Вирок № 74576737, 08.06.2018, Ананьївський районний суд Одеської області

УКРАЇНА

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №522/20003/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2018 року Ананьївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Дорош В. В.

при секретарі Гула О. Р., Калін О.Б., Соловйова К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ананьєві кримінальне провадження, внесене у Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015160000000533 від 22.07.2015 року відносно громадянина: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, освіта вища, не одруженого, тимчасово не працюючого, звільнено з посади, раніше працюючого на посаді заступника начальника відділу - завідуючого сектору державного земельного кадастру Відділу Держгеокадастру в Ананьївському районі Одеської області та т.в.о. начальника вказаного відділу, раніше не судимого, зі слів військовозобов'язаний, стан здоров'я нормальний, в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.368 ч.3 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора - Алексєєва В.В. ,

захисників - Троянда О.В.,

Тіщенко О.В., Чурсова М.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту затвердженого від 22.09.2015 року, ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення при наступних обставинах.

Згідно наказу з особового складу від 01.07.2015 року № 435-то ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника Відділу - завідувача сектору державного земельного кадастру Відділу Держгеокадастру в Ананьївському районі Одеської області та згідно наказу від 01.07.2015 року № 436-то у зв'язку з виробничою необхідністю на ОСОБА_1 покладені обов'язки начальника Відділу Держгеокадастру Ананьївському районі Одеської області. ОСОБА_1 будучи заступником керівника структурного підрозділу (одиниці) органу державної влади, якому присвоєно 6 категорію державного службовця, відповідно до примітки до ст. 368 КК України являється службовою особою яка займає відповідальне становище. Згідно положення про відділ Держгеокадастру в Ананьївському районі Одеської області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 року, відділ є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. Відділ підпорядкований Держгеокадастру та Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області. Одним із напрямків відділу є здійснення заходів щодо вдосконалення порядку ведення обліку і підготовки звітності з регулюванням земельних відносин. Виконуючи обов'язки начальника відділу ОСОБА_1 несе персональну відповідальність за організацію та результати діяльності Відділу та зобов'язаний здійснювати керівництво Відділом, організовувати та забезпечувати виконання Відділом Конституції та законів України, підзаконних актів. Крім того, згідно наказу № 159 від 13.07.2015 року «Про реорганізацію Відділу Держземагенства в Ананьївському районі Одеської області» виданого головою комісії з реорганізації Держземагенства України, ОСОБА_1 призначено головою комісії з реорганізації Відділу Держземагенства в Ананьївському районі Одеської області шляхом приєднання Відділу Держземаганства в Ананьєвському районі Одеської області до Відділу Держгеокадастру в Ананьївському районі Одеської області. Приблизно у грудні 2014 року до керівника ТОВ «Аіст-1» ОСОБА_6, з метою здійснення допомоги в отриманні правовстановлюючих документів на земельні ділянки, звернулись мешканці села, які мають земельні паї на території Романівської сільської ради Ананьївського району, та які у подальшому мали намір передати вказані земельні ділянки в оренду ТОВ «Аіст-1», надавши останньому усі необхідні документи, а саме: сертифікати на право земельної частки (паю), паспорта, ідентифікаційні коди. В свою чергу ОСОБА_6 погодився допомогти в отриманні правовстановлюючих документів, після цього, з метою розробки технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Романівської сільської ради Ананьївському районі Одеської області звернувся до Виробничо-комерційної фірми «Стелхен» надавши 27 пакетів необхідних документів, для розробки та отримання проектів технічної документації.

20.07.2015 року у денний час, після отримання проектів технічної документації, виготовлених Виробничо-комерційною фірмою «Стелхен», згідно діючої процедури ОСОБА_6 вказані пакети документів з метою реєстрації земельних ділянок передав до Центру надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації, що розташовано за адресою: Одеська область, м. Ананьїв, вулиця Незалежності, 51 для подальшого направлення їх виконавцю тобто Відділу Держземагенства в Ананьївському районі. У той же день, з метою з'ясування строків отримання витягів з державного земельного кадастру ОСОБА_6 звернувся до виконуючого обов'язків начальника відділу Держгеокадастру в Ананьївському районі Одеської області ОСОБА_1, робоче місце якого знаходилось у адміністративній будівлі відділу Держземагенства в Ананьївському районі, за адресою: Одеська область, Ананьївський район, м. Ананьїв, вул. Леніна, 48 та який фактично здійснював контроль за роботою підлеглих відділу Держземагенства в Ананьївському районі, як голова комісії з реорганізації. Під час розмови, ОСОБА_1 повідомив, про нібито прийняті зміни у законодавстві, регулюючому земельні відносини, згідно яких ОСОБА_6 потрібно буде переробляти технічні проекти, що потребує додаткових грошових затрат. Далі ОСОБА_1 будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи з корисливих мотивів в особистих інтересах, всупереч покладених на нього обов'язків служби, висунув незаконну вимогу ОСОБА_6, щодо передачі йому в якості неправомірної вигоди грошових коштів у розмірі 3000 доларів США за підготовку витягів на земельні ділянки в кількості 27 одиниць. ОСОБА_6 усвідомлюючи, що без передачі ОСОБА_1 неправомірної вигоди у визначеній останнім сумі, реєстрація земельних ділянок затягнеться на невизначений строк, вимушено погодився із незаконною вимогою ОСОБА_1, щодо передачі йому грошових коштів у сумі 3000 доларів США.

27.07.2015 року біля 12 годин, ОСОБА_6 прибув до службового кабінету ОСОБА_1 до відділу Держземагенства в Ананьївському районі Одеської області, за адресою: Одеська область, Ананьївський район, м. Ананьїв, вул. Леніна, 48, де повідомив останнього, що готовий виконати його вимоги щодо передачі неправомірної вигоди. Після цього, ОСОБА_1 вказав ОСОБА_6 пройти з ним до внутрішнього подвір'я відділу Держземагенства в Ананьївському районі Одеської області, за адресою: Одеська область, Ананьївський район, м. Ананьїв, вул. Леніна, 48, де реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на отримання неправомірної вигоди діючи з корисливих мотивів одержав від ОСОБА_6 3000 доларів США (що за курсом НБУ станом на 27.07.2015 року складає 66220 гривен 50 копійок) за реєстрацію земельних ділянок та видачу витягів в кількості 27 одиниць, запевнивши про те, що видасть витяги наступного дня, 28.07.2015 року.

Таким чином, вказаними вище діями, ОСОБА_1, обвинувачується, що вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України, який виразився в тому, що він будучи заступником начальника відділу - завідувачем сектору державного земельного кадастру Відділу Держгеокадастру в Ананьївському районі Одеської області, виконувачем обов'язків начальника Відділу Держгеокадастру в Ананьївському районі Одеської області, головою комісії з реорганізації Відділу Держземагенства в Ананьївському районі Одеської області шляхом приєднання Відділу Держземаганства в Ананьєвському районі Одеської області до Відділу Держгеокадастру в Ананьївському районі Одеської області, тобто службовою особою, яка займає відповідальне становище, створюючи умови (повідомив, що без отримання грошей не буде виконувати свої службові обов'язки), за яких особа (ОСОБА_6.) вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів (виконання обов'язків з представництва інтересів власників земельних ділянок) особисто, шляхом вимагання, отримав 27.07.2015 року від ОСОБА_6 3000 доларів США, що за курсом НБУ складає 66220 гривен 50 копійок, тобто одержав неправомірну вигоду, за швидку реєстрацію земельних ділянок та видачу витягів на земельні ділянки в кількості 27 одиниць ОСОБА_6, тобто за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням наданого службового становища.

Потерпілі від кримінального правопорушення відсутні. Цивільний позов не заявлявся. Як вказано в обвинувальному акті, кримінальним правопорушенням не спричинено майнової шкоди. У кримінальному провадженні містяться витрати на залучення експертів, у зв'язку з проведенням судово-хімічної експертизи № 4304/17 від 08.09.2015 року у сумі 2457 гривен 60 копійок.

Суд забезпечив принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів, передбачений ч. 2 ст. 22 КПК України, згідно якої сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, оцінює їх за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом. Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» від 29.06.1990 року (зі змінами, внесеними згідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 04.06.1993 року, № 12 від 03.12.1997 року та № 6 від 30.12.2008 року), в основу вироку можуть бути покладені лише достовірні докази, досліджені в судовому засіданні.

При постановленні вироку суд повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності для вирішення питань, зазначених у ст. 368 КПК України.

Проаналізувавши в судовому засіданні надані сторонами кримінального провадження докази в їх сукупності, безпосередньо дослідивши їх, суд прийшов до висновку, про недоведеність вини ОСОБА_1 у пред'явленому обвинуваченні з наступних підстав.

