Рішення № 74577651, 08.06.2018, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/4499/18

Провадження № 2/520/4399/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2018 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Салтан Л.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики від 14 жовтня 2015 року у розмірі 380000 грн. 00 коп., посилаючись на те, що відповідач отримав зазначені кошти та на цей час не виконує взяті на себе зобов'язання, не повертає борг.

Відповідач ОСОБА_2 надала до суду заяву, в якій підтверджує факт отримання зазначених грошей.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 2 ст. 282 ЦПК України, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 отримала у борг 380000 грн. 00 коп. від ОСОБА_1, що підтверджується договором позики від 14 жовтня 2015 року.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо договором позики встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

ОСОБА_1 виконала свої зобов'язання щодо надання ОСОБА_2 коштів. Доказів, що це спростовують, відповідачем не надано.

Однак позичальник свої зобов'язання з повернення отриманих коштів не виконала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість у розмірі 380000 грн. 00 коп.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму, відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому, відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судове рішення не може грунтуватися на припущеннях.

Суд вважає, що слід задовольнити позовну заяву ОСОБА_1, оскільки позивачеві виконані умови договору, відповідач ОСОБА_2 не виконує умови договору та не повертає кошти.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 3800 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 2, 4-6, 76-83, 141, 263-265, 274-279, 354-355 ЦПК України, ст. 533, 1046, 1047 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, борг за договором позики від 14 жовтня 2015 року у розмірі 380000 (триста вісімдесят тисяч) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання рішення суду.

Повний текст рішення складено 08 червня 2018 року.

Головуючий Салтан Л. В.