Рішення № 74572461, 30.05.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2018 р. № 820/363/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

представника позивача - Шабаса Г.В.,

представника позивача - Дудій А.І.,

представника відповідача - Пальчонкова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "УКРАГРО НПК" до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство "УКРАГРО НПК" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати постанову №3/1020-75 від 04.01.2018 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності, прийняту Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що постанова №3/1020-75 від 04.01.2018 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності, прийнята Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області на підставі акту №1010/508-А та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.12.2017 року, винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства з огляду на не надання для ознайомлення представнику позивача ані вказаного акту перевірки, ані протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Представник відповідача у наданих до суду запереченнях на позов проти заявленого позову заперечував та зазначив, що перевірка проводилась у присутності уповноваженої особи позивача. За результатами проведеної перевірки було складено акт №1012/508-А. Однак, в останній день перевірки представник позивача на підписання акту не з'явився. У зв'язку із встановленими порушення було складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та видано припис про усунення порушень. У зв'язку з неприбуттям представника позивача на підписання акту, вказані документи були направлені на адресу позивача засобами поштового зв'язку. За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадовою особою відповідача було винесено постанову №3/1020-75 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за вчинення правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а саме: здійснення експлуатації об'єкта будівництва «Реконструкція комплексу нежитлових будівель під комплекс для зберігання добрив, що знаходяться за адресою: вул. Кутова, 5 в м. Лозова Харківської області», що за класом наслідків (відповідальності) відноситься до СС2, який не прийнято в експлуатацію у встановленому законом порядку. Таким чином, представник відповідача зазначив, що суб'єкт владних повноважень під час прийняття оскаржуваного у даній справі рішення діяв у відповідності та на підставі вимог діючого законодавства, а відтак просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представники позивача в судове засідання прибули, позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов та додаткових поясненнях.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Приватне акціонерне товариство "УКРАГРО НПК", код ЄДРПОУ 31961067, зареєстровано як суб'єкт господарювання 28.03.2002 року, місцезнаходження юридичної особи: 19200, Чернігівська обл., Жашківський район, м. Жашків, вул. Промислова, буд.1, що підтверджено наявною в матеріалах справи копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З матеріалів справи встановлено, що підприємством позивача проводяться будівельні роботи на об'єкті будівництва: «Реконструкція комплексу нежитлових будівель під комплекс для зберігання добрив, що знаходиться за адресою: вул. Кутова, 5 (п'ять) в м. Лозова Харківської області» на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Харківській області 20.04.2016 року за № ХК083161110729.

Судовим розглядом встановлено, що в період з 11 грудня 2017 року по 22 грудня 2017 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, на підставі розпорядчого документу №1012 від 26.12.2016 року, посвідчення (направлення) для проведення планової перевірки №1012/508-Н від 07.12.2017 р., проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ПАТ «УКРАГРО НПК» на об'єкті будівництва: «Реконструкція комплексу нежитлових будівель під комплекс для зберігання добрив, що знаходиться за адресою: вул. Кутова, 5 (п'ять) в м. Лозова Харківської області».

Як встановлено з наданих під час розгляду справи пояснень перевірка проводилась у присутності уповноваженої особи ПАТ «УКРАГРО НПК» - начальника структурного підрозділу № 9 ПАТ "УКРАГРО НПК" Момонта Юрія Григоровича.

За результатами проведеної перевірки складено акт №1012/508-А, зі змісту якого вбачається встановлення, зокрема, порушення ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011 № 461, а саме: комплекс нежитлових будівель для зберігання добрив експлуатується без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, а також порушення п. 12 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ № 466 від 13.04.2011 р. щодо своєчасного не повідомлення замовником Департамент щодо зміни відповідальних осіб за проведення авторського нагляду.

Судовим розглядом встановлено, що у зв'язку із встановленням вказаних порушень посадовою особою відповідача було складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.12.2017 року стосовно ПАТ "УКРАГРО НПК" щодо експлуатації комплексу нежитлових будівель для зберігання добрив за адресою: вул. Кутова, 5 в м. Лозова Харківської області та протокол від 22.12.2017 щодо своєчасного не повідомлення Департаменту про зміну відповідальної особи за проведення авторського нагляду на об'єкті будівництва «Реконструкція комплексу нежитлових будівель під комплекс для зберігання добрив, що знаходяться за адресою: вул.Кутова, 5 в м. Лозова Харківської області». Також, видано припис №1012/508-Пр від 22.12.2017 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил з вимогою усунення виявлених порушень шляхом: негайного зупинення експлуатації об'єкта та подання до Департаменту відповідного документа щодо зміни осіб відповідальних за проведення авторського нагляду в термін до 29.12.2017.

