Ухвала суду № 74580641, 11.06.2018, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/912/18

провадження № 2/588/446/18

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

11 червня 2018 року м. Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Сумської області Щербаченко М. В., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Тростянецької міської ради Сумської області про визнання права власності на житловий будинок,

У С Т А Н О В И В:

Позивачі у червні 2018 року звернулися до Тростянецького районного суду Сумської області з указаним позовом, в якому просять: 1) визнати за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на1/2 частини житлового будинку «А-1ж», веранди «а», тамбуру «а1», ганків «а1, а2», з житловою площею 54кв.м., загальною площею 99кв.м. сараю «Б», убиральні «В», хвіртки, воріт та огорожі № 1,2,3, що розташований за адресою: пров.Вербовий, 5а/2 у м.Тростянець Сумської області; 2) визнати за ОСОБА_2 Миколаївноюправо спільної часткової власності на 1/2 частини частини житлового будинку «А-1ж», веранди «а», тамбуру «а1», ганків «а1, а2», з житловою площею 54 кв.м., загальною площею 99 кв.м. сараю «Б», убиральні «В», хвіртки, воріт та огорожі № 1,2,3, що розташований за адресою: пров.Вербовий, 5а/2 у м.Тростянець Сумської області; 3) припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 1/3 та 1/6 частини квартири за адресою: пров.Вербовий, 5а/2 у м.Тростянець Сумської області, яке посвідчене свідоцтвом про право власності та свідоцтвом про право на спадщину; 4) припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 на 1/3 та 1/6 частини квартири за адресою: пров.Вербовий, 5а/2 у м.Тростянець Сумської області, яке посвідчене свідоцтвом про право власності та свідоцтвом про право на спадщину.

Дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з таких мотивів.

Позовна заява має відповідати вимогам, передбаченим статтею 175 ЦПК України.

Так, всупереч вимогам пункту 3 частини 3 статті 175 ЦПК України позивачами не зазначено ціну позову.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

До позовної заяви не додано доказів дійсної вартості спірного нерухомого майна, що унеможливлює перевірку повноти сплати судового збору, який згідно з пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за вимогами майнового характеру, яка заявлена фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 8810 грн.

При зверненні до суду з позовом позивачі сплатили судовий збір у мінімальному розмірі по 704,80 грн. кожна, тобто виходячи з того, що дійсна вартість належних їм часток спірного нерухомого майна складає не більше 70480 грн., що не підтверджено жодними доказами, доданими до позовної заяви.

У разі якщо дійсна вартість відповідних часток згідно доказів, які позивачі повинні подати до суду, перевищує суму 70480 грн., позивачами має бути доплачена різниця між сумою сплаченого судового збору (704,80 грн.) та сумою, що складає 1 % від дійсної вартості 1/2 частин спірного нерухомого майна відповідно.

Поряд з цим слід зазначити, що відповідно до частини 2 статті 176 ЦПК України, частини 2 статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред’явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

За таких обставин, якщо позивачі не в змозі надати докази дійсної вартості спірного нерухомого майна, а сума 70480 грн., з якої позивачем сплачено судовий збір, не підтверджена жодними доказами і вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, сума судового збору, що попередньо визначає суд, для складає для кожного позивача1000 грн. (виходячи з ціни позову, тобто дійсної вартості спірного нерухомого майна в розмірі 200000 грн. (200000 грн. х 1% х 1/2)) з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Отже, якщо позивачі не мають можливості довести дійсну ціну позову, останнімають доплатити різницю між сумою сплаченого судового збору (704,80 грн.) та сумою судового збору, що попередньо визначена судом (1000 грн.).

Право на звернення до суду не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна його (цього порядку) дотримуватися (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року).

Водночас, вважаю необхідним роз’яснити позивачам, що відповідно до частин 1 та 2 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а також суд має право зменшити розмір судових витрат або звільнити від їх сплати.

Крім того, всупереч положенням пункту 10 частини 3 статті 175 ЦПК України позивачами не зазначено підтвердження про те, що ними не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до частини 1, 2 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність залишення позову без руху з наданням позивачам часу для усунення указаних недоліків.

Керуючись ст. ст. 175, 185, 258 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Тростянецької міської ради Сумської області про визнання права власності на житловий будинок – залишити без руху.

Надати позивачам строк тривалістю 10 (десять) днів, який обчислюється з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків.

Судовий збір має бути сплачений за реквізитами: отримувач коштів - Державний бюджет Тростянецького району 22030101; код отримувача за ЄДРПОУ - 37344688; банк отримувача - ГУ ДКСУ у Сумській області; код банку отримувача (МФО) - 837013; рахунок отримувача - 31216206700388; код класифікації доходів бюджету - 22030101; у графі призначення платежу вказати - судовий збір, зазначити прізвище, ім’я, по-батькові позивача, назву суду, де розглядається справа; у графі "код платника" вказати власний ідентифікаційний номер) та подання до суду документу в підтвердження сплати судового збору.

Роз’яснити позивачам, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву буде визнано неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. В. Щербаченко