Відповідно до обвинувального акту, особа ОСОБА_6 передав обвинуваченому ОСОБА_1 3000 доларів США біля приміщення № 48 по вул. Леніна в м. Ананьїв Одеської області.

Згідно ч. 1 ст. 218 КПК України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення. При визначенні місця провадження досудового розслідування застосовується правило територіальної підслідності, яким визначається, слідчий якого адміністративного району (області) повинен провести досудове розслідування.

Відповідно ст. 218 ч.2 КПК України передбачає, якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.

Відомості, зазначені у постанові прокурора про визначення територіальної підслідності, заносяться до ЄРДР. З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що постанову про визначення підслідності у кримінальному провадженні № 12015160000000533 за СУ ГУМВС України в Одеській області прокурор не виносив. ( а.с.6-11 т.1), а лише 03.08.2015 року була винесена постанова про визначення підслідності, об'єднання та закриття у кримінальному провадженні №12015160210000496 ( а.с.10-11 т.1)

Відсутність в наданих суду матеріалах кримінального провадження постанови прокурора про визначення підслідності у кримінальному провадженні № 12015160000000533 за СУ ГУМВС України в Одеській області свідчить про проведення досудового слідства з порушенням правил територіальної підслідності органом, не уповноваженим на проведення досудового розслідування згідно кримінально-процесуального законодавства, що виключає використання доказів винуватості, зібраних особою, не уповноваженою на проведення досудового розслідування.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.3 КК України заперечив та в судових засіданнях пояснив, що в його посадові обов'язки на той час як завідуючого та т.в.о. начальника відділу Держгеокадастру в Ананьївському районі не входила реєстрація земельних ділянок та видача витягів на землю, що являється адміністративною послугою, яку мала право надавати виключно державний реєстратор ОСОБА_7, на яку він як посадова особа не мав ніякого впливу та повноважень,щодо реєстрації та прийняття нею рішень.

Вважає записи його розмов з ОСОБА_6 частково змонтованими, а подію 27.07.2015 року провокацією щодо нього з боку працівника міліції, родича засновника ТОВ «АІСТ-1». Вину не визнає. Витрати на експертизу також не визнає. Просив його виправдати за ст.368 ч.3 КК України.

Судом досліджені докази зі сторони обвинувачення та допитані наступні свідки.

Свідок обвинувачення ОСОБА_8 будучи допитаним в судовому засіданні суду пояснив, про те, що взаємовідносини з обвинуваченим фактично ніяких. Працює на посаді заступника начальника юридичного управління Держгеокадастру в Одеській області, показав суду, що про подію з ОСОБА_1 дізнався після його затримання. До повноважень ОСОБА_1 функції державної реєстрації земельних ділянок та видача витягів не входили. На момент 22.07.2015 року він був керівником та єдиним офіційно працюючим на посаді в Держгеокадастрі в Ананьївському районі, в період реорганізації Держземагенства і дійсно являвся головою комісії. Єдиною особою, яка реєструвала земельні ділянки та надавала витяги являлась державний реєстратор ОСОБА_7 яка є самостійною одиницею. Державний реєстратор через центр адміністративних послуг отримувала документи для реєстрації земельних ділянок та видачі витягів на них, про що проводилась відмітка і визначалась дата отримання, відповідно до нормативів, впродовж 14 днів виконувала вказану роботу і реєстрація проводилась безкоштовно за її підписом та особистою печаткою. ОСОБА_1 навіть як керівник по закону не може впливати на прийняття кадастровим реєстратором того чи іншого рішення,так як лише у реєстратора є відповідний доступ і ключ, а міг лише проводити контроль як керівник, але не мав права втручатися у її роботу. Відповідними програмами користувалися працівники всього відділу, а ключ до реєстрації мала лише ОСОБА_7 ОСОБА_1 як керівник не міг провести реєстрацію та видавати витяги.

Свідок обвинувачення ОСОБА_7 будучи допитаною в судовому засіданні суду пояснила, про те, що взаємовідносини з обвинуваченим нормальні . Працює з 2013 року головним спеціалістом сектору державного земельного кадастру Відділу Держземагенства в Ананьївському районі (на теперішній час Відділ Держгеокадастру в Ананьївському районі) та виконує обов'язки державного кадастрового реєстратора в Ананьївському районі. Безпосередній керівник являвся ОСОБА_1 ЇЇ робоче місце як державного кадастрового реєстратора знаходиться в приміщенні Ананьївської райдержадміністрації, але з певними документами вона працює у приміщенні Держгеокадастру де є її персональний комп'ютер і ключ до програми реєстру. Також показала суду, що працівник центру адмінпослуг ОСОБА_9 принесла в той день 27 папок які надав ОСОБА_6 для реєстрації, за які вона розписалась та повинна була обробити за 14 днів і повернути знову до центру надання адмінпослуг. Керівник міг прийняти рішення у реєстрації чи її відмові. ОСОБА_1 не надавав вказівок пришвидшити видачу зазначених витягів,та не міг сам зареєструвати вказані документи та видати на них витяги, оскільки вона єдина мала ключ до програми, як державний реєстратор. Чи були документи ОСОБА_6 на комп'ютері ОСОБА_1 та чи знав він що документи знаходяться у неї їй не відомо. В день, коли затримали ОСОБА_1 прийшла на робоче місце після обіду, проте працівники міліції чи прокуратури не допустили в кабінет до 17 години так як пояснювали про проведення слідчих дій. Витяги на земельні ділянки в кількості 27 одиниць отримав ОСОБА_6 чи інша особа в січні-лютому 2016 року їй не відомо, оскільки папки забрали працівники міліції разом з комп'ютером відділу, що унеможливило видачу витягів довший час.

Свідок обвинувачення ОСОБА_10 будучи допитаною в судовому засіданні суду пояснила, про те, що взаємовідносини з обвинуваченим нормальні,робочі. Працює на посаді в.о. начальника Держгеокадастру в Ананьївському районі, показала суду, що станом на 22.07.2015 року працювала заступником ОСОБА_1 22.07.2015 року біля 12 години, під час її розмови з ОСОБА_1 в кабінет зайшли працівники міліції більш як троє і жінка з відеокамерою, світили руки ОСОБА_1 і вилучали у нього гроші. Звідки дані кошти їй не відомо. В той день ОСОБА_6 здавав документи на реєстрацію. Чи виходили разом ОСОБА_1 і ОСОБА_6 їй не відомо. Точно не розповість, що було при огляді місця події, в якому приймала участь, проте виходила з кабінету, як і працівники міліції. Де і ким виготовлявся протокол огляду місця події їй не відомо, але закінчили огляд в кінці робочого дня. Після цього була допитана жінкою, яка назвалась слідчим, протокол друкували в сусідньому кабінеті, а не в тому, де постійно знаходився ОСОБА_1

Свідок обвинувачення ОСОБА_11 будучи допитаним в судовому засіданні суду пояснив, про те, що взаємовідносини з обвинуваченим не має. Був понятий при освідуванні ОСОБА_1 та огляді місця події, суду показав, що працював двірником, о 10-11 годині, маючи з собою ксерокопію паспорту, прогулювався з другом по пр. Шевченко в м. Одесі, працівники міліції запросили бути понятими. Приїхавши у м. Ананьїв був присутній як зайшли у приміщення три працівники міліції і слідчий-жінка та обвинуватили ОСОБА_1 за взятку і при знятті показів у ОСОБА_1 чи брав гроші у ОСОБА_6. Також бачив як світили руки обвинуваченому синьою лампою, одна рука його світилась зеленувато на великому пальці, робили змиви. Він добровільно видав 3000 доларів США із кармана які перерахували а також були особисті кошти 900 доларів США і гривні які планував використати на ремонт автомобіля. Із Ананьєва повезли до Одеси і в Одесі підписав конверти, протоколи затримання ОСОБА_1. Не пригадує точно що відбувалось, чи вилучались брюки у ОСОБА_1, здається він завжди був у брюках, де та які документи підписував достовірно на даний час не пам'ятає. Можливо у м.Одесі. Приблизно 10.08. слідчий викликав та допитував по даним обставинам.

Свідок обвинувачення ОСОБА_13 будучи допитаним в судовому засіданні суду пояснив, про те, що взаємовідносини з обвинуваченим не має. Суду пояснив, що був запрошений працівниками міліції в липні 2015 року, 15 або 20 числах, де в кабінеті був старий чоловік, який як він зрозумів надав працівнику міліції 3 000 доларів США купюрами по 100 доларів. Міліціонер взяв ці гроші, перерахував, зняв ксерокс та вийшов, після чого повернувся з грошима та протоколом, який був складений написом руки. Він як понятий підписав протокол із якого зрозумів, що ці гроші мають комусь віддати. Чи підписав протокол також той чоловік, який надавав гроші працівнику міліції та інша особа йому не відомо. Що було далі не знає так як перший вийшов із кабінету.

Свідок обвинувачення ОСОБА_6 будучи допитаним в судовому засіданні суду пояснив, про те, що взаємовідносини з обвинуваченим нормальні, що являється організатором ТОВ «АІСТ-1» і до нього наприкінці 2014 року звернулись біля 70 чоловік з проханням взяти земельні ділянки на паї, але заяви написали біля 40 людей, виробив технічну документацію на землю та звернувся 20.07.2015 року до начальника відділу Держгеокадастру Ананьївського району ОСОБА_1, з яким мав добрі стосунки, попросив пришвидшити видачу витягів на землю. ОСОБА_1 встановив 3000 доларів США за цю роботу, з розрахунку 100 доларів США за 1 витяг. 22.07.2015 року звернувся з заявою в міліцію в м. Одесі про вимагання ОСОБА_1 хабара. 25.07.2015 року працівник міліції наказав привезти гроші, в тому ж кабінеті, де приймали заяву та той же працівник міліції забрав його власні 3 000 доларів США, потім повернули та сказали, що можна їх віддавати ОСОБА_1 За домовленістю з ОСОБА_1 27.07.2015 року прибув до робочого кабінету ОСОБА_1 і на пропозицію останнього вони разом вийшли до бесідки де передав ОСОБА_1 3000 доларів США за швидку видачу витягів на земельні ділянки в кількості 27 одиниць. Записів розмов з ОСОБА_1 особисто не проводив. Точні дати не пам'ятає, проте працівник міліції, який відбирав заяву, приїздив додому та проводив його допит як свідка. Колишнього голову Ширяївської адміністрації та засновника ТОВ «АІСТ-1» ,що розташоване в с Ширяєві чи членів його сімї особисто не знає. Витяги отримав, але не всі у 2016 році.

Свідок обвинувачення ОСОБА_14 будучи допитаним в судовому засіданні суду пояснив, про те, що взаємовідносини з обвинуваченим не має. Не працюючий. Був понятий при освідуванні ОСОБА_1 та огляді місця події, суду показав, що був присутнім 27.07. біля 12 години коли обвинувачений в кабінеті в якому також знаходилась дівчина дістав з карману 900 доларів США,2000 гривен та білоруські гроші в невеликій кількості, після чого йому працівники міліції просвітили руки, було видно п'ятна непонятного салатового кольору. З пальців робили змиви та світили купюри лампою. Все знімалось на відео. Які підписував документи в Ананьєві чи Одесі не пам'ятає. Чи вилучали у обвинуваченого брюки не знає, так як при ньому ні.

Окрім допиту свідків, суд з'ясував обставини та перевірив їх іншими доказами наданими під час судового розгляду, а саме безпосередньо дослідивши наступні письмові докази надані стороною обвинувачення.

Постанову першого заступника прокурора Одеської області від 23.07.2015 року про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12015160000000533 ( том № 1 а.с. 17-18 ); копію регламенту центру надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області із інформацією порядку та розділами основної роботи Ценру(том №1 а.с.73-81), копію положення про центр надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області із інформацією діяльності центру надання адміністративних послуг у вищевказаному районі(том №1 а.с.82-85); копію розпорядження Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області №340/А-2013 від 27 серпня 2013 року «Про утворення Центру надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації» (том №1 а.с.86); копію технологічної карти адміністративної послуги з державної реєстрації земельної ділянки Відділу Держземагенства в Ананьївському районі Одеської області, затверджена наказом цього відділу №66 від 26 вересня 2014 року із якої вбачаються відповідальні посадові особи і структурні підрозділи щодо виконання і затвердження відповідних дій у встановлені законом строки(том №1 а.с.87-88); копію інформаційної картки адміністративної послуги Державної реєстрації земельної ділянки, затвердженої наказам Відділу Держземагенства в Ананьївському районі Одеської області№66 від 26 вересня 2014 року(том №1 а.с.89-90); копію наказу №618-кт/а від 30 червня 2015 року Держземагенства України про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Відділу Держземагенства в Ананьївському районі Одеської області в порядку переведення для подальшої роботи у Відділі Держгеокадастру в Ананьївському районі Одеської області відповідно до п.5 ст.36 КЗпП України(том №1 а.с.91); копію документа №100-к від 30 червня 2015 року про оголошення наказу про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Відділу Держземагенства в Ананьївському районі Одеської області в порядку переведення для подальшої роботи у Відділі Держгеокадастру в Ананьївському районі Одеської області відповідно до п.5 ст.36 КЗпП України(том №1 а.с.92); копію наказу №435-то від 01 липня 2015 року Держгеокадастру України про призначення ОСОБА_1 на посаду заступника начальника Відділу - завідувача сектору державного земельного кадастру Відділу Держгеокадастру в Ананьївському районі Одеської області в порядку переведення з Відділу Держземагенства в Ананьївському районі Одеської області(том №1 а.с.93); копію документа №40-к від 01 липня 2015 року про оголошення наказу про призначення ОСОБА_1 на посаду заступника начальника Відділу - завідувача сектору державного земельного кадастру Відділу Держгеокадастру в Ананьївському районі Одеської області в порядку переведення з Відділу Держземагенства в Ананьївському районі Одеської області(том №1 а.с.94); копію технологічної картки адміністративної послуги з державної реєстрації земельної ділянки, затвердженої наказом Відділу Держземагенства в Ананьївському районі Одеської області №66 від 26 вересня 2014 року із якої вбачаються відповідальні посадові особи і структурні підрозділи щодо виконання і затвердження відповідних дій у встановлені законом строки (том №1 а.с.95-96); копію наказу комісії з реорганізації Державного агентства земельних ресурсів України №159 від 13 липня 2015 року «Про реорганізацію Відділу Держземагенства в Ананьївському районі Одеської області», яким наказано реорганізувати Відділ Держземагенства в Ананьївському районі Одеської області шляхом приєднання до Відділу Держгеокадастру в Ананьївському районі Одеської області (том №1 а.с.97); копії додатків 1,2,3 до наказу Держземагенства України від 13.07.2015 року про реорганізацію(том №1 а.с.98-102); копію положення про Відділ Держгеокадастру в Ананьївському районі Одеської області затверджену 03.03.2015 року із реєстрацією юридичної особи 02.07.2015 року із якого вбачаються завдання, повноваження, права відділу з метою організації своєї діяльності та у роботі та особисто начальника (том №1 а.с.103-110); копію особової картки №6 ОСОБА_1 як державного службовця із відповідними даними та відомостями(том №1 а.с.111-114); протокол огляду місця події від 27 липня 2015 року в м.Одеса, відповідно до якого з 13 години 15 хвилин по 13 годину 40 хвилин слідчим СУ ГУМВС України в Одеській області майором міліції ОСОБА_15 за участю вказаних відповідних осіб та понятих із зазначенням про технічну фіксацію проведено огляд кабінету №2 виконуючого обов'язки начальника Відділу Держгеокадастру в Ананьївському районі Одеської області ОСОБА_1 і виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 3000 доларів США купюрами в кількості 30 купюр номіналом по 100 доларів США кожна відповідної серії та номеру які просвічено променями ультрафіолетової лампи які ОСОБА_1 дістав з правого карману брюк, а також інші предмети(том №1 а.с.115-116); протокол освідування особи відповідно до якого з 12 години 35 хвилин по 13 годину 15 хвилин в м.Одеса від 27 липня 2015 року, слідчим СУ ГУМВС України в Одеській області майором міліції ОСОБА_15 за участю вказаних відповідних осіб із зазначенням про технічну фіксацію та понятих відповідно до якого записи зроблені «прописом»- на російській мові, зроблено змиви, з долоней та пальців правої та лівої руки ОСОБА_1 (том №1 а.с.117-118); копії ситуаційних схем земельних ділянок громадян розташованих у межах Романівської сільської ради Ананьївського району Одеської області із зазначенням опису меж, ситуаційної схеми, експлікації земель, складених та завірених печаткою виробничо-комерційною фірмою ПП «Стелхен»(том №1 а.с.119-150); копію свідоцтва №200036786 серії НБ №035717 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість відносно ТОВ «АІСТ-1» із зазначенням відповідних відомостей(том №1 а.с.151); копію довідки відділу Державного Комітета статистики України в Ширяївському районі АБ №351498 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відносно ТОВ «АІСТ-1» із зазначенням відповідних відомостей (том №1 а.с.152); копію інформації з Державної реєстраційної служби України відносно ТОВ «АІСТ-1» із зазначенням відповідних відомостей (том №1 а.с.153); копію довідки Романівської сільської ради Ананьївського району Одеської області без дати про те, що ТОВ «АІСТ-1» користується на території сільської ради землею загальною площею 1481,37 га, з них: 1455,71 га- оренда земельних паїв, 25,66 га - оренда не витребуваних паїв(том№1 а.с.154); письмове звернення від 22.07.2015 року ОСОБА_6 до начальника ГУМВС України в Одеській області про притягнення до відповідальності ОСОБА_1, який вимагає з нього грошові кошти в розмірі 3000 доларів США за видачу витягів при оформленні права власності на земельні паї 30 громадян прийняте ст. о/у УПЗСЕ підполковником міліції ОСОБА_16.(том№1 а.с.155); рапорт в.о. начальника відділу УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області підполковника міліції про реєстрацію факту вимагання неправомірної вигоди від 21 липня 2015 року із реєстрацією в ЖЄО ГУМВС України в Одеській області згідно печатки 22.07.2015 року за №1662(том №1 а.с.156); витяг з кримінального провадження №12015160000000533 від 22 липня 2015 року щодо відкриття провадження за заявою ОСОБА_6 за ст.368 ч.3 КК України та внесення до ЄРДР (том №1 а.с.157); протокол серії ОД 006665-006667 від 08 вересня 2015 року складений ст. о/у УПЗСЕ підполковником міліції ОСОБА_16 про результати контролю за вчиненням злочину(том №1 а.с.158-160); протокол серії ОД 006655,006660-00006664 від 18 серпня 2015 року складений «ст. о/у УПЗСЕ подполковником милиции ОСОБА_17 о результатах аудио, видео контроля за лицом…» складений на російській мові(том №1 а.с.161-166); протокол від 25 липня 2015 року складений ст. о/у УПЗСЕ підполковником міліції ОСОБА_16 про ідентифікацію засобів, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій - ідентифікацію грошових коштів 30 штук купюр - 3000 доларів США спецпрепаратом(том №1 а.с.167-168); лист Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 12 серпня 2015 року щодо надання інформації про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Відділу- завідувача сектору державного земельного кадастру Відділу Держгеокадастру в Ананьївському районі Одеської області відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України(том №1 а.с.169); копію наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №98-к від 04 серпня 2015 року про оголошення наказу №756-то від 04 серпня 2015 року про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Відділу- завідувача сектору державного земельного кадастру Відділу Держгеокадастру в Ананьївському районі Одеської області до п.1 ст.36 КЗпП України, а також відповідний наказ(том №1 а.с.170,171); протокол огляду від 10 вересня 2015 року, відповідно до якого проведено огляд копій документів: журналу реєстрації суб'єктів звернення, реєстраційні справи в кількості 7 обєктів, листи проходження реєстраційних справ-в кількості 20 обєктів наданих адміністратором Центру надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області(том №1 а.с.172-176); постанову слідчого СУ ГУМВС України в Одеській області від 10 вересня 2015 року про приєднання до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ копій документів, оглянутих 10 вересня 2015 року відповідно до протоколу огляду(том №1 а.с.177); постанову слідчого СУ ГУМВС України в Одеській області від 10 вересня 2015 року про приєднання до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ системного блоку інв. номер 10480022(том №1 а.с.178-179); протокол огляду речей від 10 вересня 2015 року, відповідно до якого проведено огляд брюк чоловічих належних ОСОБА_1 . вилучених 27.07.2015 року під час проведення обшуку (том №1 а.с.180); постанову слідчого СУ ГУМВС України в Одеській області від 10 вересня 2015 року про приєднання до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ чоловічих брюк належних ОСОБА_1 (том №1 а.с.181); протокол огляду від 09 вересня 2015 року, відповідно до якого проведено огляд грошових коштів в сумі 3000 доларів США купюрами по 100 доларів США кожна в кількості 30 одиниць відповідних серій та номерів(том №1 а.с.182-183); постанову слідчого СУ ГУМВС України в Одеській області від 09 вересня 2015 року про приєднання до матеріалів кримінального провадження як речового доказу грошових коштів в сумі 3000 доларів США купюрами по 100 доларів кожна відповідної серії та номеру(том №1 а.с.184-185); постанову слідчого СУ ГУМВС України в Одеській області від 28 липня 2015 року про призначення хімічної експертизи(том №1 а.с.186-187); висновок №4304/17 криміналістичної експертизи спеціальних хімічних речовин від 08 вересня 2015 року №4304/17 із якого вбачаються висновки, що «На наданих на дослідження грошових коштах в сумі 3000 доларів США, а саме, на тридцяти купюрах номіналом 100 доларів США кожна, серій LA 78590552 A, LA 78590995 A, LA 78590991 А, LI 26395847 А, LJ 87812239 A, LI 26395846 A, LI 26395848 A, LA 78590996 A, LA 78590990 A, LA 78590553 A, LA 78590800 A, LD 15162778 D, LI 26395851 A, LB 96409043 I, LI 26395850 A, LJ 87812240 A, LD 96649608 C, LA 78590794 A, LI 26395849 A, KB 91954466 E, LA 78590994 A, LJ 87812241 A, LA 78590797 A, HB 45930036 N, LA 78590551 A, LA 78590796 A, LA 78590992 A, LA 78590554 A, LA 78590795 A, LA 78590993 A, є спецбарвники - люмінесцентний порошок і люмінесцентна фарбувальна речовина загальнородової приналежності з відповідними зразками спецбарвників, які надані для порівняльного дослідження.

