Рішення № 74579261, 29.05.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/6115/17

2/214/962/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 травня 2018 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Прасолова В.М.

при секретарі - Усік М.О.

за участю відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Служба миттєвого кредитування» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» 40 496 грн. 98 коп., в тому числі 1 700 грн. 00 коп. - основного боргу, 544 грн. 00 коп. - проценти за договором, 38 252 грн. 98 коп.- пеня за договором, а також судові витрати.

В обґрунтування позову навів наступне. 04.01.2017 року ОСОБА_1 (надалі - відповідач) уклав з ТОВ «Служба миттєвого кредитування» (надалі - позивач) кредитний договір № 170104-184444 (далі - договір) та отримав кредит від позивача в розмірі 1 700 грн. 00 коп. Відповідно до п. 3.1. договору відповідач зобов'язаний повернути отримані грошові кошти в розмірі 1 700 грн. 00 коп., а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 544 грн. 00 коп., що разом складає 2 244 грн. 00 коп., у строк до 19.01.2017 р.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення 1046-1053 ЦК, якщо інше не встановлено ЦК і не випливає із суті кредитного договору.

Разом з тим, в порушення договірних умов відповідач станом на 16.10.2017 р. не виконує свої зобов'язання щодо повернення отриманих грошових коштів в розмірі 1 700 грн. 00 коп., а також сплати процентів за користування кредитом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п.4.4. договору у разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту, до позичальника застосовуються штрафні санкції у виді неустойки - пені з розрахунку 2% за кожен день прострочення платежу. Так, дата прострочення 20.01.2017р. - 16.10.2017р., сума заборгованості - 2244 грн. 00 коп., кількість днів - 270, сума пені - 38 252 грн. 98 коп. Таким чином, сума заборгованості разом із пенею станом на 16.10.2017 р. становить 1700 + 544 + 38252 грн. 98 коп. = 40 496 грн. 98 коп. Таким чином, сума заборгованості разом із процентами та пенею станом на 16.10.2017 р. - 40 496 грн. 98 коп.

У судове засідання представник позивача не з'явився, подав заяву, згідно якої позов підтримав повністю, просить розглянути справу за його відсутності.

Відповідач у судовому засіданні пояснив, що позов визнає частково. При цьому пояснив, що борг дійсно є. Розрахунки позивач зробив мабуть вірно, іншого розрахунку в нього немає. Вважає, що сума боргу дуже велика, згоден на 20 000 грн. Просить зменшити розмір пені.

У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні письмові докази: заява - анкета (а.с.4), касовий ордер (а.с.5), наказ (а.с.8), Умови (а.с.9-13), розрахунок (а.с.14-19), виписка (а.с.20), статут (а.с.21-23), протокол (а.с.24), свідоцтво (а.с. 25), довідка про доходи (а.с.52).

Суд, керуючись вимогами ст. 77 ЦПК України, згідно якої предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, оцінюючи з точки зору належності досліджені у судовому засіданні докази, приходить до наступних висновків.

Суд вважає належними доказами: заяву - анкету (а.с.4), касовий ордер (а.с.5), наказ (а.с.8), Умови (а.с.9-13),, так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме укладення кредитного договору, умови та порядок надання кредиту, порядок його погашення.

Суд вважає належними доказами: виписку (а.с.20), статут (а.с.21-23), свідоцтво (а.с. 25), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме підстави здійснення позивачем діяльності щодо надання банківських послуг.

Суд вважає належним доказом: розрахунок (а.с.14-19), так як цей доказ стосується обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме суму заборгованості за кредитним договором.

Суд вважає належним доказом: довідку про доходи (а.с.52), так як цей доказ стосується обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме майновий стан відповідача.

Суд, відповідно до ст. 78 ЦПК України, вважає досліджені у судовому засіданні зазначені письмові докази допустимими, так як ці докази одержані без порушення порядку, встановленого законом.

Оцінюючи докази з точки зору їх достовірності, суд приходить до висновку, що досліджені у судовому засіданні письмові докази є достовірними.

Керуючись вимогами ст. 80 ЦПК України, суд вважає, що сукупність визнаних судом допустимими, належними та достовірними доказами є достатньою для встановлення наступних фактів та обставин.

Відповідач ОСОБА_1 04.01.2017 року уклав з ТОВ «Служба миттєвого кредитування» кредитний договір № 170104-184444 та отримав кредит від позивача в розмірі 1 700 грн. 00 коп. Відповідно до п. 3.1. договору відповідач зобов'язаний повернути отримані грошові кошти в розмірі 1 700 грн. 00 коп., а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 544 грн. 00 коп., що разом складає 2 244 грн. 00 коп., у строк до 19.01.2017 р.

В порушення договірних умов відповідач станом на 16.10.2017 р. не виконує свої зобов'язання щодо повернення отриманих грошових коштів в розмірі 1 700 грн. 00 коп., а також сплати процентів за користування кредитом.

Згідно п.4.4. договору у разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту, до позичальника застосовуються штрафні санкції у виді неустойки - пені з розрахунку 2% за кожен день прострочення платежу. Так, дата прострочення 20.01.2017р. - 16.10.2017р., сума заборгованості - 2244 грн. 00 коп., кількість днів прострочення - 270, сума пені - 38 252 грн. 98 коп. Таким чином, сума заборгованості разом із пенею станом на 16.10.2017 р. становить 1700 + 544 + 38252 грн. 98 коп. = 40 496 грн. 98 коп.

Вказані факти й обставини встановлені судом на підставі пояснень вівдповідача, та письмових доказів: заяви - анкети (а.с.4), касового ордеру (а.с.5), наказу (а.с.8), Умов (а.с.9-13), розрахунку (а.с.14-19).

Встановленим судом фактам та обставинам відповідають правовідносини, які регулюються нормами ЦК України.

У судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем укладений, передбачений ст. 1054 ЦК України, кредитний договір.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку встановлені договором.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Як передбачено ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею), є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разу порушення зобов'язання.

В силу ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач за кредитним договором, укладеним з позивачем, станом на 16.10.2017 року, має заборгованість 40 496 грн. 98 коп., яка складається з боргу за кредитом - 1 700 грн. 00 коп., процентів за користування кредитом - 544 грн. 00 коп., пені - 38 252 грн. 98 коп.

Відповідно до ст. 551 ч.3 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У судовому засіданні встановлено, що згідно розрахунку заборгованості за спірним кредитним договором, розмір неустойки (пені) становить - 38 252 грн. 98 коп., який значно перевищує розмір збитків, який становить 2244 грн. 00 коп. Тому враховуючи майновий стан відповідача, який знаходиться у скрутному матеріальному становищі, оскільки за період з березня 2017 року по лютий 2018 року розмір його доходу складає 32789 грн. 43 коп., вважає за можливе зменшити розмір неустойки до 15 000 грн. 00 коп.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Служба миттєвого кредитування» є обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню, а тому суд вважає, що позивач обґрунтовано, у відповідності до ст. ст. 15, 16 ЦК України звернувся за захистом своїх прав до суду.

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові докази, суд на підставі ст. 12 ЦПК України згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається та ст. 13 ЦПК України згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом, суд приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 253, 256, 257, 264, 267, 525, 526, 546, 549, 551, 553, 554, 559, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 133, 141, 256-258, 258-261, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування», код ЄДРПОУ 38839217, м. Запоріжжя, вул. Сорок Років Рад. України, заборгованість в сумі 17 244 грн. 00 коп., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 грн. 00 коп.

В іншій частині у задоволенні позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено 8 червня 2018 року.

Головуючий суддя: В.М. Прасолов