Постанова № 74573282, 07.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/15074/17 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Файдюка В.В.,

Чаку Є.В.,

при секретарі Козуб А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Державної регуляторної служби України, третя особа - приватне акціонерне товариство "Українська фондова біржа" про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

В С Т А Н О В И В :

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної регуляторної служби України, третя особа - приватне акціонерне товариство "Українська фондова біржа" про визнання протиправним та скасування розпорядження.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2018 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

05 червня 2018 року на адресу Київського апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від представника приватного акціонерного товариства "Українська фондова біржа", в якому останній просить апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2018 року - без змін.

06 червня 2018 року на адресу Київського апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від представника Державної регуляторної служби України, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

В судове засідання суду першої інстанції з'явились представник апелянта, представники відповідача та третьої особи. Представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, а представники відповідача та третьої особи заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили відмовити в її задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем видано ПрАТ "УФБ" ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку серії АВ№ 581214 від 26.04.2011 року із строком дії до 24.07.2017 року.

ПрАТ "УФБ" листом від 10.05.2017 року № 83 звернулося до Комісії із заявою про переоформлення строкової ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) на безстрокову ліцензію, відповідно до пункту 6 статті 21 Закону України від 02.03.2015 року №222-VIII "Про ліцензування видів господарської діяльності" (далі - Закон №222-VIII).

Листом від 25.05.2017 року №10/03/10022 Комісією повідомлено ПрАТ "УФБ" про невідповідність заяви від 10.05.2017 року №83 положенням пункту 3 частини 1 статті 7 Закону №222-VIII, нормам Закону України від 23.02.2006 року №3480-VІ (далі - Закон №3480-VІ) та пункту 14 розділу першого Порядку та умов видачі ліцензії та провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів), прийнятого рішенням Комісії від 14.05.2013 року №817, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.06.2013 року №854/23386 (із змінами).

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, відмовляючи третій особі у переоформленні ліцензії на безстрокову, керувався нормами Закону України від 04.07.2012 року №5042- VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства про цінні папери та фондовий ринок", яким внесені зміни до Закону №222-VIII. Також апелянтом в своїй відмові зазначено, що враховуючи вимоги Порядку та умов видачі ліцензії №817 юридичній особі, яка після закінчення строку дії ліцензії має намір провадити певний вид професійної діяльності на фондовому ринку, необхідно отримати нову ліцензію.

Відповідно до матеріалів справи, ПрАТ "УФБ" звернулося до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування із скаргою від 01.09.2017 року №б/н щодо відмови Комісії у переоформленні ліцензії на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку серії АВ №581214, виданої ПрАТ "Українська фондова біржа" на підставі рішення Комісії від 17.07.2007 року №1550, на безстрокову та визнання дій позивача щодо виключення відомостей про ПрАТ "Українська фондова біржа" з ліцензійного реєстру фондових бірж у зв'язку з закінченням строку, зазначеного у ліцензії, такими, що вчинені з порушеннями вимог законодавства у сфері ліцензування.

Відповідно до витягу з протоколу засідання Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України від 19.09.2017 року № 11-17, рішення № 19.2, який міститься у матеріалах справи, за результатами розгляду скарги на засіданні Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування встановлено невиконання Комісією вимог частини 6 статті 21 Закону №222-VIII, відповідно до якої ліцензії, які є чинними на день набрання чинності цим Законом та мали обмежений термін дії, є безстроковими і можуть бути, за заявою ліцензіата переоформленні відповідним органом ліцензування у тижневий термін та вирішено зобов'язати Комісію усунути порушення вимог частини 6 статті 21 Закону №222-VIII, розглянувши заяву ПрАТ "УФБ" від 10.05.2017 року з урахуванням вимог частини 6 статті 21 Закону №222-VIII.

Відповідно до копії розпорядження ДРС України від 22.09.2017 року №146 "Про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування", що міститься у матеріалах справи, судом встановлено, що Державною регуляторною службою України, з урахуванням рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України від 19.09.2017 року № 19.2 (протокол №11-17) за результатом розгляду скарги ПрАТ "Українська фондова біржа" від 01.09.2017 року зобов'язано Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку: 1. усунути порушення вимог частини шостої статті 21 Закону України від 02.03.2015 року №222-VIII "Про ліцензування видів господарської діяльності", розглянувши заяву ПрАТ "Українська фондова біржа" від 10.05.2017 року з урахуванням вимог частини шостої статті 21 Закону України від 02.03.2015 року №222-VIII "Про ліцензування видів господарської діяльності"; 2. повідомити Державну регуляторну службу України про виконання Розпорядження №146 протягом 10 робочих днів з дати його отримання з наданням підтверджуючих документів.

На думку позивача Розпорядження №146 є таким, що повністю суперечить Закону України від 30.10.1996 року №488/96-ВР "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" та Закону №3480-VІ, Порядку №817. Зобов'язання, викладене у Розпорядженні №146 щодо розгляду Комісією заяви ПрАТ "УФБ", на думку позивача є привласненням відповідачем функцій щодо розгляду питання про видачу ліцензій. Зокрема позивачем зазначено, що відповідно до норм законодавства, повноваження Комісії щодо розгляду заяв на переоформлення ліцензій на провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів), так само, як і заяв про видачу ліцензій на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку та прийняття рішень щодо видачі чи відмови у видачі ліцензій, є виключно компетенцією Комісії.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до Положення про Державну регуляторну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2014 року № 724 (далі - Положення№ 724), ДРС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності.

ДРС України є спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності.

Відповідно до підпункту 29 пункту 4 Положення ДРС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, видає відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

В той же час, пунктом 10 Положення встановлено, що ДРС у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України та прийнятих відповідно до Конституції та законів України актів Кабінету Міністрів України видає накази організаційно-розпорядчого характеру, розпорядження про усунення порушень у сфері ліцензування, а з питань реалізації державної регуляторної політики - рішення за підписом Голови ДРС.

Пунктом 8 частини 1 статті 4 Закону № 222 визначено виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, спеціально уповноважений орган з питань ліцензування встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності, видає розпорядження про усунення порушення законодавства у сфері ліцензування та розпорядження про відхилення або задоволення апеляцій чи скарг з урахуванням рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування.

Розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими до виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами всіх форм власності, а також фізичними особами - підприємцями (частина 2 статті 4 Закону № 222).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 222 цей Закон регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.

Частиною 6 статті 21 Закону № 222 встановлено, що ліцензії на провадження видів господарської діяльності, що на день набрання чинності цим Законом є чинними, продовжують діяти.

Ліцензії на провадження видів господарської діяльності, зазначених у статті 7 цього Закону: види господарської діяльності яких звужені, підлягають переоформленню, що здійснюється органом ліцензування у триденний строк безкоштовно; ті, які є чинними на день набрання чинності цим Законом та мали обмежений термін дії, є безстроковими і можуть бути, за заявою ліцензіата, переоформлені відповідним органом ліцензування безкоштовно у тижневий строк.

Отже, з аналізу вищезазначеної норми вбачається, що вона не встановлює порядок видачі, переоформлення або анулювання ліцензій, а містить положення, пов'язанні із набранням чинності самим Законом, зокрема, стосовно безстрокового терміну дії ліцензій, які були чинними на день набрання чинності цим Законом та мали обмежений термін дії, а також можливість їх разового переоформлення.

Ліцензія ПрАТ "Українська фондова біржа" на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку серії АВ №581214 строком дії з 24.07.2007 року по 24.07.2017 року мала набути статусу безстрокової не в силу Розпорядження №146, а в силу Закону №222-VIII.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що листом від 25.05.2017 року №10/03/10022 Комісією повідомлено ПрАТ "УФБ" про невідповідність заяви від 10.05.2017 року №83 положенням пункту 3 частини 1 статті 7 Закону №222-VIII, нормам Закону України від 23.02.2006 року №3480-VІ "Про цінні папери та фоновий ринок" (далі - Закон №3480-VІ) та пункту 14 розділу першого Порядку та умов видачі ліцензії та провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів), прийнятого рішенням Комісії від 14.05.2013 з №817, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.06.2013 року №854/23386 (із змінами), та відмовлено у переоформленні ліцензії, на підставі Закону України від 04.07.2012 року №5042- VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства про цінні папери та фондовий ринок", яким внесені зміни до Закону №222-VIII.

Отже, Комісія вважає, що Закон №5042-VI є спеціальним відносно загального Закону №222-VIII і таким, що передбачає особливості ліцензування професійної діяльності на ринку цінних паперів в розумінні пункту третього частини першої статті 7 Закону №222-VIII, а отже, має застосовуватися до ПрАТ "УФБ", оскільки, на думку позивача, ПрАТ "УФБ" не має право продовжувати діяльність на основі наявної ліцензії, а повинна подати документи для отримання нової ліцензії.

Системне тлумачення положень Закону №222-VIII свідчить про те, що законодавцем імперативно, однозначно і без винятків передбачено процедуру набуття ліцензіями статусу безстрокових з прийняттям цього Закону. Додаткових юридичних дій ліцензіатів та/або органів ліцензування для набуття ліцензією такого статусу Законом не передбачено, з огляду на що, ліцензія ПрАТ "УФБ" фактично автоматично набула статусу безстрокової з моменту набрання чинності цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду ДРС України рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування від 19.09.2017 року №19.2 видано розпорядження від 22.09.2017 року №146, відповідно до резолютивної частини якого Комісію зобов'язано: 1. усунути порушення вимог частини шостої статті 21 Закону України від 02.03.2015 року №222-VIII "Про ліцензування видів господарської діяльності", розглянувши заяву ПрАТ "Українська фондова біржа" від 10.05.2017 року з урахуванням вимог частини шостої статті 21 Закону України від 02.03.2015 року №222-VIII "Про ліцензування видів господарської діяльності"; 2. повідомити Державну регуляторну службу України про виконання Розпорядження №146 протягом 10 робочих днів з дати його отримання з наданням підтверджуючих документів.

З аналізу законодавства вбачається, що резолютивна частина оскарженого Розпорядження № 146 винесена в межах повноважень відповідача, які чітко визначені нормами Закону №222-VIII та Положення №724.

Щодо доводів апелянта про втручання відповідача у дискреційні повноваження позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 6 Закону №222-VIII орган ліцензування видає ліцензії на право здійснення видів господарської діяльності, зазначених у статті 7 цього Закону. Види господарської діяльності, на здійснення яких державний колегіальний орган видає ліцензії, встановлюються цим Законом. Орган ліцензування для цілей цього Закону за відповідним видом господарської діяльності отримує та розглядає заяву разом з документами, подання яких до органу ліцензування передбачено законом, і за результатом їх розгляду приймає рішення про залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду, відмови у видачі ліцензії чи про видачу ліцензії, оформлення, переоформлення та видачу інших документів, що стосуються сфери повноважень органу ліцензування.

Із змісту резолютивної частини оскаржуваного Розпорядження №146 вбачається, що відповідачем не вирішувалося питання щодо переоформлення ліцензії третьої особи та не приймалося рішення щодо переоформлення ліцензії, натомість, відповідно до норм Закону №222-VIII , встановивши порушення законодавства органом ліцензування, яким є позивач, відповідач зобов'язує Комісію усунути порушення законодавства, розглянувши заяву третьої особи у відповідності до вказаних у Розпорядженні №146 норм Закону №222-VIII.

Враховуючи, що законодавцем чітко закріплено повноваження Державної регуляторної служби України з видання розпорядження про усунення порушення законодавства у сфері ліцензування, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що твердження про втручання відповідача у дискреційні повноваження позивача є хибним, та не відповідає нормам Закону №222-VIII.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду в суді апеляційної інстанції) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядок і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.

Повний текст виготовлено 11 червня 2018 року.