Рішення № 74572397, 31.05.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/330/18

31 травня 2018 року м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Габрилецької С.Є.

представника позивача Лакомого О.Б.

представника відповідача Федорів Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод" до Державної фіскальної служби України про скасування рішень та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Зарубинський спиртовий завод" (далі - ДП "Зарубинський спиртовий завод", позивач) звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач), в якому просить:

скасувати рішення ДФС України від 02.01.2018 р. №526669/00375065, №520668/00375065, №520667/00375065, №520670/00375065, №520666/00375065 про відмову у реєстрації податкових накладних від 25.11.2017 р. № 333, від 28.11.2017 р. № 338, від 25.11.2017 р. № 334, від 27.11.2017 р. № 336, від 28.11.2017 р. № 337;

зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 25.11.2017 р. № 333, від 28.11.2017 р. № 338, від 25.11.2017 р. № 334, від 27.11.2017 р. № 336, від 28.11.2017 р. № 337, подані на реєстрацію ДП "Зарубинський спиртовий завод".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ДП "Зарубинський спиртовий завод" надіслано на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні від 25.11.2017 р. № 333, від 28.11.2017 р. № 338, від 25.11.2017 р. № 334, від 27.11.2017 р. № 336, від 28.11.2017 р. № 337, складеними за наслідками здійснення господарської операції із товариством з обмеженою відповідальністю "Західна марка" (далі - ТОВ "Західна марка"). Реєстрацію вказаних податкових накладних зупинено та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

На вимогу фіскального органу позивач пояснив, що ДП "Зарубинський спиртовий завод" виробляє та передає на реалізацію продукцію - етанол, як складник бензину по коду товару згідно УКТ ЗЕД 3824909790. Дана продукція виробляється згідно виробничого технологічного регламенту біоконверсії крохмалевмісної сировини в етанол в якості компоненту автомобільного палива. Для виробництва даного виду продукції підприємство закупляє сировину (кукурудзу, відходи пшениці, жито тощо). Також, надано документи на підтвердження реальності господарської операції по податкових накладних від 25.11.2017 р. № 333, від 28.11.2017 р. № 338, від 25.11.2017 р. № 334, від 27.11.2017 р. № 336, від 28.11.2017 р. № 337. Проте, за результатами розгляду поданих пояснень та документів, прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Позивач вважає, спірні рішення протиправними та прийнятими з порушенням норм чинного законодавства, оскільки відсутні конкретні підстави для відмови у реєстрації, а лише зазначена загальна інформація про те, що причиною їх прийняття є: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС України рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Відтак, оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних від 25.11.2017 р. № 333, від 28.11.2017 р. № 338, від 25.11.2017 р. № 334, від 27.11.2017 р. № 336, від 28.11.2017 р. № 337 в ЄРПН на думку позивача підлягають скасуванню, що стало причиною звернення до суду.

Ухвалою суду від 27.02.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 21.03.2018 р.

Ухвалою суду від 21.03.2018 р., постановленою без виходу до нарадчої кімнати згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підготовче засідання було відкладено на 13.04.2018 р.

Ухвалою суду від 13.04.2018 р. позовну заяву залишено без руху та надано для усунення недоліків до 5 днів, із зазначенням способу їх усунення. У зв'язку з усуненням позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, розгляд справи продовжено.

Ухвалою суду від 26.04.2018 р., постановленою без виходу до нарадчої кімнати згідно ч.7, 8 ст.243 КАС України, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.05.2018 р.

Ухвалами суду від 16.05.2018 р. та 25.05.2018 р., постановленими без виходу до нарадчої кімнати згідно ч.7, 8 ст.243 КАС України, оголошено перерву у розгляді справи, призначено судове засідання на 31.05.2018 р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві та поясненнях (а.с.71-72, 118, 136-138), просив суд задовольнити їх в повному обсязі, надавши додаткові документи щодо спростування заперечень відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, свою позицію виклав у відзиві на позов (а.с.87-96), долучених до матеріалів справи, та просив відмовити у його задоволенні з тих підстав, що відповідно до вимог чинного законодавства комісією ДФС України правомірно було винесено оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкових накладних від 25.11.2017 р. № 333, від 28.11.2017 р. № 338, від 25.11.2017 р. №334, від 27.11.2017 р. № 336, від 28.11.2017 р. № 337 в ЄРПН, поданих ДП "Зарубинський спиртовий завод", оскільки позивачем не було надано належних та достатніх документів на підтвердження господарської діяльності з передачі продукції на реалізацію в обсязі визначеному в договорі комісії на продаж продукції від 26.04.2018 р., укладеного з ТОВ "Західна марка", та відповідно можливість виконання умов такого договору. Також представником ДФС відзначено про недоліки поданих позивачем документів : про відсутність довіреності на особу яка підписувала видаткові накладні № 379, 680, 675, 676; наявність лише перших сторінок технічного регламенту виробництва; договір поставки від 03.04.2017 р. підписаний ОСОБА_3, а договір комісії на продаж продукції від 26.04.2017р. підписаний В.о. директора Голясом І.М. при цьому підписи ідентичні.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши обставини справи у сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних міркувань.