На поверхні правого карману брюк, які належать ОСОБА_1, на момент дослідження є сліди спецбарвника - люмінесцентного порошка, який має загальнородову приналежність зі зразком люмінесцентного порошка, наданим для порівняльного дослідження.

На ватних тампонах зі змивами з долонь ОСОБА_1 на момент дослідження є сліди люмінесцюючої речовини. Визначити чи є дана речовина спецбарвником - люмінесцентним порошком і чи має вона загальну родову приналежність з спецбарвником (люмінесцентним порошком), наданим в якості зразка для порівняльного дослідження, не уявляється можливим по причині, яка зазначена в синтезуючій частині висновку.

На ватних тампонах зі змивами з долонь ОСОБА_1 на момент дослідження слідів спецбарвника (люмінесцентної фарбувальної речовини), яким виконано запис, немає.» та акт № 4304/17 здачі-приймання висновку судового експерта(том №1 а.с.190-196); аркуш паперу на якому надруковано «Официальный курс НБУ на 27.07.2015» на російській мові ( том№1 а.с.197); копії довіреностей на оформлення прав власності на земельну ділянку від 21 громадян на імя ОСОБА_6 від 12.2014 року із наданням відповідних повноважень(том №1 а.с.198-218); протокол огляду комп'ютера від 30 серпня 2015 року, складений «ст. о/у УПЗСЕ подполковником милиции ОСОБА_18.» із складанням та зазначенням інформації прописом на російській мові(том №1 а.с.219-221); протокол огляду речей від 05 вересня 2015 року, слідчого СУ ГУМВС України в Одеській області відповідно до якого проведено огляд компакт-диску для лазерних систем зчитування та мікро-флеш картки(том №1 а.с.222); постанова слідчого СУ ГУМВС України в Одеській області від 05 вересня 2015 року про приєднання до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ електронних носіїв, що містять результати проведених НСРД(том №1 а.с.223), протокол огляду та повернення грошових коштів від 25 липня 2015 року, складений в м.Одеса ст. о/у УПЗСЕ підполковником міліції ОСОБА_16 відповідно до якого грошові кошти в розмірі 3000 доларів США які надані ОСОБА_6 купюрами номіналом кожна 100(сто) доларів США із зазначенням серії та номеру після огляду та зроблення з них ксерокопій повернуті ОСОБА_6.(том №1 а.с.225) із ксерокопією грошових коштів-купюр федеральних банкнот, номіналом 100 доларів США одностороніх зображень із відповідною серією та нумерацією(том №1 а.с.226-233); вимогу з інформацією на судимість відносно ОСОБА_1.(том №1 а.с.234); інформацію з Державного реєстру речових на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №42676089 від 21 серпня 2015 року, відповідно до якого ОСОБА_1 на праві приватної власності має квартиру в АДРЕСА_2 та відсутні інші відомості(том №1 а.с.237-238); ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29 липня 2015 року, відповідно до якої на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 накладено арешт(том №1 а.с.239-241); ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29 липня 2015 року про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави(том №1 а.с.242-245); лист начальника ІТТ ОМУ ГУМВС України в Одеській області №31/5-1964 від 31 липня 2015 року, відповідно до якого повідомлено учасникам досудового розслідування, що ОСОБА_1 30 липня 2015 року звільнений з-під варти після внесення застави із додатком ксерокопії платіжного доручення №1 від 30 липня 2015 року, відповідно до якого внесено заставу в розмірі 700000 гривень за ОСОБА_1 та лист Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області №5-6734/15 від 30 липня 2015 року, відповідно до якого повідомлено, що на депозитний рахунок ТУ ДСА в Одеській області внесено грошові кошти (застава) за ОСОБА_1 в розмірі 700000 гривень(том №1 а.с.246-248), ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29 липня 2015 року, відповідно до якої накладено арешт на речі, які вилучені в ході огляду місця події 27 липня 2015 року та інше майно(том №1 а.с.249-251); копію протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27 липня 2015 року, відповідно до якого проведено затримання та обшук ОСОБА_1 та вилучено майно(том №1 а.с.252-253);

