Рішення № 74572776, 05.06.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 червня 2018 року № 826/11702/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., суддів Каракашьяна С.К., Чудак О.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби

про визнання протиправною та скасування постанови №52755248 від 27.10.2016р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби (далі-відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №52755248 від 27.10.2016р.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в порушення норм Закону України «Про виконавче провадження» відповідачем у постанові про відкриття виконавчого провадження №43800692 невірно вказано адресу боржника (позивача), що унеможливило виконання позивачем добровільно судового рішення , на підставі якого видано виконавчий документ.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового вирішення справи.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України (КАС України від 06.07.2005 №2747-IV у редакції, що діяла до 15.12.2017), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси №523/6021/13-ц від 04.12.2013 р. стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №16/08 від 5 серпня 2008 року у розмірі 17491340,2 грн., з яких 11466932,98 грн. заборгованість за кредитом по договору про відкриття кредитної лінії, 642776,55 грн. сума пені за несвоєчасне погашення кредиту згідно пункту 7.1 договору №2 до кредитного договору, 124408,53 грн. сума трьох відсотків річних за несвоєчасне погашення кредиту, 4851825 грн. - несплачені відсотки за користування кредитом, 253989,37 грн. сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 49159,20 грн. три відсотки річних за прострочення грошового зобов'язання з своєчасної сплати процентів за користування кредитом, 96018,75 грн. сума комісії за користування грошовими коштами, 5219,21 грн. пеня за несвоєчасну сплату комісії за користування кредитом, 1010,17 грн. три відсотки річних за порушення грошового зобов'язання зі сплати комісії за користування кредитом, а також судові витрати у сумі 1820 грн.

10.04.2014р. на виконання вищезгаданого рішення суду, Суворовським районним судом м. Одеси було видано виконавчий лист.

Постановою державного виконавця від 26.06.2014 відкрито виконавче провадження № 43800692 з виконання виконавчого листа №523/6021/13-ц, виданого 10.04.2014 року Суворовським районним судом м. Одеси. Даною постановою боржнику встановлено семиденний строк на самостійне виконання рішення суду.

22.08.2014 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (правонаступником якого є Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України) Канцедалом Олександром Олександровичем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1749134,00 грн.

У зв'язку зі зверненням стягувача із заявою про повернення йому виконавчого документу, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 26.10.2016 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

27.10.2016 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедалом Олександром Олександровичем винесено постанову ВП № 52755248 про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору.

Не погоджуючись із постановою про стягнення виконавчого збору, позивач звернувся до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження).

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до частини 5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Згідно з ч. 6 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються (ч. 3 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З матеріалів справи вбачається, що у вищезазначених постановах, які направлялися боржнику, зазначена наступна адреса: 65123, АДРЕСА_1.

Також в матеріалах справи міститься лист ОСОБА_3, яка проживає за адресою: 65123, АДРЕСА_1, зі змісту якого вбачається, що вона отримує всю поштову кореспонденцію з Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ім'я ОСОБА_1, хоча він ніколи не мешкав та не був зареєстрований у вказаній квартирі, а тому просить виправити помилку в інформації про адресу боржника.

03.03.2017 року, державним виконавцем було направлено запит про місце реєстрації/проживання боржника. У відповідь Адресно - довідкове бюро при ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області надало інформацію, що ОСОБА_1 з 26.01.2011 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2.

Таким чином, постанову про відкриття виконавчого провадження №43800692 направлено за помилковою адресою, а за місцем знаходження боржника (позивача) така постанова відповідачем не направлялась.

За наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам ( ч. 1 ст.35 Закону).

Отже, з аналізу зазначених правових норм вбачається, що перед початком дій щодо примусового виконання виконавчого документів, державний виконавець мав би пересвідчитися, що копія постанови про відкриття виконавчого провадження отримана боржником, та що строк визначений у постанові для добровільного виконання вже закінчився і відсутні підстави для відкладення виконавчих дій.

Однак, відповідачем не надано належних доказів щодо направлення позивачу на вірну адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії постанови про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, суд дійшов висновку, що державним виконавцем не було вжито всіх необхідних дій щодо належного повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження та не встановлено обставин щодо отримання боржником такої постанови.

Вказані обставини виключали можливість ОСОБА_1 здійснити добровільне виконання виконавчого документа та свідчать про порушення відповідачем вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про те, що позивач був позбавлений можливості добровільного погашення боргу у виконавчому провадженні, оскільки не був обізнаний про факт його відкриття, що є достатньою підставою для задоволення позовних вимог.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедала Олександра Олександровича № 52755248 від 27.10.2016р. про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору - визнати протиправною та скасувати.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя І.В. Смолій

Судді С.К. Каракашьян

О.М. Чудак