Рішення № 74574086, 17.05.2018, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/3240/17

Провадження по справі № 2/129/184/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" травня 2018 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Дєдова С.М.,

розглянувши у відсутність сторін та їх представників у місті Гайсині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кущинецької сільської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, -

Встановив:

04.12.2017 р. до суду заявлено цей позов, у якому позивач просила визнати за нею, ОСОБА_1, право власності на самочинно збудований гараж (літ. Г), площею 24,2 кв.м., який розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що вона, ОСОБА_1, у 2010 році самочинно, без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи та належно затвердженого проекту збудувала гараж, що складається з приміщення гаража площею 24,2 кв.м., на земельній ділянці в АДРЕСА_1, яка на час завершення нею будівництва гаража їй не належала, у 2017 році рішенням 12 сесії 7 скликання від 03.05.2017 року Кущинецької сільської ради Гайсинського району Вінницької області передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку в АДРЕСА_1, площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, ОСОБА_1 здійснила державну реєстрацію свого права власності на вказану земельну ділянку, місце розташування самочинно збудованого гаража відповідає вимогам державних будівельних норм, основні будівельні конструкції самочинного збудованого гаража відповідають вимогам міцності, надійності і можливості безпечної експлуатації будівлі гаража, з того часу вона без порушення прав інших осіб продовжує відкрито, безперервно володіти ним, але юридично права власності на нього не набула в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів для державної реєстрації, 09.10.2017 р. Департаментом ДАБІ у Вінницькій області відмовлено їй, ОСОБА_1, у затвердженні декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об'єкта, у зв'язку із чим вона не може здійснити державну реєстрацію свого права власності на гараж, тому змушена звернутись до суду із позовом з метою захисту свого права власності на самовільно побудовану нерухомість.

Позивач в судове засідання не з'явилася, письмово позовні вимоги підтримала повністю, просила справу розглянути у її відсутність (а.с.61).

Представник відповідача Кущинецької сільської ради Гайсинського району Вінницької області в судове засідання не з'явився, письмово позовні вимоги визнав повністю, просив справу розглянути у його відсутність (а.с.60).

Відповідно до положень ч.2 ст. 211, ч.2 ст. 247 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності; у разі неявки осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи проводиться без фіксування судового засідання технічним засобом.

З урахуванням позицій учасників розгляду справи та досліджених доказів суд визнає за необхідне позовні вимоги задовільнити повністю з таких міркувань.

Суд, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, встановив, що ОСОБА_1 у 2010 році самочинно, без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи та належно затвердженого проекту збудувала гараж, що складається з приміщення гаража площею 24,2 кв.м., на земельній ділянці в АДРЕСА_1, яка на час завершення нею будівництва гаража їй не належала.

У 2017 році рішенням 12 сесії 7 скликання від 03.05.2017 року Кущинецької сільської ради Гайсинського району Вінницької області передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку в АДРЕСА_1, площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, після чого ОСОБА_1 здійснила державну реєстрацію свого права власності на вказану земельну ділянку 11.05.2017 року.

Рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 18.08.2017р. та ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 16.11.2017р. про виправлення описки в рішенні суду, за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 55.70 кв.м. з відповідною часткою господарських будівель і споруд загальною площею 105.1 кв.м в АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3, та визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 55.70 кв.м. з відповідною часткою господарських будівель і споруд загальною площею 105.1 кв.м в АДРЕСА_1, Вінницької області у порядку спадкування за законом після померлої 25 травня 2009 року ОСОБА_4, при цьому відповідно до ухвали Гайсинського районного суду Вінницької області від 18.04.2018 р. про роз'яснення судового рішення, право власності на гараж площею 24,2 кв.м. за ОСОБА_1 не визнавалось, оскільки цей гараж побудовано самочинно у 2010 році вже після смерті спадкодавців ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Відповідно до інформаційної довідки Відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, інфраструктури та будівництва Гайсинської райдержадміністрації №32 від 20.09.2017р., місце розташування самочинно збудованого гаража в АДРЕСА_1 відповідає вимогам державних будівельних норм, а згідно із звітом КП «Гайсинське районне архітектурне бюро» №12 про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій гаража основні будівельні конструкції самочинного збудованого гаража відповідають вимогам міцності, надійності і можливості безпечної експлуатації будівлі гаража.

