Ухвала суду № 74577056, 07.06.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2924/18

Провадження № 1-кс/202/1726/2018

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2018 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Бєльченко Л.А.,

за участю секретаря Федорченко А.І.,

прокурора Шевченка С.В.,

розглянувши клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018042630000238,

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшло зазначене клопотання про арешт майна.

З клопотання убачається, що в провадженні СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018042630000238 від 15.05.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Прокурор зазначає, що до Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області надійшов лист з УКР ГУНП в Дніпропетровській області щодо групи невстановлених осіб, які шахрайським шляхом, перебуваючи у попередній змові, заволоділи нерухомим майном, а саме квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1.

Так, на теперішній час власником вищевказаної квартири є ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який в ході допиту пояснив, що будь-якого майна, а також нерухомості він не купував та власником не є, будь-які місця реєстрації та перереєстрації нерухомості не відвідував, паспорт, котрий раніше належав ОСОБА_2, а саме серії АО № 131633, виданий 13.06.2013 року Бабушкінським РВ м. Дніпропетровська, на котрий і було зареєстровано вказану квартиру, ОСОБА_2 втратив та на теперішній час збирає документи з метою відновлення паспорта.

Також додатково встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1, раніше мешкала особа похилого віку, яка померла приблизно в 2008 році та близьких родичів не мала.

Разом з цим, в ході досудового розслідування встановлено, що 26.12.2017 року державним реєстратором Чаплинської сільської ради Петриківського району на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 39048256, зареєстровано право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Враховуючи викладене, за результатом вивчення інформації та документів, є підстави вважати, що невстановлені особи шахрайським шляхом, з використанням підроблених документів заволоділи правом на зазначену квартиру площею 65,9 м?.

Тому прокурор просив накласти арешт на нерухоме майно, а саме на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з метою запобігання ризикам знищення, втрати, пошкодження даного майна або настання інших наслідків, щ можуть перешкодити кримінальному провадженню іншим чином; встановлення об’єктивної істини по даному кримінальному правопорушенню; забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Ознайомившись з клопотанням і доданими до нього матеріалами, матеріалами кримінального провадження № 42018042630000238 від 15.05.2018 року, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що в провадженні СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018042630000238 від 15.05.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

За ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки надані докази дають підстави зробити висновок, що вищезазначене нерухоме майно, а саме на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, є набутим в результаті вчинення кримінального правопорушення, незастосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження перешкоджатиме встановленню всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, у зв’язку з чим необхідно накласти арешт вказане нерухоме майно, з метою запобігання переходу права власності на зазначену квартиру.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018042630000238 задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Виконання ухвали про арешт майна доручити прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_1

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Бєльченко Л.А.