Рішення № 74571394, 31.05.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2018 р. Справа№805/1993/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стойки В.В.,

при секретарі Геворгян Т.В.,

за участю:

представника позивача Герасименко Ю.В.,

представника відповідача Ярової С.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружківський вогнетривкий завод" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дружківський вогнетривкий завод» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС України в Донецькій області. Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № 0002001411 від 20 березня 2018 року про збільшення грошового зобов'язання за податком на додану вартість на суму 2059539,00 грн.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував безпідставністю висновків фіскального органу, викладених в акті документальної позапланової невиїзної перевірки № 205/05-99-14-11/34283984 від 27 лютого 2018 року про порушення позивачем ст.ст. 1, 4, п. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період з 01 березня 2017 року по 31 жовтня 2017 року на загальну суму 1373026 грн.

Прийнятим на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 27 лютого 2018 року податковим повідомленням-рішенням від 20 березня 2018 року № 0002001411 позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1373026,00 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 686513,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що правомірність включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту позивачем підтверджена фактичним отриманням товарів, наявністю у платника податку належним чином оформлених податкових накладних та інших документів, передбачених чинним законодавством.

Вважає неправомірним посилання податкового органу на відсутність реальності господарських операцій з контрагентами, оскільки фактичне виконання договорів, укладених з суб'єктами господарювання, підтверджене первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, та порушення норм законодавства його контрагентами не може нести для нього жодних негативних наслідків.

Враховуючи наведене, просить позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 24 квітня 2018 року.

Ухвалою від 24 квітня 2018 року вирішено відкласти підготовче засідання до 17 травня 2018 року за ініціативою суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті на 31 травня 2018 року.

Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на наведені у письмовому відзиві обставини (том 3 а.с. 98-105).

Вказав, що адміністративний позов - безпідставний та зазначив, що спірне податкове повідомлення - рішення винесено податковим органом в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.

Вказує на те, що під час перевірки податковим органом встановлений факт порушення позивачем вимог чинного законодавства, в результаті перевірки був встановлений факт здійснення фінансово - господарської діяльності позивачем та ТОВ «Альтос груп», ТОВ «Європа дейз», ТОВ «Ворк таун»,ТОВ «Оптима постач», ТОВ «Карагод групп», ТОВ «Цветмет ЛТД» поза межами правового поля, оскільки фінансово - господарські взаємовідносини та правочини, укладені з зазначеними суб'єктами господарювання не спричинили реального настання юридичних наслідків та економічних вигод.

Зазначає, що за податковою інформацією було встановлено обрив ланцюга постачання товарів по контрагентах позивача. Вказано, що контрагенти 2-ї ланки ТОВ «Альтос груп», ТОВ «Європа дейз», ТОВ «Ворк таун»,ТОВ «Оптима постач», ТОВ «Карагод групп» не придбавали товари, постачання яких задекларували покупцю ТОВ «ДВЗ», так як будь - які контрагенти не декларували операції постачання товарів відповідних найменувань вказаним контрагентам. Також не підтверджено придбання товарів, постачання яких задекларовано контрагентом 2-ї ланки ТОВ з іноземними інвестиціями «Кольорові метали», ЄДРПОУ 32495368 по покупцю 3-ї ланки ТОВ «Цветмет ЛТД» та, відповідно, покупцю 4-ї ланки ТОВ «ДВЗ», так як будь - які контрагенти не декларували операції постачання товарів відповідних найменувань вказаним контрагентам.

Зазначає, що посадовою особою платника податку на дату проведення перевірки не було надано:

- належним чином оформлених первинних документів - видаткових накладних;

- актів приймання-передачі товарів;

- актів списання виробничих запасів;

- лімітно - забірних карток;

- актів оприбуткування виробленої продукції з використанням оприбуткованих від таких контрагентів товарів;

- відомостей обліку оприбуткування, списання і залишків таких товарів;

- журнал реєстрації довіреностей, виданих на ім'я особи, якій було довірено отримання товарів, і засвідчено його підпис;

- не надано документи, що підтверджують відрядження - наказ та звіт про відрядження осіб, якими укладались угоди ТОВ «Альтос груп», ТОВ «Європа дейз», ТОВ «Ворк таун», ТОВ «Оптима постач», ТОВ «Карагод групп», ТОВ «Цветмет ЛТД»;

- відомості складського обліку оприбуткованих від таких контрагентів товарів, лімітно- забірних карток, вимог, видаткових накладних, складених по покупцях ТОВ «ДВЗ»;

- виписки банку, платіжні доручення і інші документи, що підтверджують проведення розрахунків на повну суму оприбуткованих товарів та відображеного ПДВ з контрагентами ТОВ «Європа дейз», ТОВ «Ворк таун», ТОВ «Оптима постач», ТОВ «Карагод групп», по яких на дату проведення перевірки значилась кредиторська заборгованість: по ТОВ «Європа дейз» на 30.04.2017 і на 31.10.2017 в сумі 770854,08 грн.; по ТОВ «Ворк таун» на 31.05.2017 в сумі 674455,16 грн.; по ТОВ «Оптима постач» на 31.10.2017 - в сумі 260000,00 грн.; по ТОВ «Карагод групп» на 31.05.2017 в сумі 4679725 грн., на 30.09.2017 і на 31.10.2017 в сумі 2019725,02 грн.;

- будь-яких інших документів, що підтверджують факт здійснення події, на дату якої суми податку відносяться до податкового кредиту, місце постачання на території України, використання у власній господарській діяльності оприбуткованих товарів (сировини, матеріалів).

Зазначає що, позивач помилково вважає, що отримання податкових накладних від ТОВ «Альтос груп», ТОВ «Європа дейз», ТОВ «Ворк таун», ТОВ «Оптима постач», ТОВ «Карагод групп», ТОВ «Цветмет ЛТД» засвідчує факт постачання товарів, тобто, виникнення події, що дає законне право на отримання податкового кредиту. Факт отримання товарів ТОВ "ДВЗ" не підтверджено, оскільки надані документи - видаткові накладні, товарно-транспортні накладні мають дефекти: зміст зазначений в них не відповідає податковій інформації.

В результаті вищезазначеного, податкові накладні, складені від імені ТОВ «Альтос груп», ТОВ «Європа дейз», ТОВ «Ворк таун», ТОВ «Оптима постач», ТОВ «Карагод групп», ТОВ «Цветмет ЛТД» на постачання товарів ТОВ "ДВЗ" були складені з помилками в реквізитах, які заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст, період, сторони, так як зазначене в таких податкових накладних не підтверджується даними операцій постачання, задекларованих всіма контрагентами, задіяними у задекларованому ними ланцюгу постачання товарів.

Висновки про нереальність здійснення господарських операцій підтверджені даними, що містяться в АІС "Податковий блок" щодо контрагентів позивача. У зв'язку з порушенням Податкового кодексу України щодо позивача контролюючим органом правомірно в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством з питань оподаткування, прийнято податкове повідомлення-рішення. Просив в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дружківський вогнетривкий завод" є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 34283984, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 3, а.с. 71-75).

Позивач перебуває на податковому обліку у державній податковій інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області, про що зазначено у витягу з Єдиного державного юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 3, а.с. 73).

Фахівцем державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області Харченко С.В. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Дружківський вогнетривкий завод" з питань повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період березень 2017 року - жовтень 2017 року по взаємовідносинам з контрагентами: ТОВ "Альтос груп", ТОВ "Європа дейз", ТОВ "Ворк таун", ТОВ "Оптима постач", ТОВ "Карагод групп", ТОВ "Цветмет ЛТД", про що складено акт від 27 лютого 2018 року № 205/05-99-14-11/34283984 (том 1, а.с. 18-54).

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем ст. 1, 4, п. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в результаті документального оформлення відносин щодо придбання товарів, по яких не підтверджується реальність здійснення приймання-передачі права власності в місці, розташованому на митній території України та відсутні об'єкти оподаткування, що підпадають під визначення пп. 14.1.36, пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, пп. а) п. 185.1 ст. 185, пп. а)-в) п. 186.1 ст. 186 Податкового кодексу України з контрагентами:

- ТОВ "Альтос груп" за березень 2017 року;

- ТОВ "Європа дейз" і ТОВ "Ворк таун" за квітень 2017 року;

- ТОВ "Оптима постач" і ТОВ "Карагод групп" за травень 2017 року;

- ТОВ "Цветмет ЛТД" за вересень 2017 року;

та п. 198.1, 198.2, 198.3, ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит всього в розмірі 1373026,00 гривень, у тому числі за березень 2017 року в сумі 113830,00 гривень, за квітень 2017 року в сумі 257552,00 гривень, за травень 2017 року в сумі 982988,00 гривень, за вересень 2017 року в сумі 12336,00 гривень, за жовтень 2017 року в сумі 6320,00 гривень, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 1373026,00 гривень, у тому числі за березень 2017 року в сумі 113830,00 гривень, за квітень 2017 року в сумі 257552,00 гривень, за травень 2017 року в сумі 982988,00 гривень, за вересень 2017 року в сумі 12336,00 гривень, за жовтень 2017 року в сумі 6320,00 гривень (том 1, а.с. 53).

На підставі акту перевірки Головне управління ДФС у Донецькій області прийняло податкове повідомлення - рішення від 20.03.2018 року №0002001411, відповідно до якого встановлено завищення бюджетного відшкодування на суму 1373026,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 686513,00 грн., всього на суму 2059539,00 грн. (том 1 а.с. 16).

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження використання свого права на оскарження спірного податкового повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України на підставі п.56.2 статті 56 Податкового кодексу України.

Предметом розгляду даної адміністративної справі є правомірність прийняття зазначеного податкового повідомлення - рішення.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі, 01 березня 2017 року між ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» та ТОВ «АЛЬТОС ГРУП» укладений договір №01/3-17-3/33-17, за умовами якого покупець приймає та оплачує, а продавець постачає товар (том 1 а.с. 55-57).

Виконання умов договору підтверджене:

- специфікацією №1 від 01 березня 2017 року до договору поставки №01/3-17 від 01 березня 2017 року, укладеного ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» та ТОВ «АЛЬТОС ГРУП»;

- видатковими накладними: від 22 березня 2017 року № 100; від 22 березня 2017 року № 99; від 21 березня 2017 року № 98; від 21 березня 2017 року № 97; від 21 березня 2017 року № 96; від 20 березня 2017 року № 95; від 20 березня 2017 року № 94; від 16 березня 2017 року № 93; від 16 березня 2017 року № 93; від 16 березня 2017 року № 92; від 16 березня 2017 року № 91; від 15 березня 2017 року № 90; від 03 березня 2017 року № 89; від 13 березня 2017 року № 88;

- рахунками на оплату товару: від 22 березня 2017 року № 100; від 22 березня 2017 року № 99; від 21 березня 2017 року № 98; від 21 березня 2017 року № 97; від 21 березня 2017 року № 96; від 20 березня 2017 року № 95; від 20 березня 2017 року № 94; від 16 березня 2017 року № 93; від 16 березня 2017 року № 92; від 16 березня 2017 року № 91; від 15 березня 2017 року № 90; від 03 березня 2017 року № 89; від 13 березня 2017 року № 88;

- товарно-транспортними накладними: від 22 березня 2017 року №Р100; від 22 березня 2017 року №Р99; від 21 березня 2017 року №Р98; від 21 березня 2017 року №Р97; від 21 березня 2017 року №Р96; від 20 березня 2017 року №Р95; від 20 березня 2017 року №Р94; від 16 березня 2017 року №Р93; від 16 березня 2017 року №Р92; від 16 березня 2017 року №Р91; від 15 березня 2017 року №Р90; від 03 березня 2017 року №Р89; від 13 березня 2017 року №Р88; від 22 березня 2017 року №Р100;

- прибутковими ордерами: від 22 березня 2017 року № 2203/1; від 22 березня 2017 року № 2203; від 21 березня 2017 року № 2103/2; від 21 березня 2017 року № 2103/1; від 21 березня 2017 року № 2103; від 20 березня 2017 року № 2003/1; від 20 березня 2017 року № 2003; від 16 березня 2017 року № 1603/2; від 16 березня 2017 року № 1603/1; від 16 березня 2017 року № 1603; від 15 березня 2017 року № 1503; від 03 березня 2017 року № 0303; від 13 березня 2017 року № 1303;

- податковими накладними: від 22 березня 2017 року №100; від 22 березня 2017 року № 99; від 21 березня 2017 року № 98; від 21 березня 2017 року № 97; від 21 березня 2017 року № 96; від 20 березня 2017 року № 95; від 20 березня 2017 року № 94; від 16 березня 2017 року № 93; від 16 березня 2017 року № 92; від 16 березня 2017 року № 91; від 15 березня 2017 року № 90; від 03 березня 2017 року № 89; від 13 березня 2017 року № 88 (том 1 а.с. 58-137).

05 травня 2017 року між ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» та ТОВ «ОПТИМА ПОСТАЧ» укладений договір № 5/5-17-3/47-17, за умовами якого покупець приймає та оплачує, а продавець постачає товар (том 1 а.с. 138-140).

15 січня 2018 року між ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» та ТОВ «ОПТИМА ПОСТАЧ» укладений договір № 1/15 про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належало первісному кредиторові (том 3 а.с. 174).

Виконання умов договору підтверджене:

- платіжними дорученнями: від 16 січня 2018 року № 189 на суму 2600000,00 грн., видане Краматорською філією ПАТ КБ «ПриватБанк» (том 3 а.с. 171);

- специфікацією №1 від 05 травня 2017 року до договору поставки № 5/5-17-3/47-17 від 05 травня 2017 року, укладеного ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» та ТОВ «ОПТИМА ПОСТАЧ»;

- видатковими накладними: від 30 травня 2017 року №103; від 26 травня 2017 року №109; від 26 травня 2017 року №109; від 25 травня 2017 року №107; від 25 травня 2017 року №106; від 22 травня 2017 року №104;

- рахунками на оплату товару: від 30 травня 2017 року №103; від 26 травня 2017 року №109; від 26 травня 2017 року №109; від 26 травня 2017 року №108; від 25 травня 2017 року №107; від 25 травня 2017 року №106; від 22 травня 2017 року №104;

- товарно-транспортними накладними: від 30 травня 2017 року №Р103; від 26 травня 2017 року №Р109; від 26 травня 2017 року №Р108; від 25 травня 2017 року №Р107; від 25 травня 2017 року №Р106; від 22 травня 2017 року №Р104;

- податковими накладними: від 30 травня 2017 року №103; від 26 травня 2017 року №109; від 26 травня 2017 року №109; від 26 травня 2017 року №108; від 25 травня 2017 року №107; від 25 травня 2017 року №106; від 22 травня 2017 року №104;

- прибутковими ордерами: від 30 травня 2017 року №3005; від 26 травня 2017 року №2605/1; від 26 травня 2017 року №2605; від 26 травня 2017 року №2505; від 25 травня 2017 року №2505/1; від 25 травня 2017 року №2205 (том 1 а.с. 141-174).

