
Справа № 369/10168/16-а
Провадження №2-ар/369/1/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.02.2018 Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Волчко А.Я.,
при секретарі Раситюк М.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И В:
До суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення постанови суду, яка була мотивована тим, що нею ОСОБА_1, у Києво-Святошинський районний суд Київської області було подано позов до Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі про зобов’язання провести перерахунок та виплату моєї пенсії із заробітної плати за період з 01.01.1989 року по 31.12.1989 року, згідно довідки від 06.06.2001 року № 28, відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 17 травня 2016 року.
Постановою Києво-Святошинського районного суду м. Києва від 24.01.2017 року адміністративний позов задоволено частково зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області провести перерахунок та виплату моєї пенсії, виходячи з середньомісячної заробітної плати за період роботи в зоні відчуження з 01.01.1989 року по 31.12.1989 року, згідно довідки від 06.06.2001 року № 28, відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 07.11.2016 року. У решті позову відмовлено.
Зазначена вище постанова Києво-Святошинського районного суду забрала законної сили 01.06.2017 року, а тому має бути виконана.
Як свідчить аналіз змісту постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня 2017 року, у рішенні чітко зазначено про зобов'язання провести перерахунок та виплату призначеної пенсії, виходячи з середньомісячної заробітної плати за період роботи в зоні відчуження з 01.01.1989 року по 31.12.1989 року, згідно довідки від 06.06.2001 року № 28, відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 07.11.2016 року.
Тобто, позов задоволено щодо перерахунку уже призначеної пенсії, виходячи з середньомісячної заробітної плати за період роботи в зоні відчуження з 01.01.1989 року по 31.12.1989 року, згідно довідки від 06.06.2001 року № 28.
В свою чергу, на численні заяви до районного УПФУ, а також до ГУ ПФУ у Київській області та ПФУ щодо виконання постанови Києво- Святошинського районного суду Київської області від 24.01.2017 року заявнику надано відповідь, що виконання вказаного судового рішення призводить до зменшення розміру її пенсії, тобто фактично вказують, що дана постанова суду не підлягає виконанню, тим самим фактично зазначаючи, що судом прийнято рішення, яке призводить до звуження її прав в частині отримання належного розміру пенсії.
В свою чергу, відповідь відповідача є результатом власного тлумачення резолютивної частини постанови суду, оскільки як районне УПФУ, так і обласне, фактично говорять про нове призначення пенсії, тоді як у постанові суду, яку необхідно виконати мова йде про перерахунок уже призначеної пенсії.
Так, розмір пенсії заявниці (до подачі позову до суду) складався із розміру пенсії, визначеного відповідно до ст. 27 Закону № 1058, доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 Закону № 1058), індексації та підвищення до пенсії (п.п. 1, 2 ст. 42 Закону № 1058), надбавки і підвищення до пенсії, як непрацюючій особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, яка проживає на забрудненій території, відповідно до «чорнобильського» Закону та постанови КМУ № 1210 від 23.11.2011 р. «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з рішенням Києво-Святошинського районного суду від 24.01.2017 р. територіальне УПФУ мало б перерахувати пенсію із заробітної плати за період з 01.01.1989 до 31.12.1989 р. згідно з ч. 1 ст. 27 Закону і змінити лише розмір пенсії, тобто в тій частині, що визначається згідно зі статтею 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Власне, саме це і було предметом спору при вирішенні питання в судовому порядку. Стосовно підвищень, доплат, надбавок та індексації до пенсії, які встановлюються відповідно до інших статей Закону № 1058, «чорнобильського» Закону та постанови КМУ від 23.11.2011 р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то вони не були предметом спору. А тому мають бути залишені в тих розмірах, в яких були встановлені до попереднього «досудового» розміру моєї пенсії.
Інакше, це виглядає так, що, з 01.06.2017 р. (дати набрання чинності судовим рішенням) всі законодавчі норми, згідно з якими заявнику встановлювалися підвищення, доплати, індексація і надбавки, перестали діяти. Але ж в рішенні суду про призупинення вказаних законодавчих норм в частині встановлення підвищень, доплат, індексації і надбавок немає жодного слова.
Отже, Києво-Святошинське об’єднане УПФУ Київської області вирішило з власної ініціативи призупинити дію Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови КМУ від 23.11.2011 р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині підвищень, доплат, індексації і надбавок до пенсії, розмір якої визначено відповідно до ст. 27 Закону № 1058.
Однак, це не відповідає ні рішенню Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.01.2017 р., ні законодавству.
