Постанова № 74580843, 11.06.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 року

м.Суми

Справа №588/62/18

Провадження № 22-ц/788/755/18

Апеляційний суд Сумської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Біляєвої О.М. (суддя-доповідач),

суддів: Криворотенка В.І., Собини О.І.,

за участю секретаря судового засідання Кияненко Н.М.,

сторони:

позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Тростянецького районного суду Сумської області в складі судді Щербаченко М.В. від 28 лютого 2018 року, ухвалене у м. Тростянці Сумської області, дата складення повного судового рішення - 28 лютого 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402 VIII «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Пунктом 8 частини першої розділу ХIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, також визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У січні 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі – ПриватБанк) пред’явило до суду даний позов.

Позов мотивовано тим, що 24 червня 2014 року ПриватБанк і ОСОБА_1 уклали кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач надав згоду, що анкета-заява про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг у ПриватБанку разом з «Умовами і правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом №СП-2010-256 від 06 березня 2010 року, та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Однак, ОСОБА_1 зобов’язання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів не виконав, у зв’язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 30 листопада 2017 року становить 20541 грн 77 коп. і складається із: 426 грн 79 коп. заборгованості за кредитом; 15210 грн 61 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом; 3450 грн 00 коп. заборгованості за пенею та комісією, а також 500 грн (фіксована частина) і 954 грн 37 коп. (процентна складова) штраф.

Позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 20541 грн 77 коп., а також понесені ним судові витрати.

Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 28 лютого 2018 року позов задоволений частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 24 червня 2014 року у розмірі 618 грн 63 коп., яка складається із: 426 грн 79 коп. заборгованості за кредитом; 191 грн 84 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 52 грн 86 коп. компенсації судового збору за подання позовної заяви.

Рішення мотивовано тим, що відповідач належним чином не виконував умови кредитного договору, чим порушив законне право позивача на отримання кредиту і процентів за користування ним, яке підлягає захисту у судовому порядку шляхом стягнення заборгованості за кредитом і процентами за користування кредитом у розмірі, визначеному на рівні облікової ставки Національного банку України. Підстави для стягнення решти відсотків і неустойки відсутні, оскільки ПриватБанк не довів факт укладення договору саме на тих умовах, на яких побудовано позов і доданий до нього розрахунок.

У квітні 2018 року позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення змінити, скасувавши його в частині відмови у стягненні заборгованості частини процентів, пені та штрафів і ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при визначенні розміру заборгованості суд не урахував факт укладення сторонами договору-приєднання, складовою якого є Тарифи, Умови та правила надання банківських послуг, якими визначено істотні умови договору. Також суд не перевірив наданий позивачем розрахунок заборгованості, не дав оцінки виписці з карткового рахунку, згідно з якою відповідач користувався кредитними коштами, сплачував заборгованість, тобто вчиняв дії, що свідчать про визнання своїх зобов’язань за договором і згоду з умовами договору.

ОСОБА_1 відзив на апеляційну скаргу не подав.

У судове засідання сторони не з'явилися; про дату, час і місце розгляду справи повідомлені.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції встановив, що 24 червня 2014 року між ПриватБанком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов і правил надання банком послуг, відповідно до якого відповідач отримала кредит у вигляді установленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 500 грн (ас.7).

Інших умов договору сторони не підписували.

На підтвердження позовних вимог позивачем наданий розрахунок, згідно з яким загальний розмір заборгованості за кредитним договором станом на 30 листопада 2017 року становить 20541 грн 77 коп. і складається із: 426 грн 79 коп. заборгованості за кредитом; 15210 грн 61 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом; 3450 грн 00 коп. заборгованості за пенею та комісією, а також 500 грн (фіксована частина) і 954 грн 37 коп. (процентна складова) штраф (ас.6).

У силу частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Відповідно частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов’язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За правилами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У справі, яка переглядається, суд правильно встановив, що договір був укладений шляхом оформлення і підписання анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банком послуг. Інших умов договору сторони не підписували. Останній платіж у сумі 50 грн позичальник здійснив 22 травня 2015 року.

При цьому, частково задовольняючи позов, суд обґрунтовано виходив з того, що відповідач належним чином не виконував умови кредитного договору, тому позивач має право на повернення кредиту і процентів за користування кредитом.

Відмовляючи у стягненні заборгованості за процентами, обрахованої із процентної ставки у розмірі 30,00%, 34,80%, 43,20%; пені та комісії; штрафу (відсоткова складова і фіксована складова), суд правильно зазначив, що ПриватБанк не довів факт укладення договору саме на тих умовах, на яких побудовано позов і доданий до нього розрахунок. Відсутність підпису на Умовах не дає правових підстав для стягнення боргу за процентами за користування кредитом у розмірі 15210 грн 61 коп., 3450 грн 00 коп. заборгованості за пенею та комісією, а також 500 грн (фіксована частина) і 954 грн 37 коп. (процентна складова) штрафу, оскільки такі складові не можна вважати частиною кредитного договору.

Як видно з матеріалів справи, на підтвердження укладення договору і досягнення згоди щодо усіх істотних умов позивач додав до позовної заяви витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», а саме: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду»; «Універсальна, 55 днів пільгового періоду»; «Універсальна CONTRACT; «Універсальна GOLD», - якими для кожного типу кредитної картки передбачені різні базові процентні ставки в місяць (ас. 8).

Однак матеріали справи не містять доказів про оформлення і отримання ОСОБА_1 певного типу кредитної картки з наведеного переліку; так само не містить жодної конкретики з цього приводу і додана анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 24 червня 2014 року (ас. 7).

Суд апеляційної інстанції не досліджує докази (витяг з банківського програмного комплексу щодо номеру виданої відповідачу картки та строку її дії, щодо назви картки), які не були подані до суду першої інстанції, оскільки позивач не надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Такими чином, суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів дійшов обґрунтованого висновку про те, що сторони не узгодили розмір відсоткової ставки, а тому їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 591/1709/15-ц.

Сплачені позичальником суми (50 грн - 22.07.2014, 100 грн - 25.11.2014, 50 грн – 22.05.2015) не свідчать про згоду з умовами договору, якими обґрунтовано позов.

Облікова ставка Національного банку України за вказаний період становить: з 25 липня 2014 року – 12,5% річних, з 13 листопада 2014 року - 14% річних, з 06 лютого 2015 року – 19,50% річних, з 04 березня 2015 року – 30,00%, з 28 серпня 2015 року – 27% річних, з 25 вересня 2015 року – 22,00% річних, з 22 квітня 2016 року – 19% річних, з 27 травня 2016 року – 18,00%, з 24 червня 2016 року – 16,50% річних, з 29 липня 2016 року – 15,50% річних, з 16 вересня 2016 року – 15,00% річних, з 28 жовтня 2016 року – 14,00% річних, з 14 квітня 2017 року – 13,00% річних, з 26 травня 2017 року – 12,50% річних, з 27 жовтня 2017 року – 13,50% річних.

Разом з тим, не можна погодитись з висновком суду про стягнення з відповідача на користь ПриватБанка процентів за користування кредитом у загальному розмірі 191 грн 84 коп., визначеного на рівні облікової ставки Національного банку України і обрахованого з 26 листопада 2014 року, оскільки згідно з матеріалами справи заборгованість утворилась з 26 липня 2014 року.

Таким чином, за період з 26 липня 2014 року по 25 листопада 2014 року розмір заборгованості за процентами - 19 грн 94 коп.:

26.07.2014 – 31.07.2014 – 450 грн 00 коп. х 6 дн. х 12.5% : 360 = 0 грн 94 коп.,

01.08.2014 – 02.08.2014 – 455 грн 60 коп. х 2 дн. х 12,5% : 360 = 0 грн 32 коп.,

03.08.2014 – 29.08.2014 – 465 грн 60 коп. х 27 дн. х 12,5% : 360 = 4 грн 37 коп.,

30.08.2014 – 31.10.2014 – 474 грн 37 коп. х 63 дн. х 12,5% : 360 = 10 грн 37 коп.,

01.11.2014 – 12.11.2014 – 426 грн 79 коп. х 12 дн. х 12,5% : 360 = 1 грн 78 коп.,

13.11.2014 – 25.11.2014 – 426 грн 79 коп. х 13 дн. х 14% : 360 = 2 грн 16 коп.

Крім того, при визначенні розміру заборгованості за процентами, починаючи з 14 вересня 2017 року, суд помилково застосував облікову ставку 13,5% річних і з 27.10.2017 – 14,5% річних замість значення облікової ставки НБУ 12,5% річних і 13,5% річних відповідно. Відтак за цей період розмір заборгованості – 11 грн 97 коп.:

14.09.2017 – 26.10.2017 – 426 грн 79 коп. х 43 дн. х 12,5% : 360 = 6 грн 37 коп.,

27.10.2017 – 30.11.2017 – 426 грн. 79 коп. х 35 дн. х 13,5% : 360 = 5 грн 60 коп.

З 26 листопада 2014 року по 13 вересня 2017 року суд правильно визначив заборгованість за процентами у розмірі 179 грн 87 коп.

Отже, загальний розмір заборгованості за відсотками за користування кредитом з 26 липня 2014 року по 30 листопада 2017 року – 211 грн 78 коп. (19 грн 94 коп. + 179 грн 87 коп. + 11 грн 97 коп.).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції змінює судове рішення в частині визначення розміру заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами з 191 грн 84 коп. на 211 грн 78 коп.

Згідно з частинами першою, шостою ст. 141 ЦПК України, позивачеві присуджуються з відповідача судові витрати, понесені у зв’язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, пропорційно розміру задоволених вимог апеляційної скарги, а саме 02 грн 64 коп.

Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 28 лютого 2018 року в частині визначення розміру заборгованості за відсотками за користування кредитом змінити.

Абзац другий резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:

«Стягнути з ОСОБА_1 (буд. 28А, вул. Горького, с. Люджа Тростянецького району Сумської області, реєстраційний номер облікової ставки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (буд. 1Д, вул. М.Грушевського, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570) заборгованість за кредитним договором від 24 червня 2014 року у розмірі 638 (шістсот тридцять вісім) грн 57 коп., із яких: 426 грн 79 коп. - заборгованість за кредитом, 211 грн 78 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом».

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (буд. 28А, вул. Горького, с. Люджа Тростянецького району Сумської області, реєстраційний номер облікової ставки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: буд. 1Д, вул. М.Грушевського, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570) судові витрати 02 грн 64 коп., понесені у зв’язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий О.М.Біляєва

Судді: В.І.Криворотенко

ОСОБА_2