Ухвала суду № 74578473, 06.06.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1055/18

Провадження № 1-кс/522/9413/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2018 року місто ОСОБА_1

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., при секретарі Торчинської О.О., за участю слідчого Карайван Н.Г., заявника –Буй Мінь Куанг, захисників – ОСОБА_2, ОСОБА_1, розглянувши у судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 та Буй Мінь Куанг про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 25.04.2018р. задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Одеській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, вилучене під час проведення обшуку за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Комінтерна, буд. № 58.

ОСОБА_3 та Буй Мінь Куанг звернулись до слідчого судді із клопотанням в порядку ст.174 КПК України, в якому просять скасувати арешт, накладений на майно вилучене під час проведення обшуку за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Комінтерна, буд. № 58, посилаючись на той факт, що слідчим не дотримані процесуальні строки при зверненні до суду з клопотанням про накладення арешту на майно. Крім того, швейне приладдя вилучене при обшуку в рамках кримінального провадження за ч.3 ст.332 КК України не має жодного відношення до незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

Отже, як на погляд ОСОБА_3 та Буй Мінь Куанг, подальші підстави для обумовлення доцільності накладання арешту на їх майно відсутні, у зв’язку з чим просять суд скасувати арешт з вилученого майна.

В судовому засіданні захисники ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтримали вимоги, викладені у клопотанні ОСОБА_3 та Буй Мінь Куанг про скасування арешту майна та просили їх задовольнити.

Слідчий заперечував щодо задоволення вимог викладенні у клопотанні ОСОБА_3 та Буй Мінь Куанг про скасування арешту, пояснюючи це тим, що вилучене майно має доказове значення у процесі доказування у вказаному кримінальному провадженні. Вилучене майно визнано речовим доказом у справі.

Таким чином, з метою збереження речових доказів, слідчий просив суд відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_3 та Буй Мінь Куанг, викладених у клопотанні про скасування арешту у повному обсязі.

Заслухавши думку слідчого, заявників, дослідивши матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно із ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 ст.170 КПК України встановлено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Відповідно до приписів ч.3 ст.170 КПК України, підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Частиною 4 ст.170 КПК України визначено, що вартість майна, яке належить арештувати, крім випадків арешту майна для забезпечення конфіскації, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Згідно із ч.ч.6, 7 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.

Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п.2 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік (далі – Узагальнення), правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Пунктом 6 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, метою застосування арешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову. При цьому слід пам’ятати, що сторона кримінального провадження, яка подає клопотання про арешт майна зобов’язана навести підстави, у зв’язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). У свою чергу, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов’язаний навести ці підстави у рішенні.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п.2 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

В судовому засіданні з пояснень представника власника майна та досліджених матеріалів встановлено, що слідчим управлінням ГУ НП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 23.11.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017160000000909 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332 КК України, ч. 1 ст. 229 КК України.

Слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси 06.03.2018р. надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Комінтерна, 58 з метою виявлення та відшукання іноземних громадян, які являються нелегальними мігрантами, вилучення документів, мобільних телефонів, сім-карт, стартових пакетів різних операторів мобільного зв’язку, банківських карток, предметів, які прямо будуть вказувати на осіб, які вчинили вказаний злочин, грошові кошти, здобуті злочинним шляхом, обладнання для виготовлення брендового одягу світових марок, та інші предмети, які мають значення для розслідування кримінального провадження.

15.03.2018 під час проведення обшуку за вказаною адресою виявлено та вилучено:

- швейні машинки (1-нитка) у кількості 14 штук;

- швейні машинки (оверлок) у кількості 11 штук;

- швейні машинки (косай) у кількості 4 штуки;.

- швейні машинки (2-нитка) у кількості 3 штук;;

- швейні машинки (прес) у кількості 2 штук;

- сині куртки з надписом «Just do it» (зі значком брендового одягу «Nike» ) у кількості 5 штук;

- трафарети з надписами брендових фірм «Nike», «Reebok», «Adidas» у кількості 20 штук;

- готова продукція фірми «Nike» у кількості 607 штук, запаковані в позорі поліетиленові пакети;

- готова продукція фірми «Reebok» у кількості 161 штука, запаковані в позорі поліетиленові пакети;

- готова продукція фірми «Adidas» у кількості 2 штуки, запаковані в позорі поліетиленові пакети;

- запаковані рулони з тканиною у кількості 22 рулони;

- 2 зошити з чорновими записами.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 25.04.2018р. задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Одеській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно вилучене під час проведення обшуку за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вулиця Комінтерна, будинок № 58.