З часу завершення будівництва вказаного гаража ОСОБА_1 без порушення прав інших осіб продовжує відкрито, безперервно володіти ним, але юридично права власності на нього не набула в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів для державної реєстрації, 09.10.2017 р. Департаментом ДАБІ у Вінницькій області відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об'єкта, у зв'язку із чим вона не може здійснити державну реєстрацію свого права власності на гараж.

Зазначені спірні правовідносини регламентуються такими нормами права.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч.3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до ч.5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

У п.п. 9, 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» роз'яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 26 Закону України «Про основи містобудування» спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.

За змістом ч.1 і ч.2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способом захисту може бути, визнання права.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Протоколу № 1 ратифікованої Україною 11.09.1997 р. Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право мирно володіти своїм майном.

Відповідно до п. 9 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності на нерухоме майно, є рішення суду щодо права власності на нерухоме майно.

Оскільки ОСОБА_1 у 2010 році самочинно, без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи та належно затвердженого проекту збудувала гараж, що складається з приміщення гаража площею 24,2 кв.м., на земельній ділянці в АДРЕСА_1, яка на час завершення нею будівництва гаража їй не належала, у 2017 році рішенням 12 сесії 7 скликання від 03.05.2017 року Кущинецької сільської ради Гайсинського району Вінницької області передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку в АДРЕСА_1, площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, ОСОБА_1 здійснила державну реєстрацію свого права власності на вказану земельну ділянку, місце розташування самочинно збудованого гаража відповідає вимогам державних будівельних норм, основні будівельні конструкції самочинного збудованого гаража відповідають вимогам міцності, надійності і можливості безпечної експлуатації будівлі гаража, з того часу ОСОБА_1 без порушення прав інших осіб продовжує відкрито, безперервно володіти ним, але юридично права власності на нього не набула в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів для державної реєстрації, 09.10.2017 р. Департаментом ДАБІ у Вінницькій області відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об'єкта, у зв'язку із чим вона не може здійснити державну реєстрацію свого права власності на гараж, то з метою захисту права власності позивачки на самовільно побудовану нерухомість необхідно рішенням суду визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудований гараж (літ. Г), площею 24,2 кв.м., який розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1.

Висновки суду підтверджуються такими доказами:

- технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 від 03.01.2017р., за яким гараж побудовано у 2010 році самочинно (а.с.62-64);

- рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 18.08.2017 р. та ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 16.11.2017р. про виправлення описки в рішенні суду, відповідно до яких за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 55.70 кв.м. з відповідною часткою господарських будівель і споруд загальною площею 105.1 кв.м в АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3, та визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 55.70 кв.м. з відповідною часткою господарських будівель і споруд загальною площею 105.1 кв.м в АДРЕСА_1, Вінницької області у порядку спадкування за законом після померлої 25 травня 2009 року ОСОБА_4. (а.с. 8-9,10);

- ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 18.04.2018 р. про роз'яснення судового рішення - рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 18.08.2017 р., за якою право власності на гараж площею 24,2 кв.м. за ОСОБА_1 не визнавалось, оскільки цей гараж побудовано самочинно у 2010 році вже після смерті спадкодавців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 65);

- витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.05.2017р., згідно з яким ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,25га, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель в АДРЕСА_1, державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку проведено 11.05.2017 року (а.с. 11);

- інформаційною довідкою Відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, інфраструктури та будівництва райдержадміністрації №32 від 20.09.2017р., відповідно до якої місце розташування самочинно збудованого гаража (літ. Г) в АДРЕСА_1 відповідає вимогам державних будівельних норм (а.с.12);

- звітом КП «Гайсинське районне архітектурне бюро» №12 про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій гаража в АДРЕСА_1, яким встановлено, що на час обстеження, основні будівельні конструкції відповідають вимогам міцності, надійності і можливості безпечної експлуатації будівлі гаража (а.с.13-27);

- відповіддю Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області №1002-09-1501 від 09.10.2017р., відповідно до якого ОСОБА_1 повернуто декларацію про готовність до експлуатації об'єкта і відмовлено у затвердженні декларації (а.с.36).

Керуючись ст.ст. 9, 12, 13, 81, 89, 211, 223, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, -

Вирішив:

Позов задовільнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), жителькою АДРЕСА_1, право власності на самочинно збудований гараж (літ. Г), площею 24,2 кв.м., інвентаризаційною вартістю 55872 грн., що розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Апеляційного суду Вінницької області.

Суддя: