Рішення № 74587116, 11.06.2018, Запорізький районний суд Запорізької області

Провадження № 2/317/215/2018

Справа № 317/3584/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Сакояна Д.І.

при секретарі Ніколаєнко Г.О.

за участі:

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Виконавчий комітет Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, передачу дитини під опіку держави,-

ВСТАНОВИВ:

Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області, як орган опіки та піклування на території Запорізького району, звернулась до Запорізького районного суду Запорізької області з позовною заявою про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, передачу дитини під опіки держави та стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4.

В обґрунтування позову зазначає, що згідно свідоцтва про народження малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, його матір’ю є ОСОБА_2. Державна реєстрація народження ОСОБА_4 проводилась згідно ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.

14.12.2015 р. від інспектора Запорізького ВП до Служби у справах дітей Запорізької районної державної адміністрації надійшло повідомлення про те, що малолітній ОСОБА_5 був доставлений до Запорізької обласної дитячої лікарні 13.12.2015 р. з отруєнням. Молодша дитина ОСОБА_2 – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, померла від отруєння. Дана подія внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015080230002378 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України.

Згідно акту обстеження умов проживання, складеного Службою у справах дітей Запорізької районної державної адміністрації від 15.12.2015 р. № 22-01-30/1408, проведеного за адресою: Запорізька область, Запорізький район, смт. Кушугум, вул. Прияружна, буд. 50, умови проживання незадовільні, в помешканні дуже брудно, належних умов для виховання та розвитку дитини не створено. З ОСОБА_2 були відібрані пояснення щодо ситуації, яка відбулася 13 грудня 2015 року.

21 грудня 2015 року за № 01-20/2696 від Комунального закладу «Запорізька центральна районна лікарня» надійшов лист, що з Комунальної установи «Запорізька обласна дитяча клінічна лікарня» у супроводі медсестри переведено дитину ОСОБА_4

ОСОБА_2 з’явилася до Служби у справах дітей 21.12.2015 р. та в письмовій формі повідомила, що на той час постійного місця проживання не мала, не працювала, тому не мала можливості забрати дитину та не заперечувала проти влаштування свого сина ОСОБА_7 в сім’ю ОСОБА_8, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

На комісії з питань захисту прав дитини Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, яка відбулася 23.12.2015 р., було вирішено тимчасово влаштувати ОСОБА_4 в сім’ю ОСОБА_8, було видане розпорядження голови Запорізької райдержадміністрації від 24.12.2015 № 802 «Про тимчасове влаштування в сім’ю малолітнього ОСОБА_4, 15.07.2008 р.н.».

На комісії з питань захисту прав дитини Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, яка відбулася 26.01.2017 р., було вирішено підготувати позовну заяву до Запорізького районного суду про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав на підставі рішення комісії № 07 від 26.01.2016 р. «Про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2, 18.09.1987 р.н.».

25.06.2016 року до Служби у справах дітей звернулася ОСОБА_2 з письмовою заявою щодо повернення їй малолітнього сина ОСОБА_4, який на той час вже перебував в Комунальному закладі «Запорізький обласний центр соціально психологічної реабілітації для дітей». Дане питання 25.02.2016 р. було розглянуто на комісії з питань захисту прав дитини Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, та було вирішено:

– рекомендувати ОСОБА_2 у місячний термін надати до Служби у справах дітей підтвердження щодо створення належних умов для проживання дитини та необхідні документи для вирішення питання доцільності повернення малолітнього;

– Службі у справах дітей у разі ненадання ОСОБА_2 необхідних документів для вирішення питання повернення її сина на виховання в сім’ю, підготувати позовну заяву до Запорізького районного суду Запорізької області про позбавлення її батьківських прав на підставі рішення комісії № 07 від 26.01.2016 р. «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, 18.09.1987 р.н.».

ОСОБА_2 не надала підтверджуючі документи щодо створення належних умов для проживання і повноцінного розвитку малолітнього сина ОСОБА_4 та взагалі не з’явилася до Служби у справах дітей, тому Запорізькою районною державною адміністрацією Запорізької області була підготовлена позовна заява про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_4, стягнення з відповідача аліментів, передачу дитини під опіку держави. ОСОБА_2 з’явилася на перше судове засідання та надала виписку стаціонарного хворого ТБ 09 № 606 від 16.11.2016 р. Запорізького обласного протитуберкульозного клінічного диспансеру Запорізького області в якій зазначено, що ОСОБА_2 26.06.2016 року в важкому стані була госпіталізована до Запорізького обласного протитуберкульозного клінічного диспансеру Запорізького області. Згідно довідки фтизіатра від 16.05.2017 р. ОСОБА_2 не має протипоказань проживати з дитиною, лікування може бути амбулаторним. ОСОБА_2 на кожне судове засідання з’являлася та була проти позбавлення її батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4