При цьому, під час проведення планової перевірки головним державним інспектором були виготовлені матеріали фотофіксації, що підтверджують експлуатацію не введеного в експлуатацію об'єкта, а саме комплексу для зберігання добрив.

Представником відповідача під час судового розгляду справи у наданих поясненнях вказано, що в останній день перевірки уповноважений представник позивача для підписання акту перевірки не прибув, у зв'язку з чим акт № 1012/508-А від 22.12.2017 року, припис № 1012/508-Пр від 22.12.2017 року, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.12.2017 року та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.12.2017 року були направлені на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням, докази чого надано до суду.

Також матеріали справи свідчать, що відповідачем було направлено лист від 27.12.2017 №1020-7260 на адресу ПАТ "УКРАГРО НПК" з інформацію про виявлення правопорушення в ході проведення планової перевірки та вимогою прибути до Департаменту для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Під час судового розгляду справи встановлено, що головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту ДАБІ у Харківській області 04.01.2018 року розглянуто матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, за результатами якого, зокрема, винесено постанову №3/1020-75 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно з якою ПАТ "УКРАГРО НПК" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011 № 461, а саме: здійснення експлуатації об'єкта будівництва «Реконструкція комплексу нежитлових будівель під комплекс для зберігання добрив, що знаходяться за адресою: вул. Кутова, 5 в м. Лозова Харківської області», що за класом наслідків (відповідальності) відносяться до СС2, який не прийнято в експлуатацію у встановленому законом порядку та відповідно до п.4 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності" накладено штраф у сумі 651940,00 грн.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою про накладення штрафу звернувся до суду за захистом свого порушеного права. При цьому, у адміністративному позові, додаткових поясненнях до позову, письмових поясненнях та наданих під час судового розгляду справи представниками позивача усних поясненнях вказано, що оскаржувана у даній справі постанова про накладення штрафу підлягає скасуванню з огляду на те, що посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області було порушено вимоги законодавства України щодо порядку складання протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, порушено строки направлення та сповіщення суб'єкта містобудування про дату, час та місце розгляду справи, позбавлено позивача права на подання пояснень, зауважень, інших відомостей, звернення із клопотаннями та інше. Крім того, позивачем вказано, що відповідачем також було порушено і процедуру складання, надання для ознайомлення, подання заперечень та направлення акту перевірки, що в сукупності свідчить про порушення законодавства України щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та накладення штрафів у сфері містобудівної діяльності, та про суттєві порушення прав ПАТ «УКРАГРО НПК», а, отже, і про незаконність дій посадових осіб Департаменту та про винесення незаконної постанови №3/1020-75 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.01.2018.

З приводу встановленого під час проведеної передвіки правопорушення, а саме: здійснення експлуатації об'єкта будівництва «Реконструкція комплексу нежитлових будівель під комплекс для зберігання добрив, що знаходяться за адресою: вул.Кутова, 5 в м. Лозова Харківської області», що за класом наслідків (відповідальності) відносяться до СС2, який не прийнято в експлуатацію у встановленому законом порядку, представниками позивача вказано, що комплекс нежитлових будівель (склад) до проведення реконструкції був введений в експлуатацію з дотриманням законодавства України завжди використовувався для зберігання добрив, однак у зв'язку із тим, що його площа була досить великою, добрива займали не всі приміщення складу, підтримання такого комплексу нежитлових будівель у належному стані та сплата комунальних платежів стало вельми затратним, було прийнято рішення про здійснення реконструкції цього комплексу (складу), яка в основному полягала у демонтажі частини складу (2/3) та будівництві прибудови до тієї частини складу, що залишилася. Як вказано представником позивача до суду надано фотокартку, на якій зображений майданчик, на якому зберігаються добрива. З початком зими, з метою збереження товарно-матеріальних цінностей, запобіганню втрати добрив, їх псуванню, у зв'язку із неможливістю їх переміщення на велику відстань, добрива було поміщено у ту частину складу, в якій реконструкція не проводилася. З огляду на вказане, на думку позивача, жодних порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил вчинено не було. Також вказано, що прибудова до частини складу ще не була повністю закінчена будівництвом.

