Рішення № 74579764, 30.05.2018, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/1397/17

Номер провадження № 2/194/111/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Соколової Ю.І.

за участю секретаря судового засідання Клімової Д.В.

представника позивача ОСОБА_1

позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Тернівської міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_3 26 листопада 1988 року вона уклала шлюб з ОСОБА_4 та змінила прізвище з «ОСОБА_2» на «ОСОБА_2». 12 вересня 1997 року вийшла заміж за ОСОБА_5 та змінила прізвище з «ОСОБА_2» на «ОСОБА_2». Після смерті батька залишилася спадщина, в склад якої входить: будинок АДРЕСА_1 та грошовий внесок в Ощадному банку. Згідно рішення виконавчого комітету ради народних депутатів Тернівської міської ради від 10 грудня 1997 року за № 734 змінено нумерацію будинків по АДРЕСА_1 змінено на будинок АДРЕСА_1. В шестимісячний строк після смерті спадкодавця, вона звернулась до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті її батька. 02 березня 2010 року державним нотаріусом Тернівської державної нотаріальної контори їй видано свідоцтво на про право на спадщину за законом на грошовий внесок в ощадному банку № 2992/022. Державний нотаріус Тернівської державної нотаріальної контори відмовив вчинити нотаріальну дію щодо видачі свідоцтва про право власності на будинок АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що на документі - свідоцтві про право особистої власності на житловий будинок, який виданий на ім'я померлого - ОСОБА_3, відсутня печатка виконавчого комітету, а мається лише підпис голови виконавчого комітету. Видати постанову про відому вчинити нотаріальну дію державний нотаріус їй відмовив та пояснив, що їй буде видано свідоцтво про право власності після усунення нею недоліків, а саме: поставленням печатки виконавчого комітету на свідоцтві про право власності, виданому у 1970 році. В червні 2017 року звернулась до Державного архіву Дніпропетровської області щодо видачі довідки, яка підтверджує реєстрацію даного будинку в Павлоградському бюро технічної інвентаризації, проте було відмовлено з причин відсутності на зберіганні в державному архіві області документів. 24 жовтня 2017 року державним нотаріусом відмовлено у вчиненні нотаріальної дії в зв'язку з тим, що у неї відсутній правовстановлюючий документ, та згідно повідомлення Тернівського бюро технічної інвентаризації, зазначений будинок ОСОБА_3 не належить з причин його продажи 19 листопада 1971 року. Тернівською міською радою не оспорено факт відсутності права власності ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1, а було рекомендовано звернутися за дублікатом пошкодженого свідоцтва. З 22 травня 1998 року вона зареєстрована в будинку АДРЕСА_1 та по даний час продовжує мешкати в даному будинку. Відсутність печатки органу виконавчої влади на правовстановлюючому документі на спадкове майно позбавляє її можливості отримати право на спадщину. Факт продажу її батьком будинку 19 листопада 1971 року, спростовується відміткою Начальника Павлоградського бюро технічної інвентаризації на свідоцтві про право особистої власності на житловий будинок від 05 травня 1970 року, згідно якої 27 травня 1988 року Павлоградським бюро технічної інвентаризації внесено в реєстр прав власності житловий будинок під АДРЕСА_1, яким зареєстровано право особистої власності за ОСОБА_3 Інші дані про відчуження її батьком вищезазначеного будинку після 27 травня 1988 року відсутні, оскільки з повідомлення Тернівського бюро технічної інвентаризації, її батько продав вищезазначений будинок 19 листопада 1971 року. В зв'язку з чим просить суд визнати за нею право власності на будинок АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, дали пояснення аналогічні доводам викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності.

Суд, вислухавши думку позивача та її представника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст.3, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вбачається з матеріалів справи, помер ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 68 років, що підтверджується його свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_3, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Тернівського міського управління юстиції Дніпропетровської області від 07 грудня 2005 року, актовий запис № 406 (а.с. 8).

Позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, є донькою ОСОБА_3, про що свідчить свідоцтво про її народження, серії НОМЕР_4, виданого Тернівським селищним РАГС м. Павлоград від 22 червня 1971 року (а.с. 9).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу, серії НОМЕР_5, виданого відділом РАГС м. Тернівка Дніпропетровської області 26 листопада 1998 року, ОСОБА_2 змінила прізвище на «ОСОБА_2» (а.с. 9).

Згідно свідоцтва про одруження, серії НОМЕР_6, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Тернівської міської Ради народних депутатів Дніпропетровської області 12 вересня 1997 року, ОСОБА_2 змінила прізвище на «ОСОБА_2» (а.с. 10).

Як вбачається зі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Тернівської державної нотаріальної контори Надтокою З.В. від 02 березня 2010 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка є донькою ОСОБА_3, 1937 року, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, отримала право на спадщину за законом, яка складається з грошового внеску, що знаходиться на зберіганні в Ощадному банку № 2992/022 м. Тернівка на рахунку НОМЕР_7, з належними відсотками та компенсацією (а.с. 11).

Із свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок від 05 травня 1970 року № 847, підписаного головою виконавчого комітету, на якому відсутня печатка, вбачається, що будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 (а.с. 12).

У відповіді Тернівської міської ради Дніпропетровської області, від 29 червня 2017 року № 1895/01-14, зазначено, що розглянуто звернення ОСОБА_2 № К-134 від 30 травня 2017 року щодо прохання проставити печатку на свідоцтві про право власності на житловий будинок, яке було видано виконавчим комітетом Тернівської міської ради 05 травня 1970 року № 847 та рекомендовано звернутися до відділу (центру) надання адміністративних послуг для отримання дубліката пошкодженого свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Тернівської міської ради (а.с. 14).

Згідно рішення про відмову у задоволені заяви від 24 липня 2017 року № 36270645, роз'яснено, що не передбачено видачу дублікату свідоцтва про право власності на нерухоме майно, згідно чинного законодавства (а.с. 15).

Відповідно рішення виконавчого комітету Тернівської міської ради народних депутатів № 734 від 10 грудня 1997 року «Про упорядкування нумерації житлових будинків на раніше наданих земельних ділянках», змінено номер будинку, який належить ОСОБА_3 на АДРЕСА_1 (а.с. 20-21).

В технічному паспорті на житловий будинок від 14 лютого 1980 року по АДРЕСА_1, змінено номер будинку на АДРЕСА_1 (а.с. 16-19).

Згідно домової книги, власником будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 (а.с. 22).

Як вбачається з постанови державного нотаріуса Тернівсьокї державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Надтока З.В. від 24 жовтня 2017 року, ОСОБА_2 відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на житловий будинок по АДРЕСА_1, так як житловий будинок спадкодавцю не належить (а.с. 25).

У відповіді начальника відділу архітектури та містобудування Северіної Н.В. від 01 березня 2018 року № 60, зазначено, що інформація стосовно попередньої нумерації будинків по АДРЕСА_1 (до 10 грудня 1997 року) із зазначенням власників цих садиб у відділі архітектури та містобудування така інформація відсутня (а.с. 64).

В листі начальника КП БТІ Довгополої О.М. від 22 березня 2018 року № 75 надано інформацію стосовно нерухомого майна, згідно якої АДРЕСА_1 інвентаризація об'єкта зроблена 29 липня 1969 року на ім'я ОСОБА_3, право власності не зареєстровано станом на 31 грудня 2012 року (а.с. 73).

На виконання ухвали суду від 04 травня 2018 року Тернівська державна нотаріальна контора направила копію спадкової справи до спадкового майна ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 93).

Так, з витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 22 грудня 2005 року № 2852963 вказано, що спадкодавцем є ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 97).

Згідно заяви від 22 грудня 2005 року № 519, посвідченої державним нотаріусом Тернівської державної нотаріальної контори Надтокою З.В., ОСОБА_12 відмовилась від належної їй частки спадкового майна після смерті батька на користь його дочки - ОСОБА_2 (а.с. 101).

26 лютого 2010 року ОСОБА_2 звернулась із заявою до Тернівської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини на грошовий внесок після смерті її батька ОСОБА_3, який на момент смерті проживав в АДРЕСА_1, та 02 березня 2010 року отримала право на спадщину за законом, яка складається з грошового внеску (а.с. 102, 110).

Відповідно до довідки про склад сім'ї від 30 травня 2018 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 118), що також підтверджується копію паспорта ОСОБА_2 (а.с. 7, 106).

Згідно договору № 1607406 про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області від 15 липня 2003 року, було укладено договір між ОСОБА_3 та ВАТ «Енергопостачальна компанія» Дніпрообленерго» про користування електричною енергією в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 119-120). Також було видано технічний паспорт НОМЕР_8 за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3 на газифіковану квартиру (а.с. 121-122).

Допитана в судовому засіданні, в якості свідка ОСОБА_7 пояснила, що по АДРЕСА_1 зараз мешкає ОСОБА_2, її чоловік та син. Раніше за цією адресою мешкали її мати-ОСОБА_14, батько-ОСОБА_3 та сестра-ОСОБА_13. Знала добре батьків ОСОБА_2 За адресою: АДРЕСА_1, з грудня 2000 року мешкає сім'я ОСОБА_15. До 2000 року будинок АДРЕСА_1 належав сестрам ОСОБА_16 та ОСОБА_17. Все життя ОСОБА_2 та її батьки прожили в будинку АДРЕСА_1, будували самі цей будинок, будинок ніхто не продавав та звідти їх ніхто виганяв.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що вона є рідною сестрою ОСОБА_2, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1. Раніше за цією адресою вона та її сестра мешкали з батьками. Батько цей будинок нікому не продавав. Після смерті батьків, вона в нотаріальній конторі відмовилась від частки на спадщину на користь сестри - ОСОБА_2

У відповідності до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини, згідно статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В статті 1261 ЦК України зазначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Судом встановлено, що позивачка є єдиним спадкоємцем першої черги на спадкове майно після смерті її батька-ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: будинок АДРЕСА_1. В передбачений законом спосіб та строк, ОСОБА_2 подала заяву про прийняття спадщини, інші спадкоємці відмовилися від спадщини на користь позивача. В зв'язку із зміною нумерації на вищезазначений будинок та відсутністю печатки на свідоцтві на право особистої власності, не змогла нотаріально оформити спадщину на зазначений будинок.

В пункті 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» міститься положення про те, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК). Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Вказане підтверджується також роз'ясненнями в постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування».

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Тобто, в іншій спосіб, ніж судовий, позивач позбавлена можливості захистити своє право та набути право власності після смерті батька на житловий будинок.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Пунктом 9 частини 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-ІV, передбачено, що однією із підстав державної реєстрація права власності та інших речових прав є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись: ст.ст. 12, 13, 19, 77, 81, 89, 247, 263-266 ЦПК України, ст.ст. 328, 392, 1216-1218, 1268, 1296 ЦК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) до Тернівської міської ради Дніпропетровської області (51500, Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Пушкіна, буд. 5а) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (ІПН НОМЕР_2) право власності на будинок АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Тернівський міський суд Дніпропетровської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11 червня 2018 року.

Суддя Ю.І. Соколова