04 квітня 2017 року між ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» та ТОВ «ВОРК ТАУН» укладений договір № 4/04-5-3/42-17, за умовами якого покупець приймає та оплачує, а продавець постачає товар (том 1 а.с. 175-177).

10 жовтня 2017 року між ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» та ТОВ «ВОРК ТАУН» укладений договір № 1/10 про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належало первісному кредиторові (том 3 а.с. 170).

Виконання умов договору підтверджене:

- платіжним дорученням: від 01 грудня 2017 року № 7670 на суму 674455,16 грн., видане Краматорською філією ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 175);

- специфікацією №1 від 04 квітня 2017 року до договору поставки № 4/04-5-3/42-17 від 04 квітня 2017 року, укладеного ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» та ТОВ «ВОРК ТАУН»;

- видатковими накладними: від 20 квітня 2017 року №986; від 24 квітня 2017 року №1185; від 20 квітня 2017 року №983; від 20 квітня 2017 року №985; від 18 квітня 2017 року №874; від 18 квітня 2017 року №875; від 20 квітня 2017 року №984; від 20 квітня 2017 року №982; від 18 квітня 2017 року №873; від 18 квітня 2017 року №872;

- рахунками на оплату товару: від 20 квітня 2017 року №986; від 24 квітня 2017 року №1185; від 20 квітня 2017 року №983; від 20 квітня 2017 року №985; від 18 квітня 2017 року №874; від 18 квітня 2017 року №875; від 20 квітня 2017 року №984; від 20 квітня 2017 року №982; від 18 квітня 2017 року №873; від 18 квітня 2017 року №872;

- товарно-транспортними накладними: від 20 квітня 2017 року №Р986; від 24 квітня 2017 року №Р1185; від 20 квітня 2017 року №Р983; від 20 квітня 2017 року №Р985; від 18 квітня 2017 року №Р874; від 18 квітня 2017 року №Р875; від 20 квітня 2017 року №Р984; від 20 квітня 2017 року №Р982; від 18 квітня 2017 року №Р873; від 18 квітня 2017 року №Р872;

- податковими накладними: від 20 квітня 2017 року №986; від 24 квітня 2017 року №1185; від 20 квітня 2017 року №983; від 20 квітня 2017 року №985; від 18 квітня 2017 року №874; від 18 квітня 2017 року №875; від 20 квітня 2017 року №984; від 20 квітня 2017 року №982; від 18 квітня 2017 року №873; від 18 квітня 2017 року №872;

- прибутковими ордерами: від 18 квітня 2017 року №1804; від 18 квітня 2017 року №1804/3; від 20 квітня 2017 року №2004/2; від 20 квітня 2017 року №2004/3; від 20 квітня 2017 року №2004; від 24 квітня 2017 року №2404; від 20 квітня 2017 року №2004/4; від 20 квітня 2017 року №2004/1; від 18 квітня 2017 року №1804/2; від 18 квітня 2017 року №1804/1 (том 1 а.с. 178-233).

04 квітня 2017 року між ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» та ТОВ «ЄВРОПА ДЕЙЗ» укладений договір № ДП/4-3-3/41-17, за умовами якого покупець приймає та оплачує, а продавець постачає товар (том 1 а.с. 234-236).

23 березня 2018 року між ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» та ТОВ «ЄВРОПА ДЕЙЗ» укладений договір № П 23 про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належало первісному кредиторові (том 3 а.с. 172).

12 травня 2017 року між ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» та ТОВ «ЄВРОПА ДЕЙЗ» укладено додаткову угоду № ДП/4-3.

Виконання умов договору підтверджене:

- платіжними дорученнями: від 29 березня 2018 року № 1225 на суму 770854,08 грн., видане Краматорською філією ПАТ КБ «ПриватБанк» (том 3 а.с. 173);

- специфікацією №1 від 04 квітня 2017 року до договору поставки № ДП/4-3-3/41-17 від 04 квітня 2017 року, укладеного ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» та ТОВ «ЄВРОПА ДЕЙЗ»;

- видатковими накладними: від 26 квітня 2017 року №127; від 25 квітня 2017 року №124; від 24 квітня 2017 року №122; від 24 квітня 2017 року №123; від 26 квітня 2017 року №129; від 28 квітня 2017 року №130; від 28 квітня 2017 року №131; від 26 квітня 2017 року №128; від 28 квітня 2017 року №132;

