Рішення № 74585271, 31.05.2018, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/1095/17

Номер провадження по справі 2/387/47/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2018 року смт. Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :

головуючого судді Майстер І. П.

при секретарі судового засідання Поляруш С.Ю.

представників позивача ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_3 до Фермерського господарства "ОСОБА_5", ОСОБА_6 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача фермерського господарства ОСОБА_3 про визнання договору оренди землі недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

Представники ОСОБА_2, ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до відповідачів про визнання договору оренди землі недійсним, в якому зазначили, що між ОСОБА_6 та Фермерським господарством ОСОБА_5 15.12.2008 укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,5647 га, кадастровий номер НОМЕР_3, строком на 5 років. Вказаний договір оренди землі зареєстровано у відділі Держкомзему у Добровеличківському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.06.2011 за № 352178154000114. ОСОБА_8." набуло право користування (оренди) зазначеною в Договорі земельною ділянкою з 03.06.2011 до 03.06.2016. У договорі оренди землі від 15.12.2008 сторонами не визначено, що вказаний договір набуває чинності саме з моменту його підписання, а тому всі істотні умови вказаного правочину, у тому числі і строк його дії, набули чинності саме з моменту державної реєстрації у силу вимог закону та діяли до 03.06.2016. Зазначений договір достроково припинив свою дію саме 12.05.2016 за взаємною згодою сторін, що підтверджується додатковою угодою до договору оренди землі від 15.12.2008. На вказану земельну ділянку з 03.06.2011 по 12.05.2016 діяло обтяження у формі права оренди СФГ "ОСОБА_3" на підставі договору оренди від 15.12.2008. Після припинення у встановленому законом порядку договору оренди від 15.12.2008, між ОСОБА_3 з одного боку та ОСОБА_6 - з іншого, 13.05.2016 укладено договір про надання права користування земельною ділянкою НОМЕР_3 для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) строком на 50 років з дати державної реєстрації права емфітевзису. Дане речове право зареєстровано 13.05.2016 за № 14544126, тобто договір діє до 13.05.2066. 15.02.2016 (у період дії договору оренди землі від 15.12.2008) укладено договір оренди зазначеної вище земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 площею 5,5647 га на території Гнатівської сільської ради Добровеличківського району строком на 7 років. Державним реєстратором Реєстраційної служби Добровеличківського районного управління юстиції Кіровоградської області (відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №28599666 від 04.03.2016 внесено запис НОМЕР_13 щодо реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 площею 5,5647 га за договором оренди землі від 15.02.2016, укладеного між ФГ "ОСОБА_5" та ОСОБА_6 Державним реєстратором 24.03.2016 скасовано державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 площею 5,5647 га за договором оренди землі від 15.02.2016, укладеного між ФГ "ОСОБА_5" та ОСОБА_6 Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.04.2016 у справі № П/811/383/16, визнано протиправними дії державного реєстратора Реєстраційної служби районного управління юстиції Кіровоградської області щодо скасування 24.03.2016 державної реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 площею 5,5647 га за договором оренди землі від 15.02.2016, укладеного між ФГ "ОСОБА_5" та ОСОБА_6, а також зобов'язано Добровеличківську районну державну адміністрацію вчинити дії щодо скасування запису від 24.03.2016 про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 площею 5,5647 га за договором оренди землі від 15.02.2016, укладеного між ФГ "ОСОБА_5" та ОСОБА_6 Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Договір оренди землі від 15.02.2016 укладений під час дії чинного та Існуючого на той момент договору оренди від 15.12.2008 (строк дії якого з 03.06.2011 по 03.06.2016). Одночасне ж існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.04.2017 встановлено той факт, що підставу для скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки вказано технічну помилку державного реєстратора, оскільки дія попереднього договору (договору оренди землі від 15.12.2008) не закінчилася. Також враховуючи укладенням договору оренди від 15.02.2016 державної реєстрації права ФГ «ОСОБА_5» порушено емфітевтичне право ОСОБА_3 Отже вищевикладене спонукало представників позивача звернутися до суду з відповідним позовом.

Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, обґрунтували обставинами викладеними у позовні заяві, просили позовні вимоги задовольнити.

Відповідач СФГ "ОСОБА_5" або його представник в судове засідання не з'явились про день час та місце судового розгляду повідомлений вчасно належним чином. Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, а також додаткові пояснення з приводу позовних вимог, просив розглядати справу за його відсутності. Згідно наданого відзиву та додаткових пояснень зазначив, що не зрозумілими доводи позивача, адже він не є стороною за договором від 15.12.2008, інших доказів, які б вказували вплив на його права та інтереси за даною угодою, а також у чому саме полягає їх порушення, не вказується, тому не визначеним залишається питання за захистом якого права ОСОБА_3 звернувся до суду. Позивач безпідставно ототожнює такі терміни як державна реєстрація договору оренди землі, момент укладення та строк його дії, тоді як вони мають зовсім різну правову природу та суттєво відрізняються один від одного, а саме за положеннями чинного, під час укладення договору від 15.12.2008, законодавства - строк дії договору оренди землі, якщо інше не передбачено умовами цього договору, жодним чином не пов'язаний з моментом його державної реєстрації, а починає свій відлік з моменту досягнення згоди з усіх істотних умов між сторонами за договором та його підписання. Проведення державної реєстрації вказує лише на набуття чинності цим договором та відповідного офіційного визнання і підтвердження державою факту виникнення речового права, шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру. Отже реєстрацією є запис, фіксація фактів або явищ з метою обліку та надання їм статусу офіційно визнаних актів, внесення до списку або книги обліку, в даному випадку 03.06.2011 СФГ "ОСОБА_3" офіційно набуло прав (статусу) орендаря за договором від 15.12.2008. Договір від 15 грудня 2008 року укладено строком на 5 років, тобто до 15 грудня 2013 року. Того ж дня орендодавець ОСОБА_6 передав земельну ділянку в розмірі 5,56 га орендарю СФГ "ОСОБА_3", про що складено акт прийому-передачі землі. Крім цього у договорі між ОСОБА_6 та СФГ "ОСОБА_3" в розділі «строк дії» (та в інших розділах) не зазначено що відлік строку оренди розпочинається з моменту державної реєстрації цього договору, дані про його продовження відсутні, що вказує на помилковість тверджень позивача про те, що моментом укладення договору оренди землі від 15.12.2008 є дата його держаної реєстрації (03.06.2011). Вказані обставини встановлені рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 29.11.2017 у цивільній справі № 387/458/17 за позовом Фермерського господарства «ОСОБА_5» до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про визнання договору емфітевзису № 927 від 13.05.2016 недійсним з моменту укладення (реєстраційний № рішення в ЄДРСР 70754493) та не потребують доказування. Відповідач вважає, що вчиненням правочину необхідно вважати момент, коли сторони свого часу досягли згоди з усіх істотних умов (Верховний Суд України у постановах від 18 і 25 грудня 2013 року (справи № 6-127цс13, № 6-118цс13)). Земельна ділянка згідно договору оренди землі від 15.12.2008 за актом прийому-передачі від тієї ж дати були передані СФГ "ОСОБА_3" у користування. Інше посилання позивача, внаслідок якого він бажає визнати договір оренди землі від 15.02.2016 недійсним, є та обставина що ним з іншим відповідачем у справі 13.05.2016 було укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) № 927. У даному випадку вбачається спроба позивача захистити ймовірне право, оскільки із змісту його позовної заяви, укладенням договору оренди землі від 15.02.2016, позивач вважає порушення свого права емфітевзису, якого станом на 15.02.2016 не існувало (не було обумовлено, зареєстровано тощо). Тобто укладення договору від 15.02.2016 не стосується прав та інтересів позивача, оскільки передувало у часі виникненню договірних відносин між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, за якими останній, без додержання належної процедури розірвання укладеного з ФГ «ОСОБА_5» правочину, 13.05.2016 повторно набув право користування тією ж самою земельною ділянкою. Викладене на думку відповідача свідчить про неможливість порушення прав та інтересів ОСОБА_3 безпосередньо діями сторін за договором оренди від 15.02.2016. Згідно додаткових пояснень відповідач зазначає, що з наданої Добровеличківським відділом Держгеокадастру роздрукованої поземельної книги НОМЕР_3 в електронній (цифровій) формі зазначається, що відомості до розділу 4 за № 004 щодо договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_6 та СФГ "ОСОБА_3", були внесені 03.02.2016, тоді як державна реєстрація цього договору відбувалася 03.06.2011. Згідно розділу 4 за № 004 від 03.02.2016, дата реєстрації речового права СФГ "ОСОБА_3" на нерухоме майно є 03.06.2011 і строк дії речового права становить 5 років. Таку ж саме інформацію містить лист Добровеличківського відділу Держгеокадастру № 108/110-18 від 19.02.2018. Проте це суперечить відомостям на паперових носіях (договір оренди землі від 15.12.2008, Книга реєстрації), з яких саме й вносилася інформація до Поземельної книги в електронній (цифровій) формі. На момент державної реєстрації договору оренди землі від 15.12.2008 процедуру ведення та форму Поземельної книги визначав «Порядок ведення Поземельної книги», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 р. № 1021, й граф дата реєстрації речового права на нерухоме майно та строк дії речового права не передбачав, оскільки державній реєстрації підлягало не речове право на нерухоме майно, а укладений договір оренди землі, тому розділ 4 (Земельна ділянка. Оренда, суборенда) Поземельної книги визначав внесення відомостей про номер запису державної реєстрації договору оренди, строк дії, дату і номер договору оренди. Тобто відповідач вважає, що договір оренди землі від 15.12.2008 та Книга реєстрації на паперових носіях спростовують відомості Поземельної книги в електронному вигляді, лист Добровеличківського відділу Держгеокадастру № 108/110-18 від 19.02.2018 та твердження позивача про дату виникнення і строк дії речового права СФГ ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 5,5647 га, кадастровий номер НОМЕР_3. Зазначене вказує на те, що п'ятирічний строк дії договору оренди припинив свою дію 15.12.2013, тоді як належні докази його пролонгації (поновлення дії), зареєстровані у встановленому законом порядку, відсутні. Тому відповідач просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання, не з"явився про день, час та місце слухання справи повідомлений вчасно належним чином, клопотань поважності неявки суду не надав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - фермерського господарства "ОСОБА_3" підтримав позовні вимоги просив їх задовольнити.