Судом встановлено, що ДП "Зарубинський спиртовий завод" 19.01.2010 р. зареєстроване як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №217031 (а.с.66).

Одним з основних напрямків діяльності підприємства є виробництво та реалізація етанол-сирцю, що визначено як предмет діяльності в статуті ДП "Зарубинський спиртовий завод", затвердженому наказом Державного департаменту продовольства від 15.09.2005 р. №62 (а.с.67-69).

Як слідує з матеріалів справи, 03.04.2017 р. між ТОВ "Західна марка" (далі - постачальник) та ДП "Зарубинський спиртовий завод" (далі - покупець) було укладено договір поставки №304/17, згідно предмету якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та за цінами, визначеними даним договором (а.с.26-27).

На виконання вимог вказаного договору позивачу поставлено кукурудзу 3-й клас (волога по заліковій вазі) згідно: видаткової накладної №668 від 25.11.2017 р. в кількості 282,466 т на суму 1045123,00 грн. (а.с.74), видаткової накладної №669 від 25.11.2017 р. в кількості 47,896 т на суму 177215,20 грн. (а.с.73), видаткової накладної №680 від 27.11.2017 р. в кількості 92,933 т на суму 306678,90 грн. (а.с.76), видаткової накладної №676 від 28.11.2017 р. в кількості 61,243 т на суму 226599,10 грн. (а.с.75).

Такі дані включено до звіту про надходження зернових та олійних культур перероблення та зберігання за січень - листопад 2017 р. (а.с.54). При цьому, отримання від ТОВ "Західна марка" кукурудзи 3-й клас (волога по заліковій вазі) здійснювалось уповноваженою особою Прицьким В.М. на підставі довіреності №245 від 01.11.2017 р. дійсної до 30.11.2017 р. (а.с.141).

Оплата за поставлену сировину згідно договору поставки №304/17 від 03.04.2017 р. здійснена у відповідності до платіжних доручень №1250 від 15.11.2017 р. та №1279 від 23.11.2017 р. (а.с.64-65), що, як і находження сільськогосподарської продукції, відображена по картковому рахунку 631 за листопад 2017 р. (а.с.46-49).

Згідно звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту звіту за листопад 2017 р. еталону, як складника бензину, залишок на початок місяця еталону, як складника бензину, становив 396261 кг, вироблено у звітному місяці - 1372468 кг та реалізовано - 1273250 кг (а.с.51-52).

Вказана продукція відповідає вимогам ДСТУ EN 15376:2015 "Палива автомобільні. Етанол як складник бензину. Вимоги та методи випробувань", про що свідчать, видані державним підприємством "Тернопільстандартметрологія" сертифікат відповідності терміном дії з 12.05.2017 р. до 24.01.2019 р. (а.с.41) та атестат виробництва, зареєстрований в реєстрі державної системи сертифікації 24.01.2017 р. та дійсний до 24.01.2019 р. (а.с.42).

Серед іншого, 26.04.2017 р. між ДП "Зарубинський спиртовий завод" (далі - комітент) та ТОВ "Західна марка" (далі - комісіонер) було укладено договір комісії на продаж продукції (а.с.28-30) та 01.08.2017 р. додаткову угоду №1 (а.с.140). Виключно цим договором, додатками до нього чи окремими специфікаціями, що є невід'ємними його частинами встановлюються умови поставки, кількість продукції, що є предметом цього договору.

Відповідно до умов специфікацій №313 від 25.11.2017р., №314 від 25.11.2017р., № 315 від 27.11.2017 р., №316 від 28.11.2017 р. та №317 від 28.11.2017 р. до договору комісії на продаж продукції (про передачу продукції на реалізацію) від 26.04.2017 р., які є ідентичними, передачі від комітента до комісіонера підлягає етанол як складник бензину (ДСТУ EN 15376:2015) кількістю 29262 кг, 29549 кг, 25479 кг, 28551 кг, 28214 кг відповідно (а.с.36-40).

