Рішення № 74574832, 06.06.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/3840/13-ц

Провадження № 2/127/983/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2018 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Луценко Л.В.,

при секретарі судового засідання Помазанові М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ КБ «Надра» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 07.08.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір «Автопакет» №07/08/2007/840-АП/353, відповідно до якого позивач надав відповідачу ОСОБА_1 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 11 122 дол. США. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,4% річних, шляхом сплати суми мінімально необхідного платежу, розмір якого складає 213,36 дол. США, щомісячно до 18 числа поточного місяця.

Крім того, 07.08.2007 року позивачем, відповідно до глави 3 «Забезпечення виконання зобов'язань» договору «Автопакет», було укладено договір поруки з відповідачем ОСОБА_2

Позивач свій обов'язок по кредитному договору щодо надання відповідачу кредиту виконав.

Однак, відповідачем ОСОБА_1, починаючи з березня 2009 року вносяться кошти на погашення кредиту не щомісячно та в сумі значно меншій, ніж передбачено умовами договору. Станом на 06.02.2013 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 11 254,63 дол. США, що еквівалентно 89 958, 26 грн., тому позивач вимушений звертатись до суду з даним позовом.

Представник позивача за довіреністю Верчук В.І. до судового засідання не з'явився, однак від останнього надійшла письмова заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд останні задовольнити з підстав, зазначених у позові (а.с.1-3).

Представник відповідача ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_4 до судового засідання не з'явилась, однак від останньої надійшла письмова заява про розгляд справи за її відсутності, при вирішенні справи просила врахувати доводи відзиву та відмовити у задоволенні позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 у зв'язку з припиненням поруки (а.с.98-100).

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився із невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідно до договору «Автопакет» №07/08/2007/840-АП/353 від 07.08.2007 року позивач надав відповідачу ОСОБА_1 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 11 122 дол. США. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,4% річних, шляхом сплати суми мінімально необхідного платежу, розмір якого складає 213,36 дол. США, щомісячно до 18 числа поточного місяця, строк користування кредитом до 07.08.2014 року (а.с.9-12).

Видача коштів здійснювалась через касу позивача, що підтверджується заявою на видачу готівки №846 від 07.08.2007 року (а.с.13).

В якості забезпечення виконання відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов'язань щодо повернення кредиту позивачем відповідно до глави 3 «Забезпечення виконання зобов'язань» договору «Автопакет» було укладено договір поруки з відповідачем ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - «Петровською») Д.В.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до п.3.2.5 договору «Автопакет» кредитор набуває право вимагати від поручителя виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором при умові, якщо в установлений кредитним договором строк виконання зобов'язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані, а також при умові обов'язкового направлення поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов'язання позичальника.

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Позивач зобов'язання за даним договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору. Однак, відповідачем не здійснювалось вчасне погашення кредитних коштів у повному обсязі. Таким чином, у порушення умов договору «Автопакет», а також ст.ст.509, 525-526, 530, 1054 ЦК України, відповідачі зобов'язання за вказаними договорами не виконали.

Таким чином, зважаючи на невиконання відповідачем ОСОБА_1 умов договору, загальна сума заборгованості за кредитним договором станом на 06.02.2013 року становить 11 254, 63 дол. США, що еквівалентно 89 958,26 грн. з них:

8 044,13 дол. США, що еквівалентно 64 296,73 грн. - заборгованість з повернення кредиту;

2 503,99 дол. США, що еквівалентно 20 014,39 грн. - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом;

706,51 дол. США, що еквівалентно 5 647,14 грн. - пеня за порушення строку сплати процентів.

Разом з тим, суд не погоджується з думками та твердженнями сторони позивача щодо солідарного обов'язку відповідачів щодо погашення кредитної заборгованості з наступних міркувань.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 21.03.2011 року позивачем були направлені претензії відповідачам щодо неналежного виконання зобов'язань по кредитному договору та змінено термін повернення кредиту в сторону його зменшення.

Згідно ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Стаття 251 ЦК України визначає, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст.252 ЦК України).

Разом з тим, із настанням певної події, що має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч.2 ст. 251 ЦК України та ч.2 ст.252 ЦК України).

З кредитного договору вбачається, що в останньому не встановлено строку, після спливу якого порука припиняється, а умова договору поруки про його дію до повного виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України, тому в даному випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Так, у п.24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», зазначено, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Таким чином, позивач (кредитор) змінив строк виконання основного зобов'язання з договірного (07.08.2014 року) на достроковий (березень 2011 року), тоді як до суду банк звернувся лише в лютому 2013 року, тобто з пропуском шестимісячного строку, визначеного ч.4 ст.559 ЦК України, а відтак зобов'язання за договором поруки є припиненими.

Згідно ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до цього у позивача виникло право вимагати дострокового повного виконання зобов'язань за договором саме відповідачем ОСОБА_1

Судовий збір, понесений позивачем у розмірі 899 грн. 58 коп., що підтверджується меморіальним ордером №61892143 від 12.02.2013 року, також підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 в силу ч.1 ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 212, 509, 525, 526, 530, 536, 553, 559, 629, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.7, 10, 76-82, 89, 133, 141, 211, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра», код ЄДРПОУ 20025456, місцезнаходження за адресою: вул. Артема, 15, м. Київ, заборгованість за договором «Автопакет» №07/08/2007/840-АП/353 від 07.08.2007 року в сумі 11 254 (одинадцять тисяч двісті п'ятдесят чотири) доларів США 63 центи, що еквівалентно 89 958 (вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім) гривень 26 копійок.

В іншій частині задоволення позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» судовий збір в сумі 899 (вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 58 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: