Постанова № 74573706, 06.06.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/501/18

Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

06 червня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,

за участю: секретаря судового засідання: Торохтій Л.Л.,

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницького обласного військового комісаріату на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Хмельницького обласного військового комісаріату про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Хмельницького обласного військового комісаріату в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення комісії Хмельницького обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, оформлене протоколом №4 від 04.05.2017, яким документи ОСОБА_3 щодо надання статусу учасника бойових дій направлено на доопрацювання; зобов'язати комісію Хмельницького обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій повторно розглянути питання щодо надання ОСОБА_3 статусу учасника бойових дій.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення комісії Хмельницького обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, оформлене протоколом №4 від 04.05.2017 року, яким документи ОСОБА_3 щодо надання статусу учасника бойових дій направлено на доопрацювання; зобов'язано комісію Хмельницького обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій повторно розглянути питання щодо надання ОСОБА_3 статусу учасника бойових дій.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

В обгрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що на час звернення позивача до комісії Хмельницького обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (квітень 2017 року), Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, передбачав не менше ніж 30 календарних днів перебування в районі її проведення для надання статусу учасника бойових дій. Крім того, відповідач вважає, що позивачем пропущено строки звернення до суду, підстави для поновлення якого, відсутні.

29.05.2018 року від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, доводи якого аналогічні викладеним в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала вимоги апеляційної скарги і просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Позивач будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.

У відповідності до вимог ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до довідки військової частини-польова пошта В2731 від 16 серпня 2016 року, виданої на підставі витягів з наказів командира ОТУ "Маріуполь" від 23 червня 2016 року № 175, від 19 липня 2016 року №201, ОСОБА_3 в період з 19 червня 2016 року по 13 липня 2016 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

У квітні 2017 року позивач звернувся до Хмельницького обласного військового комісаріату із пакетом документів про визнання його учасником бойових дій. Комісією Хмельницького обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій від 4 травня 2017 року прийнято рішення про направлення документів на доопрацювання.

Не погоджуючись з відмовою відповідача та вважаючи такі дії протиправними ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень, не надано належних та допустимих доказів про наявність підстав для повернення на доопрацювання документів позивача, а тому рішення про відмову у наданні статусу учасника бойових дій є неправомірним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку обставинам справи, вказує на наступне.

Згідно з частиною 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них є Закон України від 22.10.93р. № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 3551-XII ).

Відповідно до статті 4 Закону України в «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Статтею 5 цього Закону визначено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

За змістом п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону № 3551-XII учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Процедура надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб, визначені Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 20.08.2014 № 413 (далі - Порядок № 413).

Так, відповідно до абз. 2 п. 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається: військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2016 року № 602, яка набрала законної сили з 16 вересня 2016 року, Порядок № 413 доповнено п.2-1, відповідно до якого статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення.

Особам, які брали участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, у проведенні розвідувальних заходів, що підтверджено оперативним штабом з управління антитерористичною операцією, а також які отримали поранення, контузії, каліцтва, що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), статус учасника бойових дій надається незалежно від кількості днів залучення їх до проведення антитерористичної операції.

У абзацах 2, 3 п. 4 Порядку № 413 зазначено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення:

-витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення;

-для осіб, які залучалися до проведення антитерористичної операції на строк менше ніж 30 календарних днів, - документи, зазначені в абзаці другому цього пункту, витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів.

Згідно з п. 5 Порядку № 413 рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається: комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральній прокуратурі України, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, ДФС; міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції (далі - міжвідомча комісія), - у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання.

Пункт 6 Порядку № 413 визначає, що для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзацах другому та третьому пункту 2 цього Порядку, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ) зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи із зазначених у пункті 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. У разі коли місце постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації розташоване безпосередньо у районі проведення антитерористичної операції, документи командирами (начальниками) або іншими керівниками підприємств, установ та організацій подаються на розгляд комісії не раніше ніж через 30 календарних днів після зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації чи призначення їх на відповідні посади.

Комісії вивчають документи, у разі потреби заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та у місячний строк з дня надходження документів приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання.

Комісії подають на розгляд міжвідомчої комісії документи із спірних питань, які потребують міжвідомчого врегулювання.

Міжвідомча комісія розглядає документи, надіслані комісіями, та у разі потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані (надсилає необхідні запити тощо), заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів та у місячний строк з дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій, про що інформує комісії.

Водночас п. 8 Порядку № 413 передбачене право самостійного звернення особою до комісії у разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником установи, закладу до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку.

