Рішення № 74571629, 04.06.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 червня 2018 року Справа № 808/1679/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до: Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (69001, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, буд 14, код ЄДРПОУ 39488184)

про: визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу №Ф-025 від 08.11.2016,

ВСТАНОВИВ:

08.06.2017 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу №Ф-025 від 08.11.2016 у розмірі 30866,48 грн.

Ухвалою суду від 12.06.2017 відкрито провадження у справі №808/1679/17 та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 06.07.2017.

Ухвалою суду від 06.07.2017 провадження у справі зупинене за клопотанням сторін до 20.07.2017.

Ухвалою суду від 20.07.2017 провадження у справі зупинено до винесення Запорізьким окружним адміністративним судом судового рішення у справі №808/1137/17, за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000371304 від 31.01.2017, та набрання ним законної сили.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.11.2017 адміністративний позов по справі №808/1137/17 задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 31.01.2017 №000371304.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018 по справі №808/1137/17 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області залишено без задоволення. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.11.2017 залишено без змін.

Адміністративна справа №808/1137/17 повернулась до Запорізького окружного адміністративного суду 22.05.2018.

Згідно відповіді судді Татаринова Д.В. про надання інформації від 25.05.2018 постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 01.11.2017 по справі №808/1137/17 набрала законної сили 17.05.2018.

Ухвалою суду від 04.06.2018 провадження у справі поновлено.

Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено.

Від представників сторін надійшли заяви від 04.06.2018 про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що підставою для донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ФОП ОСОБА_1 стали висновки акту перевірки від 21.10.2016. ФОП ОСОБА_1 в 2014 році помилково записано в книзі обліку доходів і витрат вартість товару, який не було реалізовано (не отримано дохід) у кількості 4 182,75 кг на загальну суму 36 288,37 грн. Проте, для запобігання завищення витрат, у книзі обліку доходів і витрат не були зазначені всі витрати, передбачені пунктом 138.1, пунктом 138.2 статті 138 розділу III Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України), на загальну суму 39 396 грн., а саме: витрати на відрядження до Німеччини для погодження об'єму і графіку поставок у сумі 11 775,50 грн.; витрати на придбання палива, яке було використане для здійснення господарської діяльності, у сумі 8 998,74 грн.; вартість сплачених мішків, в яких відправлялося пір'я, у сумі 6 229,63 грн.; витрати на сплату єдиного соціального внеску, нарахованого за 2013 рік та фактично сплаченого 27 січня 2014 року у сумі 7 184,98 грн. Первинні документи, що підтверджують понесення зазначених витрат, були надані позивачем під час проведення позапланової перевірки, проте відповідачем було враховано у складі витрат лише вартість сплачених мішків, в яких відправлялося перо, у сумі 6 229,63 грн., вартість ветеринарних сертифікатів на суму 74,25 грн., та комісія банку в сумі 25,00 грн. Інші витрати податковим органом протиправно враховано не було. Також ГУ ДФС у Запорізькій області визнало необґрунтованим віднесення до складу витрат за 2015 рік вартість придбаного палива на загальну суму 6 094,17 грн. без наявності підтверджуючих документів на їх використання у господарській діяльності. Однак, ФОП ОСОБА_1 використовує у процесі здійснення господарської діяльності переважно у адміністративних цілях власний транспортний засіб Nissan Qashqai, реєстраційний номер НОМЕР_2, для заправки якого придбавалося паливо. Таким чином, висновки відповідача, що позивач за період 2013 - 2015 роки занизив суму чистого доходу від підприємницької діяльності, в результаті чого занижено зобов'язання зі сплати єдиного внеску в розмірі 30866,48 грн., є необґрунтованими. На підставі викладеного, просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Відповідач відзиву на адміністративний позов не надав. У поданому до суду клопотанні від 04.06.2018, про розгляд справи у письмовому провадженні, просив у позові відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

У період з 23.09.2016 по 13.10.2016 Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області була проведена виїзна планова документальна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 по 31.12.2015, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2015 та іншого законодавства.

За наслідками перевірки складено Акт № 49/08-29-13-04/НОМЕР_3 від 21.10.2016.

На вказаний Акт перевірки позивачем подані заперечення вих. № 57 від 27.10.2016.

