Рішення № 74585557, 25.05.2018, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1931/16-ц

провадження №: 2/398/72/18

РІШЕННЯ

Іменем України

"25" травня 2018 р. м.Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді Голосеніної Т.В.,

з участю секретаря Шаповал І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради, заінтересована особа - обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Вуглинка», про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Олександрійської міської ради Кіровоградської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2.

Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Олександрійського міськрайонного Кіровоградської області від 10 липня 2009 року було встановлено факт родинних відносин між нею та ОСОБА_3 та визнано право на спадщину, яка відкрилась після смерті останнього та складається з житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_6. При цьому, судом було встановлено, що її бабуся - ОСОБА_4 є рідною сестрою ОСОБА_11, яка в свою чергу являється матір'ю ОСОБА_5 - дружини спадкодавця.

У ОСОБА_3 був син - ОСОБА_2.

15 вересня 2013 року, переглядаючи пресу минулих місяців в газеті «Городской Курьер» № 32 (877) від 1 серпня 2013 року, позивач прочитала оголошення, в якому йшлося про розшук родичів ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Зателефонувавши за вказаним в оголошенні телефонним номером, вона дізналася, що оголошення було подане Олександрійською міською радою з метою знайти спадкоємців на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2

ОСОБА_2 є її родичем, однак документи, що підтверджують пряму спадкову лінію, відсутні, тому в серпня 2014 року вона звернулась до суду з позовом про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суді від 24.11.2014 року її позовні вимоги було задоволено, встановлено, що вона є троюрідною сестрою померлого ОСОБА_2 та визначено їй додатковий строк для прийняття спадщини.

ОСОБА_2 мав у власності квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, пай за яку він сплатив у повному обсязі, про що свідчить довідка голови правління ЖБК «Вуглинка» від 12.07.2013 року.

Однак, коли вона звернулась до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначену квартиру, їй було відновлено у зв'язку з ненаданням документів, які б підтверджували право власності спадкодавця на квартиру та відсутністю їх реєстрації у встановленому законом порядку в Олександрійському БТІ.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.384 ЦК України у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником. Щодо обов'язкової реєстрації права власності на нерухоме майно, то у Законі України «Про власність», який діяв на час смерті ОСОБА_2, було зазначено, що право власності члена житлового кооперативу на квартиру виникає з моменту виплати паю і не вимагає реєстрації. Отже, вона вважає, що ОСОБА_2 за життя став власником квартири за адресою: АДРЕСА_1, тому вона як єдиний спадкоємець після його смерті, оскільки інші спадкоємці відсутні, має право на набуття права власності на зазначену квартиру.

07.12.2016 року від представника відповідача надійшли заперечення на позов, відповідно до яких Олександрійська міська рада заперечила проти задоволення позову ОСОБА_1, оскільки відсутні докази того, що ОСОБА_2 сплачено пайовий внесок за спірну квартиру в повному обсязі, а саме ОСОБА_6 не надано довідку голови правління ЖБК «Вуглинка» від 22.07.2013 року, на яку вона посилається в позові.

Позивач її представник, представники відповідача та третьої особи, належно повідомлені про час, день та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились. Від них надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності. При цьому позивач та його представник - наполягають на позовних вимогах, а відповідач - заперечив проти їх задоволення.

Суд ухвалив провести розгляд справи у відсутність учасників справи та ухвалити рішення на підставі наявних в справі доказів.

За таких обставин, згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України (в редакції Закону України № 2147-УІІІ від 03.10.2017 р., яка набрала чинності з 15.12.2017 р.), - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Належними доказами в розумінні ст.77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_2, що підтверджується копією актового запису про смерть №1364 від 16.11.2005 року та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 20.11.2014 року. В актовому записі про смерть зазначено, що свідоцтво про смерть не видавалося.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме, квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 24.11.2014 року встановлено факт, що позивач ОСОБА_1 являється троюрідною сестрою ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року та надано їй додатковий строк терміном 1 місяць для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2

27.01.2015 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Олександрійського міського нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 (заява зареєстрована за №364).

27.04.2015 року в Олександрійській міській державній нотаріальній конторі №1 було заведено спадкову справу №191-2015 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 (індекс справи 02-14).

З довідки, виданої ЖБК "Вуглинка" від 11.11.2015 року вбачається, що ОСОБА_2 з 1985 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року проживав та був зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 один.

Відповідно до архівної довідки №249 від 11.12.2015 року, виданої КП «ОМБТІ» право власності на квартиру АДРЕСА_1 за архівними даними КП «ОМБТІ» не зареєстровано за ОСОБА_2.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що заяву про прийняття спадщини подала лише ОСОБА_1, яка законом віднесена до спадкоємців п'ятої черги.