З аналізу вказаних правових норм випливає, що особи, в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях мають право самостійно звернутися до комісій з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, для надання їм статусу учасників бойових дій, з документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення. Комісія, повинна вивчити всі подані документи, при необхідності заслухати пояснення особи, що претендує на отримання статусу учасника бойових дій та свідків, а в разі виникнення спірних питань, подати документи до міжвідомчої комісії. І лише після всебічного вивчення всіх документів та обставин, комісія може прийняти рішення про відмову про надання статусу учасника бойових дій або повернути документи з метою подальшого доопрацювання.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 в період з 19 червня 2016 року по 13 липня 2016 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, що підтверджується довідкою військової частини-польова пошта В2731 від 16 серпня 2016 року, та витягами з наказів командира ОТУ "Маріуполь" від 23 червня 2016 року № 175 і від 19 липня 2016 року №201.

У квітні 2017 року позивач звернувся до Хмельницького обласного військового комісаріату із пакетом документів про визнання його учасником бойових дій.

Комісією Хмельницького обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій від 4 травня 2017 року прийнято рішення (протокол № 4) про направлення документів на доопрацювання.

Як слідує зі змісту вищезазначеного протоколу, останній не містить підстав, за яких ОСОБА_3 відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій, а лише посилання на п.2 Порядку № 413, яким передбачено перелік осіб, яким надається статус учасника бойових дій.

Також в спірному рішенні відповідача відсутні відомості про те, чи відбиралися у позивача пояснення, допитувалися свідки та чи були підстави для подання документів ОСОБА_3 до міжвідомчої комісії.

Як вбачається із відповіді Хмельницького обласного військового комісатріату від 04.01.2018 року № 11/14 на адвокатський запит ОСОБА_4, яка діяла в інтересах ОСОБА_3, відповідачем роз'яснено, що підставою для відмови в наданні позивачу статусу учасника бойових дій, стало те, що останній був залучений до проведення антитерористичної операції менше днів, ніж передбачено п.2-1 Порядку № 413.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що абзацом 2 цього ж пункту передбачено, що особам, які брали участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, у проведенні розвідувальних заходів, що підтверджено оперативним штабом з управління антитерористичною операцією, а також які отримали поранення, контузії, каліцтва, що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), статус учасника бойових дій надається незалежно від кількості днів залучення їх до проведення антитерористичної операції, що не досліджено та не дано оцінки відповідачем.

Водночас, відповідачем не надано доказів, а в судовому засіданні колегією суддів не встановлено, що під час розгляду документів позивача комісією досліджувались питання щодо наявності чи відсутності обставин, перелічених в абзаці 2 п.2-1 Порядку № 413.

Окрім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, ОСОБА_3 брав участь в антитерористичній операції в період, до внесення змін до Порядку № 413 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2016 року № 602, яка набрала законної сили 16 вересня 2016 року та якою доповнено Порядок п.2-1, однак апелянтом не обгрунтовано його позицію щодо застосування під час розгляду документів позивача, правових норм, які набрали чинності після настання подій, які є підставою для надання позивачу статусу учасника бойових дій.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щго відповідачем як суб'єктом владних повноважень, не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про правомірність спірного рішення.

Стосовно доводів апелянта про те, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, колегія суддів вказує на таке.

Як було зазначено вище, відповідно до п.6 Порядку №413 Комісії за відсутності підстав для надання особі статусу учасника бойових дій, повертають документи до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання.

Колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_3 на підставі п.8 Порядку №413 скористався своїм правом самостійно подати до Хмельницького обласного військового комісаріату документи для надання статусу учасника бойових дій.

Як встановлено з матеріалів справи, копія спірного рішення була направлена до Кам'янець-Подільського ОМВК 17.05.2017 року, отримана-19.05.2017 року, а представника позивача ознайомлено з оригіналом документу лише 27.07.2017 року, тобто шестимісячний строк для оскарження в судовому порядку рішення №4 спливає 27.01.2017 року, тоді як позов подано 07.02.2018 року.

Разом з тим, як вже зазначалось судом, зміст вказаного рішення не містив обставин, які слугували підставою для повернення документів на доопрацювання, останні були викладені відповідачем лише у відповіді від 04.01.2018 року на адвокатський запит представника позивача, а отже- колегія суддів вважає, що саме через відсутність достовірних відомостей про предмет позову, позивач не мав можливості звернутися до суду відразу ж, після ознайомлення зі спірним рішенням, а тому твердження відповідача про відсутність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду не обгрунтовані.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове - без змін.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 33, 77, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Хмельницького обласного військового комісаріату залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 11 червня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6