Рішення № 74578827, 30.05.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 756/8323/17

Провадження № 2/185/536/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2018 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Зінченко А. С., за участю секретаря судового засідання Пожидаєвої Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу ЄУ № 756/8323/17 за позовом Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» до ОСОБА_1, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування», про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2017 року Приватне акціонерне товариство «Просто-страхування» надіслало на адресу Оболонського районного суду міста Києва засобами поштового зв'язку позовну заяву до ОСОБА_1, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача затрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 3595,95 грн. та витрати на судовий збір у розмірі 1600 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 24 листопада 2015 року Приватне акціонерне товариство «Просто-страхування» та ОСОБА_2 уклали договір страхування № PKS 1501476 майнових інтересів власника автомобіля «KIA CEED», реєстраційний номер НОМЕР_1. 09 серпня 2016 року в місті Києві на вулиці Л. Первомайського відбулась дорожньо-транспортна пригода. Учасниками даної пригоди були: автомобіль «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1; та застрахований автомобіль «KIA CEED», реєстраційний номер НОМЕР_1. Відповідно до Постанови Печерського районного суду міста Києва від 12 вересня 2016 року дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1. У результаті цієї пригоди був пошкоджений автомобіль страхувальника. Вартість відновлювального ремонту автомобіля «KIA CEED» становить 20907,80 грн. Зазначена вище дорожньо-транспортна пригода була визнана страховим випадком, про що 21 вересня 2016 року співробітниками АТ «ПРОСТО-страхування» було складено страховий акт № 115371, відповідно до якого страхове відшкодування становить 19082,80 грн. АТ «ПРОСТО-страхування» виплатило страхове відшкодування за ремонт транспортного засобу «KIA CEED» в розмірі 19082,80 грн. Як з'ясувалося, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в АТ «СК «АХА Страхування». 19 грудня 2016 року АТ «СК «АХА Страхування» частково відшкодувало АТ «ПРОСТО-страхування» понесені збитки, пов'язані із виплатою страхового відшкодування, в розмірі 15486,85 грн. Однак суми грошових коштів у розмірі 15486,85 грн. не достатньо для покриття збитків, яких зазнало АТ «ПРОСТО-страхування» у зв'язку із даною подією. Таким чином, відповідач ОСОБА_1 повинен відшкодувати АТ «ПРОСТО- страхування» грошові кошти з розрахунку 19082,80 грн.-15486,85 грн. = 3595,95 грн.

Відповідач не погоджується з позовними вимогами, надав письмові заперечення проти позовної заяви, з яких вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню судом та є безпідставними та необґрунтованими з наступних підстав. Вимога позивача про стягнення з відповідача збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за обставин що виникли в даних правовідносинах, є зловживанням позивачем своїми правами з метою отримання безпідставної вигоди та збагачення за рахунок відповідача. Оскільки ПрАТ «СК «АХА Страхування» сплатила Позивачу 15486,85 грн., то й різницю у межах заявлених позивачем вимог повинна бути сплачена також ПрАТ «СК «АХА Страхування» у зв'язку із тим, що цивільно-правова відповідальність на момент настання ДТП була застрахована та страхової суми 50000 грн. цілком достатньо для відшкодування з боку ПрАТ «СК «АХА Страхування» збитків позивачу. Отже, відповідачем застраховано свою відповідальність в межах 50000 грн., тому сума недоплачена позивачу в результаті ДТП, яка становить 3595,95 грн., а з урахування вже здійсненої страхової виплати складає 19082,80 грн., покривається лімітом страхового відшкодування, та відповідно вона повинна бути покладена саме на страхову компанію, яка взяла на себе зобов'язання по відшкодуванню шкоди, завданої позивачу діями відповідача.

Ухвалою судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Зінченко А.С. від 17 жовтня 2017 року у справі № 756/8323/17 прийнято до свого провадження цивільну справу за позовною заявою ПрАТ «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву у якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву у якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги не визнав, надав заперечення.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявку суду не повідомив, надав суду витребувані докази.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З'ясувавши обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши письмові докази по справі в підтвердження вказаних обставин, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

24 листопада 2015 року Приватне акціонерне товариство «Просто-страхування» та ОСОБА_2 уклали договір страхування № PKS 1501476 майнових інтересів власника автомобіля «KIA CEED», реєстраційний номер НОМЕР_1.