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 16.12.2015 року №2509/02-31, виданої державним нотаріусом Олександрійської міської державної нотаріальної контори №1, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у зв'язку з ненаданням документів, які підтверджували право власності спадкодавця на нерухоме майно та відсутністю їх реєстрації у встановленому законом порядку.

Як свідчить довідка ОК «ЖБК «Вуглинка» від 22.07.2013 року ОСОБА_7 було сплачено пай за квартиру АДРЕСА_1.

Разом з тим, згідно письмових пояснень голови ОК «ЖБК «Вуглинка» ОСОБА_8 від 07.12.2016 року в зв'язку з тим, що попереднім головою кооперативу не було здійснено передачу первинної документації ОК «ЖБК «Вуглинка» прізвище спадкодавця в довідці, яку було видано на запит ОСОБА_1 22.07.2013 року, було вказане тільки на підставі самого запиту, а саме «ОСОБА_2». Про відсутність в ОК «ЖБК «Вуглинка» на час видачі довідки первинної документації свідчать акти відмови передачі зазначених документів колишнім головою кооперативу ОСОБА_9, складені 01.04.2017 року, 15.04.2015 року, 17.04.2015 року. Крім того, 11.05.2015 року мешканці будинку АДРЕСА_1 звернулись до начальника Олександрійського МВ УМВС України з заявою про те, що ОСОБА_10 шляхом зловживання службовим становищем перешкоджає реалізації прав і законних інтересів мешканців будинку. Згідно висновку про результати розгляду зазначеного повідомлення від 18.05.2015 року ознак будь-якого правопорушення в діях ОСОБА_10 не вбачається.

При цьому, в поквартирній картці мешканців будинку АДРЕСА_1, вказано, що в квартирі АДРЕСА_1 починаючи з 14.11.1985 року був зареєстрований ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Однак, в акті щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1, складеного 10.09.2015 року, зазначено, що в квартирі АДРЕСА_1 проживав ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Отже, розбіжність в написані прізвища спадкодавця є не що інше як описка у зв'язку з відсутністю офіційних документів, підтверджуючих особу останнього.

Конституцією України задекларовано, що людина, її основні права визнаються в України найвищою соціальною цінністю. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Зокрема, статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.384 ЦК України будинок, споруджений або придбаний житлово- будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю. Член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він не викупив її. У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

Згідно з п. 5 і п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК). Суди повинні мати на увазі, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набутгя права власності. Зокрема, у разі повного внесення пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, в осіб, які мають право на частку в пайових внесках, виникає право спільної часткової власності на квартиру, дачу, гараж чи інші будівлі пропорційно розміру частки паю (стаття 18 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-1V "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Закон України від 10 липня 2003 року № 1087-1V "Про кооперацію", стаття 384 ЦК).

Стаття 1216 ЦК України визначає поняття спадкування - це перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Згідно ст. 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Відповідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У відповідності до листа Міністерства юстиції від 12.01.2005 року у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності, на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.

При вирішенні спорів про поділ спадщини та визнання права власності на спадкове майно суди встановлюють належне спадкодавцю на час його смерті майно, яке входить до складу спадщини, а також з'ясовують чи не порушуються права та інтереси всіх спадкоємців, які мають право на спадщину.

Таким чином, законом не передбачено інший спосіб захисту майнових прав позивачки крім звернення до суду, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права забезпечить належне його відновлення.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року, якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі на споруди.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Заперечення відповідача про те, що у справі відсутні докази того, що ОСОБА_2 сплатив пайовий внесок за спірну квартиру в повному обсязі спростовуються наданою позивачкою копією довідки голови правління ЖБК «Вуглинка» від 22.07.2013 року. При цьому оригінал вказаної довідки знаходиться у матеріалах цивільної справи №398/5281/14-ц (а.с.125).

Дослідивши зібрані докази по справі та давши їм оцінку в сукупності, судом встановлено, що правовстановлюючий документ на квартиру АДРЕСА_1 відсутній, проте дана квартира належала спадкодавцю ОСОБА_2 та входить до складу спадщини, а позивачка є спадкоємцем, яка прийняла спадщину, а тому на підставі наведених вище положень за позивачем ОСОБА_1 слід визнати право власності в порядку спадкування за законом на вказану квартиру.

Судові витрати, відповідно вимог ст.141 ЦПК України, суд залишає по фактично понесеним.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,258,259,263,265,354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради, заінтересована особа - обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Вуглинка», про визнання права власності задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2) право власності в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на квартиру АДРЕСА_1.

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя