Рішення № 74571448, 08.06.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2018 р. Справа№805/1220/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бабаш Г.П.,

при секретарі - Оголь В.К.

за участю

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю №03-115),

представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю від 19.02.2018 року №1959/9/21-10-18)

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального судового провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (ЄДРПОУ: 00191678, Донецька область, м. Маріуполь, вул. К.Лібкнехта, 177а) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (ЄДРПОУ: 39440996, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г) про скасування податкового рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки) №0012114614 від 13.12.2017 року,-

ВСТАНОВИВ

Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної Фіскальної Служби про скасування податкового рішення №0012114614 від 13.12.2017 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 1 615 909,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.12.2017 року Комунальним підприємством «Компанія Вода Донбасу» отримано рішення Офісу великих платників податків Державної Фіскальної Служби №0012114614 від 13.12.2017 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 1 615 909,62 грн., у тому числі, штраф - 340 010,96 грн., пеня - 1 275 898,66 грн.

Позивачем прийнята спроба досудового оскарження вищевказаної вимоги у податкових органах, проте скарги комунального підприємства Компанія Вода Донбасу були залишені без розгляду.

Враховуючи приписи п. 9-4 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 2464-VI, підприємство є звільненим від виконання своїх обов`язків (як платника єдиного внеску) у період з 14 квітня 2014 року і до закінчення антитерористичної операції, так як зареєстроване у м. Маріуполі, а фактично знаходиться у м. Донецьк, які, у свою чергу, належать до території проведення антитерористичної операції (АТО). Настання форс-мажорних обставин для підприємства засвідчено сертифікатами Торгово-промислової палати України № 1735, № 1736 про настання обставин непереборної сили від 25.11.2014 року №5270/05-4 та від 25.11.2014р. № 5258/05-4.

Крім того, зазначає, що 05.11.2014 року відповідно до вказаних положень законодавства України, КП "Компанія "Вода Донбасу" звернулось до податкової інспекції із заявою № 17/1792 від 05.11.2014 року та повторно із заявою № 17/1825 від 08.12.2015 року про звільнення від виконання своїх зобов'язань, а саме, нарахування утримання, сплати єдиного внеску та подання звітності. Зазначені заяви було прийнято належним чином, про що свідчать опис вкладення від 05.11.2014 року про відправлення, але відповідачем, у порушення норм законодавства вони не були прийняті до уваги.

Також позивач звертає увагу на той факт, що Листом Центрального офісу з обслуговування великих платників МГУ ДФС № 8702/10/28-1008-0415 від 19.04.2016р. позивача було повідомлено про те, що у зв'язку із скороченням кількості територіальних органів ДФС для усіх великих платників податків основним місцем податкового обліку буде Офіс великих платників податків ДФС, та позивач визначився, що місцем обслуговування як платника податків є м. Дніпропетровськ. На даний час місцем обслуговування КП «Компанія Вода Донбасу» як платника податків м. Маріуполь.

При цьому, згідно п. 9-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про єдиний соціальний внесок", тимчасово, на період дії особливого правового режиму визначеного Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", зупиняється застосування до платників єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України норм статей 25 і 26 цього Закону.

Таким чином, м. Донецьк, де фактично знаходиться позивач та м. Маріуполь, де він зареєстрований, входять до Переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, тобто на позивача розповсюджується дія пункту 9-3 Закону України "Про єдиний соціальний внесок", як слід, заходи впливу та відповідальність за несвоєчасну сплату сум недоїмки з ЄСВ передбачені ст. ст. 25, 26 цього Закону до КП "Компанія "Вода Донбасу" не застосовуються.

Отже, позивач вважає рішення №0012114614 від 13.12.2017 року незаконними та такими, що порушують його права та законні інтереси. Просив скасувати рішення Офісу великих платників податків Державної Фіскальної Служби від 13.12.2017 року №0012114614 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 1 615 909,62 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав до суду відзив проти позову, в якому зазначив, що відповідно до частини десятої та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон №2464) на підставі даних інформаційної системи АС «Податковий блок» 13.12.2017 року проведено перевірку КП «Компанія Вода Донбасу» з питань своєчасності сплати ЄСВ за період з 21.07.2015 року по 11.12.2017 року за результатами якої встановлено несвоєчасну сплату підприємством єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 1 700 054,80 грн.

За результатами даної перевірки за несвоєчасну сплату ЄСВ складено рішення від 13.12.2017 року №0012114614 про застосування штрафних санкцій у розмірі 340 010,96 грн. та пені у розмірі 1 275 898,66 грн. (0,1 % від суми недоплати за кожний день прострочення платежу). Загальна сума за рішенням складає 1 615 909,62 грн. Зазначене рішення оскаржено позивачем до ДФС України.

Відповідачем зазначено, що платники єдиного внеску, які перебувають на обліку в фіскальних органах, розташованих на території, де проводилась антитерористична операція або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, продовжують здійснювати господарську діяльність, нараховувати, обчислювати і сплачувати заробітну плату, то вони зобов`язані виконувати всі функції встановлені Законом.

З огляду на вищевикладене, рішення Дніпропетровського управління Офісу ВПП ДФС від 13.12.2017 року №0012114614 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску винесено з дотриманням вимог відповідного законодавства.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року дану позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків шляхом надання до суду належним чином оформленого документу, що підтверджує сплату судового збору в сумі 24238,64 грн. та власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Недоліки позовної заяви усунуті позивачем у встановлений ухвалою строк.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами загального судового провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 18 квітня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні доводи позовної заяви підтримав, просив позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу", зареєстроване в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 00191678, місцезнаходження: 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лібкнехта, 117 а.

Матеріалами справи встановлено, що позивач подавав заяви до податкового органу № 17/1792 від 05.11.2014 року та від 08.12.2015 року №17/1825 про звільнення його від виконання обов'язків платника єдиного внеску та незастосування штрафних та фінансових санкцій.

13 грудня 2017 року Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби було прийнято рішення винесено рішення №0012114614 від 13.12.2017 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 1 615 909,62 грн., у тому числі, штраф - 340 010,96 грн., пеня - 1 275 898,66 грн.

26 грудня 2017 року на адресу ДФС України за №03/150 позивачем направлено скаргу на рішення №0012114614 від 13.12.2017 року.

Рішенням Державної фіскальної служби України скаргу позивача було залишено без розгляду.

Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VІ) платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону України Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VІ), зокрема частиною восьмою зазначеної статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Разом з цим, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" ( далі - Закон № 1669-VII), згідно до статті 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених положень, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014р.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону №2464-VІ, а саме підпункт б) розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" було доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13.03.2015 року) такого змісту:

"9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Тобто, аналізуючи вищевикладене, сам факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення за порушення Закону.

На виконання приписів Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Серед цього переліку зазначено м. Маріуполь (місто державної реєстрації підприємства позивача).

З 30.10.2014 року позивач перебував на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС, яка знаходилась у м. Маріуполі Донецької області, тобто, позивач перебував на обліку в органі доходів та зборів, який був розташований на території проведення антитерористичної операції.

При цьому, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС знаходилась у м. Маріуполі Донецької області, тобто, позивач перебував на обліку в органі доходів та зборів, який був розташований на території проведення антитерористичної операції, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р.

Разом з цим, відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби" №247 від 30.03.2016 року реорганізовано спеціалізовані державні податкові інспекції з обслуговування великих платників шляхом їх приєднання до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, за Переліком згідно з додатком.

Серед Переліку визначено, зокрема, Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС (ЄДРПОУ 39789047) перебуває у стані припинення.

Тобто, діюча Спеціалізована державна податкова інспекцію з обслуговування великих платників на території Донецької області відсутня.

Листом № 441/10/28-01-1108 від 15.09.2016 року Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у місті Дніпропетровську МГ ГУ ДФС повідомила позивача, що з метою реалізації постанови КМУ №247 від 30.03.2016 року місцем основного обліку позивача визначено Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС.

Тобто, з 16.09.2016 року позивача переведено на податковий облік у Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, що підтверджується довідкою № 3 - 1 7 від 07.06.2017 року.

При цьому, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС розташована у місті Дніпрі і ця територія не віднесена до Переліку територій, на якій проводиться антитерористична операція.

Фактично зняття позивача з обліку податкового органу, який знаходився на території проведення антитерористичної операції та переведення на облік до іншого органу, який територіально розташований поза межами території Донецької області, на якій відбувається проведення антитерористичної операції, відбулось не за власним бажанням позивача і не у зв'язку із самостійною зміною ним місця реєстрації.

Тобто, внаслідок проведеної Кабінетом Міністрів України реформи спеціалізованих державних податкових інспекцій з обслуговування великих платників, відбулось позбавлення позивача права на звільнення від сплати єдиного соціального внеску, надане йому Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Разом з цим, суд зазначає, що прийняття Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" забезпечило підтримку всіх суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, не розділяючи при цьому суб'єктів господарювання в залежності від обсягу сплати ними податків.

Проте, прийнята Кабінетом Міністрів України Постанова "Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби" №247 від 30.03.2016 року і проведена, у зв'язку з цим, реформа органів ДФС, фактично позбавила позивача, права на звільнення від сплати єдиного соціального внеску надане йому Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" , чим призвела до дискримінації окремих його прав у податкових правовідносинах. Для усіх платників податків, які також здійснюють свою господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції і при цьому перебувають на обліку в податкових органах, розташованих на території проведення антитерористичної операції - право на звільнення від обов'язку сплати соціального внеску залишилось. В той час, як позивач, який також здійснює свою господарську діяльність на цій території, але є великим платником податку і не може перебувати на обліку в місцевих органах доходів і зборів спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників, у зв'язку з її відсутністю на території Донецької області, такого права на звільнення позбавлений.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006 року встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у справі Darby v. Sweden (заява № 11581/85) рішенням від 23 жовтня 1990 року визнав порушення статті 14 Конвенції взятої спільно зі статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції, щодо дискримінації у податкових правовідносинах. В своєму рішенні суд констатував, що заявник мав право на звільнення від податку, оскільки його статус аналогічний статусу будь-яких інших нерезидентів Швеції. Через відсутність законної мети в сенсі Конвенції проведення відмінностей у користуванні цим правом, з одного боку, особами які формально зареєстровані як такі, що постійно проживають в Швеції, і з іншого боку, особами, які такого статусу не мають, не може вважатись обґрунтованим.

У зв'язку з чим, суд вважає, що в даному випадку відбулась дискримінація у податкових правовідносинах відносно позивача, яка призвела до порушень його законних прав на звільнення від сплати єдиного соціального внеску, наданих позивачу Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що у відповідності до приписів Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" позивач на період проведення антитерористичної операції звільнений від обов'язків платника єдиного внеску та від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, за невиконання обов'язків платника єдиного внеску.

На підставі вищевикладеного та враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що рішення Дніпропетровського управління Офісу великих платників податку ДФС від 13 грудня 2017 року № 0012114614 є протиправним тому підлягає скасуванню, на підставі чого позовні вимоги, з урахуванням частини 2 статті 162 КАС України, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, ст. 7 - 15, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 - 154, ст. 158 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (ЄДРПОУ: 00191678, Донецька область, м. Маріуполь, вул. К.Лібкнехта, 177а) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (ЄДРПОУ: 39440996, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г) про скасування податкового рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0012114614 від 13.12.2017 року - задовольнити.

Скасувати податкове рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0012114614 від 13.12.2017 року.

Стягнути з Головного управління ДФС у Донецькій області (за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень) на користь Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 24 238,64 коп.

Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 08 червня 2018 року.

Повний текст рішення складено 11.06.2018 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч.ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаш Г.П.