Ухвала суду № 74583156, 04.06.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/659/18 Справа № 200/8328/18 Слідчий суддя - Женеску Е.В. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_1

суддів Піскун О.П., Живоглядової І.К.

за участю:

секретаря судового засідання Білої А.А.

прокурора Єрохіної А.О.

захисника ОСОБА_2

підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 травня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця м. Ехакнадзор ОСОБА_4, громадянина ОСОБА_4, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 46, кв. 417,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 травня 2018 року було задоволено клопотання слідчого СВ Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5, погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_6, у кримінальному проваджені №12018040030001115 від 07.05.2018 року та застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 04 липня 2018 року з визначенням застави у розмірі 70 480 гривень.

Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що в діях підозрюваного ОСОБА_3 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 3 ст. 185 КК України, що карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років, тобто є тяжким злочином.

Крім того, судом встановлено з матеріалів клопотання та у судовому засіданні наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, про що свідчить те, що ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, не одружений, а отже у останнього відсутні міцні соціальні зв’язки, тому є всі підстави вважати, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. До того ж, встановлена наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, про те що ОСОБА_3 усвідомлюючи, що підозра, яка йому була повідомлена базується на свідченнях свідків, потерпілого може перебуваючи на свободі, вмовляннями, чи іншим способом незаконно впливати на даних свідків, потерпілого щодо зміни в подальшому ними свідчень по вищевказаному кримінальному провадженню. А також враховуючи те, що ОСОБА_3 не маючи постійного місця доходу, офіційно не працюючи може знов вчинити кримінальні правопорушення в тому числі з метою наживи.

Враховуючи вище викладені обставини та ризики, які випливають з даних обставин суд дійшов висновку, що відсутні підстави для застосування підозрюваному більш м’якого запобіжного заходу.

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_3 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати з підстав порушення слідчим суддею строків розгляду клопотання, передбачених ст.. 186 КПК України, та постановити нову, якою клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, доводи прокурора, яка вважала за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, а апеляцію без задоволення, покази допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_7, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані, а доводи підозрюваного, викладені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.

Так, з наданих матеріалів вбачається що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення, колегія суддів зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов’язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред’явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об’єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обгрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими, а заявлені ризики об’єктивно існують і для їх запобігання, необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахував, що існують обґрунтовані ризики, що ОСОБА_3 знаходячись на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить те, що ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, не одружений, а отже у останнього відсутні міцні соціальні зв’язки; усвідомлюючи, що підозра, яка йому була повідомлена, базується на свідченнях свідків, потерпілого, може вмовляннями, чи іншим способом незаконно впливати на свідків, потерпілого щодо зміни в подальшому ними свідчень по вищевказаному кримінальному провадженню, а також, враховуючи те, що ОСОБА_3 не має постійного місця доходу, офіційно не працює, може знов вчинити кримінальні правопорушення, в тому числі з метою наживи, у зв'язку з чим обґрунтовано прийшов до висновку про застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і жоден із більш м’яких запобіжних заходів не буде ефективним та доцільним.

Що стосується доводів апелянта про те, що судом першої інстанції порушені строки розгляду клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст.. 186 КПК України клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.

Як вбачається з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_3 було фактично затримано в порядку ст.. 208 КПК України 07 травня 2018 року о 14:00 годині.

08 травня 2018 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

08 травня 2018 року слідчий СВ Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5, звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з клопотанням, погодженим з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_6, у кримінальному проваджені №12018040030001115 від 07.05.2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання щодо ОСОБА_3

10 травня 2018 року судовий розгляд даного клопотання слідчого було розпочато згідно журналу судового засідання об 11:38 годині.

Таким чином, з огляду на викладене, апеляційні вимоги підозрюваного в цій частині є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, колегія суддів критично ставиться до показів потерпілого ОСОБА_7, наданих ним під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали слідчого судді в рамках заявленого стороною захисту клопотання про допит останнього, та не може взяти їх до уваги, оскільки вони повністю спростовуються наданими матеріалами, а саме витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження №12018040030001115 від 07.05.2018 року, згідно якого відомості про вчинений злочин за попередньою кваліфікацією за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України були внесені за заявою ОСОБА_7; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 07.05.2018 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 07.05.2018 року; протоколом огляду місця події від 07.05.2018 року за участю потерпілого ОСОБА_7

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції про обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою цілком правильним і обгрунтованим та не знаходить підстав для його зміни на даному етапі досудового розслідування на інший запобіжний захід.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_3– залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 травня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

_____ _____ _____

Г.П. ОСОБА_8 ОСОБА_9 Піскун