- товарно-транспортними накладними: від 26 квітня 2017 року №Р127; від 25 квітня 2017 року №Р124; від 24 квітня 2017 року №Р122; від 24 квітня 2017 року №Р123; від 26 квітня 2017 року №Р129; від 28 квітня 2017 року №Р130; від 28 квітня 2017 року №Р131; від 26 квітня 2017 року №Р128; від 28 квітня 2017 року №Р132;

- прибутковими ордерами: від 28 квітня 2017 року №2804/1; від 24 квітня 2017 року №2404; від 24 квітня 2017 року №2404/1; від 26 квітня 2017 року №2604; від 25 квітня 2017 року №2504; від 26 квітня 2017 року №2604/1; від 26 квітня 2017 року №2604/2; від 28 квітня 2017 року №2804/2; від 28 квітня 2017 року №2804;

- рахунками на оплату товару: від 26 квітня 2017 року №127; від 25 квітня 2017 року №124; від 24 квітня 2017 року №122; від 24 квітня 2017 року №123; від 26 квітня 2017 року №129; від 28 квітня 2017 року №130; від 28 квітня 2017 року №131; від 26 квітня 2017 року №128; від 28 квітня 2017 року №132;

- податковими накладними: від 26 квітня 2017 року №127; від 25 квітня 2017 року №124; від 24 квітня 2017 року №122; від 24 квітня 2017 року №123; від 26 квітня 2017 року №129; від 28 квітня 2017 року №130; від 28 квітня 2017 року №131; від 26 квітня 2017 року №128; від 28 квітня 2017 року №132 (том 1 а.с. 237-250, том 2 а.с. 1-39).

04 квітня 2017 року між ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» та ТОВ «КАРАГАД ГРУПП» укладений договір № П4/5-17/3/46-17, за умовами якого покупець приймає та оплачує, а продавець постачає товар (том 2 а.с. 40-42).

26 грудня 2017 року між ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» та ТОВ «КАРАГАД ГРУПП» укладений договір № 1/26-17 про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належало первісному кредиторові (том 3 а.с. 176).

Виконання умов договору підтверджене:

- платіжними дорученнями: від 27 грудня 2017 року № 8035 на суму 1300000,00 грн., видане Краматорською філією ПАТ КБ «ПриватБанк»; від 03 січня 2018 року № 16 на суму 600000,00 грн., видане Краматорською філією ПАТ КБ «ПриватБанк»; від 10 січня 2018 року № 90 на суму 119725,02 грн., видане Краматорською філією ПАТ КБ «ПриватБанк» (том 3 а.с. 177, 178).

- специфікацією №1 від 04 травня 2017 року до договору поставки № П4/5-17/3/46-17 від 04 травня 2017 року, укладеного ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» та ТОВ «КАРАГАД ГРУПП»;

- видатковими накладними: від 16 травня 2017 року №5; від 24 травня 2017 року №29; від 29 травня 2017 року №37; від 29 травня 2017 року №36; від 23 травня 2017 року №23; від 18 травня 2017 року №13; від 19 травня 2017 року №15; від 19 травня 2017 року №16; від 22 травня 2017 року №21; від 22 травня 2017 року №22; від 23 травня 2017 року №25; від 24 травня 2017 року №27; від 24 травня 2017 року №28; від 26 травня 2017 року №32; від 26 травня 2017 року №33; від 18 травня 2017 року №12; від 26 травня 2017 року №34; від 25 травня 2017 року №31; від 29 травня 2017 року №38; від 19 травня 2017 року №17; від 17 травня 2017 року №8; від 22 травня 2017 року №20; від 25 травня 2017 року №30; від 31 травня 2017 року №43; від 30 травня 2017 року №39; від 27 травня 2017 року №35; від 18 травня 2017 року №11; від 31 травня 2017 року №44; від 30 травня 2017 року №41; від 29 травня 2017 року №40; від 16 травня 2017 року №3; від 31 травня 2017 року №42; від 19 травня 2017 року №18; від 16 травня 2017 року №4; від 23 травня 2017 року №24; від 19 травня 2017 року №19; від 19 травня 2017 року №14; від 18 травня 2017 року №10; від 18 травня 2017 року №9; від 17 травня 2017 року №7; від 17 травня 2017 року №6;

