Рішення № 74571662, 07.06.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2018 р. справа № 809/832/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лучко О.О.

за участю секретаря Дмитрашко О.М.

за участю сторін:

представника позивача: Липчук В.І.,

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення податкового боргу у розмірі 12961,48 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

15.05.2018 Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у розмірі 12961,48 грн., зумовленого несплатою відповідачем суми зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки за 2017 рік та нарахуванням пені.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем станом на день подання адміністративного позову рахується податковий борг в розмірі 12961,48 грн. (в тому числі 12402,51 грн. орендної плати за земельну ділянку за 2017 рік та 558,97 грн. пені), який виник у зв`язку із несплатою самостійно задекларованих сум податкового зобов`язання по орендній платі за земельну ділянку за 2017 рік згідно із податковою декларацією за вказаний період та пені. Заборгованість станом на день розгляду справи боржником не сплачена. На підставі наведеного позивач просив позов задовольнити повністю та стягнути дану заборгованість.

Представник позивача підтримав позов у повному обсязі, крім того, подав заяву про уточнення позовних вимог у зв'язку з допущенням описки стосовно відповідача та просив стягнути податковий борг з ФОП ОСОБА_2

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Крім того, відповідач не скористався правом подання відзиву на позовну заяву. Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Розглянувши відповідно до вимог ст.ст.260-262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження, заслухавши представника позивача, дослідивши подані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 перебуває на обліку в Долинській ОДПІ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області як платник податків.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, 15.02.2017 ФОП ОСОБА_2 подала до Долинської ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківської області податкову декларацію з плати за землю за 2017 рік, в якій самостійно задекларувала грошові зобов'язання із орендної плати за землю (а.с. 14-15).

Так, відповідач самостійно визначила грошове зобов'язання із орендної плати за землю за 2017 рік в розмірі 13758,3 грн. При цьому платником визначено місячну плату за період з січня по грудень 2017 року в розмірі 1147,00 грн. Однак, у лютому 2017 року відповідачем порушено порядок сплати податкового зобовязання у розмірі 932,51 грн. В результаті несплати самостійно визначених грошових зобов'язань з даного податку у відповідача виник податковий борг в розмірі 12402,51 грн. за період з лютого по грудень 2017 року.

Вказане підтверджується зворотнім боком облікової картки ФОП ОСОБА_2 (а.с.13).

Крім того, внаслідок несвоєчасного погашення заборгованості по орендній платі за земельну ділянку за 2017 рік відповідачу нарахована пеня в розмірі 558,97 грн.

Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг в загальному розмірі 12961,48 грн., який виник в результаті несплати самостійно задекларованих податкових зобов'язань орендної плати за земельну ділянку за період з лютого по грудень 2017 року в розмірі 12402,51 грн. та пені в розмірі 558,97 грн.

08.12.2016 Долинська ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківської області виставила ФОП ОСОБА_2 податкову вимогу про сплату податкового боргу за №1678-17, яка отримана нею 21.03.2017 (а.с. 12).

Несплата відповідачем вказаного податкового боргу слугувала підставою для звернення податкового органу з даним позовом до суду.

При вирішенні даного спору суд виходив з наступного нормативного правового регулювання.

Згідно із ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).

Згідно із п.46.1. ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п.49.1, п.49.2 ст.49 ПК України).

Відповідно до п.п.10.1.1 п.10.1 ст.10 ПК України до місцевих податків відноситься податок на майно, який складається, серед іншого, і з плати за землю (ст.265 ПК України).

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі (п.269.1 ст.269 ПК України), а об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності (п.270.1 ст.270 ПК України).

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (п.285.1, п.285.2 ст.285 ПК України).

Відповідно до п.286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3 ст.287 ПК України).

Згідно із п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню (п.56.11 ст.56 ПК України).

Таким чином, самостійно визначена відповідачем сума податкового зобов`язання у податковій декларації із орендної плати за земельну ділянку за 2017 рік в розмірі 12402,51 грн.( за лютий-грудень 2017 року) є узгодженою та підлягає обов`язковій сплаті. Відтак, податковий борг у вказаному розмірі підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з п.129.1 ст.129 ПК України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (п.п.129.1.1); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (п.п.129.1.2); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (п.п.129.1.3).

Відповідно до п.129.3 ст.129 ПК України нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (п.п.129.3.1); у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків (п.п.129.3.2); у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України) (п.п.129.3.3); при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини) (п.п.129.3.4). У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Згідно із п.129.4 ст.129 Податкового кодексу України на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

З огляду на вищевказане, підлягає стягненню з відповідача пеня, нарахована за несвоєчасне погашення заборгованості по орендній платі за земельну ділянку, в розмірі 558,97 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки відповідача (а.с.13).

Згідно із п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України).

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п.59.5 ст.59 ПК України).

Судом встановлено, що 08.12.2016 Долинська ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківської області виставила податкову вимогу про сплату податкового боргу №1678-17, яка отримана відповідачем 21.03.2017 (а.с.12). Оскільки податковий борг відповідача не був сплачений, нова податкова вимога не надсилалась.

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п.95.21 ст.95 ПК України).

Згідно із п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.4. ст.95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Наявність податкового боргу ФОП ОСОБА_2 в загальному розмірі 12961,48 грн. підтверджується дослідженими матеріалами справи, доказів сплати заборгованості відповідач суду не надала.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Такі витрати позивачем понесені не були, а тому відсутні підстави для їх стягнення з відповідача.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в дохід бюджету податковий борг в розмірі 12961,48 грн. (дванадцять тисяч дев'ятсот шістдесят одна гривня сорок вісім копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018);

ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1, Рожнятівський район, Івано-Франківська область, 77662).

Суддя Лучко О.О.

Рішення складене в повному обсязі 11 червня 2018 р.