Передача продукції в заявленій кількості у повному обсязі підтверджується актами прийому-передачі продукції на реалізацію №039/11-17 від 25.11.2017 р., №040/11-17 від 25.11.2017 р., №041/11-17 від 27.11.2017 р., №042/11-17 від 28.11.2017 р. та №043/11-17 від 25.11.2017 р. (а.с.36-40 зворот) та видатковими накладними №379 від 25.11.2017 р. на суму 561830,40 грн., №380 від 25.11.2017 р. на суму 567340,80 грн., №381 від 27.11.2017 р. на суму 496840,50 грн., №383 від 28.11.2017 р. на суму 548179,20 грн., №384 від 28.11.2017 р. на суму 541708,80 грн. (а.с.142-146) відповідно.

Оплата продукції згідно договору комісії на продаж продукції (про передачу продукції на реалізацію) від 26.04.2017 р. здійснена у відповідності до платіжних доручень №4726 від 29.11.2017 р., №47732 від 30.11.2017 р., №47738 від 07.12.2017 р., №47740 від 07.12.2017 р., №47739 від 07.12.2017 р., №47736 від 04.12.2017 р., №47734 від 01.12.2017 р., №47735 від 01.12.2017 р., №47733 від 01.12.2017 р., №47729 від 29.11.2017 р. (а.с.147-156), що частково, як і находження продукції, відображена по картковому рахунку 361 за листопад 2017 р. (а.с.43-45).

Комісіонер ТОВ "Західна марка" склав та комітент ДП "Зарубинський спиртовий завод" прийняв звіт №11 від 30.11.2017 р. (а.с.50) про те, що на виконання договору комісії на продаж продукції (про передачу майна на реалізацію), відповідно до умов специфікації, комітентом було реалізовано етанол в якості компонента змішання для бензину згідно ДСТУ EN 15376:2015 (код УКТЗЕД 3824 90 97 90).

По даних господарських операціях, ДП "Зарубинський спиртовий завод" складено податкові накладні від 25.11.2017 р. № 333 на суму 567340,80 грн., в тому числі ПДВ - 94556,80 грн. (а.с.16), від 25.11.2017 р. № 334 на суму 561830,40 грн., в тому числі ПДВ - 93638,40 грн. (а.с.17), від 27.11.2017 р. № 336 на суму 496840,50 грн., в тому числі ПДВ - 82806,75 грн. (а.с.18), від 28.11.2017 р. № 337 на суму 548179,20 грн., в тому числі ПДВ - 91363,20 грн. (а.с.20), від 28.11.2017 р. № 338 на суму 541708,80 грн., в тому числі ПДВ - 90284,80 грн. (а.с.19), та подано на реєстрацію в ЄРПН.

Однак, за наслідками подання до реєстрації в ЄРПН вказаних податкових накладних, через автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України позивачу було направлено квитанції від 15.12.2017 р. №00375065, від 14.12.2017 р. №00375065, від 13.12.2017 р. №00375065, від 15.12.2017 р. №00375065, від 14.12.2017 р. №00375065 відповідно, у яких зазначено, що реєстрація податкової накладної зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567. Також зазначено, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 3824. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної (а.с.110-114).

Як встановлено судом, і це не заперечується сторонами, на виконання вказаних вимог, 26.12.2017 р. ДП "Зарубинський спиртовий завод" повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, надано пояснення наступного змісту (а.с.21-25). ДП "Зарубинський спиртовий завод" виробляє та передає на реалізацію продукцію - етанол, як складник бензину по коду товару згідно УКТ ЗЕД 3824909790. Дана продукція виробляється згідно виробничого технологічного регламенту біоконверсії крохмалевмісної сировини в етанол в якості компоненту автомобільного палива (згідно EN 15376:2015). Для виробництва даного виду продукції підприємство закупляє сировину (кукурудзу, відходи пшениці, жито тощо).