На засіданні комісії з питань захисту прав дитини, яке відбулося 22.05.2017 р., було винесено питання щодо доцільності/недоцільності повернення ОСОБА_4 на виховання та спільне проживання в родину матері ОСОБА_2 Дане питання було досліджено членами комісії з урахуванням листа Кушугумської селищної ради від 19.05.2017 р. № 01-35/555 в якому зазначено, що ОСОБА_2, проживаючи на території селищної ради зарекомендувала себе як особа, яка неналежно виконувала свої батьківські обов’язки, зловживала алкоголем, вела аморальний спосіб життя, що стало причиною трагічної загибелі її малолітньої доньки ОСОБА_9

Беручи до уваги, що малолітній ОСОБА_4 перебуває у Комунальному закладі «Запорізький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей», а ОСОБА_2 виявляє бажання виховувати сина ОСОБА_4, йде на співпрацю зі Службою у справах дітей та Запорізьким районним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо налагодження стосунків в родині, що дало певний позитивний результат, членами комісії одноголосно було вирішено подати до Запорізького районного суду Запорізької області заяву про залишення позову про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, стягнення аліментів та передачу дитини під опіку державі без розгляду. У разі позитивного рішення суду, на наступному засіданні комісії розглянути питання про відібрання малолітнього ОСОБА_4 без позбавлення батьківських прав матері – ОСОБА_2 та стягнення аліментів.

На засіданні комісії з питань захисту прав дитини, яке відбулося 29.06.2017 р., вирішено зобов’язати ОСОБА_2 протягом року утворити належні умови для виховання, навчання і розвитку своєї дитини ОСОБА_4, а Службі у справах дітей слід забезпечити подання до суду позовної заяви про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та передачу дитини під опіку держави.

Службою у справах дітей був надісланий лист до Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області щодо особистої думки, як органу опіки та піклування на території селищної ради, щодо можливості повернення в родину ОСОБА_4. У листі Кушугумської селищної ради від 28.09.2017 р. № 01-35/1048 зазначено, що ОСОБА_2, проживаючи на території селищної ради зарекомендувала себе як особа, яка неналежно виконувала свої батьківські обов’язки, зловживала алкоголем, вела аморальний спосіб життя. Зазначені вище обставини стали причиною трагічної загибелі її малолітньої доньки ОСОБА_9 За останній період фахівці соціальної роботи Запорізького районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді неодноразово відвідували фактичне місце проживання ОСОБА_2 за адресою співмешканця ОСОБА_10, а саме: с. Кушугум, Прияружна, 54, який ніде не працює, зловживає спиртними напоями. ОСОБА_2 зі слів сусідів не зловживає спиртними напоями, адже виношує вагітність, ніде не працює, отримує соціальну допомогу як інвалід загального захворювання. За адресою реєстрації, тобто по вул. Прияружна, 50, житловий будинок знаходиться у стадії проведення ремонту, але незавершеного, умови для проживання малолітньої дитини не створені. Також ОСОБА_2 була викликана 25.09.2017 р. на засідання опікунської ради Кушугумської селищної ради. Селищною радою була надана довідка з місця проживання № 3220 від 28.09.2017 р., характеристика № 120 від 28.09.2017 р. та акт відвідування від 26.09.2017 р.

Також позивач вважає за необхідне зобов’язати відповідача ОСОБА_2 регулярно сплачувати щомісячно аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_4 у сумі, що дорівнює прожитковому мінімуму для дитини відповідного віку у розмірі 888 грн. 50 коп. щомісячно з індексацією відповідно до закону.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала, надала пояснення аналогічні тим, що викладені у позові. Також зазначила, що раніше у відповідача були фінансові труднощі, вона ніде не працювала, не створила належні умови для проживання дитини. У будинку за місцем проживання ОСОБА_2 були жахливі умови. Наразі є позитивні зрушення, кімната для дитини наполовину відремонтована. Відповідач припинила вживати алкогольні напої.

У судовому засіданні 05.06.2018 р. представник позивача вказала, що на цей час відповідачкою ОСОБА_2 вже створені належні умови для виховання дитини.

