Ухвала суду № 74577491, 11.06.2018, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 191/2407/15

Провадження № 2-зз/204/9/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Черкез Д.Л.,

за участю секретаря судового засідання Старостенко Т.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі заяву представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про часткове скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про розірвання договору, стягнення коштів та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2018 року до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про часткове скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про розірвання договору, стягнення коштів та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування заяви представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 вказує на те, що ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10.11.2017 року було залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 в частині розірвання договору та стягнення коштів, цією ж ухвалою в провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська залишено позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_5 моральної шкоди. Ухвала суду від 10.11.2017 року не була оскаржена та набрала законної сили. Таким чином, в провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська залишені виключно позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 в сумі 500 000,00 грн. Разом з цим, в межах даної справи для забезпечення первинних позовних вимог, які стосувалися стягнення моральної шкоди та збитків на суму 9 739 944 грн. ухвалою Синельниківського міськрайонного суду від 21.03.2016 року (яким попередньо здійснювалося провадження в даній цивільній справі) було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне ОСОБА_2 нерухоме майно, а саме - квартиру АДРЕСА_1, будинок АДРЕСА_2, 1/2 частину нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_3. Після вжиття заходів забезпечення позову позовні вимоги були змінені, і в подальшому, після передачі справи до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська і часткового залишення позовних вимог без розгляду, розмір остаточних позовних вимог зменшився більш ніж у 18 разів порівняно із розміром позовних вимог, виходячи з якого і вирішувалося питання накладення арешту на майно відповідача ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.03.2016 року. При цьому, вартість домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 є значно вищою, більш ніж у 8 разів, в порівнянні з остаточним розміром заявлених позовних вимог, так як вартість земельної ділянки, на якій розміщене дане домоволодіння становить 703 000 грн., що підтверджується нотаріально-посвідченим договором купівлі-продажу земельної ділянки від 19.04.2011 року, а вартість будівництва житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2, становить станом на 01 вересня 2013 року 3 611 110,80 грн., що підтверджується висновком будівельно-технічного дослідження № 831/01-18 від 31.01.2018 року. Вважає, що внаслідок цього істотно порушується принцип співмірності заявлених позовних вимог та вжитих заходів забезпечення позову, а збереження дії заходів забезпечення позову в частині збереження арешту вказаного вище домоволодіння буде цілком достатнім для забезпечення подальшого виконання рішення суду у випадку можливого задоволення позовних вимог. У зв'язку з викладеним представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до суду з даною заявою, в якій просив: скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.03.2016 року, а саме: скасувати арешти на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2, а саме: 1) квартири АДРЕСА_1; 2) 1/2 частини нежитлових приміщень в нежитловій будівлі літ.А-3, на першому поверсі приміщення 28,29, І, площею 43,6 кв. м., на третьому поверсі приміщення 41-57, II, площею 8 27,9 кв.м., всього загальною площею 871,5 кв. м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_3.; залишити в силі дію заходів забезпечення позову ОСОБА_4 в частині арешту нерухомого майна, а саме: будинку АДРЕСА_2, а також земельної ділянки площею 0,0810 га (кадастровий номер: НОМЕР_1), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Розгляд заяви було призначено на 20 квітня 2018 року о 10 год. 00 хв. Однак, 19 квітня 2018 року на адресу суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_7 на ухвалу суду від 10.11.2018 року про залишення без розгляду частини позовних вимог. У зв'язку з цим, заяву про часткове скасування заходів забезпечення позову було знято з розгляду та направлено справу до апеляційного суду Дніпропетровської області. 04 червня 2018 року цивільна справа надійшла до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з апеляційного суду Дніпропетровської області та була призначена до розгляду на 11 червня 2018 року о 09 год. 00 хв.