- рахунками на оплату товару: від 16 травня 2017 року №5; від 24 травня 2017 року №29; від 29 травня 2017 року №37; від 29 травня 2017 року №36; від 23 травня 2017 року №23; від 18 травня 2017 року №13; від 19 травня 2017 року №15; від 19 травня 2017 року №16; від 22 травня 2017 року №21; від 22 травня 2017 року №22; від 23 травня 2017 року №25; від 24 травня 2017 року №27; від 24 травня 2017 року №28; від 26 травня 2017 року №32; від 26 травня 2017 року №33; від 18 травня 2017 року №12; від 26 травня 2017 року №34; від 25 травня 2017 року №31; від 29 травня 2017 року №38; від 19 травня 2017 року №17; від 17 травня 2017 року №8; від 22 травня 2017 року №20; від 25 травня 2017 року №30; від 31 травня 2017 року №43; від 30 травня 2017 року №39; від 27 травня 2017 року №35; від 18 травня 2017 року №11; від 31 травня 2017 року №44; від 30 травня 2017 року №41; від 29 травня 2017 року №40; від 16 травня 2017 року №3; від 31 травня 2017 року №42; від 19 травня 2017 року №18; від 16 травня 2017 року №4; від 23 травня 2017 року №24; від 19 травня 2017 року №19; від 19 травня 2017 року №14; від 18 травня 2017 року №10; від 18 травня 2017 року №9; від 17 травня 2017 року №7; від 17 травня 2017 року №6;

- товарно-транспортними накладними: від 16 травня 2017 року №Р5; від 24 травня 2017 року №Р29; від 29 травня 2017 року №Р37; від 29 травня 2017 року №Р36; від 23 травня 2017 року №Р23; від 18 травня 2017 року №Р13; від 19 травня 2017 року №Р15; від 19 травня 2017 року №Р16; від 22 травня 2017 року №Р21; від 22 травня 2017 року №Р22; від 23 травня 2017 року №Р25; від 24 травня 2017 року №Р27; від 24 травня 2017 року №Р28; від 26 травня 2017 року №Р32; від 26 травня 2017 року №Р33; від 18 травня 2017 року №Р12; від 26 травня 2017 року №Р34; від 25 травня 2017 року №Р31; від 29 травня 2017 року №Р38; від 19 травня 2017 року №Р17; від 17 травня 2017 року №Р8; від 22 травня 2017 року №Р20; від 25 травня 2017 року №Р30; від 31 травня 2017 року №Р43; від 30 травня 2017 року №Р39; від 27 травня 2017 року №Р35; від 18 травня 2017 року №Р11; від 31 травня 2017 року №Р44; від 30 травня 2017 року №Р41; від 29 травня 2017 року №Р40; від 16 травня 2017 року №Р3; від 31 травня 2017 року №Р42; від 19 травня 2017 року №Р18; від 16 травня 2017 року №Р4; від 23 травня 2017 року №Р24; від 19 травня 2017 року №Р19; від 19 травня 2017 року №Р14; від 18 травня 2017 року №Р10; від 18 травня 2017 року №Р9; від 17 травня 2017 року №Р7; від 17 травня 2017 року №Р6;

- прибутковими ордерами: від 31 травня 2017 року №3105/2; від 31 травня 2017 року №3105/1; від 31 травня 2017 року №3105; від 30 травня 2017 року №3005/1; від 30 травня 2017 року №3005; від 29 травня 2017 року №2905/3; від 29 травня 2017 року №2905/2; від 29 травня 2017 року №2905/1; від 27 травня 2017 року №2705; від 29 травня 2017 року №2905; від 26 травня 2017 року №2605/1; від 26 травня 2017 року №2605/2; від 25 травня 2017 року №2505/1; від 26 травня 2017 року №2605; від 26 травня 2017 року №2505; від 24 травня 2017 року №2405; від 24 травня 2017 року №2405; від 24 травня 2017 року №2405/1; від 23 травня 2017 року №2305/3; від 23 травня 2017 року №2305/2; від 23 травня 2017 року №2305; від 23 травня 2017 року №2305/1; від 22 травня 2017 року №2205/1; від 22 травня 2017 року №2205/2; від 22 травня 2017 року №2205; від 20 травня 2017 року №2005; від 19 травня 2017 року №1905; від 19 травня 2017 року №1905/4; від 19 травня 2017 року №1905/1; від 19 травня 2017 року №1905/2; від 18 травня 2017 року №1805/4; від 19 травня 2017 року №1905; від 18 травня 2017 року №1805/2; від 18 травня 2017 року №1805/3; від 18 травня 2017 року №1805; від 18 травня 2017 року №1805/1; від 17 травня 2017 року №1705/1; від 17 травня 2017 року №1705/2; від 16 травня 2017 року №1605/2; від 17 травня 2017 року №1705; від 16 травня 2017 року №1605/1; від 16 травня 2017 року №1605;