09 серпня 2016 року о 16:49 годині сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_3 під керуванням відповідача та автомобіля марки «KIA», який належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5, яким керував ОСОБА_3

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 12 вересня 2016 року винним у вчиненні вказаної ДТП визнано ОСОБА_1.

Згідно з рахунком-фактурою № ДМ-0000137 від 12 вересня 2016 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «KIA CEED» становить 20907 грн. 80 коп.

Відповідно до страхового акта № 115371 від 21.09.2016 та платіжного доручення № 16970 від 21.09.2016, за виконання ремонтних робіт пошкодженого автомобіля ОСОБА_2, відповідно до рахунку-фактури № ДМ-0000137 від 12 вересня 2016 року ПрАТ «ПРОСТО-страхування» сплатило на користь ФОП ОСОБА_4 фактичну вартість ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) в розмірі 19082 грн. 80 коп. = 20907,80 грн.(вартість матеріального збитку, яка дорівнює вартості ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) - 1825 грн. (франшиза)).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ «СК «АХА Страхування». Відповідно до полісу від 15 лютого 2016 року № АІ/9224782, укладеного між ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «АХА Страхування», цивільно-правова відповідальність водія перед третіми особами була застрахована з лімітом 50000 грн. за майнову шкоду, заподіяну третім особам.

Згідно розрахунку страхового відшкодування по страховому випадку, який трапився 09.08.2016 року за участю належного ОСОБА_2 автомобілю марки «KIA CEED» здійснений на підставі рахунку-фактури № ДМ-0000137 від 12 вересня 2016 року, вартість майнової шкоди, завданої власнику цього автомобіля, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (0,3) становить 16486 грн. 85 коп. При цьому ПрАТ «СК «АХА Страхування» виходило з розрахунку, що вартість розмір збитку, завданого власнику транспортного засобу, становить 16486,85 = 20907,80 грн. (3870 грн. 34 коп. + 2300 грн. 95 коп. + 14736 грн. 51 коп.) х (1-0,3), де: 3870 грн. 34 коп. - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, 2300 грн. 95 коп. - вартість необхідних для ремонту матеріалів, 14736 грн. 51 коп. - вартість складників, що підлягають заміні під час ремонту, 0,3 - коефіцієнт фізичного зносу.

Страховиком ПрАТ «СК «АХА Страхування» було виплачено ПрАТ «ПРОСТО-страхування» вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля марки «KIA CEED» з урахуванням зносу пошкоджених деталей, що підлягають заміні, у розмірі 15486 грн. 85 коп. виходячи з розрахунку: 16486 грн. 85 коп. (розмір збитку) - 1000 грн. (франшиза).

Отже, предметом спору в цій справі є сума в розмірі 3595,95 грн.= 19082,80 грн.-15486,85 грн., що є різницею між фактичним розміром витрат страховика за договором майнового страхування та страховою виплатою за полісом страхування відповідальності. Фактично така різниця виникла у зв'язку з тим, що ПрАТ «ПРОСТО-страхування» за договором майнового страхування визначав вартість відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнта фізичного зносу, а ПрАТ «СК «АХА Страхування» - з урахуванням цього коефіцієнта.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.988 ЦК в разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, установлений договором. При цьому страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється в межах вартості майна на момент укладення договору й не може перевищувати розміру реальних збитків (втрат, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрат, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права). Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до стст.512, 514 ЦК кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, установлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Такими законами, зокрема, є норми ст.993 ЦК та ст.27 закону «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що до страховика за договором майнового страхування (позивача у справі) після виплати страхового відшкодування потерпілій особі у межах фактичних витрат, які не можуть перевищувати розміру реальних збитків, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки (відповідача у справі).

За загальним правилом, майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.2 ст.1187 ЦК). Тобто відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до ст.1192 ЦК має відшкодувати завдані збитки в повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.

