Рішення № 74584181, 07.06.2018, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/1443/18

Провадження № 2/345/845/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.06.2018 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючої судді Кардаш О.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з вищенаведеним позовом. Свої вимоги мотивує наступним. Позивач є власником земельної ділянки, яка знаходиться по АДРЕСА_1 у с. Боднарів Калуського району. При переоформленні державних актів попередніми власниками була допущена помилка у вирахуванні площі, яка становила 0,1400 га. При повторних обмірах встановлено, що фактична площа ділянок становить 0,1735 та 0,1554 га. Маючи намір встановити фактичні межі вищенаведених земельних ділянок позивач звернулася до ТзОВ «Прикарпатський інформаційно-кадастровий центр» про встановлення меж земельної ділянки згідно правовстановлюючих документів.

Позивач зазначає, що вищевказані дії не проводились у зв'язку із тим, що відповідач перешкоджав у проведенні робіт, а саме не дозволив встановити межу на відстані 0,5 м та 0,76 м від існуючої в його сторону, не маючи при цьому жодних законних підстав, порушивши при цьому п. «г» ч.1 ст.91 ЗК України. З даного приводу був складений відповідний акт. У зв'язку із чим позивач витратила кошти в сумі 2150,00 грн. на проведення даних робіт для встановлення меж, які фактично не виконані з вини відповідача.

Також позивач вказує, що неправомірними діями відповідача їй було завдано моральної шкоди, яка виразилася у негативних емоціях та переживаннях з приводу незаконних дій відповідача порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль та часу для вирішення даної справи. Тому позивач просить стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в сумі 2150,00 грн., 20000,00 грн. моральної шкоди, а також судові витрати.

Представник відповідача подав до суду відзив на позов. Представник відповідача зазначає, що позивачка стверджує, що сплатила ТзОВ «Прикарпатський інформаційно-кадастровий центр» 2150,00 грн. за виконання робіт по встановленню в натурі (на місцевості) меж її земельної ділянки, проте роботи не були виконані нібито з вини відповідача. Між тим згідно листа ТзОВ «Прикарпатський інформаційно-кадастровий центр» від 06.06.2018 року цим товариством надано в повному обсязі послуги ОСОБА_1, за які вона сплатила 2150,00 грн. Таким чином матеріальна шкода - відсутня. Більше того необхідність проведення обмірів та встановлення меж земельних ділянок ОСОБА_1 викликана помилками при складенні державних актів на право власності на земельні ділянки. За таких обставин просить відмовити у задоволенні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, а також відмовити і у вимозі про стягнення моральної шкоди, яка є похідною від вимоги про стягнення матеріальної шкоди.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, не визнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до вимог п.п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування майнової та моральної шкоди.

Згідно з ч.,ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а збитками є витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

Судом встановлено, що відповідно до копії акту від 15.09.2016 року (а.с.6) геодезистом ТзОВ «Прикарпатський інформаційно-кадастровий центр» ОСОБА_3 проведено встановлення меж земельної ділянки, що знаходиться в АДРЕСА_1. Межу не встановлено згідно правоустановчих документів у зв'язку із перешкоджанням у проведенні робіт, а саме суміжний землекористувач ОСОБА_2 не дозволив встановити межу на відстані 0,5 м від існуючої в його сторону з польової дороги та від початку існуючого паркана на 0,76 м до ОСОБА_2

Водночас згідно із листом ТзОВ «Прикарпатський інформаційно-кадастровий центр» від 06.06.2018 року №006/018 цим товариством надано в повному обсязі послуги ОСОБА_1 в сумі 2150,00 грн. за виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) не було показано межі згідно право установчих документів за адресою: АДРЕСА_1, с.Боднарів, Калуського району (а.с.33).

Отже, кошти в сумі 2150,00 грн., які сплатила позивач, не можуть вважатися збитками в розумінні ст.22 ЦК України, оскільки послуги їй були надані в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

При вирішенні спору про відшкодування як матеріальної так і моральної (немайнової) шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння і заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Суд враховує, що необхідність замовлення та оплата позивачкою послуги із виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) була зумовлена тим, при виготовленні державних актів попереднім власникам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 була допущена помилка у вирахуванні площ (а.с.8).

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2150,00 грн., як майнової шкоди, яка не була їй завдана, є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди.

Частиною 1 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Оскільки вимоги позивача про стягнення майнової шкоди є безпідставними, не підлягає задоволенню і вимога позивача про відшкодування моральної шкоди, яка має похідний характер.

За таких обставин в задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 15, 16, 22, 23,1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 56, 82, 188, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Івано-Франківської області, шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

СУДДЯ: