Ухвала суду № 74573199, 11.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/878/17

УХВАЛА

11 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Губської О.А., суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерконструкція ЛТД" до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2018 року залишено без руху та надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали з огляду на те, що апелянтом в порушення вимог Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про відстрочення сплати судового збору залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2018 року з усіма доданими до неї матеріалами повернуто апелянту.

20.04.2018 відповідач повторно звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2018 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України, оскільки додана до апеляційної скарги копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження ОСОБА_2, а отже в розумінні статей 55, 59 КАС України, остання є неналежним представником у даній справі.

29.05.2018 Головне управління ДФС у місті Києві втретє звернулося до Київського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою на рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2018 року.

В апеляційній скарзі відповідачем було заявлено клопотання про поновлення процесуального строку, яке обґрунтоване тим, що Головне управління ДФС у місті Києві не мало відповідних коштів для сплати судового збору, однак відразу після їх надходження судовий збір було сплачено.

За змістом ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 3 статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Отже, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З огляду на викладені вимоги закону та зважаючи, що, як вже зазначалось, повторна апеляційна скарга на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2018 була подана поза межами законодавчо встановленого тридцятиденного строку її апеляційного оскарження, а вказані податковим органом в заяві причини пропуску цього строку є недостатніми для висновку про його пропуск з поважних причин, суд вважає, що слід відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Доводи апелянта про те, що неможливість вчасної подачі апеляційної скарги була зумовлена відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору, не свідчать про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції.

В свою чергу, статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги, зокрема, надання документу про сплату судового збору, в тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення касаційної скарги без руху.

Таким чином, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак відсутність у податкового органу коштів, призначених для цієї мети і, як наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов'язків, не може слугувати поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, якими, крім іншого, визначено, що штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

З огляду на наведене, відповідач не був позбавлений можливості здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору на підставі кошторису, а у разі його відсутності проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, мав право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

До того ж, підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Зупинення ж на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог КАС України щодо оформлення апеляційної скарги та дотримання строку апеляційного оскарження, що, в свою чергу, не може ставитись в залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Вищенаведене не спростовується обставинами звернення відповідача з первинною апеляційною скаргою (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) у строк, встановлений статтею 295 КАС України, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

В апеляційній скарзі відсутні й відомості про наявність інших обставин, які б давали підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду по справі №814/1646/16 (№ К/9901/37786/18), ухвалі Верховного Суду по справі №820/4420/16 (№ К/9901/48158/18).

Крім того, щодо доводів апелянта, що КАС України встановлює два строки звернення до суду з апеляційноє скаргою або протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, або протягом одного року з дня складення повного тексту судового рішення, якщо скарга не подана протягом тридцяти днів з поважних причин, колегія суддів зазначає, що положення КАС України та, зокрема, ч.2 ст.299 КАС України будь-яких відповідних застережень з цього приводу не містять, а навпаки встановлюють обов'язок суду, не надаючи оцінки поважності наведених суб'єктом владних повноважень, що подає апеляційну скаргу після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення, причин пропуску ним строку апеляційного оскарження, відмовляти у відкритті апеляційного провадження.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року по справі № 814/2766/15 (№К/9901/35610/18).

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи, що апелянтом не наведено обґрунтованих причин пропуску строку апеляційного оскарження чи доказів поважності його пропуску, а тому колегія суддів вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у місті Києві.

Керуючись ст.ст.299, 325, 328 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання Головного управління ДФС у місті Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження залишити без задоволення.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерконструкція ЛТД" до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідачО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов

&?о; Головуючий суддя &?г;