компакт-диск для лазерних систем зчитування та мікро-флеш картка відео та аудіо контролю за особою, освідування особи та огляду місця події надані в ході судового розгляду прокурором та оглянуті учасниками судового розгляду за допомогою технічних засобів. Та характеризуючі особу дані ( а.с.91-94 т.111-113,170,171 т.1,154-156 т.2)

А також запити на які в ході судового розгляду не надано інформації ( а.с.235,236 т.1) Та надані і досліджені докази зі сторони захисту:

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб,фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, із зазначенням інформації засновника та керівника ТОВ «АКУ» ОСОБА_14 ;адреса АДРЕСА_3( а.с. 16-17 т.2)

Витяг мережі Інтернет, офіційний сайт газети «Одесские Известия» від 09.04.2016 року із відповідною інформацією сім'ї ОСОБА_16 в Ширяївському районі ( а.с.19-20 т.2).

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб, підприємців та громадських формувань із зазначенням переліку засновників:.. ОСОБА_19 та керівника ОСОБА_6 ( а.с.21-22 т.2).

Ксерокопію протоколу допита свідка ОСОБА_6 від 23.07.2015 року о 14.00-14.45 хв. Складений ст. о/у УПЗСЕ підполковником міліції ОСОБА_16 ( а.с.23-26 т.2).

Ксерокопію протоколу допита свідка ОСОБА_6 від 28.07.2015 року о 14.30-16.30 хв. Складений ст. о/у УПЗСЕ підполковником міліції ОСОБА_16 ( а.с.27-33 т.2).

Копію посадової інструкції головного спеціаліста державного земельного кадастру Відділу держземагенства в ананьївському районі Одеської області ( а.с.38-41 т.2).

роздруківки з карт Google maps (а.с.42 т.2).

Дослідивши безпосередньо звернення ОСОБА_6 від 22.07.2015 року ( а.с.155 т.1 ) про вимагання у нього ОСОБА_1 неправомірної грошової винагороди в розмірі 3 000 доларів США, за видачу витягів при оформленні права власності, суд встановив наступне.

Відповідно Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 69 від 17.08.2012 року, заява в міліцію про скоєння злочину може вважатися поданою тільки з моменту попередження заявника під розпис про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення особисто. Станом на 22.07.2015 року в органах МВС України прийом та реєстрація заяв або повідомлень фізичних або юридичних осіб про вчинення кримінального правопорушення регулювався Інструкцією про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події ( надалі - Інструкція), затвердженою наказом № 1050 МВС України від 19.11.2012 року.

Відповідно до вказаної Інструкції особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під підпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, передбачену статтею 383 Кримінального кодексу України, крім випадків надходження заяви або повідомлення поштою чи іншим видом зв'язку. Відповідно до п 2.2. Інструкції, оперативний черговий, отримавши заяву чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від слідчого або іншої службової особи, зобов'язаний діяти відповідно до Інструкції з організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 квітня 2009 року № 181, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2009 року за № 786/16802, відразу зареєструвати її в журналі ЄО. Відповідно до п 2.3. Інструкції, інформацію, яка надійшла до чергової частини органу внутрішніх справ про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію на території обслуговування іншого органу внутрішніх справ, оперативний черговий відразу реєструє в журналі ЄО та невідкладно інформує про це той орган, на території оперативного обслуговування якого мала місце така подія.

Звернення ОСОБА_6, в порушення вимог Інструкції, передано органу досудового розслідування без реєстрації в журналі ЄО та Єдиному реєстрі досудового розслідування. Факт звернення ОСОБА_6 саме 22.07.2015 року про вимагання у нього ОСОБА_1 неправомірної винагороди, викликає обґрунтований сумнів. Звернення у ОСОБА_6, який являється директором ТОВ «Аіст-1», прийнято ст. о/у УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_16 В ході судового слідства встановлено, що засновником ТОВ «АІСТ-1» є ОСОБА_19, мати ст. о/у УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_16 В сукупності з допущеними порушеннями при реєстрації звернення ОСОБА_6, викликає обґрунтований сумнів, що ОСОБА_6 особисто 22.07.2015 року звертався в ГУ МВС України в Одеській області. На доказ належної реєстрації звернення ОСОБА_6 до правоохоронних органів, прокурор надав суду рапорт від 21.07.2015 року в.о. начальника відділу УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_20.( а.с.156 т.1). Проте вказаний рапорт, складений до звернення ОСОБА_6 в правоохоронні органи, не містить реєстрації, резолюції, як і свідчень, що інформація про вчинення кримінального правопорушення до звернення ОСОБА_6 надійшла саме щодо ОСОБА_1, тому суд визнає рапорт від 21.07.2015 року неналежним доказом винуватості ОСОБА_1

Наданий прокурором та безпосередньо досліджений судом ( а.с.157 т.1), витяг з кримінального провадження № 12015160000000533 від 22.07.2015 року, всупереч вимогам п.2.1 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 69 від 17.08.2012 року, не містить прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника. Тобто, на момент внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчому не було відомо прізвище, ім'я, по батькові заявника. Посадовим особам прокуратури станом на 23.07.2015 року також не було відомо прізвище заявника та особи, яка вимагає неправомірну вигоду. Доказом чого являється постанова про призначення групи прокурорів (а.с. 17 т.1 ) у кримінальному провадженню № 12015160000000533, в якій не зазначені прізвище заявника та особи, на яку він вказує, як на таку, що вимагає неправомірну вигоду.

Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄС у справі «Авшар проти Туреччини»). Суд повинен брати до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (рішення ЄС у справі «Веренцов проти України» - п.86, «Яллох проти Німеччини»).

З урахуванням наведеного, суд визнає неналежними доказами винуватості ОСОБА_1 наступні документи: витяг з кримінального провадження № 12015160000000533, про реєстрацію в ЄРДР 22.07.2015 року заяви про вимагання посадовою особою неправомірної вигоди (а.с.157 т.1);звернення ОСОБА_6 начальнику ГУМВС України в Одеській області від 22.07.2015 року, (а.с.155 т.1); рапорт в.о. начальника відділу УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_20 начальнику ГУМВС України в Одеській області від 21.07.2015 року про дозвіл на реєстрацію вказаного рапорту в ЖЄО ГУМВС України в Одеській області (а.с.156 т.1).

Судом безпосередньо досліджено надану прокурором копію довідки Романівської сільської ради Ананьївського району Одеської області ( а.с.154 т.1), на якій не вказана дата її складання, фактично відсутня печатка сільради. Крім того, у вказаній довідці міститься інформація про користування ТОВ «Аіст-1» землею на території сільради, що не являється обставиною, яка підлягає доказуванню у даному кримінальному провадженні. Вказана довідка, в силу вимог ч. 1 ст. 85 КПК України, являється неналежним доказом винуватості ОСОБА_1

Судом безпосередньо досліджено надані прокурором довідки АБ № 351498 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) про внесення до ЄДРПОУ ТОВ «АІСТ-1» (а.с.152 т.1); витяг з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АБ № 238471 про внесення до вказаного реєстру ТОВ «АІСТ-1» (а.с.153 т.1 ); свідоцтво № 20003678 НБ № 035717 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства ТОВ «АІСТ-1» (а.с. 151 т.1) та копії ситуаційних схем (а.с.119-150 т.1), які прямих належних доказів винуватості ОСОБА_1 не містять.

Судом безпосередньо досліджено наданий стороною обвинувачення протокол освідування ОСОБА_1 від 27.07.2015 року, складений слідчим СУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_15 в м. Ананьїв Одеської області з 12-35 по 13-15 год. Вказана процесуальна дія, як зазначено в протоколі, проведена в приміщення Держземагенства в м. Ананьїв на виконання постанови прокурора відділу прокуратури Одеської області від 27.07.2015 року. Проте у протоколі місцем складення вказано м. Одеса. Крім того обставини описані слідчим кульковою ручкою і на російській мові, про що не попереджено жодного учасника процесу.( а.с.117-118 т.1).

ч. 2 ст. 241 КПК України передбачає, що освідування особи здійснюється на підставі постанови прокурора. Постанова прокурора про дозвіл на освідування ОСОБА_1 суду не надана. Вказана обставина позбавила суд можливості безпосередньо перевірити чи відбувалось освідування ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 2 ст. 241 КПК України та виключає використання протоколу освідування ОСОБА_1 в якості допустимого доказу його винуватості.

Судом безпосередньо досліджено протокол огляду місця події, наданий прокурором, який складено слідчим СУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_15 в м. Ананьїв Одеської області 27.07.2015 року (а.с.115-116 т.1). Вказаний протокол не може бути прийнято судом в якості допустимого доказу виходячи з наступного. З тексту протоколу вбачається, що вказана процесуальна дія відбувалась в службовому кабінеті № 2 будівлі № 48 по вул. Леніна в м. Ананьєв Одеської області. Проте у протоколі місцем складення вказано м. Одеса. З пояснень обвинуваченого, свідка ОСОБА_11 протокол огляду місця події складено пізно ввечері в м. Одесі. Той факт, що при огляді місця події слідчий не фіксував хід процесуальної дії, доводить відео з місця події, переглянуте в судовому засіданні,учасниками процесу, з якого вбачається, що слідчий безпосередньо особисто не фіксувала хід процесуальної дії, протоколу під час огляду місця події складено не було. Фіксування кримінального провадження має принциповий характер і покликане забезпечити як результативність проведених процесуальних дій, так і перевірку забезпечення при цьому прав і законних інтересів громадян. Протокол слідчої дії є формою фіксування кримінального провадження та зі змісту ст. 104 КПК України повинен послідовно відображати хід і результати проведення процесуальних дій. В протоколі огляду місця події текст надруковано, проте час початку та закінчення огляду написано кульковою ручкою. Приведене свідчить, що текст протоколу надрукований після проведення вказаної процесуальної дії. Протокол огляду місця події не підписано всіма особами, які приймали участь при проведенні вказаної слідчої дії, ОСОБА_21, ОСОБА_10, ОСОБА_1 протокол не підписали, хоча приймали участь при проведенні слідчої дії, що вказано в тексті протоколу, а поняті в судовому засіданні про обставини відмови цих учасників від підпису не пам'ятають Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Відповідно до ч. 6 ст. 104 КПК України, якщо особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в протоколі. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу. Факт відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчується підписом її захисника (законного представника), а у разі його відсутності - понятих. У протоколі огляду місця події не вказано та підписами понятих не посвідчено, що учасники огляду місця події ОСОБА_21, ОСОБА_10 відмовились підписати протокол. За таких обставин протокол огляду місця події суд визнає недопустимим доказом.

Судом безпосередньо досліджено протокол затримання ОСОБА_1, складений слідчим СУ ГУМВС України в Одеській області 27.07.2015 року о 14 год. 05 хв. (а.с.252-253 т.1) в приміщенні СУ ГУМВС України в Одеській області, що знаходиться в м. Одесі, пр. Шевченко, 8, який посвідчує власне факт затримання ОСОБА_1, а не його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується. Проте фактичні дані, вказані в протоколі затримання, як встановлено в ході судового розгляду, не відповідають дійсності. 27.07.2015 року о 14-05 год. в приміщенні СУ ГУМВС України в Одеській області, що знаходиться в м. Одесі, пр. Шевченко, 8, слідчий та ОСОБА_1 не могли знаходитись фізично. Відповідно до протоколу огляду місця події (а.с.115-116 т.1) огляд закінчено о 13 год.40 хвилин. Згідно показів в судовому засіданні свідків ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_10, слідчий та ОСОБА_1, о 14 годині знаходились у м. Ананьєв Одеської області до 17 години. Відстань між м. Ананьєв та м. Одеса, відповідно до роздруківки з карт Google maps (а.с.42 т.2 ) складає 173 км, що унеможливлює подолання такої значної відстані автомобілем за двадцять хвилин. Приведене свідчить про те, що фактичні обставини, відображені в протоколі затримання ОСОБА_1, в тому числі про час складання протоколу, не відповідають дійсності, а протокол складено з порушенням вимог ст. 104 КПК України, в силу чого суд визнає вказаний протокол недопустимим доказом.

Судом безпосередньо досліджено наданий стороною обвинувачення лист заступника начальника відділу-завідувача сектору державного земельного кадастру від 27.07.2015 року з копіями документів (а.с.89-114 том.1), ухвали слідчих суддів Приморського районного суду м. Одеси від 29.07.2015 року про накладення арешту на речі (а.с.249-251 т.1 ); про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 ( а.с.242-245 т.1); про арешт майна ОСОБА_1.(а.с.239-241 т.1 ); платіжне доручення № 1 від 30.07.2015 року про сплату застави за ОСОБА_1.( а.с.247 т.1); вимогу СУ ГУ МВС України в Одеській області про судимість ОСОБА_1 (а.с.234 т.1 ) прямих належних доказів винуватості ОСОБА_1 не містять.

Протокол огляду речей від 05.09.2015 року (а.с.293 т.1), а саме - компакт-диску Verbatim DVD+R № 632 та мікро флеш картки № 633, які містять інформацію, отриману під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_1, складений слідчим СУ ГУ МВС в Одеській обл., доводить виключно факт огляду речей слідчим.

Крім того, в ході судового розгляду встановлено, що ст. о/у УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_16 являється сином ОСОБА_19, яка відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ( а.с.21-22 т.2 ) являється засновницею ТОВ «АІСТ-1», керівником якого є заявник по кримінальному провадженню ОСОБА_6

Під час виконання доручень слідчого, прокурора, відповідно до вимог ст. 41 КПК України, співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості. Мати, згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК України, являється близьким родичем. Отже ОСОБА_16 не мав права брати участь у кримінальному провадженні оскільки об'єктивно є обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Дослідивши безпосередньо протокол про результати аудіо та відео контролю за особою, які зафіксовані на компакт-диску Verbatim DVD+R № 632 та мікро флеш картки № 633, який складений ст. о/у УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_16 18.08.2015 року (а.с.161-166 т.1) суд не може прийняти вказаний протокол в якості належного доказу винуватості ОСОБА_1 виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК України, докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, є недопустимі. Ч.2 ст.87 КПК України визначає обов'язок суду визнавати істотне порушення прав людини і основоположних свобод, зокрема, в разі здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов. Ст. 8 КПК України визначає, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Будь-який захід стеження має чітко відповідати вимогам і процедурним нормам, викладеним у законі. У п.43 рішення у справі «Клас та інші проти Німеччини» ЄСПЛ зазначив, що втручання не порушуватиме ст.8 Конвенції, якщо воно було здійснено «згідно із законом». Вираз «згідно із законом» визначає , що втручання ґрунтувалось на внутрішньому праві (рішення ЄСПЛ у справі «Michaud v. France» п.94).

Відповідно до ч. 1 ст. 260 КПК України, аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді. В протоколі про результати аудіо та відео контролю за ОСОБА_1 вказано, що підставою для проведення вказаної негласної слідчої дії являлась ухвала слідчого судді апеляційного суду Одеської області, при цьому дата винесення ухвали не вказана, ухвала сторонам не відкрита, суду для безпосереднього дослідження не надана. Приведене позбавило суд можливості перевірити правомірність проведення аудіо та відео контролю за ОСОБА_1

Оскільки судом визнано проведення аудіо та відео контролю відносно ОСОБА_1 з порушення вимог діючого законодавства України, відповідно їх результати, викладені в протоколі (в тому числі на російській мові)про результати такого контролю, не можуть бути визнані в якості належного доказу.

Суду не надано належних доказів, що ОСОБА_1, у відповідності до ст.253 КПК України, був повідомлений про обмеження його конституційних прав до звернення до суду з обвинувальним актом. Суд враховує рішення ЄСПЛ у справі «Волохи проти України» від 02.11.2006 року ЄСПЛ констатував порушення ст. 13 Конвенції з тієї підстави, що особа, до якої вживались заходи спостереження, не будучи вчасно повідомлена про проведення таких заходів, обмежена в праві оскаржити законність такого рішення.

Зважаючи на принцип змагальності кримінального процесу, відсутність в наданих суду стороною обвинувачення матеріалах кримінального провадження постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину ставить під сумнів законність проведення контролю за вчиненням злочину, результати якого оформлені протоколом, складеним ст. о/у УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_16 08.09.2015 року ( а.с.158-160 т.1).

