Рішення № 74583507, 29.05.2018, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/6502/17

Категорія 42

2/295/988/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2018 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого судді Чішман Л.М.

секретаря судового засідання Білінській Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частина 3047 Національної гвардії України, Житлово-побутової комісії військової частини 3047 про визнання неправомірними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконними та скасувати рішення житлово-побутової комісії військової частини № 3047 від 30.11.2016 року (протокол №18) про перенесення черговості надання позивачу та членам його сім»ї житлового приміщення у всіх чергах частини на п'ять років та рішення від 27.04.2017 року (протокол №5) про зняття позивача з членами сім»ї з квартирного обліку частини; просив поновити ОСОБА_1 на квартирний облік частини в позачергову чергу для поліпшення житлових умов; стягнути з військової частини №3047 на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн. В обгрунтування вимог позивач вказав, що житлово-побутова комісія при ухваленні рішення від 30.11.2016 року (протокол №18) посилалась на норму закону яка не регулює дані правовідносини, а в рішенні від 27.04.2017 року (протокол №5) житлово-побутової комісії не вказано дійсних причин зняття позивача з квартирного обліку, посилання на ст. 40 Житлового кодексу України є безпідставними, оскільки не зазначено які саме відомості подані позивачем є неправдиві, крім того військова частина не вправі була вимагати подання інших документів, ніж зазначених у ст. 39 Житлового Української РСР . Крім того, в обгрунтування позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди зазначив, що після ухвалення рішення від 27.04.2017 року про зняття з квартирного обліку, позивач нервував та у нього різко погіршилось здоров'я, що призвело до додаткових матеріальних витрат, останній перебував на стаціонарному лікуванні з 11.05.2017 року по 25.05.2017 року, а тому вважає, що з відповідача підлягає стягненню моральна шкода. 10.12.2017 року від представника відповідача - військової частини 3047 Національної гвардії України - Меланкевича Я.Р. надійшли письмові заперечення проти позову, відповідач позовні вимоги не визнав та пояснив, що під час постановки позивача на квартирний облік військової частини 3047 в 2006 році позивачем не надано довідку про те, чи перебувають члени сім»ї на квартирному обліку та з попереднього місця служби щодо здачі займаної службової площі. Оскільки 30.11.2016 року протоколом засідання житлово-побутової комісії військової частини 3047 №18 було виявлено факт приховування даних, які б виключали можливість постановки на квартирний облік, а саме не було надано даних щодо відчуження 17.07.2006 року нерухомого майна, яке було у власності дружини позивача - ОСОБА_3 - двокімнатної квартири, що знаходилась за адресою: АДРЕСА_1, позивача було знято з квартирного обліку частини у зв'язку з поданням відомостей, що не відповідають дійсності. Крім того відповідач зазначив, що житлово-побутова комісія винесла законне та обґрунтоване рішення, відсутня вина відповідача у заподіянні моральної шкоди.

В судовому засіданні представники позивача - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали позовні вимоги у повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві та просили задовольнити.

Представники відповідача Шмойлов Є.С. та Меланкевич Я.Р. в судовому засіданні підтримали пісьмові заперечення, просили відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку. Систему нормативно-правових актів, що регулюють житлові відносини в Україні, складають: Конституція України, Житловий кодекс Української РСР (далі - ЖК УРСР), Цивільний кодекс України, Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» та інші закони, укази Президента України; постанови Кабінету Міністрів України та інші нормативно-правові акти. Вирішуючи спір суд зазначає, що статтею 17 Конституції України визначено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. Відповідно до статті 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 39 ЖК УРСР громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету. При цьому беруться до уваги рекомендації трудового колективу. Рішення про взяття громадян на облік потребуючих поліпшення житлових умов за місцем роботи затверджується виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему їх соціального та правового захисту визначає та встановлює Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цей Закон також гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі. Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами. Пунктом 7 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осі та їх соціальний захист" від 24.03.1998 № 203/98-ВР, встановлено, що ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам Національної поліції, ветеранам податкової міліції, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України надаються такі пільги: першочергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

