Постанова № 74573570, 06.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/465/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Лях О.П.

суддів: Яковенка М.М. , Старостіна В.В.

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2018 року (повний текст складено 21.03.2018 року, м.Харків, головуючий суддя І інстанції Сагайдак В.В.) по справі № 820/465/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (далі – ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна"), звернулося до суду із позовом до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі - Харківське управління ОВПП ДФСУ), в якому просило: (а.с.5-8)

- скасувати податкове повідомлення-рішення Харківського управління ОВПП ДФСУ №0003015014 від 25.10.2017 року про сплату суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 9165,24 грн.;

- стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки судження контролюючого органу про порушення позивачем ст. 231 Податкового кодексу України щодо несвоєчасності реєстрації акцизних накладних суперечить дійсним обставинам справи.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2018 року по справі № 820/465/18 частково задоволено адміністративний позов ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" (а.с.95-100):

- скасовано податкове повідомлення-рішення Харківського управління ОВПП ДФСУ №0003015014 від 25.10.2017 року в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 9108,29 грн.;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Харківського управління ОВПП ДФСУ (код ЄДРПОУ 39440996) на користь ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" (код ЄДРПОУ 38194448) суму судового збору у розмірі 1744,40 грн.;

- в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням, Харківське управління ОВПП ДФСУ подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення адміністративного позову та прийняти нове рішення, яким в повному обсязі відмовити у задоволенні позову. (а.с.104-106)

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що згідно даних Єдиного реєстру акцизних накладних (далі – ЄРАН) ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" за липень-серпень 2017 року встановлено факт несвоєчасної реєстрації в ЄРАН акцизних накладних з огляду на дати отримання платником податків першої квитанції.

Також, апелянт звертає увагу, що надані позивачем скріншоти з електронної системи «М.Е.DOC» не може бути належним доказом по справі, оскільки дата та час відправлення, що фіксується таким програмним забезпеченням залежить від системних налаштувань дати і часу на комп’ютері, з якого відправлявся документ.

При цьому, апелянт відмічає, що при відправленні 21.07.2017 року на реєстрацію акцизних накладних в кількості 13 штук, ДФС було надіслано позивачу квитанції №1 про неприйняття документів.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Позивач просив розглядати справу без його участі. Надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, а також просив залишити оскаржуване судове рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд вважає відсутніми підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" зареєстроване в якості юридичної особи та до видів діяльності позивача відносяться, зокрема, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. (а.с.29-30)

Фахівцями Полтавського відділу податкового супроводження підприємств Харківського управління ОВПП ДФСУ проведено камеральну перевірку щодо своєчасності реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" за липень-серпень 2017 року, за результатами якої складено акт від 03.10.2017 року №1144/10/28-10-50-14/38194448. (а.с.62-63)

За наслідками розгляду заперечень на акт перевірки податковим органом було повідомлено про залишення без змін висновків акту перевірки. (а.с.16-17)

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0003015014 від 25.10.2017 року, яким застосовано до ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 9165,24 грн. (а.с.9-10)

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження та подав до Державної фіскальної служби України скаргу на податкове повідомлення – рішення.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 10.01.2018 р. №711/6/99-99-11-03-01-25 залишено без змін податкове повідомлення – рішення №0003015014, а скаргу – без задоволення (а.с.11-12).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що впродовж операційного дня 21.07.2017 року з 08:00 год. по 19:00 год. позивач не одержав жодної квитанції про прийняття/неприйняття відповідних акцизних накладних, а отже такі накладні відповідно до п.231.6 ст.231 Податкового кодексу України вважаються прийнятими.

При цьому суд першої інстанції відмітив, що одну акцизну накладну зареєстровано у Єдиному реєстрі акцизних накладних із простроченням 2 дні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно із ч.3 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції

Як свідчать матеріали справи, камеральною перевіркою, проведеною податковим органом, встановлено порушення ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" положень п.231.6 ст.231 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент складання акцизних накладних), а саме: в ЄРАН зареєстровано з порушенням термінів реєстрації акцизні накладні (14 шт.) за липень-серпень 2017 року з огляду на дати отримання платником податків першої квитанції.

Колегія суддів звертає увагу, що правомірність та порядок проведення камеральної перевірки щодо своєчасності реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" за липень-серпень 2017 року, за результатами якої складено акт від 03.10.2017 року №1144/10/28-10-50-14/38194448, позивачем не оскаржується.

Відповідно до п.п.14.1.60-1 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Єдиний реєстр акцизних накладних - реєстр відомостей щодо акцизних накладних, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками акцизного податку електронними документами.

Згідно із п.231.1 ст.231 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку при реалізації пального зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Платник податку зобов'язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального, використаного для власного споживання; реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу; втраченого як у межах, так і понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального.

Виробник пального в споживчій тарі ємністю до двох літрів (включно) зобов'язаний скласти акцизну накладну на обсяги такого пального.

Відповідно до п.231.3 ст.231 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.