Заслухавши вступне слово представників позивача, представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, допитавши свідка, дослідивши письмові докази, суд вважає встановленими наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що згідно державного акту про право приватної власності на землю серії НОМЕР_4 кадастровий номер НОМЕР_3 земельна ділянка 5,56га належить ОСОБА_6( а.с.8, т.1).

Між ОСОБА_6 та СФГ "ОСОБА_3" в особі голови ОСОБА_3 15.12.2008 укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,5647 га (кадастровий номер НОМЕР_3) строком на 5 років (а.с.52-55). Згідно акту прийому-передачі земельної ділянки від 15 грудня 2008 року, ОСОБА_6 передав земельну ділянку СФГ "ОСОБА_3" 15 грудня 2008 року. (а.с.56 -57, т.1)

Вказаний договір оренди землі зареєстрований у відділі Держкомзему у Добровеличківському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.06.2011 за № 352178154000114, що підтверджено відповідним записом у договорі оренди земельної ділянки від 15 грудня 2008 року, земельна ділянка площею 5,5647 га (кадастровий номер НОМЕР_3), а також витягом з поземельної книги зазначеної земельної ділянки (а.с 131-155 т.1), витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. (а.с. 179-184, т.1) та реєстраційною справою до договору оренди землі( а.с.37, Т.2).

