Вирок № 74585997, 11.06.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/2634/17

Провадження №1-кп/263/88/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого - судді Кияна Д.В.,

при секретарі судового засідання - Коростовцевій Я.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Грибенюк О.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого - Комарова І.А.,

потерпілого - ОСОБА_3,

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду м. Маріуполя кримінальне провадження № 12016050770003822 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Маріуполя, Донецької області, громадянина України, одруженого, маючого малолітню дитину, не працюючого, середньою освітою, в силу ст. 89 КК України несудимого, мешкаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2016 року приблизно о 18-00 годин, ОСОБА_1, будучі у стані алкогольного сп'яніння, перебував на сходовому майданчику між другим та третім поверхами в під'їзді №5 будинку АДРЕСА_2. В результаті сварки між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виникла бійка, в ході якої ОСОБА_1 дістав ніж та, діючи умисно, завдав ОСОБА_3 одного удару в область грудної клітини зліва та одного удару в надлобкову область, після чого ОСОБА_3 вибіг з під'їзду. ОСОБА_1, діючи єдиним умислом, спрямованим на умисне спричинення тілесних ушкоджень, наздогнавши ОСОБА_3, умисно завдав одного удару ножем ОСОБА_3 в область правого стегна, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва в проекції 6-7 ребер по середньо ключичній лінії з пошкодженням перикарду і діафрагми з гематомою шлунково-селезінкової зв'язки, що ускладнилося гематороксом зліва, посттравматичною пневмонією зліва, колото-різаної рани надлобкової області в проекції правої пахової області, колото-різаної рани латеральної поверхні правого стегна у верхній третині, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент їх спричинення.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні частково визнав свою вину та пояснив, що 18 жовтня 2016 році приблизно о 18-00 годині, перебуваючи у під'їзді дому, зустрів потерпілого ОСОБА_3, з яким виникла сварка, яка переросла у бійку. В ході бійки, дістав ніж та завдав три ножевих поранення потерпілому. Вважає, що спричинив тілесні ушкодження неумисно, в процесі самооборони.

Суд, всебічно та повно дослідивши докази по кримінальному провадженню у відповідності до вимог кримінального процесуального закону України, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується сукупністю доказів з наступних підстав.

Так, потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що 18 жовтня 2016 року приблизно о 17-00 годині знаходився дома та до нього прийшов ОСОБА_1 та ОСОБА_4, з якими вийшов розмовляти на сходовий майданчик між другим та третім поверхами. У ході розмови ОСОБА_1 дістав ножа та завдав йому два ножових поранення в область грудної клітини та лобкової частини, а коли він убігав від обвинуваченого, останній його наздогнав на вулиці та завдав третього ножового поранення у стегно. Будь-яких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 не завдавав та боротьби між ним не було. Після вчинення кримінального правопорушення перебував на стаціонарному лікуванні в медичній установі.

Суд зазначає, що показання потерпілого ОСОБА_3 підтверджують час, місце та спосіб вчинення умисного кримінального правопорушення, а також, що тілесні ушкодження йому спричинив ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що 18 жовтня 2016 року приблизно о 18-00 годині перебувала з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2. У цей час прибули його знайомі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ОСОБА_3 вийшов у під'їзд розмовляти із зазначеними особами. Через деякий час почула крики з під'їзду. Коли вибігла з під'їзда, побачила, як ОСОБА_1, наздогнавши тікаючого від нього ОСОБА_3, вдарив у стегно ОСОБА_3, після чого ОСОБА_1 залишив місце злочину. Викликала швидку допомогу. Зазначила, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Суд зазначає, що показання свідка ОСОБА_5 підтверджують час, місце та обставини вчинення кримінального правопорушення у відношенні потерпілого ОСОБА_3 а також, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що 18 жовтня 2016 року разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 заїхали до ОСОБА_3 додому за адресою: АДРЕСА_2. Перебуваючи у під'їзді, ОСОБА_1 розмовляв з ОСОБА_3, коли проходив вище по сходинам, почув, як ОСОБА_1 завдав ОСОБА_3 два удари, після чого ОСОБА_3 почав убігати від ОСОБА_1, та вже на вулиці він побачив у ОСОБА_3 поранення, якого відвезли до лікарні.

Суд приймає до уваги показання свідка ОСОБА_4, які підтверджують обставини вчинення кримінального правопорушення у відношенні потерпілого ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що 18 жовтня 2016 року зустрівся із ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на ринку м. Маріуполя та підтвердив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 вживали алкогольні напої. Він вирішив відвезти ОСОБА_4 додому на своєму автомобілі, слідуючи на автомобілі разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_4, заїхали до ОСОБА_3 за вищезазначеною адресою. В під'їзд дому не заходив, знаходився біля автомобіля. Через деякий час почув крик та шум: з під'їзду вибіг ОСОБА_3, а за ним ОСОБА_1 Коли йому повідомили, що ОСОБА_3 порізали, він викликав швидку допомогу, не дочекавшись допомоги, він доставив потерпілого на своєму автомобілі до лікарні.

Суд зазначає, що покази свідка ОСОБА_6 підтверджують обставини вчинення кримінального правопорушення у відношенні потерпілого ОСОБА_3

Суд у відповідності до вимог КПК України дослідив й інші докази, на підставі яких дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а саме:

-протокол огляду місця події від 19 жовтня 2016 року з доданою фото таблицею, де зафіксована обстановка місця вчинення кримінального правопорушення у відношенні ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2.

-протокол слідчого експерименту від 12 січня 2017 року, за участю ОСОБА_5, де остання підтвердила свої показання та при яких обставинах було вчинено кримінальне правопорушення відносно ОСОБА_3

-протокол проведення слідчого експерименту від 06 лютого 2017 року із свідком ОСОБА_4, який підтвердив свої показання у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення відносно ОСОБА_3

-протокол слідчого експерименту від 30 січня 2017 року із свідком ОСОБА_6, який підтвердив свої покази щодо тих обставин, що відбувалися 18 жовтня 2016 року біля дому АДРЕСА_2.

-протокол слідчого експерименту від 19 грудня 2018 року, в ході якого відбувався відеозапис, проведений за участю свідка ОСОБА_5, судово-медичного експерта ОСОБА_8, захисника ОСОБА_9, яка підтвердила обставини кримінального правопорушення та на місцевості показали, за яких обставинах був вчинений злочин.

- протокол слідчого експерименту від 19 грудня 2018 року, в ході якого проводився відеозапис, за участю потерпілого ОСОБА_3, судово-медичного експерта ОСОБА_8, захисника ОСОБА_9, який підтвердив обставини кримінального правопорушення та на місцевості відобразив обставини вчинення злочину.

- висновок експерта за № 192 від 05 квітня 2018р., з якого вбачається, що тілесні ушкодження ОСОБА_3 є проникаюче колоте-різане поранення грудної клітки зліва в проекції 6-7 ребер по середньо ключичній лінії з пошкодженням перикарду і діафрагми з гематомою шлунково-селезінкової зв'язки, ход ранового каналу спереду назад; колото-різана рана надлобкової області в проекції правої пахової області, ход ранового каналу спереду назад зверху вниз, довжиною 10 см.; колото-різана рана латеральної поверхні правого стегна у верхній третині, ход ранового каналу справа наліво зовні всередину, довжиною до 15 см, - могли утворитися за обставин, зазначених потерпілим при допитах в судовому засіданні. Всі вищеописані тілесні ушкодження утворилися в результаті трьох ударів колючо-ріжучим предметом. Враховуючи характер і локалізацію тілесних ушкоджень, вони могли утворитися при взаємному розташуванні потерпілого і нападника при вказаних потерпілим обставинах. Тілесне ушкодження: колото-різана рана латеральної поверхні правого стегна у верхній третині, могло утворитися при нанесенні удара ОСОБА_3 ножем, що знаходився в лівій руці у нападника ОСОБА_1, якщо правою рукою він утримував ногу потерпілого. Будь - яких ушкоджень у ОСОБА_3 в представлених медичних документах, характерних для можливої боротьби або самооборони, немає. Тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_3 могли утворитися за обставин, на які він посилається в ході проведення слідчого експерименту за його участю від 19.12.2017р.

Судово-медичний експерт ОСОБА_8, допитаний у судовому засіданні, підтвердив, що отримані тілесні ушкодження потерпілим могли утворитися за обставинами, на які посилається потерпілий в ході проведення слідчого експерименту та додатково зазначив, що один удар, нанесений потерпілому в область грудей, місце знаходження життєво-важливих органів, кваліфіковане як тяжке та небезпечне для життя та здоров'я, інші два удари за характером небезпеки віднесені до легких тілесних ушкоджень та не є небезпечними для життя та здоров'я, інших тілесних ушкоджень не виявлено.