В підтвердження пояснень реальності здійснення господарської операції було надано наступні документи: договір комісії на продаж продукції від 26.04.2017 р., сертифікат відповідності, атестат виробництва, договір поставки від 03.04.2017 р., таблиця руху сировини на складі за листопад 2017 р., таблиця картка рахунку 631 за листопад 2017 р., технологічний регламент, специфікація 314, таблиця залишків та оборотів готової продукції за листопад 2017 р., звіт про надходження зернових та олійних культур на перероблення та зберігання за січень - листопад 2017 р., звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту за листопад 2017 р., видаткові накладні №380, №668, №669, платіжні доручення №47702 від 23.11.2017 р., №47704 від 23.11.2017 р., №47717 від 27.11.2017 р., №47721 від 27.11.2017 р., №47722 від 28.11.2017 р., №47726 від 29.11.2017 р., №47729 від 29.11.2017 р., №47732 від 30.11.2017 р.

Однак, відповідачем прийнято рішення №520666/00375065 від 02.01.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №333 від 25.11.2017 р. (а.с.11); №520667/00375065 від 02.01.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №334 від 25.11.2017 р. (а.с.14); №520668/00375065 від 02.01.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №336 від 27.11.2017 р. (а.с.12); № 520669/00375065 від 02.01.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №337 від 28.11.2017 р. (а.с.10); № 520670/00375065 від 02.01.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №338 від 28.11.2017 р. (а.с.13) в ЄРПН, зробивши висновок про надання платником копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача і винесених на підставі них спірних рішень на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача і винесених на підставі них спірних рішень на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно з пп."а" п.185.1 ст.185 ПК об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до п.74.2 ст.74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики. (п.74.3 ст.74 ПК України).

Відповідно до п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п.12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пп.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Як слідує з квитанцій щодо зупинення реєстрації податкових накладних №333 від 25.11.2017 р., №334 від 25.11.2017 р., №336 від 27.11.2017 р., №337 від 28.11.2017 р., №338 від 28.11.2017 р., вони містять інформацію про те, що "ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених Наказом №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 3821. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК".

Так, п.6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу № 567 містить у собі визначення двох різних критеріїв: моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI ПК України стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі; 3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

Отже, контролюючий орган зобов'язаний у квитанції чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений п.6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу № 567.

Також суд зазначає, що визначення фіскальним органом у квитанції конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Наказі № 567 "Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Відповідно до п.1 Вичерпного переліку документів Наказу №567, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 (далі - Критерії): 1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством; 2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Тобто, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Зі змісту квитанцій щодо зупинення реєстрації податкових накладних №333 від 25.11.2017 р., №334 від 25.11.2017 р., №336 від 27.11.2017 р., №337 від 28.11.2017 р., №338 від 28.11.2017 р., вбачається, що контролюючим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Проте, відповідачем, в порушення пп.201.16.1 п.201.16 ст. 201 ПК України, не вказано конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567.

Поряд з цим, відповідно до пропозиції надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН позивачем було надіслано пояснення та документи на підтвердження реальності господарської діяльності з ДП "Зарубинський спиртовий завод", про що описано вище та знаходяться в матеріалах справи.

Однак, не зважаючи на це, комісією ДФС України прийнято оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних №333 від 25.11.2017 р., №334 від 25.11.2017 р., №336 від 27.11.2017 р., №337 від 28.11.2017 р., №338 від 28.11.2017 р. в ЄРПН та як підставу відмови зазначено надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Так, постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" від 29.03.2017 року № 190 установлено, що комісія ДФС приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

З огляду на викладене, суд зазначає, що рішення комісії ДФС про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, тобто або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Проте, в оскаржуваних рішеннях не вказано, які саме документи складені з порушенням законодавства, в чому полягає порушення, та/або яких саме документів не вистачає, тобто не містить чіткого визначення підстав для прийняття комісією ДФС України рішення про відмову в реєстрації податкових накладних №333 від 25.11.2017 р., №334 від 25.11.2017 р., №336 від 27.11.2017 р., №337 від 28.11.2017 р., №338 від 28.11.2017 р.

Суд враховує, що оскаржувані рішення не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття таких, а лише загальну інформацію про те, що підставою для його прийняття є: наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування, зазначено "та/або". Вказане свідчить про прийняття відповідачем оскаржених рішень про відмову в реєстрації податкових накладних №333 від 25.11.2017 р., №334 від 25.11.2017 р., №336 від 27.11.2017 р., №337 від 28.11.2017 р., №338 від 28.11.2017 р. в ЄРПН не у спосіб передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації".

