Ухвала суду № 74583151, 04.06.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/701/18 Справа № 201/5362/18 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Піскун О.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2018 року м. Дніпро

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого судді Піскун О.П.

суддів Слоквенка Г.П., Живоглядової І.К.

секретаря судового засідання Білої А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2018 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42017040010000319 стосовно

ОСОБА_3, 1983 року липня місяця 27 дня народження, який народився у м. Павлоград Дніпропетровської області, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 307 КК,

за участю:

прокурора Іщенка С.В.

підозрюваного ОСОБА_3

захисника ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ :

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_4, та продовжено строк тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 до 20 липня 2018 року з визначенням застави у розмірі 5 000 000 грн.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 307 КК, що підтверджується документами, долученими до клопотання. Також з досліджених матеріалів вбачається, що заявлені прокурором ризики, які були підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, передбачені п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, не зменшилися, оскільки на даний час досудове слідство не завершено, а підозрюваний, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження та вчинити нове кримінальне правопорушення. Крім того, слідчий суддя дійшов до висновку про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, оскільки у разі звільнення підозрюваного з-під варти він з метою уникнення покарання може покинути своє постійне місце проживання та переховуватися від слідства та суду. Також обґрунтованими є обставинами, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу, оскільки, з огляду на наявність вказаних ризиків, значний обсяг слідчих та процесуальних дій, які необхідно провести у кримінальному провадженні, дійсно не дозволяє завершити досудове розслідування без продовження строку тримання підозрюваного під вартою, з визначенням розміру застави у сумі 5 000 000 грн, що забезпечить виконання ним покладених на нього обов’язків.

В апеляційній скарзі захисник посилається на необґрунтованість ухвали слідчого судді. Вважає, що клопотання прокурора не містить жодних обґрунтованих підстав, які свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, натомість викладенні лише самі припущення про можливість вчинення підозрюваним таких дій без належних на це доказів. Також, зазначає про відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 вказаних кримінальних правопорушень, у зв’язку з чим слідчий суддя дійшов хибного висновку про її наявність. Крім того, суд першої інстанції не обґрунтував належним чином необхідності визначення розміру застави, що перевищує більше ніж в десять разів максимального розміру, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК, при цьому не врахувавши майновий та сімейний стан його підзахисного, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей та непрацездатних батьків, які є інвалідами ІІ та ІІІ групи, тому безпідставно визначив завідомо непомірний для підозрюваного розмір застави. Таким чином, вважає, що до підозрюваного можливо застосувати більш м’який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

В судовому засіданні захисник та підозрюваний ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу захисника і з підстав, викладених в скарзі, просили її задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, посилаючись на її безпідставність та просив залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, думки сторін кримінального провадження, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог частин 3, 4 ст. 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з’явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.

З вимог ст. 177 КПК вбачається, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання прокурора слідчим суддею дотримані, а доводи сторони захисту, викладені в судовому засіданні та зазначені в апеляційній скарзі щодо необґрунтованості ухвали суду першої інстанції, є безпідставними.

Згідно наданих матеріалів, 29 березня 2018 року, ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 307 КК, а саме в участі у злочинній організації, та в незаконному виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні, а також збуті особливо небезпечного наркотичного засобу.

Відомості, що дають підстави обґрунтовано підозрювати його у вчиненні вказаних злочинів, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання, зокрема, протоколом обшуку від 28 березня 2018 року за місцем фактичного проживання підозрюваного, протоколом допиту свідка від 29 березня 2018 року ОСОБА_5, інформацією, надану Дніпропетровським Управління ДВБ НП України, та яка отримана в ході проведення заходів із супроводження даного кримінального провадження, а також іншими матеріалами.

Крім того, обґрунтованість цієї підозри раніше була предметом судового розгляду і знайшла об’єктивне підтвердження при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу та під час перегляду відповідного рішення слідчого судді в апеляційному порядку. З матеріалів провадження не вбачається, що з цього часу виникли будь-які нові обставини, які б спростували обґрунтованість цієї підозри або причетність ОСОБА_3 до інкримінованих йому злочинів.

Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника про необґрунтованість пред’явленої ОСОБА_3 підозри у вчиненні вказаних злочинів спростовуються дослідженими матеріалами.

Апеляційний суд вважає також обгрунтованими висновки слідчого судді, що ризики, які були підставою для застосування підозрюваному запобіжного заходу, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, продовжують існувати та не зменшилися, а саме ОСОБА_3, перебуваючи на свободі, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може зникнути з місця проживання та переховуватися від органів досудового слідства, а також вплинути на свідків з метою уникнення покарання або навіть вчинити нове кримінальне правопорушення.

Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Водночас, апеляційний суд відповідно до ст. 178 КПК, враховує тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, зокрема, санкцією ч. 1 ст. 255 КК передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від п’яти до дванадцяти років, що відноситься у відповідності до ст. 12 КК до категорії особливо тяжких злочинів, його вік, стан здоров’я і те, що він офіційно не працює, має міцні соціальні зв’язків, у тому числі малолітню дитину на утриманні, раніше не судимий. Однак, ризики, зазначені в ухвалі суду, є реальними та не зменшилися, і запобігти їхньому уникненню, окрім як продовження найбільш суворого запобіжного заходу неможливо, а тому слідчим суддею було обґрунтовано задоволено клопотання прокурора та продовжено підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Доводи сторони захисту про те, що слідчий суддя, вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_3 визначив завідомо непомірний для нього розмір застави, що призводить до неможливості її виконання, не врахувавши його майновий та сімейний стан, наявність на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних батьків, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

В даному випадку слідчий суддя дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону, врахувавши обставини вчинення кримінальних правопорушень, тяжкість покарання та наявність ризиків, тому, як вважає апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність визначити заставу в розмірі, що перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, продовжений судом запобіжний захід стосовно підозрюваного ОСОБА_3 відповідає вимогам КПК, тому колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою і вмотивованою, та не підлягає скасуванню, а в задоволенні апеляційної скарги захисника ОСОБА_2 слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 183, 194, 405, 407, 419, 422 КПК, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2018 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42017040010000319 стосовно ОСОБА_3 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

_____ _____ _____

О. П. ОСОБА_6 ОСОБА_7 Живоглядова