Відповідно до додаткової угоди від 12.05.2016 про припинення договору оренди землі від 15.12.2008, зареєстрованого за № 352178154000114 від 03.06.2011, ОСОБА_6 та СФГ "ОСОБА_3" уклали угоду, згідно якої достроково припиняється строк дії договору оренди землі (загальною площею 5,5647 га), кадастровий номер НОМЕР_3, яка знаходиться на території Гнатівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області укладеного 15.12.2008 між ОСОБА_6 та ОСОБА_8." ( а.с.9, т.1) Згідно досліджених в судовому засіданні доказів та з показань свідка ОСОБА_9 зазначена угода не зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Згідно витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач ОСОБА_3 є єдиним засновником, підписантом та керівником СФГ" ОСОБА_3"

Судом встановлено, що ФГ "ОСОБА_5" із ОСОБА_6 15 лютого 2016 року укладено договір оренди землі, строком на сім років, на земельну ділянку загальною площею 5,56 га, кадастровий номер НОМЕР_3 (а.с. 10-12) та передано зазначену земельну ділянку ФГ "ОСОБА_5" згідно акту про передачу та прийом земельної ділянки від 15.02.2016. ( а.с.13 т.1)

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 04.03.2016 підтверджено, що державним реєстратором вносився запис за НОМЕР_13 на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3, згідно якого 01.03.2016 зареєстровано право оренди землі строком дії на 7 років на підставі договору оренди землі від 15.02.2016, укладеного між ОСОБА_6 та ФГ "ОСОБА_5" ( а.с. 14-15, т.1)

Відповідно до поземельної книги земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3, поземельну книгу відкрито 03.06.2011, де зазначено орендаря СФГ "ОСОБА_3", власника ОСОБА_6, реєстраційний номер земельної ділянки НОМЕР_7, строк дії речового права 7 років з 15.02.2016 ( а.с.131-155).

Листом Добровеличківської РДА Кіровоградської області від 28.03.2016 № 01-35/13/2, надано інформацію, що 4 березня 2016 року державним реєстратором було зареєстровано договора оренди на земельні ділянки кадастровий номер НОМЕР_3, загальною площею 5,5647, та НОМЕР_3, загальною площею 5,7211, але 24.03.2016 дані договора видалені з державного реєстру речових прав на нерухоме майно через технічну помилку державного реєстратора так як дії попередніх договорів не закінчились і спливають лише 03.06.2016 де зазначено у витязі з Державного земельного кадастру про земельні ділянки. ( а.с.165, т.1)

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.04.2017 по справі № П/811/383/16 визнано протиправними дії державного реєстратора Реєстраційної служби Добровеличківського районного управління юстиції Кіровоградської області щодо скасування 24 березня 2016 року державної реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 площею 5,5647 га за договором оренди землі від 15 лютого 2016 року, укладеного між Фермерським господарством " ОСОБА_5" та ОСОБА_6 ( запис про речове право № НОМЕР_8) ( а.с.19-22). Рішення суду набрало законної сили 23.05.2017 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 справа №П/811/633/16 в задоволенні позову ФГ "ОСОБА_5" до відділу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Добровеличківському районі Кіровоградської області про визнання протиправними дій відмовлено у повному обсязі ( а.с.171-172). Постанова набрала законної сили 23.07.2016, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 30.05.2018 підтверджено, що станом на дату судового розгляду наявний реєстраційний запис 24205224, згідно якого 26.12.2017 зареєстровано право оренди землі з кадастровим номером НОМЕР_3 строком дії на 7 років на підставі договору оренди землі від 15.02.2016, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Згідно договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 13 травня 2016 року, ОСОБА_6 уклав із ОСОБА_3 договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) строком на п'ятдесят років, який був посвідчений нотаріально за №927, відомості про що державним реєстратором Добровеличківської районної державної нотаріальної контори ГТУЮ в Кіровоградській області внесено до Державного реєстру прав за №927. ( а.с.16-18, т.1)

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 13.12.2017 підтверджено, що державним реєстратором вносився запис за №14544126 на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3, укладено договір про право користування (емфітевзис) земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 ( а.с. 33-34, т.1)

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 04.08.2017 № справи 387/458/17 визнано договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладений 13 травня 2016 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, строком на п'ятдесят років, на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3, посвідчений державним нотаріусом Добровеличківської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області Левітчук Г.Б., зареєстрований в реєстрі за № 927 - недійсним з моменту його укладення. ( а.с.23-26, т.1)

