Постанова № 74583256, 25.05.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2990/18А Справа № 201/15777/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 34

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді Макарова М.О.

суддів – Деркач Н.М., Петешенкової М.Ю.

при секретарі – Керімовій-Бандюковій Л.К.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 січня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, матеріального збитку та судових витрат,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 «Страхова компанія «ЮНІВЕС», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, матеріального збитку та судових витрат.

Позов мотивовано тим, що 23 червня 2017 року по вул. Бульвар Слави, у м. Дніпрі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Форд Фокус», д/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, який належить йому на праві власності. Цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована у ОСОБА_4 «Страхова компанія «ЮНІВЕС» на підставі полісу № АК/2484823. Учасники ДТП дійшли згоди що до винності ОСОБА_2 у скоєнні ДТП та скористались правом складання спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду без виклику співробітників поліції. У зв’язку з настанням страхового випадку ОСОБА_4 «Страхова компанія «ЮНІВЕС» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 17 903,47 грн. частково відшкодувавши матеріальний збиток позивача. Невідшкодована частина збитку становить 27 897,27 грн., тому позивач просить стягнути вказану суму з відповідача ОСОБА_4 «Страхова компанія «ЮНІВЕС» та 1 000 грн. з відповідача ОСОБА_2 у якості відшкодування вартості проведення автотоварознавчого дослідження. Крім того, враховуючи заяву про збільшення позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_4 «Страхова компанія «ЮНІВЕС» пеню, інфляційні втрати та 3% річних за час прострочення виконання зобов’язання відповідачем, що разом із сумою заборгованості складають 31 611,28 грн. Також просив стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 січня 2018 року позов ОСОБА_3 задоволено та ухвалено стягнути з ОСОБА_4 «Страхова компанія «ЮНІВЕС» на користь ОСОБА_3 суму завданих збитків, інфляційних втрат, пені та 3% річних у загальному розмірі 31 611 грн. 28 коп.; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн. та витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 1 000 грн.; стягнути з ОСОБА_4 «Страхова компанія «ЮНІВЕС» на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір у розмірі 537 грн. 90 коп.; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір у розмірі 102 грн. 10 коп.

Рішення суду мотивовано тим, що неправомірними діями відповідача, пов'язаними з використанням джерела підвищеної небезпеки (транспортного засобу) ОСОБА_5, було завдано майнової шкоди та прямих збитків, які знаходяться в безпосередньому причинно-слідчому зв'язку зі вказаними діями відповідача і підлягають повному відшкодуванню за рахунок винної особи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 витрат на правову допомогу в розмірі 5 000 грн. та витрат на проведення експертного дослідження у розмірі 1 000 грн. скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції фактично задовольнив позовні вимоги лише до ОСОБА_4 “Страхова компанія “ЮНІВЕС”, проте більша частина судових витрат стягнено з ОСОБА_2, чим порушено вимоги ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Статтею 351 ЦПК України передбачено, що апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

А згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 23 червня 2017 року по вул. Бульвар Слави, у м. Дніпрі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Форд Фокус», д/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, який належить йому на праві власності. Цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована у ОСОБА_4 «Страхова компанія «ЮНІВЕС» на підставі полісу № АК/2484823. Учасники ДТП дійшли згоди що до винності ОСОБА_2 у скоєнні ДТП та скористались правом складання спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду без виклику співробітників поліції.

На підставі заяви представника позивача ОСОБА_4 «Страхова компанія «ЮНІВЕС» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 17 903,47 грн. (а.с. 7).

Згідно із експертного дослідження про встановлення вартості матеріальної шкоди завданої власнику транспортного засобу № 2307/17/17 від 14.07.2017р. судового експерта ОСОБА_6 вартість спричиненої матеріальної шкоди становить 45 801,14 грн (а.с. 12-17).

Задовольняючи позовні вимоги, районний суд виходив з того, що неправомірними діями відповідача, пов'язаними з використанням джерела підвищеної небезпеки (транспортного засобу) ОСОБА_5 було завдано майнової шкоди та прямих збитків, які знаходяться в безпосередньому причинно-слідчому зв'язку зі вказаними діями відповідача, і підлягають повному відшкодуванню за рахунок Страхової компанії, а судові витрати необхідно покласти на відповідача ОСОБА_2

Проте колегія суддів не може погодитися в повному обсязі з висновком суду першої інстанції про стягнення судових витрат, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із до ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частиною 2 статті 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній договорі. грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору, а згідно ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Після виплати вказаного страхового відшкодування позивач отримав право вимоги різниці суми до відповідача.

Згідно ст. 1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

А статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до матеріалів справи, сума судових витрат по даній справі складається із: судового збору у сумі 640 грн., витрат на проведення експертного дослідження у сумі 1 000 грн., витрат на правову допомогу у сумі 5 000 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, рішенням суду першої інстанції фактично задоволені позовні вимоги лише до ОСОБА_4 “Страхова компанія “ЮНІВЕС”, проте суд стягнув судові витрати із ОСОБА_2 у сумі 6 537, 90 грн. (витрати на проведення експертного дослідження у сумі 1000 грн., витрати на правову допомогу у сумі 5 000 грн. та судовий збір у сумі 102, 10 грн.), при цьому позовні вимоги саме до ОСОБА_2 залишені без задоволення.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду скасувати в частині стягнення з ОСОБА_2 судових витрат, тобто витрат на проведення експертного дослідження у сумі 1 000 грн., витрат на правову допомогу у сумі 5 000 грн та стягнути ці витрати із ОСОБА_4 “Страхова компанія “ЮНІВЕС”.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалось, а отже не переглядалось судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст.147, п.3 розділом ХІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 січня 2018 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрат на правову допомогу в розмірі 5000 грн. та витрат на проведення експертного дослідження у розмірі 1 000 грн. скасувати.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» (код ЄДРПОУ 32638319) на користь ОСОБА_3 (іпн. НОМЕР_3) витрат на правову допомогу в розмірі 5000 грн. та витрат на проведення експертного дослідження у розмірі 1 000 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Н.М. Деркач

ОСОБА_7