Постанова № 74577490, 01.06.2018, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/3668/17

Провадження № 2-а/520/235/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2018 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

судді Пучкової І.М.

за участю секретаря судового засідання Бродецької Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміінстративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у виплаті йому призначеної пенсії за вислугу років; скасування рішення відповідача від 15.03.2017 року № 277/Б-11 про відмову у виплаті призначеної пенсії; зобов’язання виплатити різницю за минулий час з 1 січня 2016 року.

Позивач посилається на те, що він отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Органом, яким здійснюються призначення пенсії, її перерахунок та виплата є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області. В серпні 2016 року у зв'язку з поданням ним додаткових документів, ГУПФУ було проведено перерахунок його пенсії, проте пенсію йому було виплачено з обмежено максимальним розміром 10740 гривень. Як йому було роз'яснено, обмеження пенсії максимальним розміром 10740 гривень здійснено з урахуванням вимог частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (надалі за текстом - Закон № 2262-ХІІ) із змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VІІІ від 06.12.2016 (надалі за текстом - Закон № 1774-VIII) та частини статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VІ (надалі за текстом - Закон № 3668-VІ) із змінами, внесеними згідно із Законом № 1774-VІІІ, якими визначено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10740 гривень.

Такі дії ГУПФУ щодо обмеження розміру його пенсії вважає протиправними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України.

Представник ГУПФУ надав до суду відзив на адміністративний позов, позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що виплата пенсії здійснювалась відповідно до вимог Закону України від 06.12.2016 року № 1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесено зміни до ст.43 Закону України від 09.04.1992 № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно з якими тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Суд, дослідивши надані докази, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що з 1989 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У зв’язку з підвищенням посадового окладу з 1 січня 2016 року, в серпні 2016 року пенсія була перерахована та здійснено обмеження пенсії позивача максимальним розміром до 10740 грн.

У зв'язку із встановленням обмеження на пенсію, ОСОБА_1 02.03.2017 року звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати пенсії без будь-яких обмежень.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області розміру пенсії було відмовлено, з посиланням на Закон України від 06.12.2016 року № 1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесено зміни до ст.43 Закону України від 09.04.1992 № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно з якими тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. Причина невиплати пенсії в повному розмірі за 2016 рік у відповіді на заяву взагалі не вказана.

Забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей закріплено у частині п'ятій статті 17 розділу І "Загальні засади" Конституції України, що визначає такі основи конституційного ладу в Україні, як, зокрема, суверенітет, територіальна цілісність та недоторканність України, захист яких покладається на Збройні Сили України та інші військові формування.

Зазначене є підставою для висновку, що особи, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, створених відповідно до законів України, а також члени їх сімей мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі, у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (рішення КСУвід 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп2004).

Організаційно-правові та економічні заходи, спрямовані на забезпечення належного соціального захисту громадян України, які перебувають на службі Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, пов'язані не з втратою працездатності, безробіттям або відсутністю достатніх засобів для існування (стаття 46 Конституції України), а особливістю виконуваних ними обов'язків щодо забезпечення однієї з найважливіших функцій держави - захисту суверенітету, територіальної цілісності України (частина перша статті 17 Конституції України).

Конституційний Суд України зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17 березня 2004 року № 7- рп 2004).

Норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер.

Частиною 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ дійсно було встановлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до деяких законів України, в тому числі, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати 10740 гривень.

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 р. № 2262-ХІІ зі змінами, а саме частини сьомої статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з дня ухвалення рішення про визнання їх неконституційними, а саме, з 20.12.2016 року є такими, що втратили чинність.

Пунктом 1 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII встановлено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби проводиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Статтею 1-1 Закону №2262-ХІІ визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону (№2262-ХІІ) та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Протягом 2017 року (з моменту призначення позивачеві пенсії) будь-яких змін до Закону №2262-ХІІ, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо встановлення обмеження розміру пенсії для осіб, звільнених з військової служби, не вносилося, стаття 1-1 Закону №2262-ХІІ є чинною.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню частково, з дня винесення рішення Конституційним судом України.

Керуючись ст. 6, 9, 72, 77, 139, 242-246, 250 КАС України, Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження призначеної та перерахованої ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром у 10740 гривень з 01.01.2016 р.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати виплату призначеної та перерахованої ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром, провести доплату різниці в пенсії між максимально нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 20.12.2016 р. по день фактичного виконання рішення шляхом проведення доплати.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду, через Київський районний суд міста Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Пучкова І. М.