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 29.11.2017 рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 29.11.2017 залишено без змін. ( а.с. 27-31, т.1)

Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2018 року, відкрито касаційне провадження у справі за № 387/458/17 за позовом ФГ "ОСОБА_5" до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання договору емфітевзису недійсним.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 надала показання, що вона з 2015 року працює державним реєстратором. У лютому 2016 року до неї як державного реєстрації звернувся ОСОБА_5 та їй для реєстрації права на земельну ділянку були надані договора оренди землі, ксерокопії паспортів та ідентифікаційних кодів, а також підтвердження сплати обов'язкових платежів. На підставі зазначених документів вона внесла договора оренди в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. До повноважень державного реєстратора перед прийняттям рішення про реєстрацію договору оренди землі належить перевірка щодо наявності чи відсутності інших реєстраційних дій, а також щодо обтяжень та обмежень земельної ділянки до 2013 року. Під час перевірки по базі встановлено, що земельна ділянка та інші договора щодо земельної ділянки зареєстровані не були. У пошуковій комп'ютерній системі сформовано дані, що іншої оренди на земельну ділянку не було. У зв'язку із вищевикладеним нею прийнято рішення про реєстрацію договору оренди землі укладеного між ОСОБА_6 та ФГ "ОСОБА_5". Запитів перед прийняттям рішення щодо реєстрації договору оренди у Держкомзем не направляла. Також вона не прийняла до уваги, що під час державної реєстрації договору оренди землі від 01.03.2016 між ОСОБА_11 та ФГ ОСОБА_5 діяв інший договір оренди землі від 15.12.2008, який зареєстрований 03.06.2011. Вказана обставина була нею з'ясована пізніше, оскільки до неї у 2016 році підійшов ОСОБА_3, який показав їй договір оренди цієї ж землі від 15.12.2008, який зареєстрований 03.06.2011, укладений між ОСОБА_11 та ОСОБА_3 Вона переконалась, що договір оренди землі від 15.12.2008, який зареєстрований 03.06.2011 дійсно ще не припинив своєї дії, а тому нею як державним реєстратором був видалений запис із державного реєстру щодо договору оренди землі укладеного між ОСОБА_11 та ФГ "ОСОБА_5" По функціональним можливостям програми державного реєстру, видалити реєстраційний запис було можливим. Про даний факт видалення запису із державного реєстру ОСОБА_5 вона не повідомляла. Також, якщо б вона знала про реєстрацію іншого договору оренди землі то б вона прийняла рішення про відмову у державній реєстрації договору, який надавався ОСОБА_5

Отже враховуючи вищевикладене суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відносини пов'язані з орендою землі регулюються Законом України «Про оренду землі», де ст.ст.17,18,20 ( у редакції, яка діяла на час виникнення орендних правовідносин із позивачем згідно договору 12.03.2011), договір оренди землі укладається у письмовій формі і набирає чинності після його державної реєстрації.

Частиною четвертою ст. 124 і ст. 125 ЗК України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ч.5 ст. 126 ЗК України, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У відповідності до п.2, 3, ч.1 ст. 4 Прикінцевих і перехідних положень Закону України Про внесення змін до Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 11.02.2010р. № 1878 в редакції чинній на час укладання договору оренди землі від 15.12.2008, який зареєстрований 03.06.2011 передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження фактів виникнення переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Обов'язковій державній реєстрації підлягає зокрема і право оренди земельної ділянки. Державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, встановленому цим Законом, здійснюється з 01 січня 2013 року.

До 01.01.2013 державна реєстрація договорів оренди земельних ділянок проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

Судом встановлено і підтверджено письмовими доказами, що ОСОБА_6 на підставі державного акта на право власності на землю НОМЕР_9, на праві власності належить земельна ділянка площею 5,56 га, розташована на території Гнатівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області.

Між позивачем 15.12.2008 і ОСОБА_6 укладено договір оренди земельних ділянок загальною площею 5,56 га.