Суд зазначає, що відповідно до ст.10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури, додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Відповідно до положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 294 від 09.07.2014 року, та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року, основними завданням Держархбудінспекції та її територіальних органів - структурних підрозділів є здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням уповноваженими органами містобудування та архітектури, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями, а також особами відповідальними за здійснення авторського та/або технічного нагляду вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

У частині 4 цієї статті Закону закріплено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.

Згідно з п. 6 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ №553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Відповідно до положень п. 16 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно із п. 15 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 №553, Форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

Судом встановлено, що наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 240 від 15.05.2012 передбачено форму акту, який складається службовою особою за результатами проведеного контролю.

Стосовно доводів представника позивача щодо відсутності в акті дати його складення, що унеможливлює встановлення дати безпосереднього його складення та проведення перевірки судом встановлено наступне.

Зі змісту акту №1012/508-А вбачається, що дата складання акту не зазначена на першому аркуші, проте в розділі II акту зазначається строк проведення заходу державного нагляду контролю, а саме: початок 11.12.2017 р. 09-00 та завершення 22.12.2017 о 18-00.

З огляду на зазначене вказані доводи представників позивача не можуть свідчити про порушення відповідачем порядку оформлення матеріалів перевірки.

При цьому, як передбачено п. 18 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 №553, акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

Згідно з п.17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 №553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

При цьому, як передбачено п. 21 Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ № 553 від 23.05.2011 року, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Вказані положення кореспондуються із положеннями Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, відповідно до п.п.10, 11 якого уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.

У разі вчинення одним суб'єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності протокол складається стосовно кожного правопорушення окремо.

Положеннями п.13 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбачено, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).

У разі відмови суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.

Суб'єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід'ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Відповідно до п.14 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз'яснює суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов'язки, передбачені Законом та цим Порядком.

До протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності можуть додаватися оригінали або копії документів, фотоматеріали, які підтверджують факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винність суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Як встановлено судовим розглядом справи в останній день проведення перевірки уповноважена особа позивача на підписання акту перевірки не з'явилася, у зв'язку з чим, складені посадовими особами відповідача акт № 1012/508-А від 22.12.2017, припис № 1012/508-Пр від 22.12.2017, протокол від 22.12.2017 та протокол від 22.12.2017 були направлені суб'єкту містобудування засобами поштового зв'язку та отримані останнім 04.01.2018 року, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами та не заперечується позивачем.

З огляду на вище викладені норми та враховуючи встановлені судовим розглядом справи обставини, суд не вбачає в даному випадку порушень щодо направлення вище вказаних документів позивачу.

Стосовно посилань представників позивача на несвоєчасність направлення вказаних документів, суд зазначає наступне.

Як встановлено судовим розглядом матеріали перевірки були складені 22.12.2017 (п'ятниця) та направлені на адресу позивача 27.12.2017 року (середа), тобто відлік часу починався з 25.12.2017 (понеділок), а отже в даному випадку відповідач направив матеріали перевірки на адресу позивача в межах строку встановленого п. 10 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 06.04.1995 № 244.

Відповідно до п.15 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою КМУ від 06.04.1995 № 244, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.

Не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що вносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписаний суб'єктом містобудування, щодо якого він складений.

Судовим розглядом було встановлено, що матеріали перевірки, складені посадовими особами відповідача, було передано для розгляду до головного інспектору будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту ДАБІ у Харківській області, якою 04.01.2018 року було розглянуто матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Суд зазначає, що відповідно до п.16 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Пунктом 17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою КМУ від 06.04.1995 № 244, передбачено, що справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Як встановлено, судовим розглядом справи за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності було винесено постанову №3/1020-75 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно з якою ПАТ "УКРАГРО НПК" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а саме: здійснення експлуатації об'єкта будівництва «Реконструкція комплексу нежитлових будівель під комплекс для зберігання добрив, що знаходяться за адресою: вул. Кутова, 5 в м. Лозова Харківської області», що за класом наслідків (відповідальності) відносяться до СС2, який не прийнято в експлуатацію у встановленому законом порядку та накладено штраф у сумі 651940,00 грн.

З наданих представником відповідача під час судового розгляду справи пояснень встановлено, що з огляду на обставини не прибуття представника позивача на розгляд справи складену посадовою особою відповідача постанову про накладення штрафу було направлено позивачу засобами поштового зв'язку, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами та не заперечується позивачем.

Як передбачено, Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою КМУ від 06.04.1995 № 244, у разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документів, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

З огляду на вище викладене суд приходить до висновку, про правомірність дій відповідача в даному випадку.