У разі здійснення операцій з реалізації пального, які передбачають відпуск пального через паливороздавальні колонки на автомобільних заправних станціях (комплексах), автомобільних газових заправних станціях, акцизна накладна складається у день проведення відпуску пального через паливороздавальні колонки на таких станціях незалежно від того, коли відбувся перехід права власності на таке пальне.

Акцизна накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо акцизні накладні не були складені на ці операції) за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у разі здійснення реалізації пального за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником акцизного податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок особи, що реалізує пальне). При цьому окремі обов'язкові реквізити акцизної накладної, що ідентифікують отримувача пального, визначені підпунктами "г" та "ґ" пункту 231.1 цієї статті, не заповнюються.

У разі забезпечення безперервного постачання пального особа, яка реалізує пальне, може скласти для кожного отримувача пального зведені акцизні накладні за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД не пізніше останнього дня такого місяця на весь обсяг реалізованого пального протягом такого місяця.

Для цілей цього пункту під безперервним постачанням вважається забезпечення особою, яка реалізує пальне, можливості для отримувачів пального (контрагентів) отримувати пальне в будь-яку годину доби та будь-який день відповідного місяця.

Акцизна накладна може бути складена не пізніше останнього дня звітного місяця на загальний обсяг втраченого пального протягом такого місяця за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, що втрачено.

Положеннями п.231.5 ст.231 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що при реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов'язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні / розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального суб'єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Відповідно до абз.1, 2, 5, 6, 7 п.231.6 ст.231 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Підтвердженням особі, що реалізує пальне, про прийняття її акцизної накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру акцизних накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання акцизної накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані акцизні накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 231.1 цієї статті, протягом операційного дня отримувачу пального / особі, яка реалізує пальне, надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, такі акцизна накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Згідно із п.231.8 ст.231 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порядок ведення Єдиного реєстру акцизних накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Отримувач пального має право звіряти дані отриманої акцизної накладної на відповідність з даними Єдиного реєстру акцизних накладних.

Механізм внесення відомостей, що містяться в акцизних накладних та розрахунках коригування до акцизних накладних (далі - розрахунок коригування) за операціями з реалізації пального, до Єдиного реєстру акцизних накладних (далі - Реєстр), надання даних, які містяться в Реєстрі, визначено Порядком ведення Єдиного реєстру акцизних накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 року № 114, (далі – Порядок №114).

Відповідно до п.2 Порядку №114 для реєстрації в Реєстрі акцизні накладні / розрахунки коригування надсилаються до ДФС в електронній формі відповідно до порядку подання податкових документів в електронному вигляді з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису уповноваженої особи у порядку, визначеному законодавством.

Акцизні накладні / розрахунки коригування надсилаються протягом операційного дня.

Операційний день для реєстрації акцизних накладних / розрахунків коригування у Реєстрі триває щодня з 8 до 19 години.

Положеннями абз.1 та 4 п.5 Порядку №114 передбачено, що на складені акцизні накладні / розрахунки коригування накладаються електронні цифрові підписи посадових осіб платника акцизного податку, який реалізує пальне, у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника чи уповноваженої особи; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки платника акцизного податку (за наявності).

Для накладення електронного цифрового підпису на акцизну накладну / розрахунок коригування уповноваженою особою платник акцизного податку отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає територіальному органу ДФС за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи.

Відповідно до п.6 Порядку №114 для реєстрації в Реєстрі платник акцизного податку здійснює шифрування акцизних накладних / розрахунків коригування, на які накладено електронний цифровий підпис, та надсилає їх до ДФС за допомогою засобів телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис" та "Про електронні документи та електронний документообіг". Електронний примірник акцизної накладної / розрахунку коригування зберігається у платника акцизного податку.

Згідно із п.7 даного Порядку акцизні накладні / розрахунки коригування, які надійшли до ДФС, розшифровуються, перевіряються електронні цифрові підписи, визначається відповідність електронного документа встановленому формату (стандарту) та за відсутності причин для їх неприйняття вносяться відомості, що містяться в акцизних накладних / розрахунках коригування, до Реєстру.

Положеннями п.8 Порядку №114 передбачено, що з метою підтвердження прийняття для реєстрації в Реєстрі акцизної накладної / розрахунку коригування платникові акцизного податку, який здійснює реєстрацію, надсилається квитанція в електронному вигляді, в якій зазначаються реквізити такого документа, відповідність електронного документа вставленому формату (стандарту), результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про платника акцизного податку, який реалізує пальне, дата і час прийняття, реєстраційний номер.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня за допомогою засобів телекомунікаційних систем платникові акцизного податку, який здійснює реєстрацію акцизної накладної / розрахунку коригування. Електронний примірник квитанції зберігається у ДФС.

