Рішення № 74572748, 05.06.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/1855/18

Чернігівський окружний адміністративний суд

під головуванням судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Пархомчука Д.А.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача Кашуби М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1,) до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі-управління, відповідач) про визнання неправомірною відмову відповідача щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту ''е'' статті 55 Закону України ''Про пенсійне забезпечення'', та зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років у відповідності до пункту ''е'' статті 55 Закону України ''Про пенсійне забезпечення'' і виплачувати з 21.12.2017.

В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_1 зазначила, що вона має право на пенсію за вислугу років, оскільки більше 26 років працювала в закладах охорони здоров'я на посаді провізора, передбаченої Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909. Звернулася до Управлінням Пенсійного фонду України в м. Чернігові з заявою про призначення пенсії відповідно до пункту ''е'' статті 55 Закону України ''Про пенсійне забезпечення'', але їй відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, незалежно від віку. Вважаючи відмову протиправною позивач звернулася до суду за захистом своїх прав у спосіб, визначений у прохальній частині позову.

Ухвалою суду від 27.04.2018 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження (письмовому провадженні).

21.05.2018 Чернігівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України подано до суду відзив, в якому зазначено, що оскільки позивач не надав необхідних документів на підтвердження спеціального стажу роботи, що дає право для призначення пенсії за вислугу років незалежно від віку, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Крім того, просить розглянути справу за загальними правилами КАС України.

22.05.2018 ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального провадження, але, за ініціативою суду, призначено розгляд справи за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.

05.06.2018 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, замінено неналежного відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові на належного - Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України.

В судовому засіданні позивач та представник позивача надали пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви, позовні вимоги просили задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, оцінивши доводи сторін, суд встановив наступне.

Як видно з трудової книжки серії НОМЕР_2, позивач працювала:

З 09.09.1988 по 31.03.1989 - на посаді провізора-технолога;

З 26.09.1990 по 28.06.1991 - на посаді провізора;

З 26.04.1992 по 21.06.1995 - на посаді провізора-технолога;

З 12.12.1995 по 22.05.2006 - на посаді провізора;

З 23.05.2006 по 22.11.2011 - на посаді голови правління ЗАТ ''Аптека № 1'' з виконанням обов'язків завідувача аптеки;

З 23.11.2011 по 16.11.2015 - на посаді директора ТОВ ''Аптека №1 ТМ'' з виконанням обов'язків завідуючого аптеки;

З 17.11.2015 по 20.12.2017 - на посаді завідувача аптечного пункту №3 аптеки №208.

Період роботи позивача з 12.12.1995 по 22.05.2006 - на посаді провізора, з 23.05.2006 по 16.11.2015 - на посаді завідуючого аптеки також підтверджується актом зустрічної перевірки достовірності та обґрунтованості поданої для призначення (перерахунку)пільгової пенсії довідки, складений головним Управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 27.04.2018 ( а.с. 52).

Отже, стаж роботи у позивача складає не менше 26 років 6 місяців.

Позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові з заявою про призначення пенсії за вислугу років.

Листом Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові від 28.032018 №7313/06 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу роботи, що дає право для призначення пенсії за вислугу років незалежно від віку.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IVособам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до пункту ''е'' статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців.

На підставі Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років, затвердженого постановою КМУ від 04.11.1993 № 909, робота на посадах провізора, фармацевта (незалежно від найменування посад), лаборанта в аптеках, аптечних кіосках, аптечних магазинах, контрольно-аналітичних лабораторіях враховується до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугою років. При цьому, згідно із приміткою 2 Переліку, робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим Переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості закладів і установ.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я "Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я" від 28.10.2002р. №385(далі - Перелік №385) аптека - це заклад охорони здоров'я, основним завданням якого є забезпечення населення, закладів охорони здоров'я, підприємств, установ і організацій лікарськими засобами і виробами медичного призначення. Таке ж визначення міститься і в Постанові КМ України "Про затвердження Правил торгівлі лікарськими засобами в аптечних закладах" від 17.11.2004 №1570.

Згідно з пунктом 3 наказу Міністерства охорони здоров'я України № 385 від 28.10.2002 "Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських і провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я" до фармацевтичних (аптечних) закладів відносяться: аптечна база (склад); база (склад) медичної техніки; база спеціального медичного постачання (центральна, республіканська, обласна); контрольно-аналітична лабораторія; лабораторія з аналізу якості лікарських засобів; магазин (медичної техніки, медичної оптики).

Статтею 3 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" від 19.11.1992 № 2801-XII, визначено, що заклад охорони здоров'я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, основним завданням яких є забезпечення медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.

Аналізуючи наведені законодавчі норми та нормативні акти, до закладів охорони здоров'я віднесені аптечні бази (склади), бази (склади) медичної техніки, а до посад, які надають право на пільгову пенсію віднесені посада, зокрема провізори (незалежно від найменування посад).

Відтак, підставою для призначення пенсії за вислугою років позивачу є робота на посаді провізора у закладі, віднесеному до закладів охорони здоров'я, при наявності спеціального стажу в контексті даної спірної ситуації не менше 26 років 6 місяців.

В обґрунтування позовних вимог позивачем до матеріалів справи надано копію трудової книжки.

Статтею 62 Закону № 1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставах інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків.

Як видно із трудової книжки позивача, остання працювала з 09.09.1988 року по 31.03.1989 року-на посаді провізора-технолога; з 26.09.1990 року по 28.06.1991 року - на посаді провізора; з 26.04.1992 року по 21.06.1995 року - на посаді провізора-технолога; з 12.12.1995 року по 22.05.2006 року - на посаді провізора; з 23.05.2006 року по 22.11.2011 року - на посаді голови правління ЗАТ ''Аптека № 1'' з виконанням обов'язків завідувачого аптеки; з 23.11.2011 року по 16.11.2015 року - на посаді директора ТОВ ''Аптека №1 ТМ'' з виконанням обов'язків завідуючого аптеки; з 17.11.2015 року по 20.12.2017 - на посаді завідувача аптечного пункту №3 аптеки №208, стаж роботи, якої за вказані періоди складає не менше 26 років 6 місяців.

При цьому ТОВ ''Аптека №1 ТМ'' є аптечним закладом, що підтверджується відповідним паспортом, форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2010 року № 906 (а.с.31)

Враховуючи зміст наведених норм та наданих доказів, суд погоджується з доводами позивача, що ЗАТ ''Аптека № 1'', ТОВ ''Аптека №1 ТМ'' та аптечний пункт, в яких працювала позивач, є закладами охорони здоров'я в розумінні ''Основ законодавства України про охорону здоров'я'', а посада позивачки віднесена до тих посад, які дають право на призначення пенсії за вислугу років на пільгових умовах.

Отже, на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії позивач мала необхідних стаж для призначення пенсії відповідно до пункту ''е'' статті 55 Закону України ''Про пенсійне забезпечення''.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про неправомірність відмови відповідача, викладеної в листі від 28.03.2018 № 7313/06, у призначенні позивачу пенсії відповідно до пункту ''е'' статті 55 Закону України ''Про пенсійне забезпечення'', та захисту прав позивача шляхом зобов'язання відповідача призначити пенсію позивачу, зважаючи на те, що інших підстав для відмови у її призначенні відповідачем не зазначено.

Згідно частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи положення вищезазначеної норми, а також те, що судові витрати здійснені позивачем у розмірі 1409,60 грн. документально підтверджені, суд приходить до висновку про наявність підстав щодо присудження з суб'єкта владних повноважень на користь позивача судових витрат.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (проспект Миру, 44, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40378209) про визнання неправомірною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.

Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові, викладену в листі від 28.03.2018 № 7313/06, у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у відповідності до пункту ''е'' статті 55 Закону України ''Про пенсійне забезпечення''.

Зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років у відповідності до пункту ''е'' статті 55 Закону України ''Про пенсійне забезпечення'' та виплати пенсію, починаючи з 21.12.2017.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (проспект Миру, 44, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 40378209) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять гривень 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду в строки, визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 11.06.2018.

Суддя І.І. Соломко