Не погоджуючись з вказаним рішенням адвокат ОСОБА_1, діюча в інтересах ОСОБА_3, звернулась до апеляційного суду Одеської області із апеляційною скаргою на рішення суду від 25.04.2018р.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 04.05.2018р. апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 25.04.2018 року в рамках кримінального провадження №1201710000000909 про накладення арешту на майно - повернуто апелянту у зв’язку з тим, що вона подана особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_3 та Буй Мінь Куанг звернулись до суду з клопотанням про скасування арешту майна від 25.04.2018р.

Відповідно до ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов’язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню:

1) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

2) передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

Уцьому випадку, речові докази фіксуються за допомогою фотографування або відеозапису та докладно описуються. У разі необхідності може бути збережений зразок речового доказу, достатній для його експертного дослідження або інших цілей кримінального провадження.

Крім того, санкція статті 229 КПК України не передбачає покарання у вигляді конфіскації особистого майна, або знищення відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для виготовлення під час незаконного використання знаку для товарів і послуг, фірмового найменування.

Таким чином, арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 25.04.2018р. було накладено обґрунтовано, однак, на цей час правові підстави для арешту майна, а саме: швейні машинки (1-нитка) у кількості 14 штук; швейні машинки (оверлок) у кількості 11 штук; швейні машинки (косай) у кількості 4 штуки; швейні машинки (2-нитка) у кількості 3 штук; швейні машинки (прес) у кількості 2 штук; запаковані рулони з тканиною у кількості 22 рулони, – відпали.

Проте, доводи скаржників, щодо необхідності скасування арешту іншого майна, вилученого 15.03.2018р. за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Комінтерна, буд. № 58 були ураховані судом при прийнятті рішення про накладення арешту на майно.

Так, доводи заявника, про те, що арешт на вилучене за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Комінтерна, буд. № 58, накладений оскаржуваною ухвалою незаконно, не можуть бути прийняті до уваги, так як в ухвалі слідчого судді обґрунтовано встановлено, що зазначене майно є речовим доказом у кримінальному провадженні № 1201710000000909, у зв’язку з сукупною наявністю підстав вважати, що спірне майно є доказом злочину, про що відомо заявнику.

Таким чином, з метою збереження речових доказів, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про скасування арешту майна в іншій частині.

Крім того, досудове розслідування у кримінальному провадженні,- триває. Рішення в порядку ст. 284 КПК України за результатами досудового розслідування кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.1 ст.229 КК України, органом досудового розслідування не прийнято. На теперішній час органом досудового розслідування проводяться першочергові слідчі дії у кримінальному провадженні.

Таким чином, арешт було накладено обґрунтовано, правові підстави для арешту вказаного майна на цей час не змінились.

Вказане підтверджує законність та обґрунтованість накладення арешту на майно від 25.04.2018р.

З огляду на викладене, суд приймає клопотання ОСОБА_3 та Буй Мінь Куанг до розгляду та приходить до висновку що воно підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.167-174 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_3 та Буй Мінь Куанг про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 25.04.2018 року, – задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25.04.2018 року в частині накладення арешту на майно, вилучене 15.03.2018р. в ході обшуку за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Комінтерна, буд. № 58, а саме на:

- швейні машинки (1-нитка) у кількості 14 штук;

- швейні машинки (оверлок) у кількості 11 штук;

- швейні машинки (косай) у кількості 4 штуки;

- швейні машинки (2-нитка) у кількості 3 штук;

- швейні машинки (прес) у кількості 2 штук;

- запаковані рулони з тканиною у кількості 22 рулони.

У задоволенні інших вимог клопотання ОСОБА_3 та Буй Мінь Куанг про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 25.04.2018року, –відмовити з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали слідчого судді.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя

Приморського районного суду м. Одеси В.В. Іванов

06.06.2018