На час постановки позивача на квартирний облік для отримання житла на пільгових умовах діяв наказ Міністра оборони України 06.10.2006 N 577 «Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень». Пункт 3.4 вказаної інструкції передбачав, що для зарахування на облік військовослужбовець подає рапорт на ім'я безпосереднього командира (начальника) про прийняття на квартирний облік, який підписується членами сім'ї, що проживають разом з військовослужбовцем, мають самостійне право на отримання житла та бажають разом з ним стати на квартирний облік. До рапорту додаються: довідка з місця проживання про реєстрацію і склад сім'ї (Ф-3); витяг з особової справи військовослужбовця про склад сім'ї; довідка про те, чи перебувають члени сім'ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчих органах місцевих рад); документи, що підтверджують право на першочергове та позачергове одержання житла, інші пільги. Інші документи житлова комісія запитує в разі потреби через командира (начальника) військової частини у відповідних державних органів, установ, організацій, громадян. Судом встановлено, що ОСОБА_1 призваний на військову службу з 27 травня 1984 року. Зі змісту витягу з протоколу №3 засідання житлово-побутової комісії військової частини 3047 ВВ МВС України від 27.11.2006 року ОСОБА_1 та його сім»я, в складі дружини - ОСОБА_3, 1958 року народження та дитини ОСОБА_6,1995 року народження прийняті на квартирний облік частини в загальну чергу (а.с. 6). Згідно витягу з протоколу №2 засідання житлово-побутової комісії військової частини 3047 ВВ МВС України від 18.02.2010 року ОСОБА_1 з сім'єю зараховано на квартири облік частини в позачергову чергу, на підставі п. 3.21, 4.6 Наказу МВС України від 28.07.2007 року №278 (а.с. 29). Рішенням комісії, яке внесене до протоколу №18 засідання житлово-побутової комісії військової частини 3047 від 30.11.2016 року перенесено черговість надання старшому прапорщику у відставці ОСОБА_1 та членам його родини житлового приміщення у всіх чергах частини на п'ять років з моменту відчуження нерухомого майна. Зараховано перебування на квартирному обліку з 17.07.2011 року. Рішення мотивоване ст. 35 ЖК Української РСР, а також тим, що під час постановки на квартирний облік 27.11.2006 року не було надано дані щодо відчуження 17.07.2006 році нерухомого майна, яке було у власності ОСОБА_3, а саме двокімнатної квартири загальною площею 49,84 кв.м., що знаходилась за адресою: АДРЕСА_1. (а.с. 9). Згідно ч. 1 ст. 35 ЖК УРСР громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом обміну займаного жилого приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку (частини будинку), а також громадяни, у яких потреба в поліпшенні житлових умов виникла внаслідок вилучення жилого приміщення, використовуваного для одержання нетрудових доходів (стаття 96), не беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов протягом п'яти років з моменту погіршення житлових умов. Враховуючи, зміст ст. 35 ЖК УРСР суд вважає незаконним посилання відповідача на вказану норму права при винесенні рішення житлово-побутової комісії військової частини № 3047 від 30.11.2016 року( протокол № 18 ) про перенесення черговості щодо надання старшому прапорщику у відставці ОСОБА_1 та членам його родини житлового приміщення у всіх чергах частини на 5 років з моменту відчудження нерухомого майна, оскільки вказаною нормою права передбачені наслідки штучного погіршення житлових умов шляхом не взяття на облік протягом п"яти років з моменту погіршення умов, проте ст.35 ЖК УРСР не передбачає собою підстав для перенесення черговості. Підстави для перенесення черговості передбачені ст. 44 ЖК УРСР, на які відповідач при винесенні рішення не посилається. На думку суду, не відбулось і самого погіршення житлових умов, за яких позивач набув право на по ліпшеня житлових умов, оскільки розмір житлової площі двокімнатної квартири 26,2 кв.м., що знаходилась за адресою: АДРЕСА_1, та розмір житлової площі в кв. 37 квартиру АДРЕСА_2 18,3 кв.м. хоча і відрізняються за площею, однак в будь якому випадку передбачають поліпшення житла, відповідно до діючих на час виникнення права для взяття на облік норм житлової площі 13,65 кв.м., на одну особу(ст. 47 ЖК). Крім того, згідно витягу з протоколу №2 засідання житлово-побутової комісії військової частини 3047 ВВ МВС України від 18.02.2010 року ОСОБА_1 з сім'єю зараховано на квартирний облік частини в позачергову чергу, на підставі п. 3.21, 4.6 Наказу МВС України від 28.07.2007 року №278 (а.с. 29).

Відповідно до витягу з проколу №5 засідання житлово-побутової комісії військової частини 3047 від 27.04.2017 року старшого прапорщика у відставці ОСОБА_1 разом з членами його сім»ї знято з квартирного обліку частини, на підставі п. 5 ст. 40 ЖК Української РСР та ст. 30 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року №1081 , а саме за подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік» (а.с. 10). Згідно ч.1 ст. 40 Житлового кодексу Української РСР, громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другої цієї статті. Частиною 2 ст.40 Житлового кодексу Української РСР у свою чергу передбачено, що громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення; 1-1) одноразового одержання за їх бажанням від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у встановленому порядку; 2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту; 3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР; 4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання; 5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.