При цьому, судом з наданих представниками позивача пояснень встановлено, що в якості підстави для скасування оскаржуваної в даній справі постанови про накладення штрафу вказано, що позивач не був належним чином повідомлений про дату розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у зв'язку з чим був позбавлений надання заперечень, пояснень стосовно встановленого правопорушення.

Суд зазначає, що п.20 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою КМУ від 06.04.1995 № 244, визначено, що посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду, зокрема, з'ясовує чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.

Як встановлено судовим розглядом справи позивачем матеріали щодо правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в яких було вказано дату розгляду справи 04.01.2018 року, було отримано 04.01.2018 року, тобто в день розгляду такої справи, чим порушено вище вказані положення стосовно своєчасного повідомлення позивача про розгляд справи.

При цьому, як встановлено під час судового розгляду справи підставою для прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу слугувало встановлення відповідачем допущеного ПАТ "УКРАГРО НПК" правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: здійснення експлуатації об'єкта будівництва «Реконструкція комплексу нежитлових будівель під комплекс для зберігання добрив, що знаходяться за адресою: вул.Кутова, 5 в м. Лозова Харківської області», що за класом наслідків (відповідальності) відносяться до СС2, який не прийнято в експлуатацію у встановленому законом порядку.

Суд зазначає, що згідно з положеннями ст.1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Відповідно до п. 21 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою КМУ від 06.04.1995 № 244, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із п. 22 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою КМУ від 06.04.1995 № 244, за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: 1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; 2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

З огляду на вище викладені норми слід дійти висновку, що результатом розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є, зокрема, прийняття постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у разі з'ясування посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності та вини відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні.

Як встановлено судовим розглядом справи під час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо позивача посадовою особою було підтверджено вчинення такого правопорушення, що і слугувало підставою для прийняття оскаржуваної у даній справі постанови про накладення штрафу.

Під час розгляду справи представниками позивача вказувалось, що реконструкція в даному випадку здійснюється тільки частини даного об'єкту, а експлуатується позивачем частина об'єкту, реконструкція якої не здійснювалась.

Однак, судом встановлено, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт від 20.04.2016 № ХК 083161110729 на об'єкт будівництва «Реконструкція комплексу нежитлових будівель під комплекс для зберігання добрив, що знаходяться за адресою: вул. Кутова, 5 в м. Лозова Харківської області».

З аналізу вказаної декларації вбачається, що замовником, тобто позивачем, самостійно визначено здійснення реконструкції усього комплексу, а не його окремої частини.

Під час судового розгляду справи до суду не надано доказів введення в експлуатацію вказаного комплексу, а отже з огляду на наявність зареєстрованої декларації про початок будівельних робіт наявні підстави вважати, що за цією декларацією, після виконання відповідних будівельних робіт з реконструкції, повинно слідувати введення об'єкту до експлуатації для виконання вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461.

Згідно із ч.8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Суд зазначає, що пунктом 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи в акті готовності об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

З огляду на вище викладене суд вважає необґрунтованими доводи представників позивача стосовно обставин того, що в даному випадку мова йде про реконструкцію окремої частини будівлі, а позивачем здійснюються роботи з поліпшення техніко-економічних показників, техніко-економічного рівня виробництв, цехів, дільниць частин комплексів тощо, на які не потрібно отримувати документ, що надає право на виконання будівельних робіт та, що не потребує введення об'єкту в експлуатацію.

Таким чином, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи знайшли своє підтвердження обставини вчинення позивачем правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що і послугували підставою для прийняття оскаржуваної в даній справі постанови про накладення штрафу.

В той же час, допущені відповідачем порушення в частини несвоєчасного сповіщення позивача про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не нівелюють обов'язку позивача дотримуватись норм діючого законодавства та встановленого порядку введення в експлуатацію об'єкта будівництва та фактично не вплинули на обставини притягнення позивача до відповідальності, оскільки позивач, користуючись своїм правом, звернувся із даним позовом до суду задля захисту порушених прав, однак не надав доказів, які б могли вплинути на прийняте відповідачем рішення та спростували б висновки відповідача стосовно допущеного правопорушення.

Отже, доводи позивача не можуть слугувати підставою для скасування постанови №3/1020-75 від 04.01.2018 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності, прийнятої Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства "УКРАГРО НПК".

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову приватного акціонерного товариства "УКРАГРО НПК" до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про скасування постанови - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 08 червня 2018 року.

Суддя Мельников Р.В.