Ухвала суду № 74585829, 07.06.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№ 234/6890/18

№ 1-кс/263/3954/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2018 року місто Маріуполь

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, при секретарі Соколовій О.Б., за участю скаржника ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність органу досудового розслідування,

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області надійшла вказана скарга, в якій ОСОБА_2 просить визнати протиправною бездіяльность посадових осіб прокуратури Донецької області та Генеральної прокуратури України, що входять до слідчої групи у кримінальному провадженні №42017000000001277 від 26.04.2017 року, зобов’язати посадових осіб прокуратури Донецької області, а також посадових осіб Генеральної прокуратури України повернути вилучене у нього майно, а саме: ноутбук НР, зовнішній 2,5 «portable HDD ADATA 500Gb.

На обґрунтування вимог скарги ОСОБА_2 посилається на те, що 26.07.2017 року під час проведення обшуку працівниками Генеральної прокуратури України у приміщеннях ТОВ «БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС Україна» за адресою: м.Київ, вул.Ярославська, 56А, 7 поверх, на підставі ухвали слідчого судді Новоазовського районного суду ч.Чернігова від 24.07.2017 року, було вилучено його особисте майно. На момент проведення обшуку заявник був штатним найманим працівником зазначеного товариства та не має жодного відношення до вказаного кримінального провадження. З моменту вилучення особистого майна ОСОБА_2 пройшло 10 місяців, а жодних процесуальних дій органом досудового розслідування за участі заявника не здійснено, підозру йому не пред’явлено, допиту в якості свідка не проведено. Подальше утримання майна є безпідставним, оскільки орган досудового слідства до суду не звертався з відповідним клопотанням про арешт майна заявника. ОСОБА_2 зазначає, що звертався з клопотанням про повернення майна до Генеральної прокуратури України та до прокуратури Донецької області, однак, жодної відповіді не отримав.

ОСОБА_2 в судовому засіданні свої вимоги повністю підтримав.

Прокурор Борисевич М. в судове засідання не з’явився, надав заяву, у якій просив розглянути скаргу в його відсутність та повідомив, що матеріали кримінального провадження №42017000000001277 від 26.04.2017 року за ч.3 ст.27, ч.2 ст.364, ч.5 ст.191 КК України, 30.03.2018 року передані за підслідністю до НАБУ відповідно до постанови від 28.03.2018 року. У зв’язку з чим прокуратура не здійснює процесуальне керівництво по вказаному кримінальному провадженні. Проти задоволення скарги заперечував.

Дослідивши доводи скарги, слід дійти наступних висновків.

Відповідно до протоколу обшуку від 26.07.2017 року, прокурором відділу Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді Новоазовського районного суду м.Чернігова від 24.07.2017 року, за місцем знаходження ТОВ «Беніш Джі ПІ ЕС Україна».

Ухвалою слідчого судді Новоазовського районного суду м.Чернігова від 24.07.2017 року клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про надання дозволу на проведення обшуку у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42017000000001277 від 26.04.2017 року, задоволено. Надано дозвіл на проведення обшуку за місцем знаходження ТОВ «Беніш Джі ПІ ЕС Україна» (Код ЄРДПОУ 32485166), за адресою: м.Київ, вул. Нижньоюрківська, буд.9, право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Згідно з листом від 30.03.2018 року №17/2-15-137-18, матеріали кримінального провадження №42017000000001277 від 26.04.2017 року, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.256, ч.3 ст.27, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.5 ст.191, ч.2 ст.205, ч.3 ст.212, ч.3 ст.209 КК України, направлені до Національного антикорупційного бюро України, оскільки 28.03.2018 року старшим групи прокурорів у зазначеному кримінальному провадженні на підставі ст.ст. 216, 218 КПК України прийнято рішення про визначення підслідності цього провадження за детективами Національного антикорупційного бюро України. Так, відповідно до ч. 2 ст. 132 Кримінального процесуального кодексу України (КПК) усі клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжних заходів (ч. 2 ст. 131 КПК), подаються до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює відповідне розслідування.

При цьому органом досудового розслідування, враховуючи системний аналіз положень п. 8 ч. 1 ст. 3 КПК та ч. 1 ст. 38 КПК, є: 1) слідчі підрозділи (Головне слідче управління, слідче управління, відділ, відділення) органів Національної поліції України, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів державного бюро розслідувань; 2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України. Іншими словами, органом досудового розслідування в конкретному кримінальному провадженні є не сам правоохоронний орган, до складу якого входить відповідний підрозділ (Національна поліція України, Служба безпеки України, Національне антикорупційне бюро України), а його підрозділ (управління, відділ), визначений у ч. 1 ст. 38 КПК.

Виходячи з аналізу ст. 32 КПК України щодо територіальної підсудності, приходжу до висновку про те, що дана скарга не підлягає розгляду в Жовтневому районному суді м.Маріуполя Донецької області, так як орган досудового розслідування Національне антикорупційне бюро України знаходиться за межами територіальної юрисдикції Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області.

Відтак, наявні підстави дійти висновку, що розгляд скарги ОСОБА_2 на бездіяльність органу досудового розслдування, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження № 42017000000001277, за територіальною підсудністю відноситься до юрисдикції відповідного районного суду м.Києва, за місцем знаходження органу досудового розслідування.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1?) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов’язання припинити дію; 3) зобов’язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

З огляду на суть поданої скарги до суду на бездіяльність прокуратури Донецької області, враховуючи вищевикладене, слід дійти висновку, що скаржник намагається досягти мети, яка у вказаному кримінальному провадженні не властива прокуратурі Донецької області, Генеральній прокуратурі, як органу досудового розслідування.

З огляду на викладене, підстави для задоволення скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 32, 132, 305–307, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В: У задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність органу досудового розслідування – відмовити Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.М.Томілін