Згідно п.30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081 (в редакції чинній нас виникнення спірних правовідносин), військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством. Також відповідно до п.2.19. Інструкціїпро організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30 листопада 2011 року№737, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 січня 2012 року військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, знімаються з обліку за місцем служби (за місцем звільнення з військової служби) у разі: поліпшення житлових умов, унаслідок чого зникла потреба в наданні житла; переміщення військовослужбовця до нового місця служби в інший населений пункт; звільнення з військової служби за підставами, які не зазначені в абзаці першому пункту 2.17 цього розділу; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; звільнення в запас або відставку до досягнення 20 років вислуги на військовій службі особами, які зараховані на облік після 01.01.2005 року (крім випадків, вказаних у пункті 2.18 цього розділу); обрання для місця проживання іншого населеного пункту особами, які звільнені у запас або у відставку; в інших випадках, передбачених законодавством.

Отже, Житловим кодексом Української РСР, а також п.30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081, п.2.19. Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30 листопада 2011 року№737, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 січня 2012 року не передбачена можливість зняття з обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які перебувають у черзі на поліпшення житлових умов та зі списку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень, у звязку з ненаданням певних відомостей. Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Положеннями ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Посилання представників відповідача як на підставу зняття з позачергової черги (протокол № 5) щодо не надання під час постановки в 2006 році на облік довідки про те, чи перебувають члени сім"ї на квартирному обліку та довідки з попереднього місця служби щодо передачі займаної службової житлової площі є неправомірним, оскільки матеріали Облікової (особової) справи містять довідку від 07.10.2006 року № 830 про те, що ОСОБА_1 та члени його сім"ї на квартирному обліку не перебувають ( а.с. 12). Не надання довідки з попереднього місця служби щодо передачі займаної службової житлової площі є недоведеним, оскільки зі змісту ордера на житлове приміщення № 091394 від 04.06.1991 року, виданого ОСОБА_1 на підставі рішення виконавчого комітету "Октябрської" ради народних депутатів від 04.06.1991 року( а.с 64) за яким позивачу надано право на зайняття житлового приміщення за адресою АДРЕСА_3, вказує на те, що квартира не є службовою, а видана для забезпечення громадян безстроковим користуванням житловим приміщенням з громадського житлового фонду та не мала ознак службової квартири. Однією з підстав для зняття з квартирного обліку( протокол №5) відповідач зазначає, як подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік, що не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки в рішенні комісії не зазначено, які відомості саме повідомлені позивачем не відповідають дійсності , що стали підставою для взяття на квартирний облік. Відсутність довідки з попереднього місця служби щодо передачі займаної службової житлової площі не може бути підставою для зняття з обліку, оскільки в переліку документів, які особа має надати при постановці на облік відсутня вимога, щодо надання вказаного документа. Крім того, інші документи, при потребі, житлові комісії мають право власне запитувати через командирів військових частин у відповідних державних органів, установ, організацій, тобто позивачем не подавались відомості, що не відповідають дійсності. Крім того, квартиру АДРЕСА_2 позивач відповідно до заяви від 27.10.2006 року зобов"язався передати органу, що поліпшує житлові умови. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про безпідставність та незаконність прийнятих військовою частиною 3047 Національної гвардії України рішень щодо перенесення черговості та зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 та членів його родини та поновлення ОСОБА_1 на квартирному обліку війської части 3047 в позачергову чергу для поліпшення житлових умов. Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2, паспорт НОМЕР_1, виданий 09.08.1996 року МВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області) до Військової частини 3047 Національної гвардії України ( 10001 м.Житомир, вул. М.Грушевського, 95-а) , Житлово-побутової комісії військової частини 3047 ( 10001 м.Житомир, вул. М.Грушевського, 95-а) про визнання неправомірними та скасування рішень задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення житлово-побутової комісії війської части 3047 від 30.11.2016 року( протокол № 18 ) про перенесення черговості щодо надання старшому прапорщику у відставці ОСОБА_1 та членам його родини житлового приміщення у всіх чергах частини на 5 років з моменту відчудження нерухомого майна .

Визнати незаконним та скасувати рішення житлово-побутової комісії війської части 3047 від 27.04.2017 року ( протокол № 5) про зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 та членів його родини.

Поновити ОСОБА_1 на квартирний облік війської части 3047 в позачергову чергу для поліпшення житлових умов.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М.Чішман