Таким чином, оскільки судом не передбачено проведення перерахунку пенсії, без підвищень, доплат, надбавок та індексації до пенсії, які встановлюються відповідно до інших статей Закону № 1058, «чорнобильського» Закону та постанови КМУ від 23.11.2011 р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а лише зобов’язано провести перерахунок вже призначеної пенсії із заробітної плати за період з 01.01.1989 до 31.12.1989 р. згідно з ч. 1 ст. 27 Закону і змінити лише розмір пенсії, тобто в тій частині, що визначається згідно зі статтею 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», то територіальне УПФУ зобов’язано виконати рішення суду, не вдаючись до власних тлумачень його резолютивної частини.
УПФУ, як державний орган не наділений правом тлумачення рішення суду на власний розсуд та скасування при перерахунку пенсії раніше встановлених підвищень, доплат, надбавок та індексації до пенсії, тому, перерахунок має бути проведено вже призначеної пенсії (із заробітної плати за період з 01.01.1989 до 31.12.1989 р. згідно з ч. 1 ст. 27 Закону).
Таким чином, оскільки відповідач відмовляється виконати рішення суду, посилаючись на неможливість такого виконання, оскільки трактує зміст резолютивної частини на власний розсуд, вважала, що є всі законні підстави для роз’яснення відповідачу, що при перерахунку пенсії повинні бути залишені всі раніше визначені самим відповідачем підвищення, доплати, індексації та надбавки.
Зокрема, необхідно роз’яснити, що при перерахунку пенсії за рішенням суду раніше визначені самим відповідачем підвищення, доплати, індексації та надбавки — залишаються незмінними, тобто такими, які були встановлені на час призначення пенсії, а зміні підлягає лише розмір пенсії в тій частині, що визначається згідно зі статтею 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (в частині визначення заробітку у зоні відчуження, який має бути обчислено з середньомісячної заробітної плати за період роботи в зоні відчуження з 01.01.1989 року по 31.12.1989 року, згідно довідки від 06.06.2001 року № 28).
Тому заявник просила роз’яснити Києво-Святошинському об’єднаному Управлінню Пенсійного фонду України Київської області, що перерахунок та виплата її раніше призначеної пенсії має бути проведено, виходячи з середньомісячної заробітної плати за період роботи в зоні відчуження з 01.01.1989 року по 31.12.1989 року, згідно довідки від 06.06.2001 року № 28, відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 07.11.2016 року, з залишенням всіх раніше визначених самим відповідачем підвищень, доплат, індексації та надбавок.
В судовому засіданні заявник підтримала свої вимоги та просила їх задоволити.
Києво-Святошинське об’єднане Управління Пенсійного фонду України Київської області направило до суду відзив згідно якого просило відмовити у відповідній заяві.
Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, 24 січня 2017 року постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, було частково задоволені позовні вимоги та зобов’язано Управління Пенсійного фонду України у Києво- Святошинському районі Київської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з середньомісячної заробітної плати за період роботи в зоні відчудження з 01.01.1989 року по 31.12.1989 року, згідно довідки від 06.06.2001 року № 28, відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 07.11.2016 року.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії - відмовлено.
На виконання відповідного судового рішення Києво-Святошинським районним судом Київської області було видано виконавчий лист № 369/10168/16-а від 01 березня 2017 р.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального юстиції у Київській області ОСОБА_3 від 28.07.2017 р. було закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 369/10168/16-а від 01.03.2017 р. на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
Вирішуючи заяву про роз'яснення по суті, суд виходить з наступного.
Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів ст. 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
В п.19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 р. "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд вказує на те, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Згідно п.6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" № 7 від 20.05.2013р. зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Факт невиконання відповідачем рішення суду, підтверджується відповідною постановою державного виконавця від 28.07.2017 р., в якій зазначено що Боржником рішення суду не виконано. Постановою про накладення штрафу від 14.07.2017 на боржника накладено штраф за невиконання рішення суду в розмірі 5100грн. 28.07.2017 Постановою про накладення штрафу на боржника за повторне невиконання рішення суду накладено штраф в розмірі 10200 грн. Цього ж дня державним виконавцем складено акт державного виконавця про вчинення особою протиправного діяння та до Києво-Святошинського відділу Національної поліції направлено подання про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.
Зважаючи, що відповідачем не обґрунтовано в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, а фактично зазначено про необхідність роз'яснення порядку виконання рішення суду у зв’язку з фактичним невиконанням рішення суду відповідачем, що згідно чинного законодавства не може вважатись підставою для звернення до суду із заявою про роз'яснення рішення, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви та відсутність підстав для її задоволення.
Окрім зазначеного, суд вважає, що резолютивна частина зазначеної постанови суду та постанова повністю є чіткою та зрозумілою за змістом.
Керуючись ст ст. 243, 254, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
У Х В А Л И В:
В заяві ОСОБА_1 про роз'яснення постанови суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії – відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Волчко А.Я.
Судове рішення № 74584897, Києво-Святошинський районний суд Київської області було прийнято 22.02.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 369/10168/16-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: