Рішення № 74575214, 01.06.2018, Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 165/2797/17

провадження №2/165/184/18

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Ференс-Піжук О.Р.,

за участю секретаря Пилипчук М.В.,

відповідача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

08.12.2017 року ПАТ комерційний банк "ПриватБанк" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитного боргу. Вимоги обґрунтовують тим, що відповідно до договору від 18.11.2013 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 3000 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач скористався кредитною лінією, але не виконує зобов'язання за вказаним договором належним чином. В зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором, за відповідачем станом на 21.11.2017 року рахується заборгованість в сумі 12142,09 грн., з них заборгованість за кредитом - 3260,42 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 3242,07 грн., заборгованість по пені - 4680,45 грн., 500 грн. штрафу (фіксована частина), 55915 грн. штрафу (процентна складова). Просить стягнути з відповідача кредитну заборгованість в сумі 12242,09 грн., 1600 грн. судового збору.

В судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності. Позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_1В, та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково. Не заперечили щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по тілу кредиту та нарахованим відсоткам. Однак вказали, що одночасне застосування пені та штрафу, свідчить про недотримання положень, закрпілених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Також наголосили, що договором, на який посилається позивач у позові не передбачено штрафи за прострочку платежів за кредитним договором. Просять в частині позовних вимог щодо стягнення пені та штрафу відмовити.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставні і підлягають до часткового задоволення в зв'язку з наступним.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу (далі ЦК) України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

В судовому засіданні встановлено, що 18 листопада 2018 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (договір приєднання) у формі підписаної сторонами анкети-заяви, за яким позичальнику був встановлений кредитний ліміт в сумі 3000 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом (а. с. 7).

Як вбачається зі змісту анкети-заяви від 18.11.2013 року, відповідач, підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у «ПриватБанку» погодився з тим, що анкета-заява разом із памяткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами становить договір між ним та банком про надання банківських послуг. Також відповідач ознайомився та згідний з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку, зобовязується виконувати Умови та правила надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватись з їх змінами на сайті банку.

За змістом пункт 2.1.1.2.1 Умов та правил надання банківських послуг для надання послуг банк видає клієнту картку, її вид визначений у памятці клієнта/довідці про умови кредитування і заяві, підписанням якої клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг.

Відповідно до п. 2.1.1.12.6. Умов та правил надання банківських послуг за користування кредитом і овердрафтом банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами банку, з розрахунку 365/366 календарних днів у році.

Пунктами 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт надає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

З розрахунку заборгованості по кредиту та виписки по рахунку вбачається, що відповідачем періодично здійснювалось погашення заборгованості по кредиту, останній платіж було здійснено 16.04.2017 року в сумі 24,92 грн. (а.с.6).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Уразі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг клієнт зобовязаний у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Пунктом 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору, а саме штраф в розмірі 500 грн.+5% від суми позову (а.с.8).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 549 ЦК України та на умовах кредитного договору, у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов'язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами кредитного договору, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу неустойку (штраф, пеня).

Відповідач ОСОБА_1 неналежним чином виконував свої зобов'язання за кредитним договором, несвоєчасно погашав заборгованість перед банком за кредитом і відсотками, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, яка згідно з розрахунками становить: 3260,42 коп. заборгованості за кредитом, 3242,07 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом (заперечень щодо правильності проведених банком арифметичних розрахунків заборгованості за кредитним договором відповідач суду не надав).

За таких обставин є підстави для застосування передбаченого Умовами виду цивільно-правової відповідальності штрафу. Отже стягненню з відповідача на користь позивача підлягає штраф у розмірі 500 грн. - фіксована частина та 559 грн. 15 коп. - процентна складова.

У позовній заяві зазначена вимога банку про стягнення з відповідача заборгованості за пенею та комісією в сумі 4680,45 грн.

Вказана вимога позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами спірного договору, а саме пунктом 1.1.5.25. Умов та правил надання банківських послуг передбачено застосування пені, як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, у розмірі 0.1 % від суми заборгованості, але не більше облікової ставки НБ України, за кожен день прострочки.

У той самий час, згідно з вищенаведеним пунктом 1.1.5.20. Умов та правил надання банківських послуг сторонами передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань за договором (а.с.14)

Враховуючи викладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15 і відповідно до положень ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися судами загальної юрисдикції при застосуванні норм права.

Крім того, заявлена банком вимога про стягнення пені не може бути задоволена у звязку з її недоведеністю.

Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с.4) пеня нараховувалася щомісячно в однаковому розмірі 50 грн. та 100 грн., що суперечить умовам кредитного договору, наведеним у довідці про умови кредитування з використанням картки «Універсальна», в яких передбачена формула нарахування пені (а.с.8). Однак банк у розрахунках заборгованості таку формулу не застосовував. Тому розрахунки позивача в частині нарахування пені не можуть бути покладені в основу рішення суду. Інших розрахунків банк суду не надав.

Таким чином, загальна сума заборгованості за укладеним між сторонами кредитним договором, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь банку, становить 7561 (сім тисяч п'ятсот шістдесят одну) грн. 64 коп., з них 3260 (три тисячі двісті шістдесят) грн. 42 коп. тіло кредиту, 3242 (три тисячі двісті сорок дві) грн. 07 коп. заборгованість по відсотках за користування кредитом, 500 (п'ятсот) грн. штраф (фіксована частина), 559 (п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 15 коп. штраф (процентна складова).

Також до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати, а саме сума сплаченого судового збору - 1600 грн., що підтверджується документально (а.с.1).

Керуючись ст. 12, ст. 13, ст.81, ст. 89, ст. 141, ст. 263, ст. 264 ЦПК України, на підставі ст. 526, ст. 549, ст. 1050, ст. 1054 ЦК України, - суд,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 18.11.2013 року в розмірі 7561 (сім тисяч п'ятсот шістдесят одну) грн. 64 коп., з них 3260 (три тисячі двісті шістдесят) грн.. 42 коп. тіло кредиту, 3242 (три тисячі двісті сорок дві) грн.. 07 коп. заборгованість по відсотках за користування кредитом, 500 (п'ятсот) грн. штраф (фіксована частина), 559 (п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн.. 15 коп. штраф (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" сплачений судовий збір в розмірі 1600 (одну тисячу шістсот) гривень 00 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Нововолинський міський суд Волинської області до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя О.Р. Ференс-Піжук