Постанова № 74573549, 06.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Бідонько А.В.

06 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/380/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Бегунца А.О. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 по справі № 820/380/18, ухвалене в м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, 61004, о 12:12, повний текст рішення складено 29.03.2018р.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР "АТОМ"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

24.01.2018р., позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР "АТОМ" (надалі – позивач, ТОВ НТЦ «АТОМ»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (надалі – відповідач, ГУ ДФС у Харківській області), в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.01.2018р. прийняте Головним управлінням ДФС у Харківській області №0000021421, яким ТОВ НТЦ "АТОМ" збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму триста двадцять вісім тисяч тридцять шість гривень 25 копійок, в тому числі за податковим зобов’язанням на суму 262429,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 65607,25 грн., згідно з пп.54.3.2 п. 54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.01.2018р. прийняте Головним управлінням ДФС у Харківській області №0000011421, яким ТОВ НТЦ «Атом» зменшено на 44950,00 грн. суму податкового зобов’язання та на 41440,00 грн. зменшено суму податкового кредиту за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки, викладені в ОСОБА_3 перевірки № 24259/20-40-14-21-07/23002160 від 12.12.2017 року є помилковими та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України, а тому винесені відповідачем на підставі зазначеного ОСОБА_3 перевірки податкові повідомлення - рішення є такими, що підлягають скасуванню, як протиправні.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2018р. адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області № НОМЕР_1 від 02.01.2018 року та № НОМЕР_2 від 02.01.2018 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм процесуального права, а також неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи.

31.05.2018р. позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача підтримав подану апеляційну скаргу просив задовольнити її, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача вважав рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін по справі, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що фахівцями ГУ ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ НТЦ "АТОМ" з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з контрагентами - постачальниками ТОВ «Скіпер Торг» за березень 2016 року, ТОВ «Петра ОСОБА_4» за квітень 2016 року, ТОВ «Тревіс Груп» за червень 2016 року, ТОВ «Воркхорс» за травень - червень 2016 року, ТОВ «Крайт Сервіс» за жовтень 2016 року, ТОВ «ВКФ Діамант-Бізнес» за листопад 2016 року, ТОВ «Стакстрой» за листопад 2016 року, ТОВ «Евантес Компані» за лютий - березень 2017 року, ТОВ «Сеолан» за листопад 2014 року, ТОВ «Арсенал Пром» за березень 2017 року, ТОВ «Альтос Груп» за березень 2017 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг).

За результатами перевірки ГУ ДФС у Харківській області складено ОСОБА_3 № 24259/20-40-14-21-07/23002160 від 12.12.2017 року, висновками якого контролюючим органом встановлено наступні порушення ТОВ НТЦ "АТОМ" вимог податкового законодавства:

- п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на суму 262 429,24 грн., в тому числі за листопад 2014 року в сумі 14 312 грн., за березень 2 :16 року в сумі 3 041 грн., за квітень 2016 року з сумі 21 266 грн., за травень 2016 року в сумі 15 497 грн., за червень 2016 року в сумі 41 946 грн., за жовтень 2016 року в сумі 27 638.2 грн.. за листопад 2016 року в сумі 35 783 грн., за лютий 2017 року в сумі 7 466 грн. за березень 2017 року в сумі 95 480,04 грн., що привело до заниження до сплати ПДВ в сумі 262 429,24 грн., в тому числі за листопад 2014 року в сумі 14 312 грн., за березень 2016 року в сумі 3 041 грн., за квітень 2016 року в сумі 21 266 грн., за травень 2016 року в сумі 15 497 грн., за червень 2016 року в сумі 41 946 грн., за жовтень 2016 року в сумі 27 638,2 грн., за листопад 2016 року в сумі 35783 грн., за лютий 2017 року в сумі 7466 грн., за березень 2017 року в сумі 95480,04 грн.;

- ст. 185, ст. 187 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податкові зобов’язання за квітень 2016 на суму 44 950 грн.;

- п. 198.2, п. 198.3. п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит за квітень 2016 року на суму 41 440 грн.