- податковими накладними: від 31 травня 2017 року №44; від 31 травня 2017 року №43; від 31 травня 2017 року №42; від 30 травня 2017 року №41; від 29 травня 2017 року №40; від 30 травня 2017 року №39; від 29 травня 2017 року №38; від 29 травня 2017 року №37; від 29 травня 2017 року №36; від 27 травня 2017 року №35; від 26 травня 2017 року №34; від 26 травня 2017 року №33; від 26 травня 2017 року №32; від 25 травня 2017 року №31; від 25 травня 2017 року №30; від 24 травня 2017 року №29; від 24 травня 2017 року №28; від 24 травня 2017 року №27; від 23 травня 2017 року №26; від 23 травня 2017 року №25; від 23 травня 2017 року №24; від 23 травня 2017 року №23; від 22 травня 2017 року №22; від 22 травня 2017 року №21; від 22 травня 2017 року №20; від 19 травня 2017 року №19; від 19 травня 2017 року №18; від 19 травня 2017 року №17; від 19 травня 2017 року №16; від 19 травня 2017 року №15; від 19 травня 2017 року №14; від 18 травня 2017 року №13; від 18 травня 2017 року №12; від 18 травня 2017 року №11; від 18 травня 2017 року №10; від 18 травня 2017 року №9; від 17 травня 2017 року №8; від 17 травня 2017 року №7; від 17 травня 2017 року №6; від 16 травня 2017 року №5; від 16 травня 2017 року №4; від 16 травня 2017 року №3 (том 2 а.с. 43-250, том 3 а.с. 1-38).

Як вбачається з позовної заяви, між ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» та ТОВ «Цветмет ЛТД» за передплатою та на умовах самовивізу з пункту навантаження склалися фактичні договірні відносини, на підставі передачі товару з боку ТОВ «Цветмет ЛТД» та приймання товару з боку ТОВ «ДВЗ», згідно до чого ТОВ «Цветмет ЛТД» поставило ТОВ «ДВЗ» продукцію, у період з 01.09.2017 року по 30.09.2017 року, - "Концентрат дистен - силіманітовий КДСЗ в біг-бегах", "Концентрат цирконовий марки КЦЗ в біг-бегах" у кількості всього 21 тонна на загальну суму 111936 грн., у т.ч. ПДВ 18656 грн.

Виконання умов договору підтверджене:

- видатковими накладними: від 05 вересня 2017 року № СМ05/09-02; від 12 вересня 2017 року № СМ12/09-01;

- рахунком фактурою: від 07 вересня 2017 року № СМ07/09-01; від 29 серпня 2017 року № СМ29/08-01;

- товарно-транспортними накладними: від 05 вересня 2017 року №640; від 12 вересня 2017 року №654;

- податковими накладними: від 04 вересня 2017 року №11; від 08 вересня 2017 року №27 (том 3 а.с. 27-36).

Факт оплати товарів по вказаним підтверджується платіжними дорученнями від 18 квітня 2017 року № 4549; від 21 березня 2017 року № 4180; від 27 квітня 2017 року № 4677; від 19 травня 2017 року № 4970; від 06 червня 2017 року № 5241; від 12 червня 2017 року № 5257; від 16 червня 2017 року № 5369; від 19 червня 2017 року № 5389; від 23 червня 2017 року № 5509; від 27 липня 2017 року № 5917; від 18 квітня 2017 року № 4549; від 13 червня 2017 року № 5296; від 26 червня 2017 року № 5520; від 30 червня 2017 року № 5573; від 11 червня 2017 року № 6126; від 23 червня 2017 року № 5500; від 18 липня 2017 року № 5780; від 08 вересня 2017 року № 6499; від 04 вересня 2017 року № 6394, виданими ПАТ «АБ «РАДАБАНК» та не є спірним між сторонами (том 3 а.с. 121-138).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач вважає неправомірним висновок податкового органу про порушення ним вимог Податкового кодексу України, тому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1. ст. 1 Податкового кодексу України).

Підпунктами 16.1.2 й 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 вказаного Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Таким чином, на позивача у справі покладений обов'язок щодо складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків.

Суд вважає помилковим висновок податкового органу про порушення позивачем вимог законодавства з питань оподаткування з наступних підстав.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 вказаного Кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Розділ V Податкового кодексу України (ст.ст. 180-211) регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об'єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України, ст. 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 вказаного Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.6 ст. 198 ПК України, порушення якого також вказано у акті перевірки, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Разом, з тим, в акті перевірки не зазначено, що спірні податкові накладні не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто, цей факт не є спірною обставиною, а лише вказано, що податковий кредит позивача не підтверджено податковими накладними ТОВ «Альтос груп», ТОВ «Європа дейз», ТОВ «Ворк таун»,ТОВ «Оптима постач», ТОВ «Карагод групп», ТОВ «Цветмет ЛТД» фактично через відсутність об'єкта оподаткування з ПДВ за березень, квітень, травень, вересень та жовтень 2017 року, оскільки постачальники не виробляли, не імпортували, а також не придбавали ТМЦ від будь-яких інших контрагентів. Операції названих контрагентів свідчать про проведення такими контрагентами транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, вони не знаходяться за податковою адресою, не подають податкову та фінансову звітність.

Як зазначено в акті перевірки, в результаті зазначеного перевіркою відповідно до наданих підприємством документів не можливо встановити фактичного постачальника товарів, придбання яких документально оформлено від контрагентів ТОВ «Альтос груп», ТОВ «Європа дейз», ТОВ «Ворк таун»,ТОВ «Оптима постач», ТОВ «Карагод групп», ТОВ «Цветмет ЛТД».