Так, відповідно до ст.999 ЦК законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

У законі «Про страхування» встановлено види обов'язкового страхування, одним з яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (п.9 ч.1 ст.7 закону). Закон «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За змістом цього закону (стст.9, 22-31, 35, 36), настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Отже, страховик (тертя особа у справі - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування») за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки. Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Зокрема, правила відшкодування шкоди, заподіяної третій особі, встановлені в ст.22 закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно п.22.1 якої в разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Отже, страховик (Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування») за договором страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує лише шкоду, яка визначена та оцінена в порядку, встановленому цим законом.

Згідно зі ст.29, п.32.7 ст.32 цього закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов'язану з утратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п.1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції та Фонду державного майна від 24.11.2003 №142/5/2092).

Відповідно до вимог п.8.2 цієї методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою: Сврз = Ср + См + Сс х (1 - ЕЗ), де: Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн.; См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.; Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн.; ЕЗ - коефіцієнт фізичного зносу.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого в ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування») відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу. Аналогічна правова позиція викладена в постановах ВСУ від 22.03.2017 у справах №№910/3650/16, 910/32969/15 та у постановах ВС від 06.02.2018 у справі №910/3867/16, від 1.02.2018 у справі №910/22886/16.

Посилання відповідача на те, що в Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», як страховика цивільної відповідальності, виник обов'язок здійснити відшкодування в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, без урахування зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку такі збитки є меншими від ліміту відповідальності, є помилковими, оскільки суперечать ст.29 закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка прямо визначає, що шкода, яка пов'язана з пошкодженням транспортного засобу і відшкодовується страховиком за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, становить вартість витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до пп.9.2, 9.4 ст.9 закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тис. грн. на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Отже, страхова сума визначає лише максимальний розмір страхової виплати за шкоду, завдану майну потерпілих, але при цьому не змінює порядку визначення страхової виплати та не збільшує відповідальності страховика у випадках, якщо до нього із заявою про виплату звернувся не безпосередньо потерпілий, а страховик за договором майнового страхування.

Відповідно до ст.990 ЦК страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їхні працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти (п.34.4 ст.34 закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Керуючись наведеними нормами законодавства, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (третя особа у справі) здійснив страхову виплату відповідно до страхового акту № АХА2179152 від 28.11.2016, заяви про страхове відшкодування, рахунку фактури № ДМ-0000137 від 12 вересня 2016, розрахунку коефіцієнту фізичного зносу (дослідження) Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (а.с. 111-119), завданого власнику транспортного засобу. Розмір збитків, який підлягає відшкодуванню третьою особою позивачу, згідно з зазначеними документами, визначений як вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу, розрахунок було здійснено з повної вартості відновлювальних робіт - 15486,85= 20907,80*(1-0,3)-1000 грн. (франшиза).

Тобто між сторонами у справі відсутній спір як щодо суми, необхідної для відновлення транспортного засобу, так і щодо права страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування.

Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У ч.1 та 2 ст.14 ЦК передбачено, що цивільні обов'язки виконуються в межах, установлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Необхідно зазначити, що до даних правовідносин не може застосуватись ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка визначає випадки, коли у страховика за договором обов'язкового цивільної відповідальності виникає право подати регресний позов після виплати страхового відшкодування, так як у цій справі таким страховиком є тертя особа, а не позивач. Підлягає застосуванню ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

З огляду на викладене суд дійшов висновку про стягнення з відповідача різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Аналогічні правові позиції викладені у постанові ВС від 12 березня 2018 року справа №910/5001/17, постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15, які відповідно до положень статті 263 ЦПК України враховуються судом при ухваленні рішення по справі при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» до ОСОБА_1, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування», про відшкодування шкоди - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_4, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування», код ЄДРПОУ: 24745673, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Герцена, 10, затрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 3595 (три тисячі п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 95 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_4, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування», код ЄДРПОУ: 24745673, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Герцена, 10, витрати на судовий збір у розмірі 1600 (одна тисячі шістсот) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. С. Зінченко