На підставі висновків вказаного ОСОБА_3 перевірки ГУ ДФС у Харківській області винесено податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_2 від 02.01.2018 року, яким ТОВ НТЦ "АТОМ" зменшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 44950,00 грн.;

- № НОМЕР_1 від 02.01.2018 року, яким ТОВ НТЦ "АТОМ" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 328036,25 грн., з яких 262429,00 грн. - за основним платежем, 65607,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, тому оскаржувані позивачем податкові повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 02.01.2018 року та № НОМЕР_2 від 02.01.2018 року не відповідають вимогам закону, що є підставою для їх скасування.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, фактичною підставою для відображення в акті порушення підприємством позивача слугував викладений в акті висновок фахівців контролюючого органу про відсутність реальності здійснення господарських операцій між підприємством позивача та контрагентами - постачальниками ТОВ «Скіпер Торг», ТОВ «Петра ОСОБА_4», ТОВ «Тревіс Груп», ТОВ «Воркхорс», ТОВ «Крайт Сервіс», ТОВ «ВКФ Діамант-Бізнес», ТОВ «Стакстрой», ТОВ «Евантес Компані», ТОВ «Сеолан», ТОВ «Арсенал Пром», ТОВ «Альтос Груп».

На підтвердження реальності господарських операцій між підприємством позивача та вказаними контрагентами до матеріалів справи представником позивача були надані первинні документи: видаткові накладні, рахунки - фактури, платіжні доручення, акти списання матеріалів, податкові накладні.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог абз. "а" п.198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем надані належні первинні документи, що підтверджують факт придбання ТМЦ, які призначені для використання у господарській діяльності підприємства позивача.

Таким чином, позивачем було повністю дотримано вимоги Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит по операціях з контрагентами - постачальниками ТОВ «Скіпер Торг», ТОВ «Петра ОСОБА_4», ТОВ «Тревіс Груп», ТОВ «Воркхорс», ТОВ «Крайт Сервіс», ТОВ «ВКФ Діамант-Бізнес», ТОВ «Стакстрой», ТОВ «Евантес Компані», ТОВ «Сеолан», ТОВ «Арсенал Пром», ТОВ «Альтос Груп».

Під час розгляду даної справи відповідачем не надано до суду будь - яких доказів на підтвердження встановлених порушень позивачем вимог Податкового кодексу України, тоді як позивачем надано до суду належні та допустимі докази, які свідчать про реальність господарських операцій з контрагентами - постачальниками ТОВ «Скіпер Торг», ТОВ «Петра ОСОБА_4», ТОВ «Тревіс Груп», ТОВ «Воркхорс», ТОВ «Крайт Сервіс», ТОВ «ВКФ Діамант-Бізнес», ТОВ «Стакстрой», ТОВ «Евантес Компані», ТОВ «Сеолан», ТОВ «Арсенал Пром», ТОВ «Альтос Груп», що відображені позивачем в податковому обліку.

Відносно викладених в акті перевірки обставин стосовно отримання податкової інформації від іншого контролюючого органу відносно контрагентів позивача, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 73, 74 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб підприємства позивача або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним суб’єктом владних повноважень до суду також не подано.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій позивача з контрагентами - постачальниками ТОВ «Скіпер Торг», ТОВ «Петра ОСОБА_4», ТОВ «Тревіс Груп», ТОВ «Воркхорс», ТОВ «Крайт Сервіс», ТОВ «ВКФ Діамант-Бізнес», ТОВ «Стакстрой», ТОВ «Евантес Компані», ТОВ «Сеолан», ТОВ «Арсенал Пром», ТОВ «Альтос Груп» та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Однак, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень. За таких умов, оскаржувані позивачем податкові повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 02.01.2018 року та № НОМЕР_2 від 02.01.2018 року не відповідають вимогам закону, що є підставою для їх скасування.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції від 22.03.2018р. відповідає вимогам ст. 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 по справі № 820/380/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_6 Повний текст постанови складено 11.06.2018.