У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала в повному обсязі, пояснила що, навідує сина ОСОБА_11 в міру можливостей, виховує двох малолітніх доньок, робить ремонт у будинку, створюючи належні умови. Зараз вона оформила пенсію по інвалідності. Проживає разом з матір’ю та її співмешканцем, бабусею, яка потребує догляду. В сім’ї зараз ніхто не вживає алкогольними напоями. Виховувати дитину може та має бажання.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3, спочатку позов підтримала та просила задовольнити. Зазначила, що у лютому-березні були складені акти обстеження житлових умов, згідно яких дитині не створені належні умови, але наразі є позитивні тенденції.

У судовому засіданні 05.06.2018 р. представник третьої особи вказала, що на цей час відповідачкою ОСОБА_2 вже створені належні умови для дитини, тому дитина може бути повернута в сім’ю.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Відповідно копії свідоцтва про народження серії 1-ЖС № 095200, виданого Шевченківським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції 31.07.2008 р., ОСОБА_2 є матір’ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

Розпорядженням голови Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області № 802 від 24.12.2015 р. малолітній ОСОБА_4, 15.07.2008 р. влаштований на тимчасове перебування в сім’ю ОСОБА_8

Рішенням комісії з питань захисту прав дитини Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області № 07 від 26.01.2016 р. визнано доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

У подальшому рішенням комісії з питань захисту прав дитини № 74 від 22.05.2017 р. вирішено представнику органу опіки та піклування Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області надати до Запорізького районного суду Запорізької області заяву про залишення позову про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та передачу дитини під опіку держави без розгляду у зв’язку з наявністю позитивних тенденцій у ставленні ОСОБА_2 до виконання своїх батьківських обов’язків.

Рішенням комісії з питань захисту прав дитини № 86 від 29.06.2017 р. доручено Службі у справах дітей Запорізької районної державної адміністрації забезпечити подання позовної заяви до суду про відібрання без позбавлення батьківських прав та зобов’язано ОСОБА_2 протягом року створити належні умови для виховання, навчання та розвитку своїх дітей.

Згідно довідки комунального закладу «Запорізький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» № 01-14/177 від 14.04.2017 р. ОСОБА_4 з 11.02.2016 р. знаходиться на повному державному забезпеченні, мати відвідувала його 29.02.2016 р., 21.03.2016 р., 17.04.2016 р., 31.12.2016 р., 23.02.2017 р., 01.04.2017 р.

Згідно довідки Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області № 120 від 28.09.2017 р., ОСОБА_2 проживає у ІНФОРМАЦІЯ_4, та за час проживання скарг та заяв до селищної ради від сусідів та мешканців селища не надходило.

Згідно акту відвідування ОСОБА_2 від 26.09.2017 р. що складений комісійно за адресою: смт. Кушугум, вул. Прияружна, 50, будинок складається з трьох жилих кімнат, кухні, без зручностей, є електропостачання, вода на подвір’ї. У будинку в кухні поштукатурено, в кімнатах частково поштукатурено. Є ліжка, кресла, стільці, ковдри, паласи на підлозі, в будинку прибрано, пічне опалення, зовні будинок частково побілений. Є запас продуктів: крупи, макарони, яблука, сало, картопля, цибуля, мука, овочі, заморожене м’ясо. ОСОБА_2 зараз не працює, перебуває на обліку в жіночій консультації по вагітності, отримує допомогу по інвалідності. У будинку три пластикових вікна, є сучасна побутова техніка – телевізор холодильник, мікрохвильова піч, духовка, електрочайник. В коридорі також побілено. Стоїть чистий посуд.

Згідно характеристики довідки № 22 від 22.02.2018 р., виданої Виконавчим комітетом Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області, за період проживання на території селища ОСОБА_2 зарекомендувала себе з негативного боку. За останній період до фахівців соціальної служби неодноразово надходили скарги від лікарняних установ з приводу неналежного піклування за двома новонародженими доньками, а саме небажання регулярно відвідувати педіатра та інше. В діях ОСОБА_2 простежується відсутність материнського інстинкту.

Згідно з актом відвідування від 22.02.2018 р., складеним комісійно за місцем мешкання ОСОБА_2, при відвіданні сім’ї вони встановили, що сім’я проживає у будинку з трьох кімнат, одна кімната на даний час не жила, у ній ведеться ремонт. Стіни поштукатурені для поклейки шпалер, один шифоньєр, встановлено пластикове вікно. У зв’язку з фінансовими труднощами кімната ОСОБА_4 не повністю підготовлена. В будинку чисто, прибрано, є пічне опалення, запас продуктів. ОСОБА_2 зараз знаходиться у відпустці по догляду до трьох років за двома доньками. ОСОБА_2 не надала підтвердження своєї інвалідності. Зі слів ОСОБА_2 вона відвідує ОСОБА_4.

Згідно з актом відвідування від 22.03.2018 р., складеним комісійно за місцем мешкання ОСОБА_2, при відвіданні сім’ї встановлено, що сім’я мешкає у трикімнатному будинку, одна кімната нежила, бо в ній ведеться ремонт, стіни поштукатурені для поклейки шпалер, стоїть дві шафи, один шифоньєр, встановлено пластикове вікно, куплені шпалери для поклейки стін, кімната готується для ОСОБА_4. У будинку чисто та прибрано, є пічне опалення, тепло, є запас продуктів. Куплена коляска для двійні, є іграшки, куплено два комбінезона для дівчаток, памперси, шапочки, рукавички, засоби гігієни, ліки. ОСОБА_2 зараз знаходиться вдома з двома доньками по догляду до трьох років. Зі слів ОСОБА_2 буде відвідувати ОСОБА_4 23.03.2018 р.

Згідно з актом відвідування від 22.05.2018 р., складеним комісійно за місцем мешкання ОСОБА_2, при відвіданні сім’ї встановлено, що сім’я мешкає у будинку з трьох кімнат, кухні та коридору, є електропостачання, пічне опалення, зручності та вода на подвір’ї, у будинку чисто, прибрано, є запас продуктів. У кімнаті, яку приготували для ОСОБА_4, зроблено сучасний ремонт, поклеєні шпалери, підбита стеля, є ліжко, постільна білизна, стоїть дві шафи для одягу та шафа для книжок, вставлено пластикове нове вікно, лежить килимок. Зі слів ОСОБА_2 вона планує відвідати ОСОБА_4 27.05.2018 р., а бабуся відвідувала його 20.05.2018 р. Залу підготовлено під поклейку шпалер, в кухні перекладено піч під опалення взимку. ОСОБА_2 на даний час знаходиться вдома по догляду за двома доньками до трьох років, отримує на них соціальні виплати.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Відповідно до ст. 150 СК України обов’язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, до яких, серед інших, належить і обов’язок піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно з ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-6 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров’я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам – за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року звернув особливу увагу на те, що застосовуючи такий захід, як відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав, необхідно виходити з інтересів дитини й враховувати право на повагу до його сімейного життя, проголошене ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Розірвання сімейних зв’язків, а відтак позбавлення дитини її коріння виправдане лише за наявності виняткових обставин – необхідність захисту дитини від небезпеки у випадку реального існування такої.

Статтею 6 Декларації прав дитини від 20.11.1959 р. закріплено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розумінні. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і принаймні в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Як встановлено судом, на час відібрання дитини від ОСОБА_2, остання дійсно мала суттєві недоліки у виконанні батьківських обов’язків. Разом з тим, вона змінила ставлення до виконання батьківських обов’язків, створила умови для проживання, виховання та навчання сина ОСОБА_11.

Зважаючи на той факт, що відібрання дитини є крайнім заходом, враховуючи інтереси дитини, яка бажає повернення до матері, особу відповідачки, стан здоров’я, бажання виправитися та реальні кроки до цього, стійкі наміри приймати участь у вихованні сина, відсутність відомостей, які б вказували на неможливість здійснювати виховання свого малолітнього сина ОСОБА_11 на час винесення судового рішення, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, оскільки наразі відсутні підстави, передбачені ст. 170 СК України, для відібрання дитини від матері.

При цьому суд враховує, що відповідно до довідки, виданої Запорізькою ЦРЛ від 16.05.2017 р., ОСОБА_2 після лікування в епідеміологічному відношенні не є небезпечною, дитина може знаходитись разом з нею.

Вирішення питання про передачу дитини під опіку держави та стягнення аліментів залежить від вирішення питання про відібрання дитини від матері. Оскільки суд не знайшов достатніх підстав для відібрання дитини від матері, вимоги позивача про передачу дитини під опіку держави та стягнення аліментів також слід залишити без задоволення.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області (69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, 8, код ЄДРПОУ 20488417) до ОСОБА_2 (Запорізька область, Запорізький район, с. Кушугум, вул. Прияружна, 50, РНОКПП НОМЕР_1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Виконавчий комітет Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області (Запорізька область, Запорізький район, с. Кушугум, вул. Тельмана, 23) про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, передачу дитини під опіку держави – відмовити у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Апеляційного суду Запорізької області через Запорізький районний суд Запорізької області відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 11.06.2018 р.

Суддя Д.І. Сакоян