Рішення № 74572386, 10.01.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1970/17

10 січня 2018 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі: судді Осташа А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Тернопільській області (далі - позивач, ГУ ДФС у Тернопільській області) звернулося до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1) податкового боргу в сумі 8803,29 грн по податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.11.2017 відкрито провадження в адміністративній справі.

Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147 - VІІІ набув чинності 15.12.2017.

Відповідно до пункту 10 частини 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Представник позивача в судове засідання не прибув, 10.01.2018 надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем станом на 08.11.2017 рахується податкова заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами сумі 8803,29 грн по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування (основний платіж - 5026,28 грн, штрафні санкції - 2900,26 грн, пеня - 876,75 грн). Так як відповідач в порушення вимог податкового законодавства добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені законодавством строки, тому податковий борг необхідно стягнути в судовому порядку.

Відповідач в судове засідання не з'явився, на адресу суду повернувся поштовий конверт, направлений відповідачу за адресою, яка зазначена у позовній заяві та підтверджена Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з відміткою за закінченням терміну зберігання. Згідно з ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 9 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних міркувань.

Суд встановив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований органами державної реєстрації як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа та знаходиться на обліку в Тернопільській ОДПІ як платник податків. Відповідно до статті 67 Конституції України відповідач зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом.

Згідно з статтею 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39. пункт 14.1. стаття 14 Податкового кодексу України).

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк (підпункт 14.1.156. пункт 14.1. стаття 14 ПК України).

Згідно з пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175. пункт 14.1. стаття 14 ПК України).

Відповідно до п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

У відповідності до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суму грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Тобто, не залежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення податкового боргу повинен сплатити пеню у розмірі, який залежить від періоду прострочення.

Отже, пеня може бути застосована тільки у разі фактичної сплати, яка в свою чергу відображається в інтегрованій картці платника.

Суд встановив, що станом на 08.11.2017 відповідач має заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 8803,29 грн по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування (основний платіж - 5026,28 грн, штрафні санкції - 2900,26 грн, пеня - 876,75 грн).

Заборгованість по платежу податок на доходи фізичних осіб, за результатами річного декларування виникла внаслідок несплати узгодженого грошового зобов'язання згідно з податкового повідомлення-рішення №0051851302 від 24.10.2016 (аркуш справи 14) та податкового повідомлення-рішення №005131305 від 29.05.2017 (аркуш справи 27).

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. (п. 59.1. ст. 59 ПК України).

З матеріалів справи випливає, що Відповідачу надсилалась податкова вимога №22161-17 від 29.12.2016 з часу встановлення якої податковий борг платника не переривався (аркуш справи 13).

Вказана податкова вимога платником податків у визначеному законом порядку не оскаржена та недійсною не визнана. В добровільному порядку заборгованість Відповідач не погасив.

Суд встановив, що податкові повідомлення-рішення №0051851302 від 24.10.2016 та №005131305 від 29.05.2017 не скасовані та не оскаржується в судовому порядку.

Дані обставини підтверджують досліджені у судовому засіданні письмові докази, а саме: довідка про наявність заборгованості, розрахунок суми боргу, податкова вимога, податковими повідомленнями-рішеннями.

З врахуванням викладеного, норми статей 95-99 ПК України можуть застосовуватися до процедури стягнення податкового боргу з фізичних осіб лише в тій частині, що не суперечить вимогам пункту 87.11 статті 87 ПК України.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України процедура стягнення податкового боргу з фізичної особи може ініціюватися виключно через звернення органу стягнення з відповідним позовом. При цьому окремі процедури стягнення коштів за податковим боргом та продажу майна, що перебуває у податковій заставі, не застосовується, а виконання рішення суду про стягнення податкового боргу з фізичної особи - платника податків здійснюється не податковим органом, а державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Станом на день розгляду справи сума податкового боргу відповідача в розмірі 8803,29 грн є узгодженою та у встановлені законом строки не сплаченою, тому відповідно до пп. 14.1.175 п. 14 ст. 14 ПК України визнається сумою податкового боргу. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Тернопільській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.

При цьому відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки, під час розгляду даної справи, свідки судом не залучались та судові експертизи не призначались, суд вважає за необхідне зазначити, що судові витрати понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1) податковий борг в сумі 8803 (вісім тисяч вісімсот три) грн 29 коп. по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, які перерахувати на р/р 3311934170002, код банку одержувача 37977726, банк одержувача ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, призначення платежу 11010500.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Осташ А.В.

копія вірна

Суддя Осташ А.В.