Безпосередньо дослідивши протокол огляду та повернення грошових коштів, складений ст. о/у УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_16 25.07.2015 року (а.с.224-225 т.1), суд визнає вказаний протокол неналежним доказом винуватості ОСОБА_1 в силу порушення вимог ст. ст. 41, 104, 105 КПК України при його складанні.

Протокол не підписаний ОСОБА_6, який, як вказано в протоколі, надавав грошові кошти для огляду, тобто безпосередньо приймав участь у проведенні вказаної процесуальної дії. Доручення прокурора ОСОБА_16 на проведення зазначеного огляду, суду не надано, що свідчить про не легітимність дій ОСОБА_16 по проведенню огляду та складанню протоколу. Додатки до протоколу не засвідчені підписом особи, яка брала участь у їх виготовленні. ( а.с.226-233 т.1).

Судом досліджено протокол про ідентифікацію засобів, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 25.07.2015 року, складений ст. о/у УПЗСЕ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_16, який суд визнає неналежним доказом винуватості ОСОБА_1, оскільки доручення прокурора на доказ легітимності дій ОСОБА_16 на проведення вказаної процесуальної дії сторонам кримінального провадження не відкрите, що вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування кримінального провадження, суду не надане.

В протоколі огляду та повернення грошових коштів вказаний час початку слідчої дії 10-40 год., закінчення 11-10 год., та відсутні відмітки про перерву в проведенні вказаної слідчої дії. В протоколі про ідентифікацію засобів вказано час початку слідчої дії 10-45 год., закінчення 11-05 год.

Приведене викликає обґрунтований сумнів в тому, що особа, яка склала вказані протоколи, одночасно проводила та фіксувала хід 2-х процесуальних дій, що в поєднанні з не легітимністю ОСОБА_16 по складанню вказаних протоколів дає суду підстави визнати перераховані вище протоколи неналежними доказами винуватості ОСОБА_1 Доказів того що оперативний працівник ОСОБА_16 виконував доручення слідчого в кримінальному провадженні, відповідно до вимог ч.1 ст.41 КПК України, підтверджується відсутністю такого доручення в матеріалах кримінального провадження, що викликає сумнів в правомірності дій ОСОБА_16 та виключає можливість використання протоколів про результати аудіо - та відео - контролю за особою та контролю за вчиненням злочину, огляду та повернення грошових коштів, протокол про ідентифікацію засобів, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, складених оперативним працівником міліції в якості належних доказів винуватості ОСОБА_1 За таких обставин, проведення НС(Р)Д не безпосередньо слідчим, а оперативним підрозділом, за відсутністю відповідного доручення, свідчить про порушення порядку отримання доказів. Відповідно до ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом, а недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Суд констатує, що сторона обвинувачення не надала інформації, необхідної для перевірки допустимості доказів, одержаних унаслідок проведення негласних слідчих дій щодо ОСОБА_1, що виключає використання таких доказів у якості допустимих по даному кримінальному провадженню.

Відповідно докази, надані прокурором, а саме:протокол огляду та повернення грошових коштів з додатками від 25.07.2015 року ( а.с. 224-233 т.1 );протокол ідентифікації засобів, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 25.07.2015 року (а.с. 167-168 т.1 );протокол про результати аудіо та відео контролю за особою від 18.08.2015 року (а.с. 161-166 т.1 ); протокол огляду комп'ютера від 30.08.2015 року ,складений рукописним текстом на російській мові(а.с. 219-221 т.1) ;протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 08.09.2015 року (а.с. 158-160 т.1 ), суд визнає недопустимими доказами винуватості ОСОБА_1, в зв'язку з тим, що вони отримані з порушенням порядку, встановленого КПК України.

Досліджені судом копії довіреностей (а.с.198-218 т.1) прямих належних доказів винуватості ОСОБА_1 не містять. Як вбачається з тексту вказаних довіреностей, вони не містять даних про дату їх складання, підписи осіб, вказаних, як довірителі, не завірені у встановленому законом порядку.

Судом встановлено порушення прав підозрюваного ОСОБА_1 при призначенні слідчим експертизи, оскільки даних про те, що його було ознайомлено постановою слідчого СУ ГУМВС України ОСОБА_15 від 28.07.2015 року про призначення експертизи ( а.с. 186-187 т.1), суду не надано.

Не може бути прийнятий до уваги як доказ вини ОСОБА_1 висновок № 4304/17 криміналістичної експертизи від 08.09.2015 року ( а.с. 190-195 т.1 ) оскільки надані на дослідження грошові кошти, зразки та брюки, вилучені під час огляду місця події з порушенням законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 101 КПК України висновок експерта, який являється похідним документом, не може ґрунтуватися на первинних доказах, які визнані судом недопустимими.

Європейський суд з прав людини застосував у своїй практиці, зокрема в рішенні у справі «Балицький проти України», різновид доктрини «плодів отруєного дерева» - визнаються недопустимими не лише докази, які безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також і докази, які не були б отримані, якби не були отримані перші. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора. Згідно ст. 69 КПК України експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України "Про судову експертизу" на проведення експертизи. Ст. 10 Закону України "Про судову експертизу" судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про судову експертизу", атестовані судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів. Стороною обвинувачення не надано доказів, що ОСОБА_22, вказана у висновку № 4304/17 як судовий експерт, має право проведення саме криміналістичної експертизи та включена до державного Реєстру атестованих судових експертів.

В обвинувальному акті вказано, що кримінальним правопорушенням не спричинено майнову шкоду, з чим суд погодитись не може, тому що кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_1 є злочином з матеріальним складом.

Виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, обставиною, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні, являється вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» від 13.05.2014 року, ч. 2 ст. 242 КПК України - підстави проведення експертизи, доповнена п. 6 наступного змісту: «визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням».

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, слідчим не було виконано положення ст. 242 ч.2 п.6 КПК України про залучення експерта для проведення обов'язкової експертизи щодо встановлення розміру матеріальних збитків заподіяних злочином, який інкримінується ОСОБА_1

Аркуш, на якому надруковано «Официальный курс НБУ на 27.07.2015», не може бути прийнято судом в якості належного доказу розміру матеріальних збитків заподіяних кримінальним правопорушенням, який повинен визначатися експертною оцінкою, тобто розмір завданої шкоди в кримінальному провадженні у встановленому законом порядку не визначений.

Посилання прокурора, як на доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, на відеозапис спостереження за особою суд вважає безпідставними, оскільки вказаний відео доказ здобутий оперативними працівниками в порушення порядку, встановленого кримінальним процесуальним законом і є недопустимим доказом.

Крім того, з самого відеозапису, дослідженого під час судового розгляду, не вбачається, що під час спілкування ОСОБА_1, ОСОБА_6 передавав гроші останньому. Суд позбавлений можливості встановити - чи передавалися взагалі гроші ОСОБА_1 27.07.2015 року і, якщо передавались, то в якому вигляді - складеними купюрами, пачками, скріпленими банківськими стрічками, або гумками, в конверті, в пакеті, тощо.

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_6 дав покази, що особисто не використовував спецтехніку для запису розмови з ОСОБА_1

Кому та коли, яку саме спецтехніку вручали працівники міліції для записів розмови ОСОБА_1 та ОСОБА_6, в судовому засіданні не встановлено. При відсутності протоколу вручення спецтехніки особі, яка проводила відео фіксацію розмови обвинуваченого та заявника, при відсутності дозволу слідчого судді на втручання у приватне життя ОСОБА_1, виключається використання відеоматеріалів зустрічі обвинуваченого та заявника в якості належних доказів у кримінальному провадженню.

Суд також не приймає в якості належного доказу винуватості ОСОБА_1 відеозапис огляду місця події, оскільки огляд місця події проведено особою, яка не мала на це повноважень. Крім того, прокурором суду дійсно надано копії записів на диску DVD R, хоча з протоколу огляду місця події вбачається, що хід огляду фіксувався за допомогою відеокамери «Кенон» на відеокасету «Панасонік». Твердження обвинуваченого про те, що вказані диски мають ознаки монтажу та інші зміни, привнесені в зміст фонограми в процесі виробництва або після закінчення звукозапису, прокурором не спростовано. Зазначені вище порушення, допущені органом досудового розслідування, ставить під сумнів обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_1

Суд безпосередньо дослідив докази, надані, стороною захисту, а саме: витяги з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.16-17, 21-22 т.2); витяг з офіційного сайту газети «Одесские известия» (а.с. 18-20 т.2); роздруківки з карт Google maps (а.с.42 т.2).