Крім того, в акті перевірки зазначено, що отримана податкова інформація свідчить про нереальність здійснення операцій придбання товарів, введення в обіг яких (первинний продаж) не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження цих товарів - відсутнє дійсне формування активу, тобто факт виробництва, імпорту контрагентами у попередніх ланках ланцюга його продажу та докладно описана у пунктах 3.1.1 -3.1.3 акту перевірки.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені ст. 200 вказаного Кодексу.

Відповідно до п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 вказаного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 вказаного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 вказаного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1 та 2 п. 201.10 ст. 201 вказаного Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, з фактом реєстрації контрагентами (продавцями товарів/послуг) податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у позивача виникло право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, визначені ст. 44 Податкового кодексу України, відповідно до п.п. 44.1 та 44.2 якої для цілей оподатковування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів (документи, створені в письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозвіл адміністрації (власника) на їхнє проведення); регістрів бухгалтерського обліку (носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм і т.п., призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування й узагальнення інформації з первинних документів, прийнятих до обліку); фінансової звітності (бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період); інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених вищевказаними документами.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

На підтвердження здійснення господарських операцій по договорам, що укладені між позивачем та його контрагентами, надані первинні документи.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 вказаного Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов'язкові реквізити, перелік яких визначений ч. 2 ст. 9 цього Закону.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, яке містить аналогічні норми.

Питання договору поставки врегульовано Цивільним кодексом України та ст.ст. 265 - 271 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 664 Цивільного кодексу України якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачем, в підтвердження реальності господарських операцій та правомірності включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ по укладеним договорам позивачем надані відповідні документи бухгалтерського та податкового обліку.

Надані документи підтверджують факт здійснення господарських операцій та правомірність включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ.

Посилання відповідача на певне недотримання податкового законодавства контрагентами позивача є неприйнятними.

Так, законодавством України, зокрема Податковим кодексом України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладений обов'язок здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, подання звітності, сплати податків до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника. Не передбачено ні право, ні зобов'язання будь-якої із сторін правочину здійснювати контроль щодо показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності, що подана іншою стороною правочину. При цьому відповідно до законодавства кожний платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, яка стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на інших осіб, у тому числі на його контрагентів.

Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, відповідно до якого до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник. Притягнення ж до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та вимогам законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України визначає податкову накладну, як єдиний документ, який підтверджує суми податкового кредиту і на підставі якого платник податків має право формувати податковий кредит. При цьому, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від факту декларування та сплати контрагентом його зобов'язань.

Податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, виписані контрагентом, який на момент спірних правовідносин був зареєстрований платником ПДВ, що не спростовано в акті документальної перевірки відповідачем та зареєстровані в ЄРПН.

Стаття 6 КАС України передбачає принцип верховенства права при здійсненні адміністративного судочинства. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В рішеннях Європейського суду з прав людини, що прийняті в справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03), Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03) наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв'язку з порушенням податкової дисципліни його контрагентами. Зокрема, зазначено, що платник податку на додану вартість не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо такий платник не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Європейський суд з прав людини визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом. Аналогічні положення містяться й в Конституції України.

Посилання відповідача на те, що висновки про нереальність здійснення господарських операцій зроблені на підставі аналізу баз даних АІС "Податковий блок" щодо контрагентів є неприйнятними, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контроль-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах податкового органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відноситься. А тому нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.06.2016 року в справі №К/800/39786/15.

Посилання відповідача на те, що позивач не надав належних документів про якість поставленого товару, є також неприйнятним, оскільки такі документи не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку, а тому їх наявність чи відсутність (в тому числі недоліки при складанні) не мають вирішального значення для встановлення фактичного руху активів.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01.06.2016 року в справі №К/800/51127/15.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб'єктом владних повноважень доказів правомірності висновків про порушення позивачем норм законодавства з питань оподаткування не надано.

Вказане свідчить про необґрунтованість його висновків.

Отже, контролюючий орган прийшов до помилкового висновку про те, що господарські операції по договорам, що укладені між позивачем та контрагентами, не мали реального характеру, і про порушення позивачем податкового законодавства в частині декларування податку на додану вартість.

Вказане призвело до помилкового винесення податкового повідомлення-рішення, яким протиправно збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за відповідний період.

З огляду на наведене прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення не можна вважати законними і обґрунтованими, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружківський вогнетривкий завод" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № 0002001411 від 20 березня 2018 року про збільшення грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружківський вогнетривкий завод" за податком на додану вартість на суму 2059539,00 грн., у тому числі за основним платежем - 1373026,00 грн. та штрафними санкціями - 686513,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружківський вогнетривкий завод" (код ЄДРПОУ 34283984) судовий збір у розмірі 30893,09 (тридцять тисяч вісімсот дев'яносто три) грн. 09 коп.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 31 травня 2018 року.

Повний текст рішення складено 11 червня 2018 року.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після

повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Стойка В.В.