У той же час, головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржувані рішення фіскального органу не відповідають наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на не можливість реалізації свого права або обов'язку платником податків щодо виконання юридичного волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, беручи до уваги те, що податкові накладні видані в межах операцій, які є об'єктом оподаткування; зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних; продавець та покупець є платниками ПДВ; податкові накладні подано для реєстрації у встановлений п.201.10 ст.201 ПК України строк, а також враховуючи те, що відповідачем не доведено обгрунтованості підстав для зупинення реєстрації і відмови у реєстрації податкових накладних та судом не встановлено обставин, які б перешкоджали видачі податкових накладних та прийняттю рішень про їх реєстрацію, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для відмови у реєстрації податкових накладних шляхом прийняття оскаржуваних рішень, які прийнято без врахування всіх обставин, що мали суттєве значення для цілей прийняття оскаржуваних рішень, а також без врахування наведених вище норм податкового законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності рішень комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №520666/00375065 від 02.01.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №333 від 25.11.2017 р.; №520667/00375065 від 02.01.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №334 від 25.11.2017 р.; №520668/00375065 від 02.01.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №336 від 27.11.2017 р.; № 520669/00375065 від 02.01.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №337 від 28.11.2017 р.; № 520670/00375065 від 02.01.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №338 від 28.11.2017 р. в ЄРПН, що свідчить про їх протиправність та, як наслідок, підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні №333 від 25.11.2017 р., №334 від 25.11.2017 р., №336 від 27.11.2017 р., №337 від 28.11.2017 р., №338 від 28.11.2017 р., подані ДП "Зарубинський спиртовий завод", слід зазначити, що відповідно до пп.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПК України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до п.19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Відтак, оскільки рішення про відмову у реєстрації податкових накладних підлягає скасуванню, то, відповідно, з урахуванням положень ч.2 ст.9 та ч.2 ст.245КАС України, пп.201.16.4 п.201.16 ст.201, п. 201.10 ст.201 ПК України, п19, 20 Порядку № 1246, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині шляхом зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН по податкові накладні №333 від 25.11.2017 р., №334 від 25.11.2017 р., №336 від 27.11.2017 р., №337 від 28.11.2017 р., №338 від 28.11.2017 р., подані ДП "Зарубинський спиртовий завод".

Щодо заперечень представника відповідача про ідентичність підписів на договорі поставки від 03.04.2017 р. та договорі комісії на продаж продукції від 26.04.2017р. то суд звертає увагу про наявність довіреності, якою Голяса І.М. уповноважено на підписання цивільних договорів від імені ДП "Зарубинський спиртовий завод" (а.с. 119).

На думку суду розкриття повної інформації про техічні умови виробництва етанолу як складника бензину, в даному випадку не є необхідним, оскільки наявний сертифікат відповідності терміном дії з 12.05.2017 р. до 24.01.2019 р. (а.с.41) та атестат виробництва (а.с.42) достатньою мірою свідчать про можливість виробництва ДП "Зарубинський спиртовий завод" етанолу як складника бензину.

Також суд відзначає, що за відсутності в базах даних ДФС відомостей про товарні запаси сировини на ДП "Зарубинський спиртовий завод", встановити можливість чи не можливість виробництва етанолу як складника бензину у кількостях яких зазначає позивач - не є можливим.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених фактів та обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).

Отже, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує на користь позивача здійснені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 17620,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України.

Керуючись ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

- №520666/00375065 від 02.01.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №333 від 25.11.2017 р.;

- №520667/00375065 від 02.01.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №334 від 25.11.2017 р.;

- №520668/00375065 від 02.01.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №336 від 27.11.2017 р.;

- № 520669/00375065 від 02.01.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №337 від 28.11.2017 р.;

- № 520670/00375065 від 02.01.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №338 від 28.11.2017 р.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України (місцезнаходження: 04053, місто Київ, площа Львівська, будинок 8, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №333 від 25.11.2017 р., №334 від 25.11.2017 р., №336 від 27.11.2017 р., №337 від 28.11.2017 р., №338 від 28.11.2017 р., подані державним підприємством "Зарубинський спиртовий завод" (місцезнаходження: 47343, Тернопільська область, Збаразький район, село Зарубинці, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00375065).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 04053, місто Київ, площа Львівська, будинок 8, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39292197) на користь державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод" (місцезнаходження: 47343, Тернопільська область, Збаразький район, село Зарубинці, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00375065) судові витрати на сплату судового збору у загальній сумі 17620 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять) гривень 00 (нуль) копійок, сплачені відповідно до платіжного доручення №1880 від 22.02.2018 р. на суму 3524,00 грн. та платіжного доручення №2272 від 20.04.2018 р. на суму 14096,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 червня 2018 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.