За умовами договору ОСОБА_6 передав в оренду ОСОБА_3 належну йому на праві власності земельну ділянку площею 5,56 га, розміщену на території Гнатівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, строком на 5 років. Договір оренди зареєстрований у Відділі Держкомзему у Добровеличківському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис в розділі 4 Поземельної Книги від 03.06.2011р. за № НОМЕР_10. (а.с.131-155, т.1)

Земельні ділянки за договором оренди від 15.12.2008 передані орендарю згідно акта прийому-передачі від 15.12.2008. (а.с.56 т.1)

У пунктах 37 і 38 наведеного договору сторони погодили умови його припинення договору, де встановлено, що договір припиняється після завершення строку на який його було укладено. У п.39 договору встановлено, що розірвання договору в односторонньому порядку не допускається.

Наведені договірні положення узгоджуються із вимогами ст. 31 Закону України «Про оренду землі».

Згідно з пунктів 8 та 43 договору оренди землі від 15.12.2008, який зареєстрований 03.06.2011, земельна ділянка надається в оренду строком на 5 років, починаючи з моменту державної реєстрації цього договору; відповідно до пункту 6.1 договору оренди земельної ділянки він набирає чинності після його підписання та державної реєстрації. Отже, строк дії договору оренди землі починається після набрання ним чинності, тобто після державної реєстрації, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Отже, строк дії зазначеного вище договору встановлений сторонами на 5 років, а тому право користування земельною ділянкою на правах оренди у позивача виникло з часу реєстрації договору уповноваженим органом 03.06.2011 протягом цього строку, до 3 червня 2016 року.

Однак, 15.02.2016 ОСОБА_6 уклав із СФГ ОСОБА_5 договір оренди землі, за умовами якого надав в користування орендарю, належну йому земельну ділянку площею 5,56 га, строком на 7 років. Відомості про державну реєстрацію договору оренди внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 01.03.2016р.

Недійсність вказаного договору та факт порушення своїх прав позивач пов'язує із тим, що його право оренди порушено оскарженим договором оренди, який укладений без припинення дії раніше укладеного договору оренди цієї ж земельної ділянки від 15.12.2008 строк дії якого не закінчився. Суд зазначає, що в судовому засіданні як позивач так і представник третьої особи на стороні позивач підтримали позовні вимоги. Також суд враховує, що ОСОБА_3 є єдиним засновником, підписантом та керівником СФГ" ОСОБА_3", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отже суд вважає, що дані правовідносини нерозривно пов'язані з особою позивача та відноситься до його особистих як майнових так і немайнових прав. Тому суд приходить до висновку, що укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки відповідачем 15 лютого 2016 року між ОСОБА_6 та Фермерським господарством "ОСОБА_5" під час дії договору оренди цієї ж земельної ділянки від 15.12.2008 призвело до порушення прав позивача. Також на думку суду має місце порушення прав позивача і з приводу укладення ним договору користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладений 13 травня 2016 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, так як у зв'язку із укладенням оспорюваного договору оренди землі 15.02.2016, судом першої та апеляційної інстанції визнано недійсним зазначений договір користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб з підстав його укладення в період дії спірного договору. Судом також з'ясовано, що ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі, а виконання рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 04 серпня 2017 року та ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 листопада 2017 року зупинено до закінчення касаційного провадження у справі. Отже враховуючи викладене, суд вбачає порушення прав позивача ОСОБА_3 у зв'язку із незаконним укладенням договору оренди землі від 15 лютого 2016 року між ОСОБА_6 та Фермерським господарством "ОСОБА_5" щодо земельної ділянки площею 5,5647 га, кадастровий номер НОМЕР_3, право оренди на підставі якого зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.03.2016 за НОМЕР_13.

Суд зазначає, що підставою недійсності правочину, згідно ч.1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених ч.1-3,5,6 ст. 203 цього Кодексу.

Абзацем 2 ст.24 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Статтею 13 ЦК України передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства; при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах; при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства; у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також в судовому засіданні з'ясовано, що відомості щодо порушення позивачем своїх обов'язків відсутні. Будь-яких вимог, щодо факту порушення прав орендодавець не заявляв.