Вчинення інкримінованого кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_1 у відношенні потерпілого ОСОБА_3 підтверджується речовими доказами, а саме: вилученим у ОСОБА_3 одягом, в якому він був одягнутий під час вчинення кримінального правопорушення та на якому виявлені пошкодження, а саме: порізи.

Таким чином на підставі досліджених судом доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 своїми діями, які виразились у спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України.

Доводи сторони захисту та обвинуваченого ОСОБА_1, що тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_3 було спричинено у стані необхідної оборони суд не приймає до уваги, оскільки ці доводи спростовуються показами потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4,. з яких вбачається, що нападу ОСОБА_3 на ОСОБА_10 не було, тому відсутні ознаки необхідної оборони. Суд встановив, що дії обвинуваченого були спрямовані на спричинення умисних тяжких тілесних ушкоджень. Крім того суд зазначає, що сторона захисту та обвинувачений не надали доказів на підтвердження дій обвинуваченого в межах необхідної оборони.

Суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_1, даючи такі покази, бажає пом'якшити особисту відповідальність та уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

У відповідності до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставини, що пом'якшують покарання, судом не встановлені.

Обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи за № 36 від 13.01.2017р., встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, є психічно здоровим, виявляє акцентуацію особистості за нестійким типом. У період часу, відповідний інкримінованому правопорушенню, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, відповідний інкримінованому правопорушенню, ОСОБА_1 в стані тимчасового розладу психічної діяльності не перебував, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Хронічним психічним захворюванням не страждає, може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

З урахуванням фактичних обставин справи, особи винного, який на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, одружений, має на утриманні малолітню дитину, не працює, за місцем реєстрації проживання характеризується посередньо, вчинив кримінальне правопорушення яке по ступеню тяжкості є тяжким злочином, в силу ст. 89 КК України не судимий, з урахуванням обтяжуючих обставин, суд вважає доцільним призначити обвинуваченому покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів у вигляді позбавлення волі, в мінімальних межах санкції ст. 121 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність.

Вирішуючи питання про зарахування ОСОБА_1 до строку покарання строк тримання під вартою суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України (в ред. від 24.12.2015 року) передбачено, що зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 знаходиться в місті попереднього ув'язнення з 03 грудня 2016 року, тобто з моменту його затримання по теперішній час.

Законом України за № 2046-VIII від 18 травня 2017 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення», визначено, що попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Зазначений закон погіршує становище обвинуваченого, тому, відповідно до положень ч. 2 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Таким чином, суд вважає, що строк попереднього ув'язнення ОСОБА_1 має бути зарахований у строк відбування покарання на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону за № 838-VIII від 26.11.2015 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 03 грудня 2016року до набуття вироком законної сили, включно.

В кримінальному провадженні заявлено цивільний позов про відшкодування витрат закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого.

Відлповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

У відповідності до довідок комунальної установи «Маріупольська міська лікарня № 4 ім. І.К. Мацука» витрати медичного закладу на лікування потерпілого за період з 18 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2016 року, з 02 листопаду 2016 року по 16 листопаду 2016 року склали 7 870, 89 грн.

Таким чином цивільний позов, заявлений прокурором, щодо відшкодування витрат закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого на суму 7 870,89 грн., які підтверджені належними письмовими доказами, підлягає задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення суд вважає доцільним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний обвинуваченому ОСОБА_1, залишити без змін.

Відповідно до ст. 100 КПК України суд вважає, що речові докази: спортивна куртка, спортивні штани, майка, труси слід залишити потерпілому, змив, соскоб, зразок крові залишити в матеріалах кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 371, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, призначити йому покарання у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 03 грудня 2016 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без змін.

Згідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону за № 838-VIII від 26.11.2015 року зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 до строку відбуття покарання строк його попереднього ув'язнення, а саме з моменту його фактичного затримання, тобто з 03.12.2018 року по день набуття вироком законної сили, із розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на лікування ОСОБА_3 у розмірі 7 870 (сім тисяч вісімсот сімдесят) гривень 89 коп. на користь Маріупольської міської ради, розрахунковий рахунок №35411001022935 КЗ «ММЛШМД» ОКПО 01990660 ГУДКУ в Донецькій області МФО 834016.

Речові докази:спортивна куртка, спортивні штани, майка, труси, що знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Центрального ВП ГУНП в Донецької області (квитанція №0637 від 18.01.2017р.) повернути потерпілому ОСОБА_3; змив, соскоб, зразок крові - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя Д.В. Киян