Досліджений судом безпосередньо витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який містить дані про засновників та органи управління ТОВ «АІСТ-1», керівником якого являється заявник ОСОБА_6, доводить те, що одним з засновників підприємства являється ОСОБА_19 Відповідно до інформації з витягу офіційного сайту газети «Одесские известия» , працівник міліції ОСОБА_23, який відбирав звернення у заявника, та виконував ряд процесуальних дій, являється рідним сином ОСОБА_19, що доводить його заінтересованість в результатах кримінального провадження та являється безумовною підставою для відводу в порядку ст. 77 КПК України.

Суд вважає, що ксерокопії протоколів допиту свідка ОСОБА_6 від 23.07.2015 року та 28.07.2015 року надані стороною захисту та безпосередньо досліджені судом суд також не приймає в якості належного доказу так як КПК України в главі 4 визначає поняття доказів та їх допустимість шляхом дослідження безпосередньо в судовому засіданні а не під час складання на стадії досудового розслідування( а.с.23-33 т.2)

Роздруківки з карт Google maps, досліджена безпосередньо судом, доводить, що відстань між м. Ананьїв Одеської області та м. Одесою складає 173 км. Таку відстань неможливо подолати за короткий час, що підтверджує недопустимість в якості доказу протоколу затримання ОСОБА_1, оскільки слідчий та поняті фізично не в змозі, завершивши о 13-40 год. проведення огляду в м. Ананьїв, о 14-04 год. опинитись в м. Одесі.

Суд дійшов висновку щодо недоведеності в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, оскільки відповідальність за вказаною нормою Закону України про кримінальну відповідальність настає лише за умови, якщо службова особа одержала неправомірну вигоду за виконання (невиконання) будь - якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Якщо ж неправомірна вигода одержана у зв'язку з виконанням особою не службових, а інших (професійних, виробничих, технічних) обов'язків, її дії не можуть бути кваліфіковані за ст. 368 КК України.

В обвинувальному акті вказано, що ОСОБА_6 надав ОСОБА_1 3000 доларів США за вчинення в інтересах ОСОБА_6 швидкої реєстрації земельних ділянок та видачу витягів в кількості 27 одиниць. Проте в ході судового слідства встановлено, що в посадові обов'язки ОСОБА_1 реєстрація земельних ділянок та видача витягів не входила. Єдиним Державним кадастровим реєстратором відділу Держземагенства в Ананьївському районі Одеської області була ОСОБА_7, яка одноособово надавала адміністративні послуги, в т.ч. з реєстрації земельних ділянок та видачі витягів.

Пунктами 6, 7 ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» зазначено, що Державний кадастровий реєстратор самостійно приймає рішення про внесення відомостей до Державного земельного кадастру. ОСОБА_7 повідомила суду , що ОСОБА_1 не надавав їй жодних вказівок щодо реєстрації 27 земельних ділянок або прохання про скорішу видачу витягів на земельні ділянки, які працівники міліції вилучили в ході огляду місця події з її робочого столу.

Відсутність в діях ОСОБА_1 однієї з складових злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме - вчинення чи не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує або обіцяє неправомірну вигоду дій з використанням наданої влади чи службового становища, свідчить про недоведеність в діянні ОСОБА_1 складу інкримінованого кримінального правопорушення. Крім того, стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_1 діяв в інтересах ОСОБА_6 Надані суду стороною обвинувачення довіреності на представництво щодо оформлення права власності на земельні ділянки на ім'я ОСОБА_6 не завірені належним чином. Особи, вказані як довірителі, не допитані в ході досудового слідства, з приводу того, чи їх підписи містяться у вказаних довіреностях, чи уповноважували вони саме ОСОБА_6 Особи, вказані у ксерокопіях довіреностей як довірителі не були заявлені прокурором для допиту в ході судового слідства. Виходячи з оцінки наданих прокурором доказів винуватості ОСОБА_1 у їх сукупності, безпосередньо досліджених судом, так і доказів, наданих стороною захисту, суд не може винести рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні пред'явленого правопорушення, оскільки такі висновки суду не відповідатимуть фактичним обставинам кримінального провадження, що відповідно до положень ст. 409 КПК України є підставою для скасування постановленого у справі рішення, оскільки виправлення такого недоліку з допомогою засобів, якими наділений суд, не видається можливим.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, п.18 Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", всі сумніви відносно доведеності вини повинні тлумачитися на користь підсудного. Відповідно до ч.2 ст.17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Оскільки відсутні беззаперечні докази винуватості ОСОБА_1 і вичерпані можливості їх отримати, він має бути виправданим. Ст. 22 КПК України передбачає змагальність сторін та свободу в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тому суд не має права давати органам досудового розслідування вказівки щодо поповнення доказової бази обвинувачення, приймати з власної ініціативи заходи щодо доведення винності обвинуваченого. Сторони проти закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами не заперечували. Обов'язок доказування події кримінального правопорушення та вини особи покладається на сторону обвинувачення безпосередньо в судовому засіданні. Стороною обвинувачення не зібрано належних та достатніх доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Покази свідків обвинувачення ОСОБА_8, ОСОБА_7, спростовують винуватість ОСОБА_1

Покази свідків обвинувачення ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_24 недостатні для висновку про винуватість ОСОБА_1, оскільки вказані свідки не були безпосередніми очевидцями події.

Покази заявника ОСОБА_6 про вимагання у нього ОСОБА_1 неправомірної вигоди суд визнає такими, що частково суперечать показам інших свідків, фактичним обставинам справи та матеріалам кримінального провадження, наданим стороною обвинувачення суду.

Оцінивши в сукупності досліджені під час судового розгляду докази з точки зору достатності та взаємозв'язку, приймаючи до уваги, що докази, які б беззаперечно, без сумніву доводили вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України стороною обвинувачення надано не було, суд приходить до висновку, що пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення не доведено в судовому засіданні, а усі припущення й сумніви стосовно доведеності вини обвинуваченого суд тлумачить на його користь. Як вказують положення ст. 17 КПК України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. Виправдовуючи ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, суд зазначає, що сторона обвинувачення не надала предмет неправомірної винагороди, що позбавило суд можливості перевірити, чи вилучені під час огляду місця події грошові купюри надавались експертній установі, а також допустимих та належних доказів на підтвердження пред'явленого обвинувачення; відсутні обов'язкові складові об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 складу злочину. Згідно з вимогами ст. 370 КПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу . При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України , жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно частини 4 зазначеної статті всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи. При цьому, обов'язок доказування, події кримінального правопорушення та вини особи, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо в судовому засіданні.

Цивільний позов не заявлено.

Клопотання про покладання на обвинуваченого обов'язків від 07.12.2015 року прокурором підтримувалося. (а.с.49-51 т.1). Заходи забезпечення кримінального провадження застосовувалися шляхом арешту майна.( а.с.239-241 т.1). Запобіжний захід обирався у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави( а.с.242-245 т.1.).

Витрати на проведення експертиз встановлено у розмірі 2457 гривень 60 копійок ( а.с.196 т.1).

Речові докази приєднані згідно постанов від 10.09.2015 року ( а.с.115-116,117-118,177-179,181-185,222-223,224-225 т.1)

Накладений арешт на майно згідно ухвали суду від 29.07.2015 року (а.с.239 т.1).

Керуючись ст.ст. 84,91,94-96,98,100, 366-371, 373, 374, 376, 395, 352 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст.368 КК України та виправдати його в зв'язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді зобов'язання згідно ухвали Ананьївського районного суду Одеської області від 07 грудня 2015 року скасувати.

Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, у розмірі 2457 гривень 60 копійок віднести на рахунок держави.

Речові докази: грошові кошти, вилучені у ОСОБА_1 в ході огляду місця події 27.07.2015 року у сумі 3 000 доларів США залишити ОСОБА_6( а.с.181-185,224-225 т.1); чоловіче портмане, грошові кошти в сумі 900 доларів США , 2135 гривень,20 білоруських рублів і чоловічі брюки повернути ОСОБА_1.(а.с.115-116 т.1); системний блок інвентарний номер 10480022 та відео накопичувач моделі «Страж» номер S 41000000587 повернути Головному управлінню держгеокадастру в Одеській області відділу в Ананьївському районі(( а.с.178-179 т.1 а.с.109 т.2); речові докази змиви, копії документів, електроні носії, що містять результати проведених НРСД( а.с.117-118,177,22-223 т.1)залишити в матеріалах кримінального провадження.

Скасувати арешт на усе рухоме та нерухоме майно належне ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1.

Кошти внесені в рахунок застави 700000 (сімсот тисяч) гривень- повернути заставодавцю ОСОБА_1.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області через Ананьївський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення згідно зі ст.367 ч.2 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Головуючий суддя: В. В. Дорош