Ухвала суду № 74587126, 11.06.2018, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/1300/18

Провадження № 2/317/830/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2018 року м. Запоріжжя

Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Яркіна С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» про визнання незаконним наказу про звільнення,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2018 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» про визнання незаконним наказу про звільнення.

При вирішенні питання про прийняття в провадження позовної заяви та відкриття провадження по даній справі, перевіривши відповідність вимогам закону вказаної позовної заяви, суд приходить до висновку про те, що позовна заява не може бути прийнята до розгляду у звязку з наступним.

Згідно з ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

У позові місцезнаходженням відповідача зазначено адресу: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 45, що не відноситься до територіальної юрисдикції Запорізького районного суду Запорізької області.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦПК України, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Позивачкою у позові було зазначено, що вона проживає за адресою: 69000, Запорізька область, Запорізький район, смт. Малокатеринівка, вул. Райкомівська, буд. 282.

Однак, відповідно до копії паспорту позивачки та відомостей, які надійшли на адресу суду 04.06.2018 з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, позивачка з 14.07.2000 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, що також не відноситься до територіальної юрисдикції Запорізького районного суду Запорізької області.

Суд не бере до уваги копію довідки, наданої Обслуговуючим садівничим кооперативом «Мукомол», про те, що ОСОБА_1 дійсно мешкає з травня 2016 року по теперішній час за адресою: Запорізька область, Запорізький район, смт. Малокатеринівка, вул. Райкомівська, буд. 282, оскільки вона не відповідає вимогам, передбаченим Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», довідка про реєстрацію місця проживання - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи. Орган реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З огляду на вищевикладене, наявні підстави для передання даної справи за підсудністю до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135), оскільки справа територіально не підсудна Запорізькому районному суду Запорізької області.

Згідно зі ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомустаттею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27-28, 31-32, 258-261, 353-354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Цивільну справу № 317/1300/18 №/п 2/317/830/2018 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» про визнання незаконним наказу про звільнення передати на розгляд Павлоградському міськрайонному суду Дніпропетровської області (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135).

Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цією статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п’яти днів після закінчення строку на її оскарження, а у разі подання скарги не пізніше п’яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно з ч. 1 ст. 355 ЦПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.п. 15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя С.В. Яркіна