08 червня 2018 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_8 надійшло заперечення на клопотання про скасування заходів забезпечення позову, в якому зазначено, що позивач повністю заперечує проти задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову з наступних підстав. Відповідач ОСОБА_2 вже звертався з таким клопотанням, подаючи апеляційну скаргу на заходи забезпечення позову по справі № 191/2407/15, встановлені ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.03.2016 року, яку було розглянуто 10 травня 2016 року Апеляційним судом Дніпропетровської області та винесено ухвалу, згідно з якою в задоволенні апеляційної скарги було відмовлено, а заходи забезпечення позову було залишено без змін. На даний час жодних нових обставин, які б зумовлювали необхідність скасування заходів забезпечення позову не існує, розгляд справи триває, жодних рішень суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог також не має. Вважає, що у випадку скасування заходів забезпечення позову по справі № 191/2407/15, подальший розгляд справи є не доцільним, оскільки це унеможливить в подальшому виконання рішення суду. У зв'язку з викладеним, у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову по справі № 191/2407/15-ц просив відмовити повністю.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник - ОСОБА_3 заяву про часткове скасування заходів забезпечення позову підтримали та просили суд її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 проти вимог заяви про часткове скасування заходів забезпечення позову заперечувала в повному обсязі, вважала її необґрунтованою та безпідставною та просила суд відмовити у її задоволенні в повному обсязі, оскільки застосовані заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали заяви про часткове скасування заходів забезпечення позову, судом встановлені наступні фактичні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області, на розгляді якого раніше перебувала вказана цивільна справа, від 21 березня 2016 року було забезпечено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2, а саме: квартиру АДРЕСА_1; будинок АДРЕСА_2; земельна ділянка площею 0,0810 га ( кадастровий номер:НОМЕР_1), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2; 1/2 частина нежитлових приміщень в нежитловій будівлі літ.А-3, на першому поверсі приміщення 28, 29, І, площею 43,6 кв.м., на третьому поверсі приміщення 41-57,ІІ, площею 827,9 кв.м., всього загальною площею 871,5 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_3, а також заборонено реєстрацію виникнення, переходу, припинення речових прав на вищевказане нерухоме майно, яке належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 184-187).

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 травня 2016 року ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2016 року про забезпечення позову було залишено без змін (матеріали апеляційної скарги № 191/2407/15-ц; провадження № 22-ц/4117/16, (а.с. 98).

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

В обгрунтування заяви про часткове скасування заходів забезпечення позову заявник посилається на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2017 року, якою позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про розірвання договору та стягнення коштів в частині позовних вимог про розірвання договору про спільну діяльність та стягнення коштів, було залишено без розгляду, та залишено в провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди (т. 2, а.с. 144). При цьому заявник зазначає, що у зв'язку постановленням судом вищевказаної ухвали розмір остаточних позовних вимог зменшився більш ніж у 18 разів порівняно із розміром позовних вимог, виходячи з якого і вирішувалося питання про накладення арешту на майно відповідача ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2016 року, а отже на теперішній час порушується принцип співмірності заявлених позовних вимог та вжитих заходів забезпечення позову.

Однак, постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2018 року ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2017 року було скасовано та направлено справу для продовження розгляду (т. 3, а.с. 22-23).

Отже, судом встановлено, що на теперішній час заявлений розмір позовних вимог не зменшився порівняно із розміром позовних вимог, виходячи з якого вирішувалося питання про накладення арешту на майно відповідача ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2016 року.

При цьому, інших обставин, в обгрунтування необхідності часткового скасування заходів забезпечення позову заявником не наведено та відповідних доказів не надано.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Таким чином суд вважає, що оскільки розгляд даної справи на теперішній час триває, потреба в забезпеченні позову не відпала, обставини, що зумовили його застосування не змінились, звернення відповідача з даною заявою є передчасним.

При цьому, суд враховує, що накладення арешту на вищевказане майно в порядку забезпечення позову носить тимчасовий характер та не позбавляє ОСОБА_2 права користуватись даним майном.

Крім того, суд також враховує, що обґрунтованість застосування заходів забезпечення позову та законність ухвали Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2016 року вже перевірялась Апеляційним судом Дніпропетровської області, про що 10 травня 2016 року було постановлено ухвалу суду, про наявність підстав для забезпечення позову та залишення ухвали суду першої інстанції без змін.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для часткового скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про розірвання договору, стягнення коштів та стягнення моральної шкоди.

У відповідності до приписів ч. 4 ст. 158 ЦПК України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Підсумовуючи все вищенаведене, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у справі докази та проаналізувавши встановлені обставини, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про часткове скасування заходів забезпечення позову слід відмовити.

Разом з цим, суд вважає за потрібне роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 6 ст. 158 ЦПК України відмова в скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 158, 258-261 ЦПК України, -

У х в а л и В:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про часткове скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про розірвання договору, стягнення коштів та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Роз'яснити заявнику, що відмова в скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Д.Л. Черкез