Крім того суд зазначає, що укладання оспореного позивачем договору оренди від 15.02.2016р. між ОСОБА_6 та СФГ "ОСОБА_5" порушує право позивача на мирне володіння майном і підлягає захисту в розумінні ст.1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини із застосуванням концепції «правових очікувань», відображену в рішенні Європейського суду справ людини у справі «Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії» від 23 жовтня 1991 р., яка полягає у тому, що у особи, яка дотримується вимог законодавства виникають правомірні очікування, особа має всі підстави вважати, що рішення є дійсним, а тому має право розраховувати на певний стан речей.

За вказаною концепцією позивач на належній правовій підставі користувався земельною ділянкою за діючим договором оренди землі, а тому вправі розраховувати на дотримання сторонами вимог ст. 31 Закону «Про оренду землі» та умов договору оренди землі.

Гарантовані цією нормою майнові права орендаря, який дотримується всіх передбачених договором та законодавством вимог, а тому має право вважати, що укладений ним договір оренди є дійсним та правомірно очікує, що право користування предметом оренди не буде припинено в порушення встановленого порядку та строк.

Установивши факт укладення договору оренди земельної ділянки від 15.02.2016 між ОСОБА_6 та СФГ "ОСОБА_5" з порушенням вимог статті 31 Закону України «Про оренду землі» і прав орендаря ОСОБА_3, суд на підставі частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України доходить висновку про його недійсність.

Викладене узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 6-2777цс16.

Також неприйнятними є доводи представника відповідача щодо преюдиційності рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 12 травня 2016 року за позовом фермерського господарства "ОСОБА_5" до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) №927 від 13.05.2016 року недійсним з моменту укладення, так як суд зазначаючи у мотивувальній частині рішення щодо встановлення укладення письмового договору оренди земельної ділянки від 15.02.2016 виходив із фактичних обставин справи, а не встановлював спірні правовідносини з приводу визнання договору оренди земельної ділянки від 06.12.2010 недійсним. Суд зазначає, що лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності. Тобто, преюдиціальні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин.

Отже суд доходить висновку, що договір оренди землі, укладений 15 лютого 2016 року між ОСОБА_6 та Фермерським господарством "ОСОБА_5" щодо земельної ділянки площею 5,5647 га, кадастровий номер НОМЕР_3, право оренди на підставі якого зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.03.2016 за НОМЕР_13, - необхідно визнати недійсним з моменту його укладення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 640 гривень.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ст.ст. 13, 15, 203, 215, 525 ЦК України, ст.ст. 124-126 Земельного Кодексу України, ст.ст. 1, 6, 17, 18, 20, 31 Закону України "Про оренду землі", ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст. 10, 89, 141, 200, 247, 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд , -

В И Р І Ш И В :

Позов представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_3 до Фермерського господарства "ОСОБА_5", ОСОБА_6 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Фермерського господарства "ОСОБА_3" про визнання договору оренди землі недійсним, - задовольнити.

Визнати договір оренди землі, укладений 15 лютого 2016 року між ОСОБА_6 та Фермерським господарством "ОСОБА_5" щодо земельної ділянки площею 5,5647 га, кадастровий номер НОМЕР_3, право оренди на підставі якого зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.03.2016 за НОМЕР_13, - недійсним з моменту його укладення.

Стягнути з фермерського господарства "ОСОБА_5," на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 640 (шістсот сорок ) гривень.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_3 голова СФГ ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і. н. НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_5, виданий Добровеличківським РВ УМВС України в Кіровоградській області, проживає АДРЕСА_2

відповідач - фермерське господарство "ОСОБА_5", ЄДРПОУ НОМЕР_12, АДРЕСА_1 області;

відповідач - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, НОМЕР_2, паспорт серії НОМЕР_6, виданий Добровеличківським РВ УМВС України в Кіровоградській області, с.Гнатівка, Добровеличківського району, Кіровоградської області;

треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Фермерського господарства "ОСОБА_3" код ЄДРПОУ НОМЕР_11, АДРЕСА_2.

ЄДРПОУ НОМЕР_14, АДРЕСА_3.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області Майстер І. П.