У відповіді на заперечення від 04.11.2016 за вих. № 2307/10/08291304 Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області висновки Акту перевірки від 21.10.2016 № 49/08-29-13-04/НОМЕР_3 з урахуванням результатів розгляду заперечень викладено в наступній редакції: документальною плановою виїзною перевіркою встановлені наступні порушення ФОП ОСОБА_1 підпункту 138.1. пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 177.2 статті 177, пункту 177.4 статті 177 ПК України (із змінами та доповненнями, що діяли на дату вчинення порушення) у результаті чого занижено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся, на загальну суму 5 865,15 грн., в тому числі: за 2014 рік на суму 4 951,02 грн., за 2015 рік на суму 914,13 грн.

На підставі висновків Акту перевірки від 21.10.2016 №49/08-29-13-04/НОМЕР_3 від 21.10.2016, 08.11.2016 Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області було прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-025, згідно якої від ОСОБА_1 вимагається сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 30 866,48 грн.

В період з 26.12.2016 по 27.12.2016 Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області була проведена позапланова невиїзна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань податкового законодавства викладених у скарзі від 20.12.2016, за результатами якої складений акт від 27.12.2016 №76/08- 29-13-04-287910649. В акті перевірки від 27.12.2016 №76/08- 29-13-04-287910649 встановлені порушення ФОП ОСОБА_1, зокрема, пп.1 ч. 2 ст. 6, п.2. ч. 1 ст. 7, ч. 11 ст. 8, ч. 7, ч. 8 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого занижено зобов'язання зі сплати єдиного внеску на суму 28 670,33 грн., в тому числі за 2013 рік у сумі 3 606,82 грн; за 2014 рік у сумі 22 948,83 грн; за 2015 рік у сумі 2 114,68 грн.

04.05.2017 ФОП ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДФС у Запорізькій області з заявою, згідно якої просив відкликати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-025 від 08.11.2016 на сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 30866,48 грн. та виписати нову вимогу на сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 28670,33 грн. на підставі висновків акту перевірки від 27.12.2016 №76/08-29-13-04-287910649.

Листом від 19.05.2017 ГУ ДФС у Запорізькій області повідомило про відсутність підстав для відкликання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-025 від 08.11.2016 на сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 30866,48 грн.

Вважаючи вищезазначену Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-025 від 08.11.2016 протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду про її скасування.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

ФОП ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність на загальній системі оподаткування, особливості оподаткування доходів від обрання якої встановлено статтею 177 Податкового кодексу України.

У перевіряємий період ФОП ОСОБА_1 здійснював діяльність з реалізації пір'я качиного та гусячого (код за КВЕД 46.11 діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами). ФОП ОСОБА_1 придбаває у фізичних осіб - підприємців пір'я гусяче та качине та експортує його за кордон до Німеччини.

Відповідно до ст. 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Статтею177 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

За приписами ст.138 ПК України однією зі складових витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є витрати операційної діяльності, які включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що у період, який перевірявся, відповідачем не враховані у складі витрат 2014 року витрати ФОП ОСОБА_1 на відрядження до Німеччини для погодження об'єму і графіку поставок у сумі 11 775, 50 гривень у зв'язку з тим, що до перевірки не надано підтверджуючих документів щодо мети відрядження, а також не надано документів, які підтверджують поставки товару до м. Дортмунд (Німеччина).

До матеріалів справи позивачем надані копії первинних документів, а саме: наказ на відрядження ОСОБА_1 до м. Дортмунд (Німеччина) з зазначенням мети, строків та умови перебування за кордоном; довідку по поставкам протягом 2014 - 2015 років на адресу компанії "Germania Bettwaren" (Німеччина), копію листа від компанії Germania Bettwaren Е.К. з перекладом про підтвердження перебування ФОП ОСОБА_1 та участь у перемовинах щодо подальших поставок української пухової сировини. Крім того, позивач надав копії авіаквитків, білет залізниці, документи на підтвердження витрат на проживання у готелі м Дортмунд, розрахунок добових в Україні та на період перебування за кордоном.

Вказані документи надавалися позивачем відповідачу під час проведення позапланової перевірки та описані в запереченнях Головного управління ДФС у Запорізькій області проти адміністративного позову від 14 липня 2017 року вих. 808/08-01-10-03. Актом перевірки від 27 грудня 2016 року №76/08-29-13-04-287910649 підтверджена також поставка позивачем товару компанії "Germania Bettwaren е. К.".

ФОП ОСОБА_1 надав до матеріалів справи копію банківської виписки по рахунку підприємця за січень 2014 року, платіжного доручення № 1 від 27 січня 2014 року та банківської виписки по рахунку підприємця за січень 2013 року, з яких вбачається необґрунтованість та не підтвердження документально позиції відповідача про включення суми в розмірі 7 184,98 гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплаченої відповідно до платіжного доручення від 27 січня 2014 року, до складу витрат за 2013 рік.

Відповідно до вказаного, суд вважає, що 7184,98 гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплачені позивачем відповідно до платіжного доручення №1 від 27 січня 2014 року, повинні враховуватися у складі витрат ФОП ОСОБА_1 за 2014 рік.

В адміністративному позові ФОП ОСОБА_1 зазначає, що використовує власний транспортний засіб Nissan Qashqai, реєстраційний номер НОМЕР_4 виключно у процесі здійснення господарської діяльності переважно у адміністративних цілях, зокрема, з метою перевезення товарно-матеріальних цінностей для власних підприємницьких потреб, як транспортний засіб для організації ділових зустрічей з контрагентами, для візитів до контролюючих органів у питаннях, пов'язаних з веденням господарської діяльності тощо. Для заправки вказаного автомобілю позивач придбавав пальне за фіскальними чеками у 2014 році на суму 8 998,74 гривень та у 2015 році - на суму 6 094,17 гривень.

На підтвердження використання вказаного автомобіля в господарській діяльності позивач надав до матеріалів справи наказ від 01 січня 2014 року № 1, маршрутні (подорожні) листи службового легкового автомобіля за 2014 - 2015 роки та акти списання палива від 31 грудня 2014 року та від 31 грудня 2015 року.

Статтею 44 Господарського кодексу України встановлено, що одним із принципів підприємництва є самостійність формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.

Податковим кодексом України також передбачено, як було зазначено вище, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, пов'язані з господарською діяльністю.

Таким чином, позивач в повному обсязі підтвердив понесені витрати, пов'язаність їх з отриманням доходу та господарською діяльністю ФОП ОСОБА_1

Судом встановлено, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2016 була прийнята контролюючим органом на підставі висновків акту перевірки від 21.10.2016 №49/08-29-13-14/НОМЕР_3.

Актом перевірки від 21.10.2016 №49/08-29-13-14/НОМЕР_3, а також актом перевірки від 27.12.2016 №76/08-29-13-04-287910649, який складений за наслідками позапланової невиїзної перевірки з питань податкового законодавства, викладених в скарзі від 20.12.2016, було встановлено заниження позивачем суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну сум 5408,05 грн.

31.01.2017 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області на підставі акту перевірки від 27.12.2016 №76/08-29-13-04-287910649 було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000371304, яким ОСОБА_1 було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 6760,06 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.11.2017 по справі №808/1137/17, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018, задоволено адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 31.01.2017 №000371304, яким ОСОБА_1 було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 6760,06 грн., в тому числі 5408,05 грн. за основним платежем та 1352,01 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, висновки відповідача, що позивач за період 2013- 2015 роки занизив суму чистого доходу від підприємницької діяльності, в результаті чого занижено зобов'зання зі сплати єдиного внеску в розмірі 30866,48грн., є необгрунтованими.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (абз.1 ч.4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").

Відповідачем не доведено вжиття заходів щодо формування вимоги про сплату недоїмки.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (ч.3 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").

З огляду на викладені обставини, відповідачем документально не доведено наявність у позивача недоїмки у розумінні п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Звідси, і нарахування пені і штрафів - не має відповідних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність винесеної вимоги про сплату боргу №Ф-025 від 08.11.2016 у розмірі 30866,48 грн., а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 640,00 грн., що підтверджується платіжною квитанцією №QS000158300701 від 28.04.2017.

Таким чином, судові витрати у розмірі 640,00 грн. підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (69001, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, буд.14, код ЄДРПОУ 39488184) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу №Ф-025 від 08.11.2016, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати винесену Запорізькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-025 від 08.11.2016 на суму 30866,48 грн.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (69001, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, буд.14, код ЄДРПОУ 39488184).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 04.06.2018.

Суддя І.В.Садовий