Вирок № 74584601, 30.05.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/3561/18

Провадження №1-кп/359/414/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2018 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарях Моргушко Л.В., Пугач Д.О.,

за участю прокурора Височина О.О., обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду угоду про примирення з потерпілим та обвинуваченим в кримінальному провадженні №12018110100000025, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2018 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Берегово Хустського району Закарпатської області, неодруженого, тимчасово не працюючого, з вищою освітою, зареєстрованого в АДРЕСА_1, та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1, -

у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.1 ст. 289 КК України, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 Встановлено, що 14 грудня 2017 року у ОСОБА_1 під час керування трактором марки МТЗ-80 з державним номерним знаком 24242 КА належним ФОП «ОСОБА_2.» раптово виник злочинний умисел на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом, реалізовуючи який, він цього ж дня, тобто 14 грудня 2017 року приблизно о 07 години 30 хвилин, керуючи вказаним трактором, всупереч волі власника, відігнав його до с. Макіївка, Носовського району, де зустрівшись зі своїм знайомим ОСОБА_3, який не був обізнаний про його злочинний умисел, будучи введеним в оману стосовно належності вказаного транспортного засобу, продав йому трактор марки МТЗ-80 з державним номерним знаком НОМЕР_2 вартістю, згідно висновку судово-автотоварознавчої експертизи № 12-2/361 від 29 березня 2018 року, 68990 гривні 00 копійок, належний ФОП «ОСОБА_2.», незаконно заволодівши ним таким шляхом.

Таким чином, ОСОБА_1, своїми умисними діями, що виразилися у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 289 КК України.

Доказами вчинення указаного кримінального правопорушення, є особисті покази ОСОБА_1, надані ним в судовому засіданні.

В той же час, 30.05.2018 року в даному кримінальному провадженні між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим відповідно до вимог ст. 468 КПК України.

В угоді про примирення, потерпілий та обвинувачений виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.1 ст. 289 КК України, які ніким не оспорюються, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини. Згідно угоди про примирення ОСОБА_1, повністю визнав свою винуватість у зазначеному злочину.

В угоді про примирення між потерпілим та обвинуваченим сторони узгодили призначення обвинуваченому покарання за ч.1 ст. 289 КК України у виді обмеження волі строком на два роки зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком один рік та визначенням обов'язків згідно ст. 76 КК України.

Суд вважає, що згідно вимог ч.2 та ч. 5 ст.65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою провину в скоєнні злочину, який йому інкримінується, і передбачений ч.1 ст. 289 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся. Угоду про примирення підтримав та просив її затвердити.

Потерпіла ОСОБА_2 угоду про примирення підтримала та просила її також затвердити, оскільки вони примирились з обвинуваченим і останній зобов'язувався на протязі шести місяців відшкодувати завдані збитки та відшкодувати транспортний засіб, що було виведено з ладу.

Зазначені обставини підтвердив в судовому засіданні і обвинувачений.

Прокурор в судовому засіданні просив угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання, оскільки при укладенні угоди про примирення вимоги та правила КПК України та КК України.

Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє свої права, передбачені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом з'ясовано, що потерпіла ОСОБА_2 цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.

В судовому засіданні суд переконався у тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Так, злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 згідно ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, оскільки санкція ч.1 ст.289 КК України передбачає покарання до п'яти років позбавлення волі, що дає можливість підписання даної угоди. Зміст угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченою відповідає вимогам ст. 471 КПК України.

Згідно ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним, чи обвинуваченим.

Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним, чи обвинуваченим, може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1, відповідно ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують відповідно ст. 67 КК України покарання ОСОБА_1 при проведенні досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.

При перевірці угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам вказаного законодавства, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 289 КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачений спроможний виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкції кримінального закону.

Вид покарання узгоджується з характеризуючими матеріалами щодо обвинуваченого та пом'якшуючими обставинами, якими є щиро каяття, сприяння органам досудового слідства.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що укладена угода про примирення і призначення обвинуваченому, узгодженого сторонами, покарання, - підлягає затвердженню.

Крім того, суду слід визначити обов'язки у відповідності до ч.1 ст. 76 та п.п. 2, 3 ч.2 ст. 76 КК України.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 858 грн. 00 коп., слід стягнути з обвинуваченого на користь державного бюджету України.

Запобіжний захід не обирався, підстав для обрання судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 342-351, 358, 363-368, 473-475 КПК України, суд

у х в а л и в :

Затвердити угоду про примирення між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 від 30.05.2018 року, підписану в кримінальному провадженні №12018110100000025, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2018 року.

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

Звільнити на підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді обмеження волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 1 (один) рік, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України обов'язку: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу); не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк ОСОБА_1 рахувати з моменту проголошення вироку.

Речовий доказ після набрання вироком суду законної сили, а саме: трактор марки МТЗ-80 з державним номерним знаком НОМЕР_2, - переданий на відповідальне зберігання, - залишити в користуванні потерпілої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Берегово Хустського району Закарпатської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1, та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1), - на користь держави України (р/р 31112106700004, одержувач: Бориспільське УДКСУ /м. Бориспіль/21081100, ЄДРПОУ 38007070, МФО 821018, назва: адміністративні штрафи та інші санкції), - 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 00 коп. процесуальних витрат, пов'язаних із залученням екскретів.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги, в порядку, визначеному ч. 3 ст. 394 КПК України.

Суддя С.М.Вознюк