуса стосовно даних щодо заборони (арешту), завідувачем Першою запорізькою державною нотаріальною конторою була надана відповідь за вих. 52/01-16 від 18.01.2018 року, відповідно до якої встановлено, що згідно із письмовим реєстром Першої запорізької державної нотаріальної контори для реєстрації заборон (арештів) на будинки за 1984 рік є запис № 6 від 15.05.1984 року на підставі ухвали Ленінського нарсуду м. Запоріжжя від 15.05.1984 року на ім’я ОСОБА_5 на житловий будинок по вул. Фестивальна 5 в м. Запоріжжі (а.с.16).

Відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02.11.1984 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про поділ майна за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на 1/2 частину житлового будинку, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Фестивальна, буд. 5 (а.с.9-10).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05.11.1985 року було затверджено мирову угоду між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в порядку виконання рішення суду віл 02.11.1984 року про поділ майна (житлового будинку).

09 червня 1986 року ОСОБА_8 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_6 11-ЖС №300341 (а.с.13).

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує права.

Згідно з п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014р. «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов’язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявленім вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Процедура реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна регламентувалася Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 року №31/5, зареєстрованим в Мінюсті України 10.06.1999 року №364/3657 (зі змінами).

Відповідно до п. 2.1 Положення, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою - реєстратором заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна.

З 01.01.2013 року відповідно до ст. 8, ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводить орган державної реєстрації прав. Державний реєстратор - нотаріус є спеціальним суб'єктом, на якого покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у випадку, передбаченому вищевказаним Законом.

Відповідно до ст. 73 Закону України «Про нотаріат», нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позик (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); при посвідченні договору довічного утримання; при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за повідомленням іпотекодержателя; в усіх інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст. 74 Закону України «Про нотаріат», одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернень органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Згідно з п.п.5.1. п.5 гл.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/5. нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв'язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки з рахунок виконання основного зобов'язання, після припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; органів опіки та піклування про усунення обставин що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п'ятирічного строку з часу видачі свідоцтва про право на спадщину, на майно особи, оголошеної померлою; про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 74,75 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868. для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, та інші документи, визначені цим Порядком. Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; інші акти відповідних органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

Враховуючи те, що нотаріус, як реєстратор не має визначених законодавством підстав для зняття заборони на відчуження об'єкту нерухомого майна – житлового будинку №5 по вул. Фестивальна в м. Запоріжжя, за заявою спадкоємця ОСОБА_1, вона позбавлена можливості реалізувати свої права власника нерухомого майна в інший, крім судового захисту, спосіб.

Судом встановлено, що ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05.11.1985 року було затверджено мирову угоду між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в порядку виконання рішення суду віл 02.11.1984 року про поділ майна (житлового будинку), тому суд вважає що необхідність у забезпеченні позову шляхом арешту відпала.

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 223, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 319,392 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Першої Запорізької державної нотаріальної контори про скасування заходів забезпечення позову та зняття арешту і заборони відчуження з нерухомого майна задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову та зняти арешт і заборону відчуження з нерухомого майна - житлового будинку, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Фестивальна, 5, які накладено на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15.05.1984 року, архівний номер: 625564ZАР1, архівна дата: 14.03.1998, дата виникнення: 15.05.1984р., зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна 23.06.2005 року за реєстраційним №2117212 Запорізьким обласним державним нотаріальним архівом.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 07 червня 2018 року.

Суддя: Козлова Н. Ю.