Ухвала суду № 74585922, 11.06.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 Справа № 233/2134/18

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

УХВАЛА

11.06.2018 м. Костянтинівка

Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Мартиненко В. С. , розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Прокуратури Донецької області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю прокуратури, –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Прокуратури Донецької області, Державної казначейської служби України, в якому просить стягнути з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної Казначейської служби України на його користь 400 000,00 гривень в якості відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що моральна шкода ОСОБА_1 була завдана бездіяльністю процесуальних керівників у кримінальному провадженні № 42015050000000197 від 29.04.2015 року - прокурорів Костянтинівської міжрайонної прокуратури Донецької області, які не виконали свого обов’язку щодо нагляду за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство.

У період часу з 29.04.2015 року по 17.06.2015 року прокурори Цукарєва В.А., Калініч Т.А., Акулов А.В., Макарченкова Н.М., Модний Р.В., Друзь Я.Я., керівник Костянтинівської міжрайонної прокуратури Донецької області ОСОБА_2, заступник прокурора Костянтинівської міжрайонної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 не вжили заходів щодо виконання слідчим Джафаровим Р.А. ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 26 березня 2015 року, ухвали Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 травня 2015 року, ухвали Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 09 червня 2015 року. Вказана бездіяльність стала наслідком того, що ОСОБА_1 перебував у стані невизначеності щодо вирішення питання про вид запобіжного заходу, що призвело до нервових потрясінь та погіршення стану здоров’я.

У проміжки часу з 11.06.2009 року по 14.04.2016 року ОСОБА_1 перебував у ізоляторі тимчасового тримання, який знаходився в приміщенні Костянтинівського відділення Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області в незадовільних умовах, що спричиняло йому моральні та фізичні страждання. Проте керівник Костянтинівської міжрайонної прокуратури Донецької області ОСОБА_2, заступник прокурора Костянтинівської міжрайонної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 не вжили заходів щодо усунення неналежних умов утримання ОСОБА_1

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 05 травня 2018 року вказану позовну заяву залишено без руху.

Проте у встановлений судом строк, враховуючи тривалість поштового перебігу, позивач недоліки позовної заяви не усунув.

Так, на виконання вказаної ухвали від представника позивача ОСОБА_4 до суду надійшла заява, в якій позивач зазначив, що місцем перебування ОСОБА_1 є Бахмустька установа виконання покарань, яка знаходиться за адресою: Донецька область, м. Бахмут, вул. Ціолковського, 4, в якій вказана особа перебуває під вартою. Адресу свого зареєстрованого місця проживання, всупереч вимогам ухвали Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 05 травня 2018 року, позивач не зазначив, що унеможливлює визначити підсудність позовної заяви, яка за вказаним предметом спору є альтернативною.

Доцільно буде зазначити, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є тимчасовим заходом, який встановлюється виключно на підставі рішення суду, строк дії якого відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати 60 днів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» дія цього Закону поширюється на громадян України, а також на іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, відповідно до їх прав та свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Згідно з ст. 6 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Перебування під вартою не є зареєстрованим місцем перебуванням в розумінні ст.ст 3, 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Крім того, не усунуті недоліки позовної заяви щодо відсутності підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене, позовну заяву ОСОБА_1 до Прокуратури Донецької області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю прокуратури слід визнати неподаною та повернути позивачу.

Керуючись ст. ст. 185, 260, 353, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Прокуратури Донецької області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю прокуратури - визнати неподаною та повернути позивачу.

Роз’яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя