Ухвала суду № 74572544, 04.06.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

04 червня 2018 р. Справа № 820/3558/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Ділбаряна А.О.,

за участю представника відповідача - Репети Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під., 6-7 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 39792822) про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_2, з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області , в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області листом №П-3127/0-2039/0/95-18 від 13.03.2018 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,86 га, із земель запасу, що розташована за межами с.Василівка Друга на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, та надання її у власність;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області втретє розглянути заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,86 га, із земель запасу, що розташована за межами с. Василівка Друга на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, та надання її у власність з урахуванням висновків суду по даній справі.

Від представника відповідача, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Репети Г.В., надійшло клопотання про закриття провадження у справі, обґрунтоване тим, що правові відносини, що виникають між сторонами у цьому спорі мають приватно-правовий (цивільний) характер.

Позивач, ОСОБА_2, в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, свого представника в судове засідання не направив, заяв та клопотань не надав.

Представник відповідача - в судовому засіданні підтримала надане клопотання про закриття провадження у справі.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою.

Відповідач відмовив позивачу в затверджені проекту землеустрою.

Позивач не погодився з отриманою відповіддю та оскаржив її в судовому порядку.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у справі № 820/4147/17 адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено в повному обсязі. Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,86 га, із земель запасу, що розташована за межами с. Василівка Друга на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, та надання її у власність, викладену у листі №П-22796/0/6-19853/0/21-17 від 21.08.2017. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,86 га, із земель запасу, що розташована за межами с. Василівка Друга на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, та надання її у власність з урахуванням висновків суду у даній справі.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року у справі № 820/4147/17 Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області залишено без задоволення, а Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у цій справі залишено без змін.

Листом №П-3127/0-2039/0/95-18 від 13.03.2018 Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно відмовило позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,86 га, із земель запасу, що розташована за межами с.Василівка Друга на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області.

Надаючи оцінку заявленому представником відповідача клопотанню про закриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, зокрема, 1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 КАС України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 116 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 2 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (ч. 3 ст. 116 ЗК України).

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Частиною 9 ст. 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

З аналізу зазначених норм, суд доходить до висновку, що відповідач наділений владними управлінськими функціями у сфері земельних відносин, а відносини сторін є публічно-правовими.

Суд зазначає, що предметом спору в цій справі є правомірність вчинення дій, пов'язаних із затвердженням проекту землеустрою.

Позовні вимоги ґрунтуються на протиправності дій відповідача, як суб'єкта, наділеного Земельним кодексом України владними функціями приймати рішення, зокрема, щодо затвердження або відмови у затвердженні проекту землеустрою в межах компетенції, визначеної законом.

Тобто в цій справі спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно порядок прийняття владних управлінських рішень та вчинення дій Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, який, на думку позивача, вийшов за межі своїх владних повноважень, прийнявши рішення про відмову в затвердженням проекту землеустрою.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у п. 24 свого рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

З огляду на наведене, суд вважає помилковим твердження відповідача про те, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів. Відповідач належним чином не визначив характеру спору, суб'єктного складу правовідносин, предмета та підстав заявлених вимог, унаслідок чого помилкового посилається на належність спору до юрисдикції цивільного суду.

З огляду на наведене, відсутні підстави для задоволення клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 238, 243, 248 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 11 червня 2018 року.

Суддя Білова О.В.