Приписами п.9 Порядку №114 визначено причини неприйняття акцизної накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі, а саме:

1) наявність помилок, допущених під час складання акцизної накладної/розрахунку коригування;

2) відсутність у Реєстрі відомостей, що містяться в акцизній накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування з такими самими реквізитами;

4) порушення вимог щодо наявності обсягу пального, обчисленого відповідно до пункту 232.3 статті 232 Податкового кодексу України (після завершення перехідного періоду);

5) порушення вимог, установлених пунктом 231.1 статті 231 Податкового кодексу України.

Квитанція про неприйняття акцизної накладної / розрахунку коригування із зазначенням причини, на яку накладається електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки ДФС, надсилається протягом операційного дня платникові акцизного податку за допомогою засобів телекомунікаційних систем.

Відповідно до п.10 Порядку № 114 датою та часом надання акцизної накладної / розрахунку коригування до ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Якщо протягом операційного дня платникові акцизного податку не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття акцизної накладної / розрахунку коригування, вони вважаються зареєстрованими у Реєстрі.

Згідно із п.11 Порядку №114 якщо платник акцизного податку надіслав до ДФС кілька електронних примірників однієї акцизної накладної за тими ж кодами згідно з УКТЗЕД, розрахунку коригування за тими ж кодами згідно з УКТЗЕД, зареєстрованим вважається документ, щодо якого внесено відомості до бази даних Реєстру і надійшла квитанція, що підтверджує факт його прийняття.

В свою чергу, принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису були визначені чинною на момент виникнення спірних правовідносин Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року №233 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за №320/15011 (далі – Інструкція №233), дія якої поширювалась на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

Положеннями пунктів 7.3-7.7 розділу III Інструкції №233 визначено, що після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту).

Згідно з п.7.4. Інструкції №233 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Відповідно до п.7.5. Інструкції №233 підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Згідно з п.7.6. Інструкції №233 якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то Платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Положеннями пункту 7.7. Інструкції №233 передбачено, що датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Колегія суддів наголошує на тому, що положення пунктів 231.1 та 231.6 статті 231 ПК України у взаємозв'язку із нормами Порядку №114 та правилами Інструкції №233 необхідно розуміти таким чином, що платник податку при реалізації пального зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання, які надсилаються до ДФС в електронному вигляді протягом операційного дня з 8 до 19 години, а органи ДФС після одержання від платника податків податкового документа проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту) та складають квитанції.

При цьому перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДФС, а друга квитанція складається, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою та містить інформацію про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, такі акцизна накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" було складено акцизні накладні:

- від 08 липня 2017 року №№12453, 12454, 12455, 12456, 12457, 12458, 12459, 12460, 12461, 12462, 12463, 12464, 12508; (а.с.73-85)

- від 18 серпня 2017 року №13698.

Щодо акцизних накладних від 08.07.2017 року колегія суддів зазначає наступне.

Враховуючи вимоги ПК України, граничною датою реєстрації акцизних накладних від 08.07.2017 року в ЄРАН було 23.07.2017 року.

21 липня 2017 року, і це не заперечується сторонами, позивачем за допомогою програмного забезпечення «М.Е.DOC» було направлено до органів фіскальної служби відповідні акцизні накладні від 08.07.2017 року для реєстрації в ЄРАН.

При цьому, ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" надано до матеріалів справи протоколи програми «М.Е.DOC» (а.с.18-28), якими підтверджується направлення даних акцизних накладних до Державної фіскальної служби України 21.07.2017 року в період часу з 15:51 год. до 15:55 год.

Однак, як вбачається із квитанцій №1-АН (а.с.40-52) вищевказані акцизі накладні від 08.07.2017 року не прийняті контролюючим органом, оскільки операційний день для реєстрації документів триває щодня з 8 до 19 години.

Із протоколів програми «М.Е.DOC» (а.с.18-28) також слідує, що 22 липня 2017 року о 09:39 год. ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" було направлено повторно відповідні документи.

При цьому, зазначені акцизні накладні без повторного направлення позивачем до податкових органів були зареєстровані в ЄРАН 24.07.2017 року.

Колегія суддів вважає заслуговуючими увагу доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу про те, що пунктом 9 Порядку 114 закріплено вичерпний перелік причин неприйняття акцизної накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі, та зазначена відповідачем причина неприйняття «закінчення операційного дня» не передбачена Порядком, що свідчить про незаконність такої відмови.

Оскільки позивач в межах строку, передбаченого статтею 231 Податкового кодексу України, та до закінчення операційного дня 21 липня 2017 року здійснив всі необхідні дії на виконання покладеного на нього обов'язку щодо реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних та протягом цього операційного дня не отримав квитанції про прийняття або неприйняття таких накладних, вони вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Окрім цього слід зазначити, що позивачу було відмовлено в реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних з підстав не передбачених Порядком № 114, що також свідчить про незаконність такої відмови.

Відтак суд першої інстанції прийшов до правильних висновків про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в цій частині вимог, а доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із ч.ч.1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалене судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування - відсутні.

Враховуючи вищевказане та керуючись ст.ст.2, 229, 241, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України – залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2018р. по справі № 820/465/18 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку, а у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11 червня 2018 року.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4